Рішення

від 14.06.2012 по справі 02-16/1427

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2012 року Справа № 02-16/1427

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Пащенко А.Д., із секретарем судового засідання Ковбою І.М.,

за участю представників: позивача: ОСОБА_1 - за довіреністю,

першого відповідача: не з'явився, другого відповідача: не з'явився,

третьої особи: не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу

за позовом публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії ВАТ "Державний експортно-імпортний банк України" у м. Черкаси

до Черкаського будівельно-монтажного виробничого кооперативу "Райагробуд" (перший відповідач),

приватного підприємства "Завод будівельних матеріалів "Корпорація "Райагробуд" (другий відповідач),

третя особа товариство з обмеженою відповідальністю "Корпорація "Райагробуд",

про стягнення 3 961 610,14 доларів США та 7 019 380,44 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про стягнення солідарно з відповідачів 3 338 276,11 доларів США та 169 982,36 грн., в тому числі 3 221 151,13 доларів США заборгованості по кредитах, отриманих третьою особою у позивача за кредитними договорами № 7207К5 від 27 квітня 2007 року та № 7207К6 від 27 квітня 2007 року, укладених в рамках і на умовах генеральної угоди № 7207N2 від 27 квітня 2007 року, та про стягнення 117 124,98 доларів США процентів за користування кредитним коштами, 561,04 грн. плати за управління кредитами, 143 764,72 грн. пені за порушення строків погашення кредитів, 25 477,69 грн. пені за порушення строків сплати процентів за користування кредитними коштами, 178,91 грн. пені за порушення строків сплати плати за управління кредитами - відповідно до вказаних кредитних договорів та договорів поруки № 7207Р1 та № 7208Р1 від 01 грудня 2008 року.

Заявою від 09.06.2010 (т. 3, а. с. 38) позивач збільшив розмір позовних вимог до відповідачів до суми 3 961 610,14 доларів США (що становить станом на 07.06.2010 суму 31 381 102,40 грн.) та 7 019 380,44 грн., в тому числі 3 221 151,13 доларів США заборгованості по кредитах, 740 459,01 доларів США процентів за користування кредитними коштами, 561,04 грн. плати за управління кредитами, 6 750 437,16 грн. пені за порушення строків погашення кредитів, 268 035,01 грн. пені за порушення строків сплати процентів за користування кредитними коштами, 347,43 грн. пені за порушення строків сплати за управління кредитами. Ухвалою господарського суду від 10 червня 2010 року заява позивача про збільшення позовних вимог була прийнята до розгляду.

15.02.2012 позивач подав у справу заяву (т. 4, а. с. 1 - 4), якою зменшив розмір позовних вимог до відповідачів до суми 33 688 601,96 грн., що складається із вимоги про стягнення 25 730 877,34 грн. (що становить 3 221 151,13 доларів США) заборгованості по кредитах, 935 982,85 грн. ( що становить 117 172,15 доларів США) процентів за користування кредитними коштами, 561,04 грн. плати за управління кредитами, 7 021 180,73 грн. пені за порушення строків погашення кредитів, процентів та плати за управління кредитами. До заяви позивачем додано докази її надіслання відповідачам у справі та третій особі.

08.06.2012 позивач подав Доповнення до позовної заяви, в якому вказав, що ТОВ "Корпорація "Райагробуд" залучена до участі у справу як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів, а також про те, що заборгованість по кредитних договорах обліковується як в доларах США (по тілу кредитів та по процентах за користування кредитними коштами), так і в гривнях (по платі за управління кредитами та по пені), тому позивач просить стягнути з відповідача кошти у доларах та гривні.

В обґрунтування позовних вимог (у позовній заяві, в Обґрунтуванні позовних вимог від 09.06.2010 (т. 3, а. с. -2 - 8 ) позивач вказав наступне:

- ТОВ "Корпорація "Райагробуд", яка є позичальником за Генеральною угодою № 7207N2 від 27 квітня 2007 року та укладеними в рамках і на умовах даної Генеральної угоди кредитними договорами № 7207К5 від 27 квітня 2007 року та № 7207К6 від 27 квітня 2007 року, не виконала взяті на себе грошові зобов'язання, не повернула кредитні кошти та не сплатила проценти за їх користування в установлені договорами строки - 30.04.2009 по кредитному договору № 7207К5 та 30.04.2012 по кредитному договору № 7207К6, а також не сплатила проценти за їх користування та плату за управління кредитами;

