Рішення

від 15.05.2012 по справі 2-747/12

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 2-747/12

Категорія 46

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 травня 2012 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - ,

при секретарі - Топал А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи: ТОВ "Харчова ароматика", ТОВ "Центр лабораторних досліджень", ТОВ "Сіті Інвест Сервіс", ТОВ "Євролаб", ТОВ "Євролаб Продакшн", ТОВ "Нова авіація України", ТОВ "А.І. і В.К.", про розірвання шлюбу та поділ майна подружжя, за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, треті особи: ТОВ "Харчова ароматика", ТОВ "Центр лабораторних досліджень", ТОВ "Сіті Інвест Сервіс", ТОВ "Євролаб", ТОВ "Євролаб Продакшн", ТОВ "Нова авіація України", ТОВ "А.І. і В.К.", про встановлення часу фактичного припинення шлюбних відносин та визнання права особистої приватної власності на майно, придбане в період окремого проживання, у зв'язку з фактичним припиненням шлюбних відносин.

В С Т А Н О В И В :

Позивачка ОСОБА_1 1.03.2012 р. звернулася до суду із вимогами до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та поділ майна подружжя, посилаючись на те, що 10.04.1984 р. вони уклали шлюб, який зареєстрували у Палаці одружень №4 відділу записів актів громадянського стану виконавчого комітету м. Москви; у шлюбі народилося двоє дітей ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, які на даний час є повнолітніми. У зв'язку з необхідністю управління бізнесом їх сім'я тривалий час проживала на території України, в Російській Федерації, в Іспанії, де придбавалась нерухомість, цінності, засновувались підприємства, вкладалися кошти у різні бізнес-проекти. Протягом останніх років відносини між ними значно погіршились, вони тривалий час проживають окремо, не спілкуються, крім того, ОСОБА_2 з 2009 р. не надає кошти на утримання житла, де вони та діти проживають, не надає кошти на утримання дітей, їх навчання. Вона, враховуючи тривалу відсутність спільного проживання, небажання відповідача в будь-яких спосіб спілкуватися, вважає, що їх сім'я розпалась повністю і остаточно, примирення неможливе, а дальше збереження шлюбу є недоцільним та суперечить її інтересам. За час шлюбу ними придбано майно, яке позивачка оцінила у 629000000 грн. та просить постановити рішення, яким шлюб із ОСОБА_2 розірвати, поділити спільне майно подружжя: АДРЕСА_1, автомобіль Mazerati Granturismo, 2008 р.випуску, д.зн.НОМЕР_1, автомобіль Porsche Cayenne Turbo, 2007 р.випуску, д.зн.НОМЕР_2, корпоративні права в ТОВ "Харчова ароматика", ТОВ "Сіті Інвест Сервіс", ТОВ "Євролаб", ТОВ "Євролаб Продакшн", ТОВ "Нова авіація України", ТОВ "А.І. і В.К." шляхом стягнення із ОСОБА_2 грошову компенсацію вартості Ѕ частки у праві спільної сумісної власності на майно в розмірі 314500000 грн.

Заперечуючи, ОСОБА_2 звернувся із зустрічними вимогами, посилаючись на те, що на момент укладення шлюбу із ОСОБА_1 та народження дітей подружжя мешкало у м. Москві, а наприкінці 1997 р. відносини між ними значно погіршились та з січня 1998 р. їх сім'я розпалась повністю і остаточно тому, що у нього з'явилась інша жінка ОСОБА_4, із якою він став жити однією сім'ю, тому з січня 1998 р. вони із ОСОБА_1 проживають окремо, у зв'язку з фактичним припиненням між ними шлюбних відносин, не ведуть спільне господарство, не мають спільного бюджету, не підтримують подружні і сімейні стосунки, не мають один до одного прав та обов'язків подружжя. З цього періоду він підтримує з ОСОБА_1 відносини виключно в рамках утримання їх спільних дітей та утримання спільно набутого майна. Так, у 90-х роках минулого століття, під час перебування у шлюбних відносинах, ними була придбана нерухомість в Іспанії та у 1998 р. ОСОБА_1 разом із дітьми переїхали туди на постійне місце проживання, де ОСОБА_1 з дітьми мешкають до теперішнього часу, мають посвідки на проживання, з вересня 1998 р. діти пішли навчатися до іспанських шкіл, він же з січня 1998 р., тобто з моменту фактичного припинення із ОСОБА_1 шлюбних відносин, проживає та підтримує фактичні шлюбні відносини із ОСОБА_4, вони із ОСОБА_4 ведуть спільне господарство, мають спільний бюджет та взаємні права і обов'язки, а з 1998 р. по 2003 р. вони разом із ОСОБА_4 проживали у м. Москві, з липня 2003 р. вони разом проживають на території України, у тому ж році під час спільного проживання із ОСОБА_4 та фактичного припинення шлюбних відносин із ОСОБА_1 він придбав АДРЕСА_1, пізніше у 2004 р. став засновником ТОВ "Нова авіація України", таке майно є його особистою власність, оскільки набуте за час окремого з відповідачкою проживання у зв'язку з фактичним припиненням шлюбних відносин; у серпні 2009 р. він отримав громадянство України, а ІНФОРМАЦІЯ_7 та ІНФОРМАЦІЯ_8 у них з ОСОБА_4 народилися сини ОСОБА_5 та ОСОБА_6, тому просить постановити рішення, яким шлюб із ОСОБА_1 розірвати, встановити час фактичного припинення шлюбних відносин між ними з січня 1998 р., визнати право особистої приватної власності на майно, набуте в період окремого проживання з ОСОБА_1, у зв'язку з фактичним припиненням між ними шлюбних відносин, а саме на: АДРЕСА_1; частку в статутному капіталі ТОВ "Нова авіація України".

В судовому засіданні представники позивачки підтримали позовні вимоги ОСОБА_1, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві, просили їх задовольнити, заперечували проти задоволення зустрічних вимог ОСОБА_2 з тих же підстав.

В судовому засіданні представник відповідача позовні вимоги ОСОБА_1 визнала в частині вимог про розірвання шлюбу, заперечувала проти задоволення її інших вимог, посилаючись на їх необґрунтованість, підтримала зустрічні вимоги ОСОБА_2, з тих же підстав.

В судове засідання третя особа: ТОВ "Харчова ароматика" не з'явилася, час і місце судового розгляду оповіщена у встановленому порядку, від третьої особи надійшла заява про розгляд справи за її відсутності.

В судове засідання третя особа: ТОВ "Центр лабораторних досліджень" не з'явилася, час і місце судового розгляду оповіщена у встановленому порядку, від третьої особи надійшла заява про розгляд справи за її відсутності.

В судове засідання третя особа: ТОВ "Сіті Інвест Сервіс" не з'явилася, час і місце судового розгляду оповіщена у встановленому порядку, від третьої особи надійшла заява про розгляд справи за її відсутності.

В судове засідання третя особа: ТОВ "Євролаб" не з'явилася, час і місце судового розгляду оповіщена у встановленому порядку, від третьої особи надійшла заява про розгляд справи за її відсутності.

В судове засідання третя особа: ТОВ "Євролаб Продакшн" не з'явилася, час і місце судового розгляду оповіщена у встановленому порядку, від третьої особи надійшла заява про розгляд справи за її відсутності.

В судове засідання третя особа: ТОВ "Нова авіація України" не з'явилася, час і місце судового розгляду оповіщена у встановленому порядку, від третьої особи надійшла заява про розгляд справи за її відсутності.

В судове засідання третя особа: ТОВ "А.І. і В.К." не з'явилася, час і місце судового розгляду оповіщена у встановленому порядку, від третьої особи надійшла заява про розгляд справи за її відсутності.

Суд, вивчивши письмові докази, вислухавши учасників судового розгляду, допитавши свідків, вважає, що основний позов підлягає частковому задоволенню, зустрічний позов - задоволенню, з наступних підстав.

Згідно ст.57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі, в тому числі, пояснень сторін, показань свідків.

Судом встановлено, що сторони з 10.04.1984 р. перебувають в зареєстрованому шлюбі, від шлюбу мають двох дітей: сина ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3, доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Встановлено, що позивачка ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2, син сторін ОСОБА_3 зареєстрований за тією ж адресою, дочка сторін ОСОБА_3 зареєстрована та всі вони фактично мешкають за адресою: АДРЕСА_2; відповідач ОСОБА_2 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, він, його фактична дружина ОСОБА_4, їх діти ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_6, мешкають за зазначеною адресою. Факт постійного проживання ОСОБА_2 з липня 2003 р. в межах державного кордону України встановлено рішенням Печерського районного суду м. Києва від 6.10.2009 р. в справі за його заявою за участю заінтересованої особи: Печерського РУ ГУ МВС України в м. Києві про визнання факту постійного проживання на території України; довідка про реєстрацію особи громадянином України від 17.09.2009 р. свідчить про те, що така видана ОСОБА_2 до тимчасової посвідки на постійне проживання КИ №002403/06-210, виданої йому ж Відділом ГІРФО Печерського РУ м. Києва 7.11.2007 р.

Твердження відповідача ОСОБА_2 про те, що з січня 1998 р. їх з ОСОБА_1 сім'я розпалась повністю і остаточно, що з січня 1998 р. вони із позивачкою проживають окремо, у зв'язку з фактичним припиненням між ними шлюбних відносин, не ведуть спільне господарство, не мають спільного бюджету, не підтримують подружніх і сімейних стосунків, не мають один до одного прав та обов'язків подружжя знайшло своє підтвердження в судовому засіданні. Так, свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні показав, що знає ОСОБА_2, починаючи, з 1992 р., знає про із ОСОБА_1 шлюб, який розпався, знає, що ОСОБА_9 з початку 1998 р. перебуває у фактичних шлюбних відносинах із ОСОБА_4, вони проживали разом у м. Москві, після переїхали до м. Києва, ОСОБА_2 разом з ОСОБА_4, їх дітьми ОСОБА_5 та ОСОБА_6 мешкають за адресою: АДРЕСА_1, ведуть спільне господарство, мають спільний бюджет, чудові стосунки, свідок підтвердив, що буває в цій квартирі у подружжя ОСОБА_2 - ОСОБА_4, ОСОБА_1 ніколи там не бачив, хоча знайомий із нею давно. Із показів свідка ОСОБА_10 вбачається, що ОСОБА_2 знає з 1983 р., ще зі студентських часів, у 1984 р. той одружився на ОСОБА_11 (після шлюбу - ОСОБА_1), у ІНФОРМАЦІЯ_1. у них народився син ОСОБА_12, а у ІНФОРМАЦІЯ_2. - донька ОСОБА_3. Свідок неодноразово бував у московській квартирі ОСОБА_1 по АДРЕСА_3, спостерігав розвиток їх сімейних стосунків, спостерігав як ростуть діти. У січні 1998 р. ОСОБА_2 пішов із сім'ї до іншої жінки - ОСОБА_4 та переїхав жити у її квартиру за адресою: АДРЕСА_4. Після цього у 1998 р. ОСОБА_1 забрала дітей та переїхала жити до Іспанії, діти ОСОБА_2 та ОСОБА_3 пішли навчатися в Іспанії до місцевих шкіл; після дефолту в Росії, як багато інших, ОСОБА_2 практично втратив все, що до того заробив. Він брав гроші у борг, у тому числі у свідка, для того, щоб почати новий бізнес, заробити гроші. ОСОБА_9 всіляко намагався забезпечити достойний рівень життя своїм дітям, намагався робити все від нього залежне, щоб діти в Іспанії навчалися в кращих школах, були всесторонньо розвинені, жили в добрих умовах, відпочивали за кордоном. З 1998 р. до 2003 р. ОСОБА_2 разом з ОСОБА_4 жили у АДРЕСА_4, у 2003 р. ОСОБА_2 переїхав жити в Україну в АДРЕСА_1, ОСОБА_13 переїхала до Києва разом із ним. Навесні ІНФОРМАЦІЯ_7. у них народився син ОСОБА_14, а на початку ІНФОРМАЦІЯ_8 другий син - ОСОБА_6. Дітей ОСОБА_13 народжувала у Москві, тому він особисто поздоровляв ОСОБА_9 з їх народженням та бачив, який він був щасливий та був занепокоєний за здоров'я дружини та дітей. З початку 1998 р. до теперішнього часу ОСОБА_2 живе разом із ОСОБА_4, свідок багато разів бував у них у гостях як у Москві, так і у Києві, вони разом проводили вільний час, святкували дні народження, інші пам'ятні дати, їздили разом відпочивати. Незважаючи на те, що їх відносини офіційно не оформлені, у ОСОБА_13 та ОСОБА_9 справжня любляча згуртована сім'я: вони ведуть спільне господарство, мають спільний сімейний бюджет, виховують дітей та кохають один одного. У 2004 р. ОСОБА_2 забрав до Києва свого сина ОСОБА_2. Хлопець був проблемним підлітком та потребував батьківського нагляду. Він чотири роки навчався у Київському університеті, ОСОБА_9 орендував сину житло, матеріально його утримував, піклувався про сина. Як відомо свідку, хлопець так і не закінчив університет і після конфлікту із ОСОБА_2 повернувся до Іспанії, після цього у нього з батьком напружені стосунки, з донькою ОСОБА_3 у ОСОБА_2 чудові стосунки. З першою дружиною ОСОБА_1 у ОСОБА_2 після їх розлучення були нормальні ділові відносини, пов'язані з вихованням та фінансовим забезпеченням дітей, при цьому як сім'я вони перестали існувати з 1998 р., спільне господарство не вели, спільного бюджету не мали, прав та обов'язків подружжя один до одного не мають. Свідок з 1998 р. ОСОБА_1 більше не бачив, оскільки вона з того часу живе в Іспанії, з 1998 р. до теперішнього часу ОСОБА_2 постійно живе з ОСОБА_4 В судовому засіданні свідок ОСОБА_16 показав, що знає ОСОБА_2, його дружину ОСОБА_4, приблизно з 2003-2004 рр., буває у них вдома у квартирі за адресою: АДРЕСА_1, знає його синів, також знає старшого сина ОСОБА_12, той, коли навчався у м. Києві, приходив до батька у гості. ОСОБА_1 ніколи не бачив, про її існування йому навіть не було відомо. Із показів свідка ОСОБА_17 вбачається, що з ОСОБА_2 познайомились восени 2003 р., коли вона почала працювати хатньою робітницею в його квартирі за адресою: АДРЕСА_1. З 2003 р. по теперішній час ОСОБА_18 постійно живе однією сім'єю із ОСОБА_4, вони ведуть спільне господарство, мають спільний бюджет, разом відпочивають, кохають один іншого. ІНФОРМАЦІЯ_7 у них народився син ОСОБА_14, а ІНФОРМАЦІЯ_8 - другий син ОСОБА_19. Після народження ОСОБА_6 свідок стала працювали його нянею і працює нянею дітей в квартирі ОСОБА_2 - ОСОБА_4 і до тепер. В 2004-1007 р. свідок кілька разів у квартирі на АДРЕСА_1 бачила сина ОСОБА_2 від першого шлюбу ОСОБА_2, він навчався в Києві в університеті; ОСОБА_2 приходив до квартири, грався із ОСОБА_5, спілкувався із ОСОБА_20. В нього із ОСОБА_20 та батьком на той момент були добрі відносини. Свідок була впевнена, що батьки ОСОБА_12 вже давно розлучилися, однак син підтримує добрі стосунки із батьком та його новою сім'єю. Свідок ОСОБА_1 в житті ніколи не бачила, в квартирі буває кожний день з 9 год. ранку до 7 год. вечора, за виключенням хвороб, відпусток та інших життєвих ситуацій. В судовому засіданні свідок ОСОБА_14 показав, що він, починаючи з ІНФОРМАЦІЯ_7., працює консьєржем будинку за адресою: АДРЕСА_1 мешкають ОСОБА_2, його дружина ОСОБА_4, їх сини ОСОБА_14 та ОСОБА_19, бачив старшого сина ОСОБА_12, коли той приходив у гості. ОСОБА_1 там ніколи не бачив, про її існування йому не було відомо. У суду відсутні підстави не довіряти зазначеним показам свідків, оскільки будь-яких доказів в їх спростування в судовому засіданні здобуто не було.

Твердження відвідача ОСОБА_2 про те, що після розлучення у 1998 р. і до звернення у березні 2012 р. до суду у них із позивачкою ОСОБА_1 склалися нормальні ділові відносини, пов'язані з вихованням та фінансовим забезпеченням дітей, утриманням майна за кордоном, знайшли своє підтвердження судовому засіданні в показах свідків ОСОБА_8, ОСОБА_10, в наданих ОСОБА_1 письмових доказах: спеціальній довіреності, документі, що підтверджує внесення грошової суми як завдатку, договорі купівлі-продажу, санкційній мірі скороченої процедури податного органу, нотаріальній згоді; надані ОСОБА_1 витяги з наказів Київського національного університету ім. Т.Г. Шевченка свідчать про перебування сина сторін ОСОБА_2 на навчанні у цьому учбовому закладі, що не заперечується відповідачем ОСОБА_2 та підтверджується його свідками; копія паспорту ОСОБА_1 із відмітками про перетин нею державного кордону України протягом 2005-2007 рр. свідчить про відвідування матір'ю сина ОСОБА_12 під час навчання в Україні. Свідок ОСОБА_21, допитаний за клопотанням ОСОБА_1, підтвердив, що познайомився із ОСОБА_7 під час їх навчання в університеті, що батько ОСОБА_2 орендував сину житло, що мати ОСОБА_1 під час приїздів в Україну орендувала житло, свідок також показав, що ОСОБА_2 подорожував за кордон у складі великих компаній, у тому числі із цим свідком, своїм сином ОСОБА_12. З цих же підстав суд не приймає до уваги надані позивачкою фото, туристичний ваучер, підтвердження замовлення, зазначені поїздки не заперечуються самим відповідачем ОСОБА_2, у поїздки запрошували дітей відповідача ОСОБА_12 та ОСОБА_22, запрошували їх матір; суд вбачає, що на надати позивачкою фото зображені чи то ОСОБА_1 з дітьми, чи то ОСОБА_2 з дітьми.

При цьому ОСОБА_1, звертаючись до суду із вимогами про розірвання шлюбу, в позовній заяві, її представники в судовому засіданні стверджують, що протягом останніх років відносини між нею та ОСОБА_2 значно погіршились, що вона, враховуючи тривалу відсутність спільного проживання, небажання відповідача в будь-який спосіб спілкуватися, вважає, що їх сім'я розпалась повністю і остаточно, примирення неможливе, а дальше збереження шлюбу є недоцільним та суперечить її інтересам, однак наявні в матеріалах справи докази свідчать про протилежне, а саме: про перебування ОСОБА_1 у фактичних шлюбних стосунках з іншим чоловіком - ОСОБА_23, сином ОСОБА_24 і ОСОБА_25. Так, із наданого в судовому засіданні протоколу заяви від 18.06.2010 р. ОСОБА_3 до Головного управління поліції внутрішнього департаменту відносин інституційних і сповіщення Уряду Каталонії (Іспанія) стосовно інциденту, що стався того ж числа о 04-30 год. за домашньою адресою: м. Есплугес де Льобрегат, вбачається, що ОСОБА_1 називає нападника її доньки ОСОБА_3 вітчимом, в протоколі заяви йдеться про те, що той погрожував ОСОБА_3 - своїй падчерці.

При таких обставинах в судовому засіданні достовірно встановлено, що з січня ІНФОРМАЦІЯ_8 сторони припинили шлюбні стосунки, не ведуть спільне господарство, мають окремий бюджет, разом не проживають, відповідач підтримує фактичні шлюбні стосунки з іншою жінкою, ІНФОРМАЦІЯ_7 та ІНФОРМАЦІЯ_8 у них народилися сини; позивачка ОСОБА_1, звертаючись до суду із вимогами до відповідача, просить шлюб із ОСОБА_2, розірвати, відповідач, звертаючись до ОСОБА_1 із зустрічними вимогами, просить шлюб розірвати, таки вимоги ОСОБА_1, зустрічні вимоги ОСОБА_2 підлягають задоволенню, оскільки встановлено, що сторони не підтримують сімейні стосунки, не бажають їх відновлювати, тому вважає, що шлюб сторін існує формально і може бути розірваний. ОСОБА_2 в зустрічній позовній заяві просить встановити час фактичного припинення шлюбних відносин між ним та ОСОБА_1 з січня 1998 р., такі вимоги також підлягають задоволенню.

Пленум Верховного Суду України в постанові №11 від 21.11.2007 р. "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя" зазначив, що якщо за час окремого проживання подружжя після фактичного припинення шлюбних відносин спільне майно його членами не придбавалося, суд відповідно до ч.6 ст.57 СК може визнати особистою приватною власністю дружини, чоловіка майно, набуте кожним з них за цей період та за вказаних обставин, і провести поділ тільки того майна, що було їхньою спільною власністю до настання таких обставин.

Згідно ч.6 ст.57 СК України суд може визнати особистою приватною власністю дружини, чоловіка майно, набуте нею, ним за час їхнього окремого проживання у зв'язку з фактичним припиненням шлюбних відносин.

ОСОБА_1 просить поділити спільне майно подружжя: АДРЕСА_1, автомобіль Mazerati Granturismo, 2008 р.випуску, д.зн.НОМЕР_1, автомобіль Porsche Cayenne Turbo, 2007 р.випуску, д.зн.НОМЕР_2, корпоративні права в ТОВ "Харчова ароматика", ТОВ "Сіті Інвест Сервіс", ТОВ "Євролаб", ТОВ "Євролаб Продакшн", ТОВ "Нова авіація України", ТОВ "А.І. і В.К." шляхом стягнення з ОСОБА_2 грошової компенсації вартості Ѕ частки у праві спільної сумісної власності на майно в розмірі 314500000 грн., при цьому ані позивачкою, ані її представниками не надано розрахунку того, із яких міркувань вони виходили, визначаючи таку суму, не надано жодного доказу існування такого майна, про яке іде мова у позовній заяві, що ще раз підтверджує твердження відповідача, що сторони з січня 1998 р. припинили шлюбні стосунки. Так, ОСОБА_1 в обґрунтування своїх вимог надані суду витяги з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 11.11.2011 р., при цьому такі ж витяги не свідчать про існування спільного майна подружжя ОСОБА_1, в жодній із вказаних юридичних осіб; за виключенням ТОВ "Нова авіація України", ОСОБА_2 не є засновником (учасником) в жодній із вказаних юридичних осіб; згідно відомостей бази даних АІС "ІНБД "Автомобіль" за ОСОБА_2 транспортні засоби серед зареєстрованих у підрозділах ДАІ МВС України не значаться, про що свідчить відповідь Центру безпеки дорожнього руху та автоматизованих систем МВС України №45/1301 від 26.03.2012 р., інших доказів наявності у відповідача автомобілів Mazerati Granturismo, 2008 р.випуску, д.зн.НОМЕР_1, Porsche Cayenne Turbo, 2007 р.випуску, д.зн.НОМЕР_2 в судовому засіданні здобуто не було, а вимоги про стягнення з ОСОБА_2 грошової компенсації як частки в спільному майні подружжя за частку у статутних капіталах перелічених позивачкою товариств слід також відхилити з наступних підстав. ОСОБА_1 в позовній заяві, її представники в судовому засіданні стверджують, що за час перебування у шлюбі відповідач за рахунок спільного майна подружжя здійснив вклади до статутних фондів господарських товариств та став учасником перелічених позивачкою юридичних осіб.

Згідно ст.61 СК України якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім'ї, то гроші, інше майно, в тому числі гонорар, виграш, які були одержані за цим договором, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Суд знаходить безпідставними твердження позивачки, що за рахунок спільного майна подружжя відповідач здійснив вклади до статутних фондів господарських товариств та став їх учасників, що АДРЕСА_1, зареєстрована за ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право власності НОМЕР_3 від 6.08.2003 р., виданого Головним управлінням житлового забезпечення Київської міської держадміністрації на підставі наказу управління №1291-С/К1 від 28.07.2003 р., частка у статутному капіталі ТОВ "Нова авіація України" є об'єктами права спільної сумісної власності подружжя, оскільки будь-яких доказів здійснення ОСОБА_2 вкладів за час перебування у шлюбі із ОСОБА_1 за рахунок спільного майна подружжя до статутних фондів наступних юридичних осіб: ТОВ "Харчова ароматика", ТОВ "Сіті Інвест Сервіс", ТОВ "Євролаб", ТОВ "Євролаб Продакшн", ТОВ "А.І. і В.К." в судовому засіданні надано не було, щодо кватири та частка у статутному капіталі ТОВ "Нова авіація України", то в судовому засіданні достовірно встановлено, що з січня 1998 р. сторони фактично припинили шлюбні відносини, таке мано набуте ОСОБА_2 в період окремого проживання з ОСОБА_1, у зв'язку фактичним припинення між ними шлюбних відносин.

Крім того, Пленум Верховного Суду України в постанові №11 від 21.11.2007 р. "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя" зазначив, що статтею 12 Закону України №1576-ХП від 19 вересня 1991 р. "Про господарські товариства" встановлено, що власником майна, переданого йому засновниками і учасниками, є саме товариство. Вклад до статутного фонду господарського товариства не є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя. Виходячи зі змісту частин 2,3 ст.61 СК якщо вклад до статутного фонду господарського товариства зроблено за рахунок спільного майна подружжя, в інтересах сім'ї, той із подружжя, хто не є учасником товариства, має право на поділ одержаних доходів. У разі використання одним із подружжя спільних коштів усупереч ст.65 СК інший із подружжя має право на компенсацію вартості його частки.

Суд, враховуючи викладене, знаходить вимоги ОСОБА_1 про стягнення грошової компенсації вартості корпоративних прав в ТОВ "Нова авіація України" безпідставними, оскільки в судовому засіданні не надано жодного доказу, що вклад до статутного фонду наведеного товариства зроблено за рахунок спільного майна подружжя ОСОБА_1, в інтересах цієї сім'ї, юридична особа зареєстрована за законодавством України у лютому 2004 р., тобто в період окремого проживання з ОСОБА_1, у зв'язку з фактичним припиненням між ними шлюбних відносин, сам по собі внесок до статутного фонду не є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, та, оцінивши в сукупності встановлені обставини, дійшов висновку про обґрунтованість вимог ОСОБА_2 про визнання права особистої приватної власності на АДРЕСА_1; частку в статутному капіталі ТОВ "Нова авіація України", тобто майна, набутого в період окремого проживання з ОСОБА_1, у зв'язку з фактичним припиненням між ними шлюбних відносин.

Відповідно до ст.88 ЦПК України з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 слід присудити понесені ним та документально підтверджені судові витрати у сумі 3219 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.3,57,60,70,71,104,105,112 СК України, постановою Пленуму Верховного Суду України №11 від 21.11.2007 р. "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя", ст.ст.3,4,10,11,60, 88,169,212-215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 - задовольнити частково, зустрічний позов ОСОБА_2 - задовольнити.

Шлюб, зареєстрований 10 квітня 1984 р. між ОСОБА_2 і ОСОБА_1 у Палаці одружень №4 відділу записів актів громадянського стану виконавчого комітету м. Москви за актовим записом №1811, - розірвати.

В задоволенні інших вимог позову ОСОБА_1 - відмовити.

Встановити час фактичного припинення шлюбних відносин між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 з січня 1998 р., визнавши право особистої приватної власності ОСОБА_2 на майно, набуте в період окремого проживання з ОСОБА_1, у зв'язку з фактичним припиненням між ними шлюбних відносин, а саме на: АДРЕСА_1; частку в статутному капіталі ТОВ "Нова авіація України" (ідентифікаційний код 32827562, місцезнаходження: м. Київ, вул. Кропивницького, 18, оф.34).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 3219 грн. судового збору.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через районний суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя