Ухвала

від 05.06.2012 по справі 2а-14011/11/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-14011/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Смолій І.В.

Суддя-доповідач: Романчук О.М

У Х В А Л А

Іменем України

"05" червня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого-судді: Романчук О.М.,

Суддів: Глущенко Я.Б.,

Пилипенко О.Є.,

при секретарі: Воронець Н.В.,

розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 08 грудня 2011 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Комтел Системи Мовлення»до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Комтел Системи Мовлення»звернулися до Окружного адміністративного суду м. Києва із позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень від 21.04.2011 року № 0002342312 та № 0002352312.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 08 грудня 2011 року адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач по справі подали апеляційну скаргу, в якій просили постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників судового процесу, які з'явилися у судове засідання, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що на підставі направлення № 436/23-12 від 16.03.11 р. ДПІ у Шевченківському районі м. Києва та наказу ДПІ у Шевченківському районі м. Києва № 436/23-12 від 15.03.11 р., згідно пп. 78.1.11 п. 78.1. ст. 78 Податкового кодексу України та постанови СВ ПМ ДПА у м. Києві від 10.02.11 р. податковим органом проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Комтел Системи Мовлення»з питань правильності нарахування та повноти сплати до бюджету податків та зборів по взаємовідносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю «Комп`ютерний Опт»за період з 01.01.10 р. по 31.12.10 р., про що складено Акт № 681/23-12/33833100 від 29.03.2011 р.

Так, вказаним актом перевірки зафіксовано порушення ТОВ «Комтел Системи Мовлення»п.п. 7.4.5. п. 7.4., п.п. 7.7.1. п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»№ 168/97-ВР від 03.04.1997 р. при визначенні суми податку на додану вартість, що призвело до завищення податкового кредиту на загальну суму 437000,00 грн. за липень 2010 р.; п.п. 5.3.9. п. 5.3. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»№ 334/94-ВР від 28.12.1994 р., що призвело до заниження податку на прибуток на суму 546250,00 грн. у ІІІ кварталі 2010 року.

Відповідно податковим органом винесено податкові повідомлення-рішення: № 0002352312 від 21.04.2011 р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 546250,00 грн. за основним платежем та 136563,00 грн. штрафних санкцій, всього на суму 682813,00 грн., а також № 0002342312 від 21.04.2011 р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 437000,00 грн. за основним платежем та 109250,00 грн. штрафних санкцій, всього на суму 546250,00 грн.

Не погоджуючись із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач оскаржив їх в адміністративному порядку.

Рішенням Державної податкової адміністрації у м. Києві № 7242/10/25-114 від 11.07.2011 р. податкові повідомлення-рішення ДПІ у Шевченківському районі м. Києва № 0002342312 та № 0002352312 від 21.04.2011 р. залишені без змін, а скаргу позивача без задоволення.

Не погоджуючись з даним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «Комтел Системи Мовлення»звернулися до Державної податкової адміністрації України зі скаргою вих. № 77 від 21.07.2011 р., в якій просили скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у Шевченківському районі м. Києва № 0002342312 та № 0002352312 від 21.04.2011 р., а також скасувати рішення про результати розгляду первинної скарги Державної податкової адміністрації м. Києва №7242/10/25-114 від 11.07.2011 р.

Рішенням Державної податкової служби України №1032/6/10-2115 від 20.09.2011 р. податкові повідомлення-рішення ДПІ у Шевченківському районі м. Києва № 0002342312 та № 0002352312 від 21.04.2011 р. та рішення ДПА у м. Києві № 7236/10/25-114 від 11.07.2011 р. залишені без змін, а скаргу позивача без задоволення.

Проте, позивач вважає, що підприємством з дотриманням вимог податкового законодавства було визначено податкові зобов'язання, а тому податкові повідомлення-рішення № 0002342312 та № 0002352312 від 21.04.2011 р. протиправними.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Під господарською діяльністю у Господарському кодексі України (стаття 3) розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

У розумінні пункту 1.32 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі, коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Відтак, обов'язковими ознаками господарської діяльності у розумінні вищенаведених норм є: здійснення її суб'єктами господарювання у сфері суспільного виробництва; спрямованість на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг; результати зазначеної діяльності (продукція, роботи чи послуги), які мають вартісний характер і цінове вираження.

