Ухвала

від 24.04.2012 по справі 2а-1670/9457/11

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2012 р.Справа № 2а-1670/9457/11 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Жигилія С.П.

Суддів: Дюкарєвої С.В. , Перцової Т.С.

за участю секретаря судового засідання Волкової А.М.

представника позивача Прокопенко Т.В.

представника відповідача Мирошніченка В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 11.01.2012р. по справі № 2а-1670/9457/11

за позовом Приватного підприємства "Фірма "Лотос"

до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Приватне підприємство "Фірма "Лотос" (далі по тексту позивач, ПП "Фірма "Лотос") звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області (далі по тексту Кременчуцька ОДПІ) про скасування податкових повідомлень - рішень від 17 жовтня 2011 року №0001082301/3180 яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем 63756,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 31878,00 грн. та від 17 жовтня 2011 року №0001072301/3179 яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств за основним платежем 79695,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 39847,50 грн.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 11.01.2012 року адміністративний позов ПП "Фірма "Лотос" задоволено в повному обсязі та визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області №0001072301/3179 від 17 жовтня 2011 року та №0001082301/3180 від 17 жовтня 2011 року.

Відповідач не погодившись із вказаним рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови норм матеріального права, неповне та невірне з`ясування обставин справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 11.01.2012 р. по справі №2а-1670/9457/11 в повному обсязі та ухвалити нове рішення по даній справі, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови пп.7.4.1. п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" та п. 5.1. Закону України "Про оподаткування прибутку підприємства", оскільки згідно акту від 17.06.2011 року № 212/23/34873961 про результати позапланової невиїзної документальної перевірки Приватного підприємства «Астелікс-2007» - контрагента позивача, з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.06.2008 року по 16.06.2011 рік, було встановлено, що у ПП «Астелікс-2007» не має адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань по укладеним угодам та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов'язань, тобто фактично ПП «Астелікс-2007» здійснювало діяльність спрямовану на здійснення операцій пов'язаних з наданням податкової вигоди третіх осіб.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити та скасувати постанову суду першої інстанції по даній справі та прийняти нову постанову, якою в задоволені позовних вимог позивача відмовити в повному обсязі.

Представник позивача в судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги відповідача, просив суд апеляційної інстанції залишити їх без задоволення, а оскаржувану постанову суду першої інстанції від 11.01.2012 року по справі №2а-9457/11/2070 - без змін, як законну та обґрунтовану.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, Кременчуцькою ОДПІ проведено позапланову виїзну перевірку ПП "Фірма "Лотос" з питання правильності визначення повноти нарахування та своєчасності сплати ПДВ та податку на прибуток підприємства по взаємовідносинам з ПП "Асіст", ПП "Арона Сервіс", ПП "Алерт", ПП "Алерт плюс", ПП "Інко", ПП "Авеланж", ПП "Саланг ТМ", ТОВ "Інтермаксервіс", ПП "Маркап", ПП "Альпари - Т", ПП "Агат Сервіс", ПП "Оріль", ПП "Астелікс 2007", ПП "Алькарас Плюс" за період з 01.06.2008 року по 31.06.2011 року. За результатами даної перевірки, Кременчуцькою ОДПІ складений акт від 30.09.2011 року №6904/23-209/31712401, у висновках якого відповідачем зазначено про порушення ПП "Фірма "Лотос" вимог:

- підпунктів 5.1, 5.2.1 пункту 5.2, підпунктів 5.3.1., 5.3.9. пункту 5.3. статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток на загальну суму 165452,00 грн., у тому числі: за ІІ квартал 2008 року - 6458,00 грн., за ІІІ квартал 2008 року - 20127,00 грн., за ІV квартал 2008 року - 44559,00 грн., за ІІ квартал 2009 року - 9733,00 грн., за ІІІ квартал 2009 року - 4880,00 грн., за ІІ квартал 2010 року - 1525,00 грн., за ІІІ квартал 2010 року - 39350,00 грн., за ІV квартал 2010 року - 38820,00 грн.

