Ухвала

від 07.06.2012 по справі 2а-4326/09/1370

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2012 р. Справа № 48689/11

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Олендера І.Я.

суддів: Кузьмича С.М.,Матковської З.М.,

при секретарі: Румянцевій О.І.,

розглянувши у відритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Городоцькому районі Львівської області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 04 травня 2011 року в справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Яблуневий дар» до Державної податкової інспекції в Городоцькому районі Львівської області про визання протипарвним податкового повідомлення-рішення,-

в с т а н о в и в :

Позивач - ТзОВ «Яблуневий дар» звернувся до Львівського окружного адміністративного з позовом до Державної податкової інспекції у Городоцькому районі Львівської області про визнання нечинним податкового повідомлення - рішення № 0004012301/0 від 19.06.2009 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення прийняте з порушенням норм законодавства, оскільки право позивача на бюджетне відшкодування підтверджується усіма необхідними первинними документами, а висновки відповідача стосовно недійсності правочинів з контрагентом позивача є необґрунтованими та не підтвердженими доказами. Відповідач зменшив позивачу податковий кредит за січень 2009 року та зменшив бюджетне відшкодування за лютий 2009 року на 418121 грн. необґрунтовано, чим порушив вимоги чинного законодавства стосовно порядку нарахування та сплати податку на додану вартість. Відтак позивач вважає оскаржуване податкове повідомлення-рішення протиправним.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 04 травня 2011 року позов задоволено, а саме визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Городоцькому районі Львівської області № 0004012301/0 від 19.06.2009 року.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції відповідач - ДПІ в Городоцькому районі Львівської області оскаржив його в апеляційному порядку, оскільки вважає, що постанова прийнята з порушенням норм матеріального права, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення справи.

Зокрема вказує на те, що судом першої інстанції не враховано, нікчемності правочину, укладеного позивачем з його контрагеном ПСП «Розвиток і К», та доведеності факту неможливості контрагента позивача здійснювати господарські операції. З огляду на викладене, апелянт просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Представник відповідача - ДПІ в Городоцькому районі Львівської області в судовому засіданні 08.05.2012 року підтримав доводи апеляційної скарги, однак в судове засідання 07.06.2012 року повторно не явився, тому на підставі ч. 4 ст. 196 КАС України, апеляційний розгляд проведено у його відсутності.

Представник позивача ТзОВ «Яблуневий дар» в судовому засіданні заперечив проти доводів апеляційної скарги та просить таку відхилити.

Заслухавши доповідь судді Львівського апеляційного адміністративного суду, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити, з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що в період з 15.04.2009 року по 17.04.2009 року Державною податковою інспекцією у Городоцькому районі Львівської області проведено позапланову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Яблуневий дар», про що складено Акт № 25/23 32475074 від 17.04.2009 року про результати позапланової виїзної перевірки з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за лютий 2009 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення ПДВ, що декларувалось в період з 01.10.2008 року по 31.10.2008 року та в період з 01.01.2009 року по 31.01.2009 року.

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог п. п. 7.2.6. п. 7.2. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого встановлено завищення суми податкового кредиту по декларації за лютий 2009 року на 237483 грн. чим завищено залишок від'ємного значення попереднього податкового періоду за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду на 237483 грн.

18.06.2009 року Державною податковою інспекцією у Городоцькому районі Львівської області проведено позапланову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Яблуневий дар», про що складено Акт № 36/23-32475074 від 18.06.2009 року про результати позапланової виїзної перевірки з питань правильності формування податкового кредиту при взаєморозрахунках з ПСП «Розвиток і К» за період з 01.01.2009 року по 31.01.2009 року. Перевіркою встановлено завищення податкового кредиту та значення рядка 26 декларації по податку на додану вартість за січень 2009 року на 530362 грн.

19.06.2009 року Державною податковою інспекцією у Городоцькому районі Львівської області проведено позапланову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Яблуневий дар», про що складено Акт № 37/23/32475074 від 19.06.2009 року про результати позапланової виїзної перевірки з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за лютий 2009 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення ПДВ. що декларувалось в період з 01.10.2008 року по 31.10.2008 року та в період з 01.01.2009 року по 31.01.2009 року. Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог п. п. 7.7.2, п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого встановлено завищення суми бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку по декларації за лютий 2009 року на 418121 грн.

19.06.2009 року відповідачем на підставі акта перевірки № 37/23/32475074 від 19.06.2009 року прийнято податкове повідомлення - рішення форми «В1» №0000412301/0, яким встановлено порушення товариством з обмеженою відповідальністю «Яблуневий дар» вимог п. п. 7.7.2. п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», у зв'язку з чим зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 418121 грн.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Городоцькому районі Львівської області № 0004012301/0 від 19.06.2009 року є протиправним і підлягає скасуванню, оскільки судом встановлено відсутність порушень позивачем вимог п. п. 7.7.2. п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що підтверджується первинними документами, які долучені до матеріалів справи, а тому господарська діяльність на думку суду мала реальних характер.

Суд апеляційної інстанції вказані висновки суду першої інстанції вважає помилковими, оскільки наявність у покупця належно оформлених документів, які необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту та валових витрат, не є безумовною підставою для відшкодування податку на додану вартість та віднесення певних сум до валових витрат.

Так, пунктом 1.7 статті 1 Закону України від 03.04.1997року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (далі - Закону) (чинного на час виникнення даних спірних правовідносин) визначено, що податковим кредитом є сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Підпунктом 7.2.6 пункту 7.2 ст. 7 цього Закону встановлено, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Не дозволяється включення до податкового кредиту, згідно з п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону, суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Згідно п.п.7.5.1 Закону № 168/97-ВР датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Право на нарахування податкового кредиту обумовлюється наявністю факту придбання платником податку товарів, робіт, послуг, основних фондів, нематеріальних активів, в ціні яких платником податку-покупцем сплачений (нарахований) податок на додану вартість.

Згідно з п. 5.1 ст. 5 Закону України 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (чинного на час виникнення даних спірних правовідносин) валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку в грошовій, матеріальній або нематеріальній формі, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

До складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті (підпункт 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону № 334/94-ВР).

Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку (підпункт 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону № 334/94-ВР).

Приписами ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Відповідно до п. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» фінансова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий примірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Частиною 1 ст. 9 зазначеного Закону передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Пунктом 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України №88 від 25.05.1995 року, визначено, що первинні документи для надання їм юридичної сили та доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Виходячи з системного аналізу наведених норм, колегія суддів приходить до висновку, що наявність у платника податку виданої йому продавцем товару податкової накладної, оформленої з дотриманням вимог чинного законодавства, і сплата продавцю вартості товару з податком на додану вартість є достатніми, але не вичерпними підставами для визначення податкового кредиту та віднесення сум до валових витрат.

Так, судом першої інстанції безпідставно залишено поза увагою докази податкового органу, а саме.

Перевірка, за наслідками якої прийнято оспорювань податкове повідомлення-рішення, проводилась на підставі направлення №40/23 від 18.06.2009 року, виданого ДПІ у Городоцькому районі та Постанови начальника слідчого відділу УСБ України у Вінницькій області від 22.04.2009 року полковника юстиції Пугача СВ. про проведення позапланової виїзної документальної перевірки з питань дотримання податкового законодавства ТзОВ «Яблуневий дар».

Згідно з поданою ТзОВ «Яблуневий Дар» до ДПІ у Городоцькому районі податковою декларацією з ПДВ за січень 2009 року (вх. від 20.02.2009 року № 2396) від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту складало 733873 грн.

За наслідками проведеної позапланової виїзної перевірки, результати якої оформлено актом від 18.06.2009 року № 36/23-32475074 встановлено завищення податкового кредиту за січень місяць на суму 530362 грн. Так в ході проведення перевірки встановлено що ТзОВ «Яблуневий Дар» проводило взаєморозрахунки з ПСП «Розвиток і К» (ЄДРПОУ 32400847). До податкового кредиту січня 2009 року включено суми податку на додану вартість по податкових накладних, виписаних ПСП «Розвиток і К» (ЄДРПОУ 32400847) у жовтні 2008 року. Всього включено до податкового кредиту за січень 2009 року по взаєморозрахунках з ПСП «Розвиток і К» 530361,97 грн.

Матеріалами справи, а саме постановою про притягнення як обвинуваченого (а.с.217-226) та постановою Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області (а.с.146) доведено, що контрагент позивача ПСП «Розвиток і К», в період 2007-2008 років господарську діяльність по вирощенню сільськогосподарської продукції не здійснював, договорів оренди багаторічних насаджень не укладав, а акумульовані за рахунок не сплати ПДВ кошти, всупереч встановленому Постановою КМУ № 271 від 26.02.1999 року «Про порядок акумуляції та використання коштів, які нараховуються сільськогосподарськими товаровиробниками - платниками податку на додану вартість щодо операцій з продажу товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини» порядку перераховувалися службовими особами ПСП «Розвиток і К» на рахунки інших суб'єктів підприємницької діяльності».

Встановлено, вину керівника ПСП «Розвиток і К» Калюжного О.В. у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст. 212 КК України та ч.2 ст.366 КК України в умисному ухиленні від сплати податків та службовому підробленні документів, та відповідно до п. б ст. 1 Закону України «Про амністію» від 12.12.2008 року, п.4 ст.6 та ст.244 КПК України справу про його обвинувачення закрито.

Відтак, суд апеляційної інстанції вважає, що жодних об'єктивних доказів виконання договору купівлі-продажу № 01/08/08 не має.

Оформлення податкових, видаткових накладних, інших письмових доказів є ніщо інше, як фіктивне оформлення операцій, що не здійснювались.

Жодних доказів, щодо поставки контрагентом вказаного товару, як-то товаросупровідних документів, інших доказів, що свідчили б про доставку та надходження товару до позивача саме від ПСП «Розвиток і К» не має.

Згідно ст.203 Цивільного Кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, виявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом, правочин має бути спрямований на не настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ч.2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно ст. 228 Цивільного Кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Отже, враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції, вважає що перевіркою встановлено невідповідність документів обліку дійсності, в зв'язку із відсутністю необхідних умов для досягнення результатів відповідної господарської, економічної діяльності, що свідчить про укладення угоди без мети настання наслідків.

Відтак, зазначений вище договір є нікчемними, і в силу ст. 216 Цивільного кодексу України не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю.

На підставі викладеного суд вважає, що докази, на які послався суд першої інстанції не є беззаперечними доказами фактичного здійснення господарських операцій, відтак податковим органом доведено безтоварність господарських операцій позивача з контрагентом, а тому податкове повідомлення-рішення, якими позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування по ПДВ є правомірним.

Оскільки суд першої інстанції при винесенні постанови допустився помилки в частині обґрунтованості доказів позивача щодо реального характеру господарських операцій з контрагентом, постанова підлягає скасуванню з ухваленням нової постанови про відмову в позові.

Керуючись ч. 3 ст. 160, ст. 195, ст. 196, п. 3 ч. 1 ст.198, п.3,4 ч. 1 ст. 202, ст.ст. 205, 207, 254 КАС України, суд -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Городоцькому районі Львівської області задовольнити.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду 04 травня 2011 року в справі № 2а-4326/09/1370 скасувати та прийняти нову якою в задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Яблуневий дар» - відмовити.

Постанова набирає законної сили негайно після проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20-ти днів після набрання нею законної сили, а уразі складення такої в порядку ч. 3 ст. 160 КАС України, протягом того ж строку з часу складення в повному обсязі.

Головуючий суддя : І.Я. Олендер

Судді: С.М. Кузьмич

З.М. Матковська

Постанова в повному обсязі складена 12.06.2012 року.