- заборгованість позичальника по кредитах складає 3 221 151,13 дол. США, зокрема, по кредитному договору № 7207К5 від 27 квітня 2007 року борг по кредиту складає 1 557 700 дол. США та по кредитному договору № 7207К6 від 27 квітня 2007 року - 1 663451,13 дол. США;

- виконання зобов'язань по кредитних договорах забезпечено договорами поруки, укладеними позивачем із Черкаським будівельно-монтажним виробничим кооперативом "Райагробуд" (договір № 7207Р1 від 27.04.2007, далі - Договір поруки-1) та із приватним підприємством "Завод будівельних матеріалів "Корпорація "Райагробуд" (договір № 7208Р1 від 01.12.2008, далі - Договір поруки-2);

- на підставі п. 6.2. (б) статті 6 вказаних кредитних договорів та статті 4 договорів поруки № 7207Р1 та № 7208Р1 від 01 грудня 2008 року позивач направив лист на адресу позичальника № 072-06/199 від 21.01.2009 з вимогою повернути непогашену частину кредиту, сплатити проценти за його користування, плату за управління кредитами, комісії, збори, пеню та надіслав лиси з вимогою погасити в повному обсязі заборгованість за кредитними договорами, в тому числі і прострочену, на адресу поручителів за договорами поруки: ЧБМВК "Райагробуд" - листи № 072-06/202 від 21.01.2009, № 072-06/366 від 04.02.2009 і ПП "Завод будівельних матеріалів "Корпорація "Райагробуд" - листи № 072-06/177 від 19.01.2009, № 072-06/365 від 04.02.2009; згідно повідомлення про вручення поштового відправлення вказані листи отримані боржником та поручителями, однак залишені без відповіді та задоволення;

- розрахунки заявлених позивачем сум додані до позовної заяви та додаткових заяв, суми заборгованості розраховані відповідно до умов кредитних договорів, графіків погашення заборгованості; процентна ставка за користування кредитними коштами є плаваючою, а не фіксованою; кредитним договором № 7207К5 встановлено мінімальний, а не максимальний розмір ставки за кредитом; кредитні договори з моменту укладення передбачають зміну умов кредитування, збільшення процентної ставки, тобто, підписуючи договори поруки № 7207Р1 та № 7208Р1 від 01 грудня 2008 року відповідачі вказали, що вони ознайомлені з умовами Генеральної угоди та укладеними в рамках неї кредитними договорами, згодні з ними та повністю розуміють свої обов'язки згідно з цими договорами, вони надали згоду позивачу на те, що ставка за кредитним договором може зростати, а також надали право на збільшення процентної ставки за кредитними договорами, тому згода відповідачів на укладення додаткової угоди та зміну процентної ставки за користування коштами по кредитному договору № 7207К5 не потрібна;

- відповідно до Постанови Правління Національного банку України від 03.08.2004 № 363, враховуючи вартість запозичень на міжнародних фінансових ринках, для плаваючої процентної ставки установлено ставку LIBOR для тримісячних депозитів у доларах США плюс 750 базисних пунктів;

- відповідно до кредитної політики ВАТ "Укрексімбанк" на 2007 рік (затверджено наказом від 30.12.2006 № 814 та Рішенням Правління ВАТ "Укрексімбанк" від 26.12.2006 протокол № 65) банк може застосовувати як фіксовані, так і плаваючі процентні ставки, при встановленні плаваючої процентної ставки, у ролі базової ставки використовуються: для кредитів у національній валюті - облікова ставка Національного банку України, для кредитів у доларах США та швейцарських франках . У кредитних договорах за операціями торговельного фінансування та кредитами, що надаються суб'єктам господарської діяльності в рамках іноземних кредитних ліній, встановлюються плаваючі процентні ставки. У кредитних договорах з плаваючими процентними ставками передбачається перегляд процентної ставки за кредитними проектами суб'єктів господарської діяльності - двічі на рік у дві пари дат: 15 січня і 15 липня та 15 квітня і 15 жовтня кожного року.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала з підстав, викладених у позовній заяві та доповненнях, просила повністю задовольнити позов та прийняти рішення у даному судовому засіданні.

Представники відповідачів та третьої особи у судове засідання не з'явилися, не повідомили поважних причин своєї неявки. Суд вважає можливим розглядати справу за відсутності представників відповідачів, за наявними у справі матеріалами, виходячи із того, що відповідачами є підприємства - юридичні особи, представниками підприємств можуть бути будь-які особи, визначені керівником, чи керівник особисто, неявка представників відповідачів у судове засідання не перешкоджає розгляду справи, а направляти своїх представників у судове засідання чи заперечувати проти позову є правом сторін, а не обов'язком.

