Ухвала

від 21.02.2012 по справі 2а-1870/4345/11

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2012 р.Справа № 2а-1870/4345/11 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Шевцової Н.В.

Суддів: Макаренко Я.М. , Мінаєвої О.М.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції в м. Суми на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 04.08.2011р. по справі № 2а-1870/4345/11

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрнафтозапчастина"

до Державної податкової інспекції в м. Суми

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрнафтозапчастина» (надалі по тексту позивач) звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції в м. Суми (надалі по тексту відповідач) в якому просив суд:

-скасувати податкові повідомлення -рішення ДПІ в м. Суми №0001462306/45137, №0001472306/45135, №0001482306/45140 від 07 червня 2011 року .

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 04.08.2011 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрнафтозапчастина»до державної податкової інспекції в м. Суми про скасування податкових повідомлень-рішень задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкові повідомлення- рішення ДПІ в м. Суми №0001462306/45137, №0001472306/45135, №0001482306/45140 від 07 червня 2011 року .

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на незаконність рішення суду першої інстанції в зв'язку з ненаданням належної правової оцінки обставинам справи та невірним застосуванням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Сумського окружного адміністративного суду від 04.08.2011 року та прийняти нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Позивач подав заперечення на апеляційну скаргу в яких посилаючись на законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, постанову Сумського окружного адміністративного суду від 04.08.2011 року-без змін.

Відповідно до приписів ст. 197 КАС України апеляційний розгляд справи проведено у порядку письмового провадження на підставі наявних у матеріалах справи доказів.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції також встановлено, що з 19 квітня 2011 року по 26 квітня 2011 року на підставі повідомлення №1060 від 19 квітня 2011 року та відповідно до наказу ДПІ в м. Суми було проведено документальну позапланову виїзну перевірку в ході проведення планової виїзної перевірки ТОВ «Укрнафтозапчастина» з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у сумі 51364 грн. за серпень 2010 року у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01 березня 2010 року по 31 березня 2010 року відповідно до затвердженого плану перевірки.

За результатами вказаної перевірки було складено акт №2943/23-620/30175077 від 05 травня 2011 року (а.с.20-27), в якому встановлено, що одним з постачальників товарно-матеріальних цінностей у перевіряємому періоді є ТОВ «Полімерстрой» (і.к.36641000), яке зареєстровано в ДПІ в Бабушкинському районі м. Дніпропетровська сума ПДВ - 53839 грн.

Згідно отриманої відповіді від ДПІ у Бабушкинському районі м. Дніпропетровськ від 28 квітня 2011 року №13991/7/23-28, провести перевірку ТОВ «Полімерстрой» неможливо через те, що підприємству присвоєно 16 стан - припинено (ліквідовано, закрито).

Таким чином, ДПІ в м. Суми зроблено висновок про те, що ТОВ «Укрнафтозапчастина» на порушення п.п.7.4.1 п. 7.4, п.п.7.5.1 п.7.5. п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7, п.10.2 ст.10 Закону України «Про податок на додану вартість», завищено від'ємне значення різниці поточного звітного періоду, яке буде зараховано до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (р.22.2) податкової декларації по ПДВ за березень 2010 року на 53075 грн. занижено суму ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду, з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду (р.27 декларації) за березень 2010 року на суму 14554 грн., завищено заявлену суму бюджетного відшкодування ПДВ по декларації за серпень 2010 рокув розмірі 51364 грн.

На підставі акту перевірки № 2943/23-620/30175077, ДПІ в м. Суми були прийняті податкові повідомлення - рішення №0001482306/45140 від 07 червня 2011 року, яким ТОВ"Укрнафтозапчастина" зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ у розмірі 53075 (а.с.8), № 0001462306/45137 від 07 червня 2011 року, яким ТОВ "Укрнафтозапчастина"збільшено суму грошового зобов'язання за основним платежем 14554 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 3639 грн. (а.с.9), №0001472306/45135 від 07червня 2011 року, яким ТОВ "Укрнафтозапчастина" зменшено суму бюджетноговідшкодування (у тому числі заявлену в рахунок зменшення податкових зобов'язаньнаступних періодів) з ПДВ у розмірі 51364 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 6507 (а.с. 10).

