ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ВИЩИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 вересня 2008 р.
№
50/238-07
Вищий
господарський суд України у
складі колегії суддів:
Муравйов
О.В. -головуючий Полянський А.Г. Фролова Г.М.
розглянувши у відкритому судовому
засіданні касаційну скаргу
Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
на
рішення та постанову Господарського
суду Харківської області від 29.02.2008 року Харківського апеляційного
господарського від 20.05.2008 року
у
справі
№
50/238-07 Господарського суду Харківської області
за
позовом
Фізичної
особи-підприємця ОСОБА_1
до третя особа
Валківської
районної державної адміністрації
гр. ОСОБА_2
про
визнання
недійсним розпорядження
За
участю представників сторін:
від позивача: від
відповідача: від третьої особи:
ОСОБА_1, ОСОБА_2 -дов. від 24.06.08р. не
з'явився ОСОБА_3., ОСОБА_4. -дов. від 12.10.07р.
В С Т А Н О В И В:
Фізична
особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Харківської області
з позовом до Валківської районної державної адміністрації про визнання
недійсним розпорядження.
01.02.2008
року позивач надав заяву про уточнення позовних вимог в якій просив суд:
- визнати
недійсним розпорядження голови Валківської районної державної адміністрації №
43 від 25.01.2007 року "Про дозвіл на розробку проекту відведення
земельної ділянки гр. ОСОБА_2 для подальшого надання в оренду на території
Старомерчицької селищної ради";
-
визнати недійсним розпорядження голови Валківської районної державної
адміністрації № 301 від 30.05.2007 року "Про внесення змін до
розпорядження голови районної державної адміністрації № 43 від 25.01.2007
року";
-
визнати недійсним розпорядження голови
Валківської районної державної адміністрації № 579 від 25.10.2007 р.
"Про надання в оренду земельної ділянки з земель водного фонду гр. ОСОБА_2
на території Старомерчицької селищної ради";
-
визнати недійсним договір оренди землі від 27.12.2007 року, реєстровий запис у
Державному реєстрі земель НОМЕР_1 від 08.01.2008 року, укладений між гр. ОСОБА_2 і Валківською районною державною
адміністрацією;
-
зобов'язати Валківську районну державну адміністрацію Харківської області
провести аукціон з набуття права оренди земельної ділянки з земель водного фонду, яка знаходиться на території
Старомерчицької селищної ради, за межами населених пунктів, кадастровий номер
НОМЕР_2, у складі земель водного фонду загальною площею 82,3277 га, у тому
числі під водним дзеркалом - 76,5987 га із обов'язковим залученням до аукціону
заявника ФОП ОСОБА_1 відповідно до його заяв від 14.05.2007 року та від
19.11.2007 року.
Рішенням
Господарського суду Харківської області від 29.02.2008 року по справі №
50/238-07 (суддя Усатий В. О.), залишеним без змін постановою Харківського
апеляційного господарського від 20.05.2008 року по справі № 50/238-07
(головуючий суддя Токар М. В., судді Івакіна В. О., Камишева Л. М.), відмовлено
в задоволенні позовних вимог Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1.
Фізична
особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Вищого господарського суду України з
касаційною скаргою на рішення Господарського суду Харківської області від
29.02.2008 року та постанову Харківського апеляційного господарського від
20.05.2008 року, в якій стверджує про порушення судами першої та апеляційної
інстанції норм матеріального права, у зв'язку з чим просить скасувати оскаржене
рішення і прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
Відзиві
на касаційну скаргу не надходив, що не перешкоджає розгляду справи по суті.
Представники
відповідача в судове засідання касаційної інстанції не з'явились, хоча про
дату, час та місце розгляду скарги повідомлені заздалегідь належним чином.
В
судовому засіданні представник третьої особи повідомив суд про клопотання
відповідача слухати справу без участі представника відповідача.
Враховуючи
особливості розгляду справи в касаційній інстанції, передбачені ст. ст. 1115,
1117 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів
вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами без участі
представників відповідача.
За
згодою присутніх в судовому засіданні учасників процесу 02.09.2008 року
оголошена вступна та резолютивна частини постанови Вищого господарського суду
України.
Заслухавши
суддю-доповідача, пояснення представників позивача та третьої особи,
перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки
обставин та повноти їх встановлення в рішенні у даній справі, колегія суддів
вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних
підстав.
