Ухвала

від 22.05.2012 по справі 2270/1843/12

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2270/1843/12

Головуючий у 1-й інстанції: Блонський В.К.

Суддя-доповідач: Залімський І. Г.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2012 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Залімського І. Г.

суддів: Білоуса О.В. Мельник-Томенко Ж. М.

секретар судового засідання: Швандер В.О.

за участі представників сторін:

представника відповідача Карповича В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 23 березня 2012 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства "Вільна спроба" до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення , -

В С Т А Н О В И В :

Приватне підприємство "Вільна спроба" звернулося до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом щодо визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому № 0006162301/3935 від 23.12.2011 року.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 23.03.2012 року вказаний позов було задоволено, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0006162301/3935 від 23.12.2011 року.

Відповідач, не погоджуючись із постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати зазначене вище судове рішення, прийнявши нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог ПП "Вільна спроба".

Мотивуючи доводи апеляційної скарги, апелянт вказує на те, що з огляду на обставини викладені в останній, оскаржувана постанова прийнята Хмельницьким окружним адміністративним судом з порушенням норми матеріального та процесуального права, а висновки суду не відповідають обставинам справи.

В судовому засіданні представник Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому доводи апеляційної скарги підтримав в повному обсязі.

Позивач в судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений, про дату, час і місце апеляційного розгляду справи. Жодних клопотань від позивача до суду не надходило.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши матеріали справи та оцінивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів адміністративної справи, податковим органом в період з 14.11.2011 року по 02.12.2011 року було проведено документальну планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2010 року по 30.09.2011 року.

За результатами вказаної перевірки складено акт від 07.12.2011 року № 8674/23-5/35314845, яким зафіксовано ряд допущених ПП "Вільна спроба" порушень норм права, зокрема:

- п.п 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», внаслідок чого підприємством занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся на загальну суму 149794 грн., у тому числі за перший квартал 2011 року в сумі 149794 грн.

На підставі даного висновку, ДПІ у м. Хмельницькому прийнято податкове повідомлення-рішення № 0006162301/3935 від 23.12.2011 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств в розмірі 149794 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) в розмірі 1 гривня.

Як зазначається у самому рішенні, підставою для визначення податкового зобов'язання стало порушення позивачем п.п 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме: перевіркою встановлено завищення задекларованих видатків рядку 04.1 декларації «витрати на придбання товарів (робіт, послуг) крім визначених 04.11» за перший квартал 2011 року в сумі 599176 грн., за рахунок безпідставного віднесення витрат, які не пов'язані з веденням господарської діяльності підприємства та документально оформлені як операції з придбання сиру із зазначеними реквізитами ТОВ «Клуб сиру" ( код ЄДРПОУ 36413692).

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги ПП "Вільна спроба" та скасовуючи вказане податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Хмельницькому, виходив з того, що податковий орган дійшов неправильного висновку щодо безпідставності заниження позивачем податку на прибуток за перший квартал 2011 року в сумі 149794 грн.

До такого висновку, суд першої інстанції дійшов в результаті встановлення наступних обставин справи.

Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ «Клуб сиру» та ПП "Вільна спроба" було укладено дистрибуторський договір № КП-00099 від 28.12.2009 року, відповідно до умов якого сторони об'єднують свої зусилля для створення та розвитку системи постачання населення продукції, а також просування продукції на території дистрибуції. При цьому сторони в порядку та на умовах визначених договором здійснюють комплекс заходів постачальник постачає дистрибутору продукцію виключно для її перепродажу дистрибутором на умовах укладеного договору, а дистрибутор приймає поставлену продукцію та оплачує її в строки та в порядку передбаченому договором.

Дистрибутор продає продукцію замовникам, які знаходяться на території дистрибуції зазначеній у пункті 3.1 даного договору.

Згідно додаткової угоди до дистрибуторського договору № 3 від 28.12.2011 року строк дії договору № КП-00099 від 28.12.2009 року продовжений до 31.12.2011 року.

В ході перевірки видаткових накладних від 01.02.2011 року № ТД-0000045 , від 08.02.2011 року № ТД-0000188, від 15.02.2011 року №ТД-0000311, від 24.02.2011 року № ТД-0000527, від 28.02.2011 року № ТД-0000570 податковим органом відмічено, що у вищевказаних накладних відсутня печатка ПП «Вільна спроба" не зазначено особу, що отримала товар, а також не вказано реквізити довіреностей виписаних на отримувача товарно-матеріальних цінностей, крім того не підтверджено документально виписки довіреностей ПП "Вільна спроба" на отримання товарно-матеріальних цінностей від ТОВ «Клуб сиру», не надано для перевірки акти приймання-передачі товару від ТОВ «Клуб сиру» до ПП "Вільна спроба" натомість для перевірки були надані товарно-транспортні накладні, в яких відсутні прізвища та підписи осіб, які відпускали та отримували товар зі складу для подальшого перевезення, на посвідченнях про якість товару та сертифікатах відповідності відсутні печатки ТОВ «Клуб сиру», посвідчення про якість товару закріплені печаткою «ВАТ Канівський маслозавод», сертифікати відповідності видані «ВАТ Канівський маслозавод».

Враховуючи наведене, податковим органом зроблено висновок, що надані для перевірки документи не підтверджують рух товару від постачальника ТОВ «Клуб сиру» до ПП «Вільна спроба», тому неможливо ідентифікувати предмет фактичного придбання та його відповідність предмету договору, підтвердити факт придбання товару, таким чином, проведення транзитних операцій, які спрямовані на отримання податкової вигоди з метою штучного формування валових витрат за 1 квартал 2011 року за рахунок проведення операцій з придбання товарів у ТОВ «Клуб сиру» є операціями, які не мали реального товарного характеру, оскільки товар від ТОВ «Клуб сиру» не постачався та не отримувався.

Суд першої інстанції визнав таки висновки податкового органу необґрунтованими, з чим повністю погоджується і колегія суддів, з огляду на наступне.

Приватне підприємство «Вільна спроба» є платником податку на прибуток.

Відповідно до п.п. 2.1.1 п. 2.1 ст. 2 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» платниками податку є: з числа резидентів-суб'єкти господарської діяльності, бюджетні, громадські та інші підприємства, установи та організації, які здійснюють діяльність, спрямовану на отримання прибутку як на території України, так і за її межами.

Згідно п.3.1 ст.3 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (в редакції, яка була чинною під час спірних правовідносин), об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону №334 передбачено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Відповідно до підпункту 5.3.9. пункту 5.3 Закону №334 не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Аналіз наведених норм дає підстави зробити висновок, що Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств" ставить в залежність включення сум валових витрат лише з їх підтвердженням відповідними документами.

Єдиною умовою невключення до складу валових витрат згідно пп. 5.3.9 цього Закону є непідтвердження будь-яких витрат відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами. Жодних інших підстав Закон не передбачає.

Як з'ясовано судом першої інстанції при дослідженні матеріалів справи, відповідно до дистрибуторського договору, постачальник постачає дистрибутору продукцію виключно для її перепродажу дистрибутором на умовах укладеного договору, а дистрибутор приймає поставлену продукцію та оплачує її ціну в строки та в порядку передбаченому договором. Оплата за товари здійснювалась платіжними дорученнями, продукти харчування доставлялись ПП "Вільна спроба" постачальником ТОВ "Клуб сиру" транспортом постачальника на склад дистрибутора. Виконання вищевказаного договору підтверджується первинними бухгалтерськими документами, зокрема товаро-транспортними накладними та платіжними дорученнями, крім того, реальність постачання та отримання товару підтверджується сертифікатами походження товару та сертифікатами якості, які містяться в матеріалах справи.

Таким чином, керуючись Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств» позивач вірно відніс до складу валових витрат витрати, відображені по бухгалтерському рахунку за 1 квартал 2011 року в сумі 599176 грн.

Податковим органом не надано жодних доказів, що відомості в документах, наданих ПП "Вільна спроба", не відповідають дійсності. Окрім того, право позивача на формування валових витрат підприємства не залежить від помилок, допущених при оформленні первинних документів.

Крім того, відповідно до постанови господарського суду Хмельницької області від 07 лютого 2012 року, яка набрала законної сили 20.02.2012 року вбачається, що з ПП "Вільна спроба" стягнуто на користь ТОВ «Клуб сиру» заборгованість в зв'язку з несплатою постачальнику за поставлені та отримані товари згідно дистрибуторського договору № КП-00099 від 28.12.2009 року.

Також реальність господарських операцій підтверджується і постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 01.03.2012 року, якою було визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у м. Хмельницькому від 08.06.2011 року № 0000212304, яке було прийнято за таких самих обставин, як і рішення, яке оскаржується у даній справі.

Таким чином, твердження апелянта, з посиланням на матеріали перевірки, про те, що вказані господарські операції не мали товарного характеру, колегією суддів оцінюються критично, оскільки зазначене ґрунтуються на припущеннях, що суперечить ст. 159 КАС України. Факт наявності у сторін правочинів протиправного умислу при укладенні та виконанні договорів, відповідачем не доведено.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на припис наведеної норми процесуального права, при розгляді судом спору щодо правомірності рішення органу державної податкової служби, яким платнику податків донараховані податкові зобов'язання, презюмується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше.

Зважаючи, що формування позивачем валових витрат на підставі отриманих від зазначених в акті перевірки господарюючих суб'єктів первинних бухгалтерських та податкових документах є правомірним та таким, що відповідає вимогам положень ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", а зворотного відповідачем не доведено, судом першої інстанції правомірно задоволено позовні вимоги та скасовано податкове повідомлення- рішення.

Суд першої інстанції дав належну оцінку фактичним обставинам справи, наданим сторонами доказам та нормам права, що регулюють спірні правовідносини, у зв'язку із чим, вірно вирішив спір та прийняв рішення, яке відповідає Закону.

Доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими судом першої інстанції обставинами, наявними в матеріалах справи доказами та нормами чинного законодавства, зазначеними в мотивувальній частині оскаржуваної постанови.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому, - залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 23 березня 2012 року, - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 29 травня 2012 року .

Головуючий Залімський І. Г.

Судді Білоус О.В.

Мельник-Томенко Ж. М.