- підпункту 7.2.1 пункту 7.2, підпункту 7.4.5 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" на суму 125135 грн у тому числі: за червень 2008 року - 5247 грн, серпень 2008 року - 9608 грн, вересень 2008 року - 1562 грн, жовтень 2008 року - 30604 грн, листопад 2008 року - 2667 грн, червень 2009 року - 7787 грн, вересень 2009 року - 3904, червень 2010 року - 1220 грн, серпень 2010 року - 4708 грн, вересень 2010 року - 26772 грн, жовтень 2010 року - 31056 грн.

За наслідками вказаного акту перевірки, відповідачем прийняті податкові повідомлення - рішення від 17 жовтня 2011 року № 0001082301/3180 яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем 63756,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 31878,00 грн. та від №0001072301/3179 яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств за основним платежем 79695,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 39847,50 грн.

ПП "Фірма "Лотос", не погодившись із зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями, звернулось із позовною заявою про їх скасування.

Задовольняючи позовні вимоги про скасування спірних податкових повідомлень-рішень, суд першої інстанції виходив з їх обґрунтованості та правомірності .

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що фактичною підставою для винесення спірних податкових повідомлень-рішень стали відображені в акті перевірки висновки контролюючого органу про: завищення позивачем валових витрат, понесених при придбанні товарів (робіт, послуг) та податкового кредиту в зв'язку з отриманням робіт від ПП "Астелікс 2007" з посиланням на безтоварність і нікчемність вказаних правочинів.

Суд апеляційної інстанції, беручи до уваги фактичні обставини у справі та досліджені у судовому засіданні письмові документи, вважає вказані твердження відповідача помилковими, безпідставними, з огляду на таке.

Як встановлено судом першої інстанції, у 2010 році Міським управлінням житлово-комунального господарства виконкому (замовник) укладено з ПП "Фірма "Лотос" (Підрядник) договори підряду по капітальному ремонту трубопроводів житлового будинку та договори підряду по капітальному ремонту інших об'єктів: приміщень УДППЗ "Укрпошта", відділення поштового зв'язку №1, відповідно до умов яких підрядник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у договорах, на свій ризик і своїми матеріалами виконати роботи по капітальному ремонту трубопроводів житлового будинку та по капітальному ремонту інших об'єктів: приміщень УДППЗ "Укрпошта", відділення поштового зв'язку №1, а замовник зобов'язується оплатити ці роботи відповідно до умов договорів.

10 червня 2010 року між Комунальним виробничим підприємством "Комсомольськтеплоенерго" (замовник) та ПП "Фірма "Лотос" (підрядник) укладено договір підряду №8/10, відповідно до умов якого підрядник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у договорі, на свій ризик і своїми матеріалами виконати капітальний ремонт крівлі на об'єкті КВП "Комсомольськтеплоенерго" - ЦТП 5-го мікрорайону, а замовник зобов'язується оплатити ці роботи відповідно до умов договору.

Для виконання зазначених зобов'язань в найкоротші терміни та зважаючи на великий обсяг робіт ПП "Фірма "Лотос" залучено до виконання робіт субпідрядника ПП "Астелікс 2007".

Так, у 2010 році між ПП "Фірма "Лотос" (замовник) та ПП "Астелікс 2007" (підрядник) укладено договори підряду, відповідно до умов яких підрядник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у договорах, на свій ризик і матеріалами замовника виконати роботи по капітальному ремонту трубопроводів житлового будинку та по капітальному ремонту інших об'єктів: приміщень УДППЗ "Укрпошта", відділення поштового зв'язку №1, виконати капітальний ремонт крівлі на об'єкті КВП "Комсомольськтеплоенерго" - ЦТП 5-го мікрорайону, а замовник зобов'язується оплатити ці роботи відповідно до умов даних договорів.

