Ухвала

від 30.05.2012 по справі 2а-1670/11107/11

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 травня 2012 р.Справа № 2а-1670/11107/11 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Подобайло З.Г.

Суддів: Мельнікової Л.В. , Григорова А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Кременчуцької ОДПІ у Полтавській області Державної податкової служби на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 07.02.2012р. по справі № 2а-1670/11107/11

за позовом ТОВ "Олтан"

до Кременчуцької ОДПІ у Полтавській області Державної податкової служби

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2012року адміністративний позов ТОВ "Олтан" до Кременчуцької ОДПІ у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області від 13.12.2011 року №0001412302/263. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ТОВ "Олтан" витрати зі сплати судового збору в розмірі 28,23 грн.

Кременчуцька ОДПІ у Полтавській області, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подала апеляційну скаргу, вважає, що суд при винесенні цього судового рішення порушив норми матеріального і процесуального права та просить суд апеляційної інстанції постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 07.02.2012р. скасувати, прийняти нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи у їх сукупності, постанову суду першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню , виходячи з наступного.

Задовольняючи позовні вимоги та скасовуючи податкове повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ у Полтавській області, суд першої інстанції виходив з того , що відповідачем не доведений факт порушення позивачем вимог Податкового кодексу України , отже висновки про завищення позивачем суми бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку за вересень 2011р. в розмірі 48620,0 грн. необґрунтовані.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що фахівцями Кременчуцької ОДПІ в період з 17.11.2011 року по 23.11.2011 року проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Олтан" з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування ПДВ з бюджету на рахунок платника у банку за вересень 2011 року, яке виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось у серпні 2011 року, за результатами якої складено акт від 29.11.2011 року № 8119/23-309/21056692

Перевіркою встановлені порушення позивачем п.200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, внаслідок чого завищено суми бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку за вересень 2011р. в розмірі 48620,0 грн.

На підставі висновків акту перевірки керівником Кременчуцької ОДПІ винесено податкове повідомлення -рішення від 13.12.2011 року №0001412302/263про зменшення суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, заявлену у вересня 2011 року, на 48620,0 грн.

Підставою для зазначеного висновку слугувало те , що ТОВ "Олтан" включено до складу податкового кредиту суми ПДВ по операціях з придбання запчастин та послуг від ТОВ "Яшіна", ПП "Макс Авто", ДП "СМАП", ТОВ "МіС", ТОВ "Кременчукнафтопродукт груп", ТОВ "Полек-Топ", АсМАП, ПП "Фірма"Вольта", ПП ОСОБА_3, контрагенти яких ( ПрАТ ТД "Акумшина" , ПП "Риф-К", ПП "Еталон", ТОВ "ТПК "Омега-Автопоставка", ПП "Теєпарт"), не задекларували свої податкові зобов'язання та відсутнє за місцем знаходження відповідно .

Відповідно до вимог стаття 185.1 Податкового Кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;

в) ввезення товарів (супутніх послуг) на митну територію України в митному режимі імпорту або реімпорту (далі - імпорт);

г) вивезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі експорту або реекспорту (далі - експорт);

ґ) з метою оподаткування цим податком до експорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг), які перебувають у вільному обігу на території України, до митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, створених згідно з положеннями глав 35 - 37 Митного кодексу України;

д) з метою оподаткування цим податком до імпорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг) з-під митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, створених згідно з положеннями глав 35 - 37 Митного кодексу України, для їх подальшого вільного обігу на території України;

е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Згідно статті 187.1. Податкового Кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно з пунктами 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Пунктом 184.1 статті 184 Податкового кодексу України визначено, що реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" № 996 від 16.07.1999 визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Системний аналіз наведених правових норм свідчить про те, що податкова накладна як звітний податковий документ, що є підставою для включення покупцем до податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених (нарахованих) у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), має таке юридичне значення при обов'язковій умові нарахування податку та виписування податкової накладної особою, яка зареєстрована як платник податку на додану вартість в порядку, встановленому статтею 9 Закону України "Про податок на додану вартість".

Відповідно до положень пунктів 200.1 -200.4 статті 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Колегією суддів встановлено та з матеріалів справи вбачається, що ТОВ "Олтан" є юридичною особою та зареєстрований платником податку на додану вартість з 21.12.2001 року, свідоцтво № 23551983 НБ № 175527.

Згідно ліцензії Головної державної інспекції на автомобільному транспорту Міністерства транспорту та зв'язку України серії АВ № 532372, позивач має право надавати послуги з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом відповідно до видів робіт, визначених Законом України "Про автомобільний транспорт", а саме: здійснювати внутрішні перевезення вантажів вантажними автомобілями, причепами та напівпричепами, міжнародні перевезення вантажів вантажними автомобілями, причепами та напівпричепами.

Позивачем подано до Кременчуцької ОДПІ податкову декларацію з податку на додану вартість за серпень 2011 року, в якій відображено, що від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту поточного звітного податкового періоду становить 48620,0грн.