Основними видами діяльності позивача за КВЕД є: оптова торгівля радіотелевізійною апаратурою та засобами звуко -та відеозапису; електромонтажні роботи; діяльність у сфері інжирингу.

Матеріали справи свідчать, що позивач мав господарські відносини з ТОВ «Комп`ютерний Опт»(код ЄДРПОУ 36961284).

Так, між позивачем, як покупцем, та ТОВ «Комп`ютерний Опт»в особі директора Мишкова С.М., як постачальником, укладено договір поставки від 01.07.2010 року, згідно умов якого постачальник зобов'язується систематично поставляти і передавати у власність покупцю товар, а покупець зобов'язується приймати цей товар та своєчасно здійснювати його оплату. Конкретні найменування товару, його номенклатура, одиниця виміру, загальна кількість, ціна за одиницю товару визначається специфікаціями, складеними сторонами у порядку, встановленому договором.

На виконання умов вищезазначеного договору позивачем у контрагента було придбано товари (професійне теле -радіо обладнання та запчастини (комплектуючі) до нього) на загальну суму 2 622 000,00 гривень, в тому числі ПДВ -437 000,00 гривень.

Відповідно позивачем вказану суму податку на додану вартість було віднесено до податкового кредиту з ПДВ у липні 2010 року.

Також, сплачену вартість товару за вищезазначеним договором поставки позивачем було віднесено до складу валових витрат було.

Так, відповідно до п. 5.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» передбачено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Згідно із абзацом четвертим пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до частин 2 та 3 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні»вiд 16.07.1999 № 996-XIV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назва документа; дата і місце складання; назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, які брала участь у здійсненні господарської операції.

Пунктом 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства Фінансів України № 88 від 24.05.1995 року, визначено, що первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Відповідно до п. 2.4. первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо.

Отже, для підтвердження включення витрат за отримані товари до складу валових витрат необхідні належним чином оформлені документи.

Крім того, слід зазначити, що відповідно до абз. 2 п. 2.1 Положення господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Відтак, наслідки в податковому обліку створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто ті, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника податків. При цьому, господарські операції мають бути відображені в податковому обліку відповідно до їх реального змісту.

Матеріали справи свідчать, що на думку податкового органу, позивач здійснив видимість придбання товарів від ТОВ «Комп`ютерний Опт», які в дійсності не реалізовувалися вказаним підприємством, а лише полягали в документальному оформленні (договори, видаткові накладні, податкові накладні та інші документи), з метою ухилення від сплати податків та обов'язкових платежів.

Висновки про порушення позивачем вимог податкового законодавства ґрунтуються на даних документальної позапланової невиїзної перевірки ДПІ в Жовтневому районі м. Дніпропетровська ТОВ «Комп`ютерний Опт»з питань правильності дотримання вимог податкового законодавства щодо правильності та обґрунтованості формування податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість, в тому числі по операціям формування податкового кредиту в схемі штучного нарощування, документального оформлення як операції придбання товарів, робіт та послуг по правовим відносинам з платниками податків ТОВ «Елфра Дисплей» (код ЄДРПОУ 33743908) та ТОВ «Е-Восток Україна» (код ЄДРПОУ 34478763), в ході якої не підтверджено наявність поставок товарів (послуг) від ТОВ «Комп`ютерний Опт»підприємствам покупцям, що свідчить про здійснення правочинів між ТОВ «Комп`ютерний Опт» та покупцями без мети настання реальних наслідків.

Також, як зазначено в акті, СВ ПМ ДПА в Дніпропетровській області порушено кримінальну справу відносно посадових осіб ТОВ «Комп`ютерний Опт» за фактом фіктивного підприємництва (ч. 1 ст. 205 КК України). В ході дослідчої перевірки по факту фіктивного підприємництва було встановлено, що невстановлені слідством особи, діючи умисно, з метою прикриття незаконної діяльності, шляхом неправомірного використання паспортних даних підставних осіб, створили ряд суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб), серед яких є ТОВ «Комп`ютерний Опт»та внаслідок використання поточних рахунків та інших обов'язкових реквізитів даного підприємства для протиправного, в порушення вимог діючого законодавства формування податкового кредиту по податку на додану вартість інших суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб), використовуючи, при цьому, завідомо підробні документи бухгалтерського обліку та податкової звітності, складені для завалювання вказаної злочинної діяльності. В ході досудового слідства встановлено, що ТОВ «Комп`ютерний Опт», яке має ознаки фіктивності, в свою чергу, за рахунок створення видимості проведення фінансово-господарських операцій, сформувало податковий кредит ТОВ «Комтел Системи Мовлення».

На підтвердження здійснення відповідних господарських операцій позивачем надано первинні документи, копії яких містяться в матеріалах справи (договір, специфікація, податкова накладна, видаткова накладна, прибуткова накладна, банківські виписки), які оформлені у відповідності до вищевказаних норм Закону, зокрема, містять відомості про господарські операції та підтверджують їх здійснення.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, на момент здійснення правовідносин із ТОВ «Комп`ютерний Опт», зазначений контрагент у відповідності до вимог чинного законодавства був зареєстрований платником податку на додану вартість та відповідно мав право на видачу таких накладних , правовідносини відбувалися на підставі угоди, яка в судовому порядку недійсною не визнавалася.

Колегія суддів зазначає, що досліджені документальні докази в їх сукупності, є достатніми для висновку про те, що господарські операції з поставки товару сторонами фактично були виконані та спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені договором.

Законом України «Про податок на додану вартість»у п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 установлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 зазначеного Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

В силу ж п.п. 7.2.6. п. 7.2. ст. 7 Закону, податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Отже, наведені правові норми дозволяють платнику податку формувати податковий кредит у зв'язку з реальним придбанням товарів (робіт, послуг) та на підставі відповідних розрахункових, платіжних та інших документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

За наведених правових норм та, враховуючи встановлений факт виконання господарських операцій, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що позивач мав усі правові підстави для формування податкового кредиту.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначений в п. 7.7 Закону України № 168/97-ВР.

Підпункт 7.7.1 п. 7.7 Закону № 168/97-ВР передбачає, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з п.п. 7.7.1 п. 7.7 Закону № 168/97-ВР, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з п.п. 7.7.1 п. 7.7 Закону № 168/97-ВР, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Підпунктом 7.7.2 п. 7.7 Закону України № 168/97-ВР передбачено, що якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з п.п. 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

Закон України «Про податок на додану вартість»не ставить в залежність віднесення відповідних сум податків, сплачених в ціні товару, до податкового кредиту від сплати контрагентом податкового зобов'язання до бюджету.

При цьому, слід звернути увагу, що факту наявності заборгованості перед державним бюджетом зі сплати податкових зобов'язань в період проведення перевірки контрагента позивача - ТОВ «Комп`ютерний Опт»з матеріалів справи не вбачається.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що під час визначення податкових зобов'язань позивачем повністю дотримано вимог законодавства, висновки податкового органу, викладені в акті перевірки № 681/23-12/33833100 від 29.03.2011 р., про порушення позивачем п.п. 7.4.5. п. 7.4., п.п. 7.7.1. п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»та п.п. 5.3.9. п. 5.3. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», не знайшли свого підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, а тому, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 КАС України).

При цьому, доводи, викладені заявником в апеляційній скарзі не спростовують висновків суду першої інстанції та не знайшли свого належного підтвердження в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 159 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Таким чином, судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, в зв'язку з чим, суд апеляційної інстанції, у відповідності до ст. 200 КАС України, залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 08 грудня 2011 року -без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлено: 08 червня 2012 року.

Головуючий суддя Романчук О.М

Судді: Глущенко Я.Б.

Пилипенко О.Є.