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з протиправності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач прийшов до висновку про завищення позивачем від'ємного значення за березень 2010 р. та бюджетного відшкодування за серпень 2010 р. за господарськими операціями з ТОВ «Полімерстрой», в зв'язку з відсутністю можливості перевірити сплату до бюджету ПДВ контрагентом позивача ТОВ «Полімерстрой».

Між тим, колегія суддів не погоджується з такими висновками відповідача, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 1.7 Закону України "Про податок на додану вартість" (надалі по тексту Закон України „Про ПДВ") податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом. А за змістом п. 1.8 вказаного закону бюджетне відшкодування це сума податку, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

Так, п.1.8 ст.1 Закону України „Про податок на додану вартість", містить загальні норми щодо самого поняття „бюджетне відшкодування" та джерела його формування для подальшого використання, а норми ст. 7 вказаного Законну передбачає підстави та порядок одержання платником податку бюджетного відшкодування і не вказує на те, що кошти повертаються платнику податку лише за умови сплати такого податку його контрагентами.

Згідно пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

При цьому, згідно пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 даного Закону України „Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Отже, підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна видана платником податку.

Між тим, колегія суддів зазначає, що наявність податкових накладних дійсно є обов'язковою обставиною для визначення правильності формування податкового кредиту, але не вичерпною, оскільки визначальною умовою для віднесення сум ПДВ на підставі податкових накладних до податкового кредиту є реальність господарських операцій.

Реальність здійснення господарських операцій з контрагентом ТОВ «Полімерстрой», на підставі яких, на думку відповідача, позивачем завищено від'ємне значення з ПДВ за березень 2010 року та бюджетне відшкодування за серпень 2010 року, підтверджується матеріалами справи.

Так, з матеріалів справи вбачається, що позивачем було укладено договір від 25.01.2010 року № 250110 з ТОВ «Полімерстрой» відповідно до якого позивачу було поставлено обладнання, вузли та матеріали, згідно специфікацій, які є невід'ємною частиною цього договору.

Фактичне виконання вказаного договору підтверджується специфікацією, податковими накладними, товарно-транспортними накладними.

Отже, матеріалами справи підтверджено реальність укладеного позивачем з ТОВ «Полімерстрой» договору купівлі-продажу.

Отже, позивач виконав вимоги п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість", сплативши податок на додану вартість в ціні товару, отриманого у ТОВ «Полімерстрой», яке, в свою чергу, виконало вимоги п.7.2 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість"- видало позивачеві, належним чином оформлені податкові накладні.

Таким чином, позивачем правомірно було включено до податкового кредиту за березень 2010 року суми податку на додану вартість на підставі податкових накладних, отриманих від ТОВ "Полімерстрой".

Як вбачається з матеріалів справи, підставою, у зв'язку з якою ДПІ в м. Суми в ході перевірки встановило порушення ТОВ "Укрнафтозапчастина" вимог податкового законодавства, є неможливість перевірити сплату до бюджету ПДВ контрагентом позивача ТОВ «Полімерстрой», у зв'язку з його ліквідацією.

Між тим, відповідно до п.п."а" п.п.7.7.2 п.7.2 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість" умовою бюджетного відшкодування є сплата отримувачем товару ПДВ в ціні товарів (послуг) постачальникам таких товарів, а не сплата контрагентами постачальника товару податку до бюджету.

Згідно ст. 61 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Тому, якщо контрагент позивача або контрагент постачальника товару не виконав свого зобов'язання зі сплати ПДВ до бюджету, настає відповідальність та відповідні негативні наслідки саме щодо цих осіб. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування ПДВ у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Таким чином, сама по собі несплата податку постачальником товару, або контрагентом постачальника товару (у тому числі в разі ухилення від сплати) при фактичному здійсненні господарської операції не впливає на податковий кредит позивача та суму бюджетного відшкодування.

Із зазначеного випливає, що суму податкового кредиту та відповідно суму бюджетного відшкодування позивач сформував правомірно, оскільки ПДВ входить до складу договірної суми, сплаченої постачальнику товару.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо правомірності позовних вимог.

За таких обставин, колегія суддів переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, п.1 ч.1 ст.198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Суми залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 04.08.2011р. по справі № 2а-1870/4345/11 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Шевцова Н.В. Судді (підпис) (підпис) Макаренко Я.М. Мінаєва О.М. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Макаренко Я.М.