Як вбачається з матеріалів справи передумовою що передумовою для віднесення ТОВ "Олтан" сум податку на додану вартість до податкового кредиту в серпні 2011 року в розмірі 48 620 грн., стали господарські операції позивача із: ТОВ "Яшіна" (придбання автозапчастин та отримання послуг) сума ПДВ -30 746 грн. 62 коп., ПП "Макс Авто" (придбання автомобільних матеріалів та запчастин) сума ПДВ 5 744 грн. 59 коп., ДП "СМАП" (придбання послуг) сума ПДВ -590 грн. 91 коп., ТОВ "МІС" (придбання ПММ) сума ПДВ -750 грн., ТОВ "Кременчукнафтопродукт груп" (придбання дизельного пального) сума ПДВ -2 910 грн. 79 коп., ТОВ "Полек-Топ" (придбання автомобільних шин) сума ПДВ -4 209 грн. 20 коп., АсМАП (придбання послуг) сума ПДВ -5 329 грн. 62 коп., ПП "Фірма "Вольта" (придбання запчастин) сума ПДВ -2 733 грн. 33 коп., ПП ОСОБА_3 (придбання запчастин) сума ПДВ -2 868 грн.

В акті перевірки відсутні посилання на обставини, які б свідчили про протиправний характер діяльності позивача та його контрагентів. В ході судового розгляду представники відповідача також не повідомляли фактів, які б вказували на проведення господарських операцій ТОВ "Олтан" з метою незаконного заволодіння державним майном у вигляді безпідставного відшкодування ПДВ.

Крім того, Кременчуцькою ОДПІ не встановлено фактів, які б ставили під сумнів наявність господарських операцій між позивачем та ТОВ "Яшіна", ПП "Макс Авто", ДП "СМАП", ТОВ "МІС", ТОВ "Кременчукнафтопродукт груп", ТОВ "Полек-Топ", АсМАП, ПП "Фірма "Вольта", ПП ОСОБА_3, не виявлено обставин, які б спростовували фактичне здійснення, чи товарність таких господарських операцій. Кременчуцькою ОДПІ не надано жодного доказу, який би спростовував правильність документального оформлення операцій, за проведення яких ТОВ "Олтан" сформований податковий кредит, не доведено про відсутність товарів (робіт, послуг) чи відсутність об'єктивних можливостей поставки товарів (робіт, послуг) постачальниками на користь позивача.

Включення до складу податкового кредиту декларації з ПДВ за серпень 2011 року сум податку на додану вартість здійснено ТОВ "Олтан" на підставі виписаних податкових накладних, що не заперечується сторонами. Будь-яких порушень щодо оформлення податкових накладних відповідачем в ході проведення перевірки не виявлено та судом не встановлено.

Факту визнання недійсними або анулювання свідоцтв про державну реєстрацію та реєстрацію платника податку на додану вартість ТОВ "Яшіна", ПП "Макс Авто", ДП "СМАП", ТОВ "МІС", ТОВ "Кременчукнафтопродукт груп", ТОВ "Полек-Топ", АсМАП, ПП "Фірма "Вольта", ПП ОСОБА_3 на момент здійснення господарських операцій судом не встановлено.

До того ж, в акті перевірки Кременчуцькою ОДПІ вказано, що на момент перевірки не встановлено наявність правових відносин з платниками, установчі документи, свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи -підприємця, первинні та інші документи яких у судовому порядку визнані недійсними.

Вказані обставини свідчать про правомірність віднесення позивачем зазначених у податкових накладних сум ПДВ до складу податкового кредиту.

В акті перевірки Кременчуцькою ОДПІ зазначено, що за результатами опрацювання податкових періодів, починаючи з період виникнення від'ємного значення, не встановлено про наявність розбіжностей у податковій звітності.

Вказане свідчить про фактичну сплату підприємствами постачальниками ТОВ "Олтан" до бюджету сум податкових зобов'язань з податку на додану вартість по господарських операціях за якими позивачем в ціні отриманих товарів (робіт, послуг) сплачені постачальникам суми податку на додану вартість.

Позивачем до матеріалів справи в повному обсязі надані документи первинного бухгалтерського обліку, на підставі яких сформований склад податкового кредиту ТОВ "Олтан" за серпень 2011 року, які повністю відповідають вимогам Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" відповідно до положень статей 1-3, 9 якого дія Закону поширюється на всіх юридичних осіб створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством, при цьому протилежне податковим органом не доводилось.

До матеріалів справи ТОВ "Олтан" надане документальне підтвердження у вигляді виписок установ банку про фактичну сплату позивачем ТОВ "Олтан" грошових коштів в оплату отриманих товарів (робіт, послуг), що не заперечується відповідачем.