На виконання умов вказаних договорів ПП "Астелікс 2007" виконані роботи відповідно до умов договір та копій локальних кошторисів до договорів підряду та складені акти виконаних робіт, акти приймання виконаних робіт по формі КБ-2. Позивачем за виконані роботи проведено оплату в безготівковій формі, що підтверджується копіями платіжних доручень.

Вищевказані первинні документи повністю відповідають вимогам, встановленим статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 р. № 996-ХІV - містять назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, скріплені печатками контрагентів.

Згідно п. 1.32. Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємства" валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Пунктом 5.2. цього закону встановлено, що до складу валових витрат включаються:

5.2.1. Суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, встановлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Відповідно до п.п.11.2.1. цього закону датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку;

або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт і послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Таким чином, колегія суддів вважає, що позивачем правомірно, відповідно до вимог Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" включено до валових витрат по операціях з ПП "Астелікс-2007".

Крім того, як встановлено в суді першої інстанції та підтверджено в суді апеляційної інстанції, ПП "Астелікс-2007" в зв'язку з виконанням робіт відповідно до умов договорів підряду, були виписані податкові накладні, які містить усі обов`язкові реквізити, передбачені вимогами підпункту 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону "Про податок на додану вартість": порядковий номер податкової накладної; дату виписування податкової накладної; повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ціну поставки без врахування податку; ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Колегія суддів також вважає за необхідне відмітити, що як позивач - ПП "Фірма Лотос" , так і його контрагент - ПП "Астелікс" - 2007"" на час вчинення господарських угод мали статус платника ПДВ, на що вказано в акті перевірки.

Відповідно до п. п. 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, а також у зв'язку з придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Виходячи зі змісту пп. 7.4.5. п.7.4. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом (іншим подібним документом згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Положеннями пп. 7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" регламентовано, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Враховуючи викладене, з огляду на встановлені обставини у справі, колегія суддів вважає, що позивачем було цілком правомірно віднесено до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість по реальним господарським операціям, повністю підтвердженим відповідними первинними документами

Щодо висновків відповідача про нікчемність угод між позивачем та ПП "Астелікс-2007", колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Як випливає зі змісту акту перевірки відповідачем зроблено висновок про нікчемність угод, укладених позивачем з ПП "Астелікс - 2007" , в силу приписів ч.1 ст.203, п.1, 2 ст. 215, ст.228 ЦК України, було зроблено виходячи з того, що у підприємства ПП Астелікс-2007" відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутні основні фонди, транспортні засоби.

Суд апеляційної інстанції, беручи до уваги фактичні обставини у справі та досліджені у судовому засіданні письмові документи, вважає вказаний висновок відповідача помилковим, безпідставним, з огляду на таке.

Частина 1 ст.203 Цивільного кодексу України визначає, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Згідно п.1 ст.215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до частини 5 зазначеної статті, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Колегія суддів вважає за необхідне зауважити, що відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Згідно ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Проте, колегія суддів констатує, що правові наслідки укладення угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, встановлені не нормами спеціальних законів з оподаткування, а виключно нормами ч.1 ст.208 Господарського Кодексу України.

Отже, вищенаведені санкції не можна застосовувати за сам факт несплати податків, зборів (обов'язкових платежів) однією із сторін договору, оскільки за таких обставин правопорушенням була б несплата податків, а не вчинення правочину. Відповідальність за несплату податків на момент виникнення спірних правовідносин була встановлена Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"№2181 від 21.12.2000 р., та у відповідних випадках Кримінальним Кодексом України.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 1 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оскільки, приймаючи спірне податкове повідомлення-рішення, відповідач діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Законом України "Про податок на додану вартість" та Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про задоволення позовних вимог та скасування оскаржуваних рішень.

Отже, колегія суддів, підтверджує, що при прийнятті судового рішення у справі суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 11.01.2012р. по справі № 2а-1670/9457/11 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Жигилій С.П. Судді (підпис) (підпис) Дюкарєва С.В. Перцова Т.С. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Жигилій С.П.

Повний текст ухвали виготовлений 03.05.2012 р.