Відповідно
до вимог статей 108, 1117 Господарського процесуального кодексу
України Вищий господарський суд України переглядає за касаційною скаргою
(поданням) рішення місцевих господарських судів та постанови апеляційних
господарських судів та на підставі встановлених фактичних обставин справи
перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального
і процесуального права.
Підставою
для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду
або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне
застосування норм матеріального чи процесуального права.
Судами
встановлено, що 31.01.2001 року між Старомерчицькою селищною радою, якій
Валківською райдержадміністрацією розпорядженням № 241 від 05.12.2000 року були
делеговані повноваження по укладанню договору, та громадянином ОСОБА_3
укладений договір оренди земельної ділянки земель водного фонду, зайняту
ставком, що знаходиться вАДРЕСА_1 загальною площею 82,0 га, в тому числі 76,6
га водного дзеркала та 5,4 га берегової
захисної смуги строком на 10 років.
Відповідно
до умов договору, викладених в розділі 4, 23.01.2007 року громадянин
ОСОБА_3звернувся до Валківської районної держадміністрації із заявою, в якій
просив припинити оренду земельної
ділянки.
25.01.2007
року голова Валківської райдержадміністрації своїм розпорядженням № 42 припинив
право користування громадянином ОСОБА_3 вказаною земельною ділянкою.
В той
же день 25.01.2007 року розпорядженням Валківської районної державної
адміністрації № 43 громадянину ОСОБА_3. наданий дозвіл на розробку проекту
відведення земельної ділянки із розташованим на ній водним об'єктом загальною
площею 82,0 га, в тому числі: водне дзеркало 76,6 га, прибережних захисних смуг
5,4 га на території Старомерчицької селищної ради для подальшого надання в
оренду. Згідно п. 2 зазначеного розпорядження громадянина ОСОБА_3. зобов'язано
після одержання позитивного висновку державної експертизи у органах земельних
ресурсів проект відведення земельної ділянки подати на розгляд районній
державній адміністрації.
30.05.2007
р. у зв'язку з уточненням площі земельної ділянки, розпорядженням Валківської
районної державної адміністрації № 301 внесені зміни до розпорядження № 43 від
25.01.2007 року, відповідно яких громадянину ОСОБА_3. наданий дозвіл на розробку проекту відведення земельної ділянки
з розташованим на ній водним об'єктом загальною площею 82,3277 га, в тому числі
76,5987 га водного дзеркала, 0,2520 га гідротехнічними спорудами та 5,4770 га прибережної захисної смуги, з них: пасовищ -4,1218 га,
боліт -1,3552 га.
Розпорядженням
Валківської районної державної адміністрації № 579 від 25.10.2007 року
затверджено гр. ОСОБА_2. проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки з
земель водного фонду загальною площею 82,3277 га, в тому числі: під водним
дзеркалом -76,5987 га, гідротехнічними спорудами -0,2520 га, прибережних
захисних смуг -5,4770 га, (пасовищ -4,1218 га, боліт -1,3552 га) та надано
вказану ділянку в оренду строком на 49 років для рибогосподарських потреб.
Частина
1 ст. 51 Водного кодексу України передбачає, що
користування на умовах оренди водними об'єктами (їх частинами) місцевого
значення та ставками, що знаходяться в басейнах річок загальнодержавного
значення, можуть надаватися водокористувачам лише для риборозведення,
виробництва сільськогосподарської і промислової продукції, а також у
лікувальних і оздоровчих цілях.
Відповідно
до ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона
(орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у
користування майно для здійснення господарської діяльності.
Господарський
кодекс України визначає господарську діяльність як діяльність суб'єктів
господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямовану на виготовлення та
реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру,
що мають цінову визначеність (ч. 1 ст. 3 ГК України). При цьому господарська
діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів
та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва -
підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання
прибутку (некомерційна господарська діяльність) (ч. 2 ст. 3 ГК України).
Оскільки
третя особа гр. ОСОБА_3. не є суб'єктом підприємницької діяльності, спірні
розпорядження прийняті з порушенням положень ст. 3, 283 Господарського кодексу
України, що є підставою для визнання їх недійсними.
Крім
того, суд першої інстанції невірно застосував норми матеріального права до
спірних правовідносин, помилково пославшись на положення ст. 140 ЗК України,
яка передбачає підстави для припинення права власності на земельну ділянку.