Дослідивши докази у справі в їх сукупності, заслухавши пояснення і доводи представників у судовому засіданні, суд встановив наступне.

Справа № 02-16/1427 розглядається повторно.

Постановою Вищого господарського суду України від 24 березня 2010 року скасовано постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 20 листопада 2009 року та рішення господарського суду Черкаської області 06 липня 2009 року, та справу передано на новий розгляд.

В процесі розгляду справи у новому складі судом встановлено, що 27 квітня 2007 року відкрите акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України", найменування якого відповідно до Статуту та на підставі постанови КМУ від 15.04.2009 № 375 змінено на Публічне акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України" (Банк за договором, позивач у справі) в особі керуючого філією ВАТ "Укрексімбанк" у м. Черкасах ОСОБА_2, що діяла на підставі довіреності і Положення про філію, та товариство з обмеженою відповідальністю "Корпорація "Райагробуд" (Позичальник за договором, третя особа у справі,) в особі директора Гусака Віктора Григоровича, що діяв на підставі Статуту, уклали Генеральну угоду № 7207N2 (надалі - Генеральна угода), в якій вказано, що Генеральна угода регулює загальні засади співпраці між Банком та Позичальником щодо фінансування довгострокової програми по розвитку діяльності Позичальника, яка містить усі напрями діяльності підприємства Позичальника, зазначені у бізнес-плані Позичальника, метою якої є визначення загальних умов фінансування інвестиційної, торгово-закупівельної, виробничої та іншої діяльності Позичальника, яке здійснюється відповідно до цієї Генеральної угоди шляхом укладення кредитних договорів, які передбачають здійснення кредитних операцій та які укладаються сторонами в рамках цієї Генеральної угоди і є її додатками (т. 1, а.с. 134-148).

Згідно розділу 4 Генеральної угоди, зокрема: термін користування кредитом встановлюється до 30 квітня 2012 року, процентна ставка визначається у кредитному договорі за згодою сторін відповідно до статті 6 Генеральної угоди, загальна сума всіх чинних лімітів за кредитними договорами в будь-який момент дії цієї Генеральної угоди не може перевищувати еквівалент 3 660 000 доларів США, що складає загальний ліміт заборгованості Позичальника за кредитом за цією генеральною угодою.

В межах і на умовах Генеральної угоди Банк та Позичальник 27 квітня 2007 року уклали кредитний договір № 7207К5 (т. 1, а. с. 88-102), за умовами якого Банк відкриває Позичальникові невідновлювальну кредитну лінію, із лімітом заборгованості з урахуванням попередньої заборгованості 1 557 700,0 доларів США, з кінцевим терміном погашення "30" квітня 2009 року, для поповнення обігових коштів з метою фінансування поточних потреб, а також в цей же день сторони уклали кредитний договір № 7207К6 (т. 1. а. с. 117-131), за умовами якого Банк надає Позичальникові кредит в сумі 2 102 300,0 доларів США з кінцевим терміном погашення "30" квітня 2012 року для рефінансування заборгованості за кредитом перед ЧФ ТОВ "Укрпромбанк" за кредитним договором № 79/К-06 від 11.12.2006, далі по тексту рішення щодо обох кредитних договорів - "кредитні договори".

Вказані кредитні договори відповідають вимогам чинного законодавства, підписані повноважними представниками сторін, доказів недійсності кредитних договорів суду не надано, протягом тривалого часу вони виконувалися сторонами.

В подальшому сторонами укладалися та підписувалися додаткові угоди: до кредитного договору № 7207К5 - додаткові угоди № 1 від 08.05.2007, № 2 від 22.05.2007, № 3 від 25.05.2007, № 4 від 13.08.2007, № 7207К5-5 від 21.09.2007, № 7207К5-6 від 21.05.2008, № 7207К5-7 від 01.12.2008 та до кредитного договору № 7207К6 - додаткові угоди № 1 від 13.08.2007, № 7207К6-2 від 21.09.2007.