Таким чином, позивач, який фактично сплатив ТОВ "Яшіна", ПП "Макс Авто", ДП "СМАП", ТОВ "МІС", ТОВ "Кременчукнафтопродукт груп", ТОВ "Полек-Топ", АсМАП, ПП "Фірма "Вольта", ПП ОСОБА_3 у попередньому податковому періоді суми ПДВ, за умови, що господарські операції мали реальний характер, за наявності у попередньому та наступному податковому періодах від'ємного значення різниці між податковим зобов'язанням та податковим кредитом, мав право включити до складу бюджетного відшкодування ПДВ у вересні 2011 року суму ПДВ в розмірі 48 620 грн.

Тобто , з наведеного вбачається ,що всі господарські операції позивача з ТОВ "Яшіна", ПП "Макс Авто", ДП "СМАП", ТОВ "МІС", ТОВ "Кременчукнафтопродукт груп", ТОВ "Полек-Топ", АсМАП, ПП "Фірма "Вольта", ПП ОСОБА_3 проведені в бухгалтерському та податковому обліку, з якого вбачається реальне придбання активів та розрахунки з постачальниками таких активів, таким чином податковий кредит правомірно відображено в податкових деклараціях з ПДВ.

Доводи відповідача про те, що позивачем неправомірно заявлено до відшкодування суми ПДВ, оскільки одним із постачальників ТОВ "Яшіна", ПП "Макс Авто", ДП "СМАП", ТОВ "МіС", ТОВ "Кременчукнафтопродукт груп", ТОВ "Полек-Топ", АсМАП, ПП "Фірма"Вольта", ПП ОСОБА_3 є їх контрагенти , які не задекларували податкові зобов'язання по взаємовідносинам та відсутні за місцезнаходженням є необґрунтованими , виходячи з наступного.

Стаття 19 Конституції встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи приписи Податкового кодексу України, податкові органи не можуть нараховувати податок на додану вартість та накладати штрафні санкції на покупця при несплаті цього податку продавцем, оскільки чинне законодавство не встановлює підстав для такого нарахування та накладення штрафних санкцій.

Однак факт порушення контрагентами-постачальниками позивача своїх податкових зобов'язань може бути підставою для висновку про необґрунтованість заявлених платником податку вимог про надання податкової вигоди -відшкодування ПДВ з державного бюджету, якщо податковий орган доведе, зокрема, що платник податку діяв без належної обачності й обережності і йому мало бути відомо про порушення, які допускали його контрагенти, або що діяльність платника податку спрямована на здійснення операцій, пов'язаних з податковою вигодою, переважно з контрагентами, які не виконують своїх податкових зобов'язань.

Колегія суддів зазначає, що відповідачем не було доведено, що на час здійснення господарських операцій позивачу мало бути відомо про порушення, які допускав його контрагент.

Крім того, сукупний аналіз вищезазначених норм Податкового кодексу України свідчить про те, що право на податковий кредит виникає у платника податків лише після одержання податкової накладної, оскільки це єдиний документ первинного бухгалтерського та податкового обліку, що містить у собі суму ПДВ, яку можливо відобразити в податкових деклараціях з ПДВ.

Колегія суддів зазначає, що позивач виконав усі необхідні умови, передбачені Податковим кодексом України, які надають йому правові підстави для нарахування податкового кредиту та в його діях не має порушень п. 200.4 ст.200 Податкового кодексу України.

Норми Податкового кодексу України не пов'язують виникнення права на податковий кредит з особливостями оподаткування постачальників 2-го чи іншого ланцюга.

Діючим законодавством не передбачений і не визначений обов'язок підприємства встановлювати ланцюг суб'єктів підприємницької діяльності, з якими контрагенти такого підприємства мали договірні відносини, а також підприємству не надано право вимагати від його контрагентів такої інформації.

Таким чином, позивач виконав усі передбачені законом умови щодо віднесення сплачених ним у ціні товару відповідних сум податку на додану вартість до податкового кредиту/бюджетного відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту/бюджетного відшкодування.

Крім цього, Кременчуцька ОДПІ, ні в акті перевірки, ані у судовому процесі не вказала як саме ТОВ "Олтан" порушило норму пункту 200.4. статті 200 Податкового кодексу України.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України правомірність винесеного податкового повідомлення - рішення належним чином в суді не довів , у зв'язку з чим податкове повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ у Полтавській області 13.12.2011 року №0001412302/263 не відповідає вимогам чинного законодавства та підлягає скасуванню, а позовні вимоги є правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Колегія суддів зазначає , що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не впливають на правомірність прийнятого рішення.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду , переглянувши судове рішення в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги, вважає , що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови були повно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, постанова прийнята з дотриманням норм чинного законодавства, а тому відсутні підстави для скасування судового рішення та задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Кременчуцької ОДПІ у Полтавській області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 07.02.2012р. по справі № 2а-1670/11107/11 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Подобайло З.Г. Судді (підпис) (підпис) Мельнікова Л.В. Григоров А.М. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Подобайло З.Г.