Суд
апеляційної інстанції вірно послався на п. "а" ч. 1 ст. 141 ЗК
України як на підставу для відмови від права користування земельною ділянкою,
але при цьому не врахував, що ця норма регулює тільки підстави припинення, а не
порядок, який регламентований ст. 142 ЗК України.
Так,
припинення права постійного користування земельною ділянкою у разі добровільної
відмови землекористувача здійснюється за його заявою до власника земельної
ділянки (ч. 3 ст. 142 ЗК України). Однак, із змісту цієї норми вбачається, що
вона застосовується виключно до права постійного користування.
Як
встановлено судами першої та апеляційної інстанції, спірна земельна ділянка до
передачі в оренду третій особі перебувала в користуванні у гр.ОСОБА_4. на
підставі договору оренди, тобто в тимчасовому користуванні. Тому положення ст.
142 ЗК України щодо припинення права користування за заявою користувача до цих
правовідносин не розповсюджуються.
Як
вірно встановлено судом першої інстанції, договір оренди земельної ділянки від
31.01.2001 року, укладений між гр. ОСОБА_3 та Старомерчицькою селищною радою,
був розірваний лише 28.07.2007 року, що було нотаріально посвідчено Валківською
державною нотаріальною конторою та відповідає приписам ст. 31 Закону України
"Про оренду землі" і п. 4 зазначеного вище договору оренди земельної
ділянки.
Отже,
оскаржене позивачем розпорядження відповідача від 25.01.2007 року прийняте з
порушенням ст. 141 ЗК України, ст. 31 Закону України "Про оренду
землі", що також є підставою для визнання його недійсним.
У
зв'язку з цим висновки судів першої та апеляційної інстанції про відповідність
спірних розпоряджень відповідача нормам законодавства є помилковим.
Також
суд касаційної інстанції вважає, що рішення суду першої інстанції та постанова
апеляційної інстанції є суперечливими, що є порушенням процесуального
законодавства, як про це зазначено в постанові Пленуму Верховного Суду України
від 29.12.1976р. № 11 "Про судове рішення" (із змінами та
доповненнями). Так, відхиляючи доводи позивача суди стверджують, що прийняттям
оскарженого розпорядження відповідача від 25.01.2007 року № 43 не порушуються права
позивача, оскільки спірна земельна ділянка в оренду не надавалася, а лише
надавався дозвіл на розробку проекту відведення земельної ділянки. Одночасно,
суди відхиляють доводи позивача про право на оренду цієї ж земельної ділянки,
мотивуючи тим, що третій особі вже надано право на розробку проекту відведення
розпорядженням № 43 від 25.01.2007 року. Наявність дозволу на розробку проекту
стало і підставою для відхилення доводів позивача про необхідність проведення
конкурсу з оренди спірної земельної ділянки.
Враховуючи
викладене, суд касаційної інстанції вважає, що оскаржене розпорядження
Валківської районної державної адміністрації від 25.01.2007 року № 43 прийняте
з порушенням норм законодавства (ст. 3, 283 Господарського кодексу України, ст.
31 Закону України "Про оренду землі", ст. 141 Земельного кодексу
України), порушує права позивача щодо можливості орендувати спірну земельну
ділянку та користуватися об'єктами водного господарства відповідно до наданого
режиму водокористування, що перешкоджає нормальній господарській діяльності
позивача як суб'єкта господарювання.
Зазначене
є підставою для задоволення позовної вимоги про визнання такого розпорядження
недійсним.
Оскільки,
як вірно встановлено судами першої та апеляційної інстанції, розпорядження
відповідача № 301 від 30.05.2007 року стосується тільки уточнень розмірів
спірної земельної ділянки, воно також не відповідає законодавству і підлягає
визнанню недійсним.
Розпорядження
відповідача № 570 від 25.10.2007 року, як встановлено судами першої та апеляційної
інстанцій, стосується затвердження відповідачем проекту землеустрою щодо
відведення спірної земельної ділянки третій особі та наданню її в оренду
зазначеній третій особі. Це розпорядження грунтується на двох первісних (№ 43
від 25.01.2007 року та № 301 від 30.05.2007 року), які прийняті відповідачем з порушенням закону. Крім того,
воно також не відповідає зазначеним вище вимогам законодавства (ст. 3, 283 ГК
України). Також не момент його прийняття заява позивача була відхилена
відповідачем з помилкових підстав. Отже, це розпорядження також підлягає
визнанню недійсним.