Відповідно до пунктів 3.4.1, 3.4.2. Кредитних договорів Позичальник зобов'язався погасити кредит у валюті кредиту на рахунок, вказаний у п. 3.8 цих договорів у строк, зазначений в п. 3.2, згідно з Графіком надання та погашення кредиту за рахунок будь-яких грошових надходжень Позичальника; у разі порушення термінів погашення кредиту, зазначених у Графіку, Банк переносить прострочену частину заборгованості за кредитом на рахунок прострочених кредитів.

Із матеріалів справи вбачається та не спростовано учасниками процесу, що позичальник отримав за кредитним договором № 7207К5 від 27.04.2007 р. кредитні кошти в загальній сумі 1 557 700,00 (меморіальні валютні ордери - т. 1, а. с. 18, 21, 24, 27, 30), та за кредитним договором № 7207К6 від 27.04.2007 р. - кредит в сумі 2 102 300,00 дол. США (меморіальний валютний ордер № 1 від 28.04.2007 року - а. с. 15).

Позичальник не виконав взяті на себе зобов'язання, не повернув позивачу кредитні кошти у встановлені кредитними договорами строки, а саме: 30.09.2009 та 30.04.2012. За розрахунками позивача, копії яких завчасно надсилалися позивачем відповідачам та третій особі, заборгованість за кредитами за кредитними договорами складає 3 221 151,13 доларів США, зокрема: 1 557 700,00 доларів США за кредитним договором № 720К5 від 27.04.2007 та 1 663 451,13 доларів США за кредитним договором № 720К6 від 27.04.2007. При поданні позовної заяви строк погашення кредиту настав лише по договору № 720К5 від 27.04.2007, однак станом на день прийняття рішення у даній справі строк погашення кредитів настав по обох кредитних договорах, тобто, вся кредитна заборгованість перед Банком є простроченою, і спір між сторонами розглядається судом саме з цих вихідних даних.

За умовами пунктів 3.5.1. кредитних договорів Позичальник зобов'язався сплачувати Банкові проценти за користування кредитом у розмірі, зазначеному в пункті 3.2. договорів, у валюті кредиту. Проценти нараховуються Банком щомісяця на суму фактичної заборгованості по кредиту із розрахунку фактичної кількості днів періоду нарахування. Сплата процентів проводиться не пізніше останнього банківського дня місяця.

Згідно кредитних договорів (пункти 3.2.5. та 3.2.6) процентна ставка за кредитом встановлюється таким чином: починаючи з 27 квітня 2007 року та для кожного наступного календарного кварталу за умови переведення 95% загальних грошових потоків Позичальника та Поручителя (ЧБ МВК "Райагробуд") на рахунки, відкриті в банку - базова ставка LIBOR для доларів США +7.62% річних, але не менше 13.0% річних; починаючи з 01 жовтня 2007 року та для кожного наступного календарного кварталу за умови невиконання Позичальником та Поручителем (ЧБ МВК "Райагробуд") умов щодо переведення 95% загальних грошових потоків Позичальника та Поручителя (ЧБ МВК "Райагробуд") на рахунки, відкриті в банку - базова ставка LIBOR для доларів США +8.62% річних, але не менше 14.0% річних.

01 грудня 2008 року ВАТ "Державний експортно-імпортний банк України" та ТОВ "Корпорація "Райагробуд" уклали додаткову угоду №7207К5-7 до кредитного договору №7207К5 від 27.04.2007, якою внесли зміни до договору в частині збільшення розміру плати за кредит, зокрема виклавши підпункт 3.2.6 статті 3 "Кредит та проценти" кредитного договору у наступній редакції: "Процентна ставка за кредитом встановлюється на рівні 15, 25% річних", також сторони домовилися, що в разі невиконання позичальником та поручителями умови щодо переведення та підтримання 95 % загальних грошових потоків позичальника та поручителів на рахунки відкриті в філії банку з наступного календарного кварталу процентна ставка збільшується на 2 процентні пункти. Також було збільшено розмір плати за зміну умов кредитного договору (за ініціативою позичальника), шляхом викладення у новій редакції підпункту 3.2.8 статті 3 "Кредит та проценти" кредитного договору, зокрема розмір плати за зміну строку погашення кредиту становив 1000,00 грн. за кредитним договором, а за додатковою угодою її визначено в розмірі 0, 012 % від ліміту кредитної лінії, але не менше 500,00 грн. та не більше 5000,00 грн., яка вже на момент підписання додаткової угоди складала 186, 92 дол. США. (із пост. - т. 2, а.с. 111)

27 березня 2009 року позивач та Позичальник уклали Додаткову угоду № 7207К5-9 до кредитного договору № 7207К5 та Додаткову угоду № 7207К6-4 до кредитного договору № 7207К6, якими сторони встановили нарахування плати за управління кредитом - щомісячно до 28.02.2009 та з 01 березня 2009 року встановили процентну ставку за користування кредитами по обох договорах в розмірі 0,01% річних.

За розрахунками позивача за період до 07.06.2010 за Позичальником рахується заборгованість перед Банком по процентах в сумі 64 325,88 доларів США по кредитному договору № 720К5 та в сумі 52 846,27 доларів США по кредитному договору № 7207К6, а всього заборгованість по процентах в сумі 117 172,15 доларів США. Розрахунки процентів виконані вірно, обґрунтованих заперечень проти правильності їх нарахування суду не подано, також не подано доказів сплати процентів Позичальником чи іншими особами.

Позивач також нарахував і заявив до стягнення у позовній заяві борг Позичальника по платі за управління кредитами в сумі 561,04 грн. відповідно до умови пункту 4.1.1. кредитних договорів.

Вказана вимога є правомірною, виходячи із того, що відповідно до пункту 4.1.1. кредитних договорів Позичальник зобов'язався сплачувати Банку плату за управління кредитом у розмірі, зазначеному в пункті 3.2. договорів; вона нараховується за період нарахування плати за управління кредитом у національній валюті за курсом НБУ на дату нарахування і підлягає сплаті щомісяця не пізніше останнього банківського дня кожного місяця на рахунок, зазначений у п. 3.8. кредитних договорів. У відповідності до пунктів 3.2.7. та 3.2.6 обох кредитних договорів розмір плати за управління кредитом становить 0,04 % від ліміту кредитної лінії чи від суми кредиту. Борг за цим платежем складає 561,04 грн.

Позивачем нараховано та пред'явлено до стягнення пеню за прострочену заборгованість по кредиту, процентах, комісії за обслуговування, а саме: по кредитному договору № 7207К5 пеню в сумі 3 441 072,33 грн., в тому числі:

3 293 359,02 грн. - на прострочену суму кредиту в період з 23.02.2009 по 07.06.2010;

147 469,16 грн. - на прострочені проценти з 16.01.2009 по 07.06.2010;

244,15 грн. - на прострочену комісію за обслуговування з 09.02.2009 по 07.06.2010;

по кредитному договору № 7207К6 пеню в сумі 3 580 108,40 грн., в тому числі:

3 459 395,40 грн. - на прострочену суму кредиту в період з 25.11.2008 по 07.06.2010;

120 609,40 грн. - на прострочені проценти з 16.01.2009 по 07.06.2010;

103,60 грн. - на прострочену комісію за обслуговування з 09.02.2009 по 07.06.2010.

Обов'язок Позичальника сплатити Банкові пеню у разі невиконання зобов'язань згідно з пунктами 3.4.1., 3.5.1, 4.1. кредитних договорів (щодо сплати в установлені договорами строки кредиту, процентів, плати за зобов'язання) встановлений пунктом 7.2. кредитних договорів та розмір пені встановлений в пунктах. 3.2.9 та 3.2.10 кредитних договорів, де вказано, що розмір пені за прострочення позичальником платежів за цими кредитними договорами становить подвійну облікову ставку НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Вимога про стягнення пені заявлена позивачем з урахуванням спеціального строку позовної давності для стягнення пені в один рік, встановленого статтею 258 Цивільного кодексу України, і з урахуванням припису частини 6 статті 232 Господарського кодексу України та пункту 7.2. кредитних договорів.

Розрахунки пені виконані вірно, у відповідності до умов кредитних договорів та обставин справи, докази сплати пені суду не подані.

Таким чином, матеріалами справи доведено і відповідачами та третьою особою не спростовано наявність у Позичальника - ТОВ "Корпорація "Райагробуд" заборгованості перед позивачем за кредитними договорами № 7207К5 та 7207К6 в сумі 3 221 151,13 доларів США боргу по кредитах (що відповідно до офіційного курсу НБУ на день подання позову становить 24 532 609,12 грн.), 117 172,15 доларів США (або 892 394,81 грн.) процентів за користування кредитними коштами, 561,04 грн. плати за управління кредитами, 7 021 180,73 грн. пені за порушення строків погашення кредитів, процентів та плати за управління кредитами.

Позивач просить стягнути вказані суми із відповідачів у справі - Черкаського будівельно-монтажного виробничого кооперативу "Райагробуд" та приватного підприємства "Завод будівельних матеріалів "Корпорація "Райагробуд" як із поручителів за Позичальника - ТОВ "Корпорація "Райагробуд".

Провадження у справі в частині вимог до Черкаського будівельно-монтажного виробничого кооперативу "Райагробуд" необхідно припинити з огляду на наступне.

У Спеціальному витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців від 19.01.201 вказано, що Черкаський будівельно-монтажний виробничий кооператив "Райагробуд" (ідентифікаційний код 03587804) припинено.

Таким чином, юридична особа Черкаський будівельно-монтажний виробничий кооператив "Райагробуд" припинена і про це внесено запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, тобто, станом на день розгляду даної справи така юридична особа як Черкаський будівельно-монтажний виробничий кооператив "Райагробуд" (ідентифікаційний код 03587804) у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців відсутня.

Згідно частини 2 статті 104 Цивільного кодексу України юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Згідно пункту 6 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено діяльність суб'єкта господарювання, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

Правонаступник Черкаського будівельно-монтажного виробничого кооперативу "Райагробуд" не визначений.

Виходячи з викладеного, провадження у справі в частині вимог до Черкаського будівельно-монтажного виробничого кооперативу "Райагробуд" необхідно припинити на підставі пункту 6 частини 1 статті 80 ГПК України.

Судом встановлено, що 01 грудня 2008 року між відкритим акціонерним товариством "Державний експортно-імпортний банк України", товариством з обмеженою відповідальністю "Корпорація "Райагробуд" та приватним підприємством "Завод будівельних матеріалів "Корпорація "Райагробуд" (далі - Поручитель) було укладено договір поруки № 7208Р1 (т. 1, а.с. 68-71), за яким Поручитель зобов'язався перед Кредитором солідарно відповідати за своєчасне та повне виконання Позичальником Основного зобов'язання, яке означає зобов'язання Позичальника, передбачені Кредитною Угодою, щодо відшкодування суми кредиту, процентів, штрафних санкцій, а також всіх та будь-яких витрат, пов'язаних з наданням та обслуговуванням кредиту. Під Кредитною Угодою сторони розуміють Генеральну угоду від 27.04.2007 року № 7207N2 з усіма чинними кредитними договорами, які укладаються в рамках Генеральної угоди, їй підпорядковуються та є Додатками до Генеральної угоди, є невід'ємними її частинами та складають єдиний документ. До них відносяться кредитні договори № 7207К56 та № 7207К6 від 27.04.2007, які були укладені в рамках Генеральної угоди.

Відповідно до статті 174 Господарського кодексу України договір є підставою для виникнення господарських зобов'язань, які згідно зі статтями 193, 202 ГК України та статтями 525, 526, 530 ЦК України повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства; одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом. Відповідно до статті 202 ГК України, статті 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Строки виконання зобов'язань по обох кредитних договорах є такими, що настали, а тому позивач вправі вимагати відповідальності від Поручителя, що також відповідає і положенню пункту 3.2. договору поруки, яким передбачено, що у випадку невиконання Позичальником Основного зобов'язання кредитор має право вимагати виконання цього зобов'язання у Поручителя та/або Позичальника, як у солідарних боржників.

Доводи відповідача про припинення договору поруки суд вважає безпідставними та такими, що спростовуються матеріалами справи, з огляду на таке.

Відповідно до статті 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Згідно статті 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Пунктом 3.2. договору поруки передбачено солідарну відповідальність із боржником перед Кредитором. Обмеження розміру відповідальності другого відповідача як поручителя перед Кредитором договором поруки не встановлено.

За приписом статті 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Для встановлення того, чи дійсна порука та чи потребувалася згода поручителя на зміну розміру процентної ставки, як зазначено у постанові Вищого господарського суду України від 24.03.2010, необхідно встановити, зокрема, яка процентна ставка була застосована позивачем, яка правова природа ставки Libor.

Проаналізувавши умови Генеральної угоди, кредитних договорів, договору поруки, судом встановлено, що відповідно до пункту 4.4. Генеральної угоди процентна ставка визначається у Кредитному договорі за згодою Сторін відповідно до статті 6 Генеральної угоди.

Відповідно до пункту 6.6.1. Генеральної угоди процентна ставка за кредитним договором може бути плаваюча або фіксована.

В пункті 6.6.3. Генеральної угоди вказано наступне:

"Плаваюча процентна ставка визначається на підставі ставки пропозиції депозитів на Лондонському міжбанківському ринку для депозитів у доларах США (Базова ставка LIBOR для доларів США), на Європейському міжбанківському ринку для депозитів у Євро (Базова ставка EURIBOR для євро), облікової ставки Національного банку України.

Розмір плаваючої процентної ставки, встановленої на базі ставок LIBOR чи EURIBOR вставна шість місяців кожного року дії Кредитного договору та переглядається Банком двічі на рік в установлені Банком дати.

Розмір плаваючої процентної ставки, встановленої на базі облікової ставки Національного банку України, змінюється відповідно до зміни цих облікових ставок.

Методи нарахування та порядок сплати Позичальником процентів визначаються у Кредитному договорі".

Тобто, у Генеральній угоді чітко виписано право сторін встановити у кредитному договорі процентну ставку за користування кредитом. При цьому вона може бути як фіксована (тобто незмінна) так і плаваюча (тобто така, що може змінюватися).

В пункті 3.2.6 кредитного договору № 7207К5 від 27.07.2007, укладеного в рамках Генеральної угоди від 27.04.2007 № 7207N2 (п. 2.1.13), Банк та Позичальник визначили порядок встановлення процентної ставки за різних умов:

- починаючи з 27 квітня 2007 року та для кожного наступного календарного кварталу за умови переведення 95% загальних грошових потоків Позичальника та Поручителя (ЧБМВК "Райагробуд") на рахунки, відкриті в Банку - Базова ставка LIBOR для доларів США + 7.62% річних, але не менше 13.0% річних;

- починаючи з 01 жовтня 2007 року та для кожного наступного календарного кварталу за умови невиконання Позичальником та Поручителем (ЧБМВК "Райагробуд") умов щодо переведення 95% загальних грошових потоків Позичальника та Поручителя (ЧБМВК „Райагробуд") на рахунки, відкриті в Банку - Базова ставка LIBOR для доларів США + 8.62% річних, але не менше 14.0% річних.

На дату укладання вказаного кредитного договору процентна ставка становила 13.0% річних.

В подальшому Банк та Позичальник уклали Додаткову угоду від 21.05.2008 (т. 1, а.с. 112), в якій зокрема, виклали в новій редакції пункт 3.2.6. кредитного договору № 7207К5 від 27.07.2007:

- починаючи з 21 травня 2008 року та для кожного наступного календарного кварталу за умови переведення 95% загальних грошових потоків Позичальника та Поручителя (ЧБМВК „Райагробуд") на рахунки, відкриті в Банку - Базова ставка LIBOR для доларів США + 7,62% річних, але не менше 13,0% річних;

В разі невиконання Позичальником та Поручителем (ЧБМВК „Райагробуд") умови щодо переведення 95% загальних грошових потоків Позичальника та Поручителя на рахунки, відкриті в Банку з наступного календарного кварталу процентна ставка встановлюється наступним чином: Базова ставка LIBOR для доларів США + 8,62% річних, але не менше 14,0% річних та підлягає щоквартальному коригуванню.

01 грудня 2008 року Банк та Позичальник уклали Додаткову угоду № 7207К5-7 до кредитного договору № 7207К5 від 27.07.2007, якою знову внесли зміни до кредитного договору, зокрема, виклали у новій редакції пункт 3.2.6. договору:

"Процентна ставка за кредитом встановлюється на рівні 15,25% річних.

- починаючи з 01 грудня 2008 року та для кожного наступного календарного кварталу за умови підтримання не менше 95% загальних грошових потоків позичальника та ЧБМВК "Райагробуд" та ПП "ЗБМ "Корпорація "Райагробуд", які згідно з договорами поруки № 7207Р1 від 27.04.07 р. та № 7208Р1 від 01.12.08 р. є фінансовими поручителями, на рахунках, відкритих в філії Банку.

В разі невиконання Позичальником та Поручителями умови щодо переведення та підтримання 95% загальних грошових потоків Позичальника та Поручителів на рахунки, відкриті в філії Банку, з наступного календарного кварталу процентна ставка збільшується на 2 п.п.

Коригування розміру процентної ставки здійснюється щоквартально в залежності від обсягів грошових потоків спрямованих на рахунки Позичальника та Поручителів у філії Банку.

В результаті системного аналізу вказаних вище пунктів Генеральної угоди, кредитного договору, додаткових угод до нього, договорів поруки, суд приходить до висновку, що позивачем та Позичальником було досягнуто згоди про встановлення плаваючої процентної ставки за користування кредитними коштами, чітко визначено порядок встановлення розміру процентної ставки за певних конкретних умов і сторони дотримувалися цього порядку, суттєво його не змінюючи.

Суд звертає також увагу на те, що договір поруки між позивачем та другим відповідачем - ПП "ЗБМ "Корпорація "Райагробуд" було укладено 01 грудня 2008 року і у додатковій угоді від 01.12.2008 до кредитного договору № 7207К5 зазначено посилання на вказане підприємство як на поручителя.

У статті 1 Договору поруки чітко виписано, що розуміється під Кредитною угодою та Основним зобов'язанням.

В пункті 2.1.6 Договору поруки вказано, що Поручитель цим підтвердив, що він ознайомлений з умовами Кредитної угоди (включаючи всі додатки до Кредитної угоди, що є чинними на дату укладення цього Договору), укладеної між Кредитором і Позичальником, поінформований про фінансово - економічний стан Позичальника і повністю розуміє свої обов'язки згідно з цим Договором.

Таким чином, Поручитель своїм підписом на договорі засвідчив, що підписуючи Договір поруки, він добровільно поручився за виконання Позичальником всіх зобов'язань перед позивачем, він був ознайомлений із текстом Генеральної угоди, кредитних договорів, йому були відомі всі їх умови та положення, тобто, він повинен був передбачати можливість зміни процентної ставки за користування кредитом і не заперечував проти цього, не робив ніяких оговорок у Договорі поруки, не скористався своїм правом, передбаченим частиною 2 статті 553 ЦК України, дати поруку частково та вказати максимальний розмір процентів, за виплату яких він поручається.

До загальних засад цивільного законодавства віднесено свободу договору, суть якої полягає в тому, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням ЦК, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 ЦК).

Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно частини 3 статті 5 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання повинні здійснювати свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства. Відповідно до частини 2 статті 13 Цивільного кодексу України при здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб.

Отже, оскільки Договір поруки підписаний, волевиявлення на його підписання чітко виражено, тому другий відповідач зобов'язаний виконувати умови Договору поруки та нести відповідальність за невиконання Позичальником своїх зобов'язань перед Банком.

Відповідач, як поручитель перед банком, не виконав вказані приписи чинного законодавства та не виконав письмові вимоги банку в листах від 19.01.2009, 21.01.2009, 04.02.2009.

Виходячи з викладеного, з другого відповідача як із поручителя необхідно стягнути на користь позивача борг Позичальника (ТОВ "Корпорація Райагробуд") за кредитними договорами № 7207К6 та № 7207К5 в сумі 3 221 151,13 доларів США (станом на 15.02.2012 за офіційним курсом НБУ складає 25 730 877,34 грн.) боргу по кредитах, 117 172,15 доларів США (або 935 982,85 грн.) процентів за користування кредитними коштами, 561,04 грн. плати за управління кредитами, 7 021 180,73 грн. пені за порушення строків погашення кредитів, процентів та плати за управління кредитами.

На підставі статті 49 ГПК України з другого відповідача на користь позивача підлягають стягненню державне мито в сумах 3 123,06 доларів США та 1 699,82 грн., а також 312,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82-85, п. 6 ст. 80 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Припинити провадження у справі в частині вимог до Черкаського будівельно-монтажного виробничого кооперативу "Райагробуд".

2. Позов задовольнити частково.

3. Стягнути із Приватного підприємства "Завод будівельних матеріалів "Корпорація "Райагробуд" (м. Черкаси, вул. Волкова, 71, ідентифікаційний код 35220438) на користь Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" (03150, м. Київ, вул. Горького, 127, ідентифікаційний код 00032112, місцезнаходження філії ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" в м. Черкасах : 18002, м. Черкаси, вул. Гоголя, 288, ідентифікаційний код 22808607) - борг по кредитах позичальника (товариства з обмеженою відповідальністю "Корпорація "Райагробуд") в сумі 3 221 151,13 доларів США (що за офіційним курсом НБУ складає 25 730 877,34 грн.), 117 172,15 доларів США (що за офіційним курсом НБУ складає 935 982,85 грн.) процентів за користування кредитними коштами, 561,04 грн. плати за управління кредитами, 7 021 180,73 грн. пені, 3 123,06 доларів США державного мита, 1 699,82 грн. державного мита, 312,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 18.06.2012

Суддя А.Д.Пащенко