Ухвала

від 05.06.2012 по справі 2а-17210/11/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-17210/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Смолій І.В.

Суддя-доповідач: Грищенко Т.М.

У Х В А Л А

Іменем України

"05" червня 2012 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді: Грищенко Т.М.,

суддів: Лічевецького І.О., Мацедонської В.Е.,

при секретарі Луцак А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м.Києва на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 лютого 2012 р. у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Грант-Елемент" до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м.Києва про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А:

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 лютого 2012 р. адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Грант-Елемент" до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м.Києва про скасування податкового повідомлення-рішення -задоволено в повному обсязі.

Визнано протиправним та зобов'язано скасувати прийняте Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі м.Києва податкове рішення-повідомлення № 0001012320 від 11.11.11року.

Не погоджуючись із судовим рішенням, Державна податкова інспекція у Голосіївському районі м.Києва подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на те, що суд при винесенні постанови порушив норми матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Суд першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення про задоволення позовних вимог, дійшов обгрунтованого висновку, з яким погоджується колегія суддів апеляційної інстанції виходячи з наступного.

Згідно пп.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" ( що діяв на час виникнення спірних правовідносин) підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

За змістом підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку в звітному періоді у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пп. 7.4.5. п. 7.4. ст. 7 Закону № 168/97-ВР не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пп. 7.2.6.).

Судом встановлено, що податковим органом зроблено висновки щодо безпідставного формування позивачем податкового кредиту в сумі 95918,00 грн. , а саме: в червені 2010р. на суму 47233,00грн. з них 46133,36грн. по взаємовідносинах з ПП «Фенікс-Цукор»та 1100,00грн. по взаємовідносинах з ПП «Мегатара»; та за липень 2010р. на суму 48685,00грн. в тому числі 1650,00грн. по взаємовідносинах з ПП «Мегатара»та 47035,02грн. по взаємовідносинах з ПП «Фенікс-Цукор».

Акт перевірки містить висновки щодо невідповідності суми податку на додану вартість врахованої позивачем у складі податкового кредиту за червень-липень 2010року та суми податкових зобовязань задекларованих підприємствами ПП «Фенікс-Цукор» та ПП «Мегатара», а саме є більшою на 95918,00грн.

До таких висновків податковий орган прийшов у звязку із встановленням наступної інформації, а саме :

ПП «Фенікс-Цукор" за кодом ЄДРПОУ 33695912, зареєстровано ДПІ у Шевченківському районі м.Києва від 08.08.2005р. за №09239, взято на облік до ДПІ у Шевченківському районі м.Києва від 09.08.2005 р. за №22839, стан платника - до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням, свідоцтво платника ПДВ анульовано 28.09.2010р. причина анулювання - до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням.

ПП «Мегатара»за кодом ЄДРПОУ 32822784, зареєстровано ДПІ у Голосіївському районі м.Киева від 12.02.2004р. за №08763, взято на облік до ДПІ у Голосіївському районі м.Києва від 20.02.2004 р. за №10752, стан платника - основний платник до кінця року, свідоцтво платника ПДВ анульовано 27.12.2010р. причина анулювання - до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням.

Судом встановлено, що договори укладені з ПП «Фенікс-Цукор»та ПП «Мегатара», податкові та видаткові накладні та рахунки фактури, а також те що такі підприємства на час виконання зобовязань по договорами були не тільки належним чином зареєстровані як юридичні особи, а також і як платники податку на додану вартість, що підтверджує податковий орган у акті перевірки, суд приходить до переконання що не прийняття таких як первинної документації в розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»можливе лише за умови встановлення, що такі не відображають фактичного здійснення господарської операції.

Судом також встановлено, що ТОВ «Грант-Елемент» здійснює підприємницьку діяльність з оптової торгівлі цукром, крупами, борошном та іншими продуктами харчування. Підприємство закуповує великі партії продукції у виробників та оптових торговців, фасує її та реалізовує під торговою маркою «Моя Країна»роздрібним мережам магазинів.

В червні та липні 2010 року позивачем придбано продукцію, а саме у ПП «Фенікс-Цукор» крупу рисову, вівсяні пластівці та пшоно, у ПП «Мегатара»- пакувальний матеріал.

Судом встановлено, що придбана позивачем у ПП «Фенікс-Цукор»крупа фасувалась позивачем у пакувальний матеріал придбаний у ПП «Мегатара» власними засобами та в подальшому поставлялася ТОВ «Грант-Елемент»до роздрібних мереж ТОВ «ЕКО»(ТМ «ЕкоМаркет»), ТОВ «Експансія»(ТМ »), ТОВ «Фоззі-Фуд»(ТМ «Сільпо»). В підтвердження подальшої реалізації фасованої продукції позивачем до матеріалів справи додано копії договорів та видаткових накладних із зазначеними торгівельними мережами.

Приватним підприємством «Мегатара»у липні 2010 року змінено найменування на Товариство з обмеженою відповідальністю «Мегатара»та реквізити, в рому числі і код за ЄДРПОУ, про що повідомлено позивачу.

Враховуючи вищевикладене суд правильно дійшов висновку, щодо безпідставності викладених у акті перевірки висновків податкового органу щодо завищення позивачем податкового кредиту у червні-липні 2010 року по взаємовідносинах з ПП «Фенікс-Цукор»та ПП (ТОВ) «Мегатара».

Відповідно до п.п. 7.8.1. п. 7.8. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»(в редакції, що була чинною), податковим періодом для ПДВ є один календарний місяць, а в силу п.п. «а»4.1.4. Закону №2181 податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному місяцю, - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

В силу пп. 4.1.2 п. 4.1 ст. 4 Закону № 2181-Ш, прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Податкова декларація приймається без попередньої перевірки зазначених у ній показників через канцелярію, чий статус визначається відповідним нормативно-правовим актом. Відмова службової (посадової) особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин або висування нею будь-яких передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється та розцінюється як перевищення службових повноважень такою особою, що тягне за собою її дисциплінарну та матеріальну відповідальність у порядку, визначеному законом.

Податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків. У цьому випадку, якщо контролюючий орган звертається до платника податків з письмовою пропозицією надати нову податкову декларацію з виправленими показниками (із зазначенням підстав неприйняття попередньої), то такий платник податків має право: надати таку нову декларацію разом зі сплатою відповідного штрафу; оскаржити рішення податкового органу в порядку апеляційного узгодження.

На підставі вищевикладеного, приймаючи до уваги, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для зміни або скасування рішення суду.

Згідно ст. 198, ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 160, 198, 200, 205, 206, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м.Києва -залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 лютого 2012 р. -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Грищенко Т.М.

Судді: Лічевецький І.О.

Мацедонська В.Е.