Враховуючи
викладене, в цій частині рішення суду першої інстанції та постанова
апеляційного господарського суду підлягають скасуванню з прийняттям нового
рішення про задоволення позовних вимог в частині визнання недійсним оскаржених
розпоряджень відповідача.
Щодо
вимоги позивача про визнання недійсним договору оренди від 27.12.2007 року,
укладеного між Валківською райдержадміністрацією та громадянином ОСОБА_2, слід
зазначити наступне.
Стаття
21 ГПК України визначає, що сторонами по справі є позивачі та відповідачі,
якими можуть бути передбачені ст. 1 цього Кодексу підприємства, установи,
організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які
здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в
установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності.
Згідно
з частиною 3 цієї ж статті відповідачами є підприємства та організації, яким
пред'явлено позовну вимогу.
В
разі розгляду по суті спору по визнання недійсним договору за позовом особи,
яка не є учасником договору, відповідачами повинні бути всі сторони договору.
Як
вбачається х матеріалів справи, орендар за спірним договором є гр. ОСОБА_3.,
який не є суб'єктом підприємницької діяльності.
Отже,
в порушення ст. ст. 1, 12, 21, 24, 27 Господарського процесуального кодексу
України суд першої інстанції розглянув спір, який не підвідомчий господарським
судам України і повинен був розглядатися за правилами цивільного судочинства.
При цьому суд вирішив питання про права та обов'язки третьої особи без
самостійних вимог, а не сторони по справі. Судом апеляційної інстанції
зазначене порушення норм процесуального права також залишилося без уваги.
Згідно
п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі,
якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.
Враховуючи
викладене, рішення місцевого господарського суду та постанова апеляційної
інстанцій в частині відмови в позові про визнання договору оренди від 27.12.2007
року, реєстровий запис у Державному реєстрі земель НОМЕР_1 від 08.01.2008 року,
укладений між гр. ОСОБА_3. і Валківською районною державною адміністрацією,
підлягає скасуванню, а провадження у справі в цій частині підлягає припиненню.
Що
стосується позовної вимоги про зобов'язання відповідача провести конкурс, то
оскільки на момент звернення позивача із заявою про оренду спірної земельної
ділянки договір оренди між Старомерчицькою селищною радою та гр. ОСОБА_3 був
чинним, підстав для проведення конкурсу не було. Надання спірної земельної
ділянки до припинення користування попереднім користувачем в порядку,
передбаченому ст. 31 Закону України "Про оренду землі" та договором
оренди від 31.01.2001 року, не допускається. Тому в цій частині позивачу слід
відмовити в позові.
Але
оскільки висновок судів першої та апеляційної інстанцій в цій частині про
відмову в позові зроблений з інших підстав, які суд касаційної інстанції вважає
помилковими, оскаржені позивачем судові рішення в цій частині також підлягають
скасуванню з прийняттям нового рішення.
Враховуючи
викладене, касаційна скарга підлягає
задоволенню частково.
Керуючись
ст. 1115, 1117, 1119, 11111
Господарського процесуального кодексу України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну
скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1задовольнити частково.
Постанову
Харківського апеляційного господарського від 20.05.2008 року по справі №
50/238-07 та рішення Господарського суду Харківської області від 29.02.2008
року по справі № 50/238-07 скасувати.
Прийняти
нове рішення, яким позов задовольнити частково.
Визнати
недійсними розпорядження голови Валківської районної державної адміністрації №
43 від 25.01.2007 року, № 301 від 30.05.2007 року, № 579 від 25.10.2007 року.
В
частині визнання недійсним договору оренди землі від 27.12.2007 року,
укладеного між гр. ОСОБА_3. і Валківською районною державною адміністрацією,
провадження у справі припинити.
В
іншій частині в позові відмовити.
Головуючий суддя
О. В. Муравйов
Судді
А. Г. Полянський
Г.
М. Фролова
Суд | Вищий господарський суд України |
Дата ухвалення рішення | 02.09.2008 |
Оприлюднено | 11.12.2008 |
Номер документу | 2474077 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Вищий господарський суд України
Муравйов O.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні