Ухвала

від 24.05.2012 по справі 2а-1670/11096/11

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 травня 2012 р.Справа № 2а-1670/11096/11 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Філатова Ю.М.

Суддів: Водолажської Н.С. , Тацій Л.В.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 29.02.2012р. по справі № 2а-1670/11096/11

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю торгово- інвестиційна компанія "Тайгер"

до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби

про визнання дій неправомірними,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгово-інвестиційна компанія "Тайгер" звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби (далі - відповідач), в якому просив визнати протиправними дії відповідача стосовно коригування податкових зобов'язань з податку на додану вартість в жовтні, грудні 2010 року та податкового кредиту з податку на додану вартість в жовтні, листопаді 2010 року в сумі 59 193,00 грн., позивача зазначеного в акті від 12.12.201 року № 9135/23-1/30207454 "Про результати позапланової невиїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаєморозрахунках з СГД-ФО ОСОБА_1 і.п.н. НОМЕР_1 за жовтень 2010 року та СГД-ФО ОСОБА_2 і.п.н. НОМЕР_2 за листопад - грудень 2010 року, без винесення податкового повідомлення-рішення.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 29.02.2012 року по справі 2а-1670/11096/11 позов задоволено частково.

Визнано протиправними дії відповідача щодо внесення до Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні Державної податкової адміністрації України даних про зменшення обсягу податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у сумі 59 193,00 грн. позивача при здійсненні взаєморозрахунків із СПД ФО ОСОБА_1 (і.п.н. НОМЕР_1) за жовтень 2010 року та СПД ФО ОСОБА_2 (і.п.н. НОМЕР_2) за листопад - грудень 2010 року, вчинених на підставі акту відповідача від 12.12.201 року № 9135/23-1/30207454 "Про результати позапланової невиїзної перевірки позивача.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Повернуто з Державного бюджету України на користь позивача частину судового збору у сумі 14,12 грн.

Відповідач, не погодившись з постановою суду подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати, прийняти нову, якою в задоволенні частини позову відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на прийняття оскаржуваної постанови з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Виходячи з приписів п.2 ч.1 ст.197 КАС України вищезазначена апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження через неприбуття у судове засідання жодної з осіб, які беруть участь у справі.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги постанову суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що позивача від 22.10.1998 року зареєстровано як юридичну особу (ідентифікаційний код 30207454) виконавчим комітетом Полтавської міської ради. (а.с. 10).

Видами діяльності позивача, згідно його реєстраційних документів, є оптова торгівля відходами та брухтом, оброблення металевих відходів та брухту, оброблення неметалевих відходів та брухту, інші види оптової торгівлі, діяльність автомобільного вантажного транспорту.

Відповідачем, в період з 29.11.2011 року по 05.12.2011 року, проведена позапланова невиїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаєморозрахунках з СГД-ФО ОСОБА_1 за жовтень 2010 року та СГД-ФО ОСОБА_2 за листопад-грудень 2010 року.

За результатами перевірки 12.12.2011 року відповідачем складено Акт, в якому зафіксовано порушення платником, а саме: - п.п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3, п. 4.1 ст. 4, п.п. 7.3.1 п. 7.3 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року № 168/97-ВР, в результаті чого завищено податкові зобов'язання за перевіряємий період в сумі 59 193 грн., в тому числі за жовтень 2010 року в сумі 32 904 грн., за грудень 2010 року в сумі 26 289 грн.;- п.п. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4, п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року № 168/97-ВР, в результаті чого завищено податковий кредит за перевіряємий період в сумі 59 193 грн., в тому числі за жовтень 2010 року в сумі 32 904 грн, за листопад 2010 року в сумі 26 289 грн.

За наслідками проведеної перевірки податкове повідомлення-рішення щодо виявлених порушень вимог Закону України "Про податок на додану вартість" органом державної податкової служби не приймалося.

Приймаючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що дії податкового органу не відповідають приписам п.п. 7.4.1 п. 7.4, п.п. 7.5.1. п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року № 168/97-ВР (далі - Закон № 168/97-ВР).

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з наступних підстав.

За приписами п.п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону № 168/97-ВР, об'єктом оподаткування є операції платників податку з: - поставки товарів та послуг, місце поставки яких знаходиться на митній території України, у тому числі операції з: - передачі права власності на об'єкт застави позичальнику (кредитору) для погашення заборгованості заставодавця; - передачі об'єкта фінансового лізингу в розпорядження лізингоотримувача; - поставки послуг з міжнародних перевезень пасажирів, багажу та вантажів автомобільним транспортом, а також міжнародних відправлень будь-яким видом транспорту на відрізку від пункту їх відправлення (прийняття для перевезення) на митній території України до пункту їх митного оформлення, а також від пункту їх митного оформлення до пункту призначення (доставки) на митній території України; - поставки послуг з міжнародних перевезень пасажирів, багажу та вантажів (крім міжнародних відправлень) будь-яким видом транспорту (крім автомобільного) на відрізку від пункту їх відправлення (прийняття для перевезення) на митній території України до пункту проведення прикордонного контролю з їх випуску за межі державного кордону України, а також від пункту прикордонного контролю з їх впуску у межі державного кордону України до пункту їх призначення (доставки) на митній території України; в інших випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до п.п. 4.1.1 п. 4.1. ст. 4 Закону № 168/97-ВР, встановлено, що база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком податку на додану вартість, а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку, що включається до ціни товарів (послуг)). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів (послуг). У разі якщо звичайна ціна на товари (послуги) перевищує договірну ціну на такі товари (послуги) більше ніж на 20 відсотків, база оподаткування операції з поставки таких товарів (послуг) визначається за звичайними цінами.

Підпунктом 7.3.1 пункту 7.3. статті 7 вищенаведеного Закону зазначено, що датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Відповідно до пункту 1.7 статті 7 Закону № 168/97-ВР, податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом (п. 1.8 статті 1 Закону № 168/97-ВР).

За вимогами п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 вказаного Закону передбачено, що податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1 та ст. 8 цього Закону, протягом такого звітного періоду, зокрема у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою подальшого їх використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Нормою п.п.7.4.5. п.7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту.

Згідно п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону № 168/97-ВР, датою виникнення права платника податків на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податків в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Підпунктом 7.7.1 пунктом 7.7 статті 7 Закону № 168/97-ВР встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до п. 7.7.2 ст. 7 зазначеного Закону, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з п. 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

На підставі ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; фінансова звітність - бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період.

Частиною 2 ст. 2 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлюється, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 наведеного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

За матеріалами справи вбачається, що позивачем було придбано товари 19.10.2010 року у СГД-ФО ОСОБА_1 (придбання труб алюмінієвих бурових, поршнів автомобільних) та 29.11.2010 року у СГД-ФО ОСОБА_2 (придбання збірно-розбірного павільйону Орск-17), що підтверджуються рахунками-фактури (№ 29 від 19.10.2010 року, № 52 від 29.11.2010 року) та податковими накладними (№ 29 від 19.10.2010 року, № 52 від 29.11.2010 року) (а.с. 50, 51, 54, 55).

Позивачем здійснена оплата товару, що підтверджується копіями банківських виписок про операції позивача (а.с. 77-89).

На підтвердження транспортування товарів, надані копії товарно-транспортних накладних (а.с. 53, 57).

В підтвердження того, що придбаний у контрагентів товар використовувався позивачем у його господарській діяльності, до суду було надано копію договору поставки № 12/01, укладеного з ТОВ "Афаліна", копії накладних, податкових накладних, виданих позивачем ТОВ "Афаліна», актів приймання брухту та відходів кольорових металів, доказів перевезення товарів (а.с. 58-72).

Таким чином, наведений обсяг первинних документів свідчить про вчинення позивачем господарських операцій, які спричинили зміни в структурі активів підприємства, що у свою чергу є доказом виконання позивачем усіх умов, передбачених законом, для наявності підстав на відповідне оформлення податкових зобов'язань та податкового кредиту.

Крім того, колегією суддів встановлено, що діями відповідача, вчиненими за результатами перевірки та за наслідком встановлення порушень відповідних норм Закону № 168/97-ВР, є внесення податковим органом змін до Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів в частині щодо зменшення обсягу податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість позивача в сумі 59 193 грн. при здійсненні взаєморозрахунків з СГД-ФО ОСОБА_1 і.п.н. НОМЕР_1 за жовтень 2010 року та СГД-ФО ОСОБА_2 і.п.н. НОМЕР_2 за листопад-грудень 2010 року, визначених на підставі Акту.

З аналізу норм Наказу ДПА України від 18 квітня 2008 року № 266 «Про організацію взаємодії органів державної податкової служби при проведенні перевірок податкових декларацій з податку на додану вартість з урахуванням інформації розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів» можливо зробити висновок, що відомості, внесені до вказаної системи (бази даних), є офіційним джерелом доказової інформації, що використовується податковою службою України при перевірках платників податків, відомості даної системи відображаються в Актах документальних перевірок, проведених у сфері оподаткування та на підставі таких відомостей приймаються рішення щодо платників.

На підставі наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що такі дії (по внесенню висновків Акту до Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів) вчинені відповідачем на виконання владних повноважень, мають офіційний характер та спричиняють зміни прав і обов'язків позивача, а також інших суб'єктів господарювання як платників податків, у сфері оподаткування.

В даному випадку доведено факт порушення прав позивача діями відповідача, оскільки висновки Акту не відповідають дійсності та не ґрунтуються на законі, а як наслідок не є вірними внесені відомості до Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції.

У зв'язку з чим, колегія суддів, переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Отже колегія суддів дійшла висновку, що рішення суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому постанову не підлягає скасуванню, а апеляційна скарга - не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 29.02.2012р. по справі № 2а-1670/11096/11 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Філатов Ю.М. Судді Водолажська Н.С. Тацій Л.В.