Постанова

від 31.05.2012 по справі 2а/1270/3006/2012

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Категорія №8.2.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

31 травня 2012 року Справа № 2а/1270/3006/2012

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді: Борзаниці С.В.

при секретарі: Андріасяні Е.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Луганська адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрохім» до Державної податкової інспекції в Слов'яносербському районі про скасування податкового повідомлення рішення з ПДВ,-

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрохім» до Державної податкової інспекції в Слов'яносербському районі про скасування податкового повідомлення рішення з ПДВ.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Агрохім» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2011 року по 01.02.2012 року валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 р. по 01.02.2012 року. За результатами вказаної перевірки було складено акт № 7/23-31259644 від 07.03.2012 року, який був підписаний позивачем з запереченнями.

Згідно з висновками зазначеного акту позивачем начебто було порушено вимоги:

- п.п. 14.1.27, п. 14.1 ст. 14, п. 198.1 ст. 198;

- п. 209.2 ст. 209 ПК України;

Зазначеного висновку податкова інспекція дійшла у зв'язку з тим, що оплата усіх товарів на суму 2914536 грн. в т.ч. ПДВ 485756 грн. здійснена за рахунок грошових коштів Фонду загальнообов'язкового соціального страхування України на випадок безробіття, згідно з «Програмою про створення нових робочих місць для забезпечення зайнятості населення вугледобувних районів та міст Луганської області на 2011 р.» є придбанням Фонду за рахунок державних коштів, тому податковий кредит не може бути включений до податкового кредиту декларацій з ПДВ ТОВ «Агрохім».

На підставі цього акту 02.04.2012 року відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення № 0000062300 про нарахування ТОВ «Агрохім» штрафних (фінансових) санкцій з ПДВ 66425,5 грн.

Вказане повідомлення-рішення позивач вважає протиправним, таким, що винесено з порушенням чинного законодавства і підлягає скасуванню з наступних підстав.

На виконання ст.85 Закону України "Про державний бюджет на 2010 р.", відповідно до Постанови № 527 від 30.06.2010 р. "Про створення нових робочих місць для забезпечення зайнятості населення вугледобувних регіонів" (зі змінами й доповненнями, внесеними Постановою КМУ від 17.03.2011 р. № 264) Луганською обласною держадміністрацією розроблена і погоджена з правлінням Фонду загальнообов'язкового соціального страхування на випадок безробіття Програма створення нових робочих місць.

Відповідно до Порядку, затвердженого Постановою КМУ від 30.06.2010 р. № 527, державний центр зайнятості, на який покладено виконання функцій дирекції Фонду після погодження Програми з правлінням Фонду Луганській облдержадміністрації були відкриті рахунки у органах Держказначейства. Виходячи з цього, після перерахування Фондом коштів на рахунок Луганської облдержадміністрації, вони фактично вибули з володіння Фонду й перейшли в повне розпорядження облдержадміністрації щодо виконання погодженої Програми створення нових робочих місць.

Розпорядженням № 368 Луганської облдержадміністрації "Про визначення замовника і розпорядника державних коштів нижчого рівня, які виділяються на створення робочих місць у зв'язку з ліквідацією вугільних шахт", з метою реалізації Програм створення нових робочих місць, Державна компанія "Луганськлегінвест" призначена замовником зі створення нових робочих місць та будівництва відповідних об'єктів у всіх галузях економіки і розпорядником державних коштів нижчого рівня.

Між ДК "Луганськлегінвест" та підприємством виконавцем програми - ТОВ "Агрохім" укладено договір від 12.05.2011 р. на створення нових робочих місць. При цьому ця форма договору не передбачається Господарським кодексом України, тому вона відноситься до так званих "не поіменованих договорів", які регулюються Цивільним кодексом України. Цей договір укладений з дотриманням простої письмової форми та з урахуванням норм діючого законодавства України з питань створення нових робочих місць. Предметом вказаного договору є створення згідно з Програмою 2011 р. нових робочих місць для працевлаштування незайнятого населення, в установлені строки, шляхом розробленої на основі бізнес-плану "Організація виробництва, зберігання та реалізації овочів на базі використання прогресивних технологій" та згідно з погодженим з облдержадміністрацією завданням з розроблення кошторисної документації на створення робочих місць.

Зі змісту договору також вбачається, що він перебуває на обліку та контролюється з боку органів державної служби зайнятості.

З метою виконання розпорядження Луганської облдержадміністрації № 368 ДК «Луганськлегінвест», яке є розпорядником державних коштів нижчого рівня, перерахувало кошти в сумі 3241000,00 грн. на реалізацію Програми створення нових робочих місць в повному обсязі, та здійснює контроль за їх виконанням.

Програма передбачає одноразове у сумі 3241,0 тис. грн. безповоротне виділення грошових коштів на створення нових робочих місць, при нормативі вартості створення одного робочого місця - 197,14 тис. грн.. передбачається створення 17 нових робочих місць (далі НРМ). Збільшення обсягів фінансування за даною програмою не передбачено.

Отже, фінансування Програми створення нових робочих місць має одноразовий та нерегулярний характер і грошові кошти надані державою для фінансування Програми створення нових робочих місць є державними коштами, мають цільове призначення і не повинні використовуватися на інші цілі.

У акті (лист 22) відповідач вказує на порушення вимог п.п.14.1.27 п.14.1 ст.14 ПКУ, але не наводить змісту порушення й переліку документів, підтверджуючих порушення, що не відповідає вимогам ст.83.1 ст.83 ПКУ.

Фактично у п.п.14.1.27 п.14.1 ст.14 ПКУ визначено поняття "Витрати", а саме: витрати - сума будь яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснених для проведення господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу. Зважаючи на те, що визначені будь-які поняття у ПКУ використовуються платниками податків у відносинах при справленні податків і зборів без їх змін, то порушити пункт, яким визначено поняття, неможливо. Відповідач у Акті (лист 15) робить висновок, що " При оплаті ТМЦ за кошти Фонду загальнообов'язкового державного страхування України на випадок безробіття, які є фінансуванням " Фонду " " Програми про створення нових робочих місць для забезпечення зайнятості населення вугледобувних районів та міст Луганської області на 2011 рік" у ТОВ "Агрохім" не виникає витрат підприємства. Такий висновок є необґрунтованим, бо згідно п.п.14.1.27 п.14.1 ст.14 ПКУ витратами може бути сума будь-яких витрат платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу. Наявність у підприємства витрат ніяким чином не ставиться у залежність від того, коштами з яких джерел фінансування проведена оплата ТМЦ.

Щоб визначитися, чи мав позивач витрати при оплаті ТМЦ, відповідач повинен був кожну суму витрат проаналізувати і встановити, чи відбулося при такій оплаті ТМЦ зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або зменшення зобов'язань, внаслідок чого відбулося зменшення власного капіталу.

Для цього необхідно дослідити первинні документі, регістри бухгалтерського обліку, звітності.

У матеріалах акту відсутня інформація про те, що будь-яка сума оплати ТМЦ у період її здійснення не призвела до зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбулося зменшення власного капіталу, і це підтверджує, що відповідач фактично мав витрати при придбанні ТМЦ у перевіряємому періоді.

Вказуючи у акті ( лист 15 ) на порушення п. 198.1 ст.198 ПКУ, відповідач не розкриває зміст порушення, не посилається на документи, які підтверджують наявні порушення. Відповідач цитує абзац "а" та "б" п. 198.1 ст.198 ПКУ та доповнює зміст цього пункту своїм висновком, а саме: придбання товарів та необоротних активів ( у подальшому ТМЦ) напряму пов'язаного з втратами, які виникають в зв'язку з придбанням". Аналізуючи норми ст.198 ПКУ " Податковий кредит", і в частності п. 198.1 ст.198 ПКУ, можна дійти до висновку, що вказана стаття ніяким чином не ставить право на податковий кредит з ПДВ у залежності від витрат, які виникають в зв'язку з придбанням. Таким чином, вищенаведений висновок відповідача є надуманим , таким що не відповідає ст. 198 ПКУ.

У Акті (лист 16 ) відповідач, вказуючи на порушення п.209.2 ст.209 ПКУ, тільки цитує цей пункт і не розкриває зміст порушення, а також не посилається на документи, які підтверджують наявність порушення у перевіряємому періоді.

У п.209.2 ст.209 ПКУ викладений порядок розпорядження сумою податку на додану вартість, нарахованою сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених їм сільськогосподарських товарів/послуг.

У матеріалах акту відсутня інформація про те, що позивач нараховану суму податку на додану вартість, у перевіряємому періоді, не акумулював її на спеціальному рахунку і розпоряджався такою сумою на цілі, не передбачені у п.209.2 ст.209 ПКУ.

Таким чином, висновок відповідача про порушення п.209.2 ст.209 ПКУ у перевіряємому періоді є надуманим і не підтверджується матеріалами Акту.

Як зазначено вище, у перевіряємому періоді був укладений Договір між ТОВ " Агрохім" та ДК "Луганськлегінвест" від 12.05.2011 р. № 18-527/264 (далі Договір № 18/527/264), предметом якого було забезпечення Учасником Програми 2011 ( ТОВ "Агрохім") за безпосередньою участю замовника ( ДК " Луганськлегінвест") створення відповідної кількості нових робочих місць згідно з Програмою 2011 та у встановлені нею строки, за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття шляхом реалізації у вугледобувному Слав'яносербському районі бізнес-плану" Організація виробництва, зберігання та реалізація овочів на базі використання прогресивних технологій".

Виходячи з предмету та умов договору, позивач повинен за рахунок цільового фінансування, отриманого на свій поточний рахунок від ДК "Луганськлегінвест" здійснити господарські операції по реалізації бізнес-плану, а саме: придбати (спорудити) основні засоби для організації виробництва, зберігання та реалізації овочів з подальшим створенням на виробництві нових робочих місць. Грошові кошти, які отримав позивач на власний поточний рахунок, ДК «Луганськлегінвест» були передані у власність, але мали цільове призначення, контроль за цільовим використанням яких покладено згідно договору № 18-527/264 на ДК "Луганськлегінвест". Зазначене підтверджується первинними документами, пов'язаними з господарськими операціями по розпорядженню грошовими коштами.

Згідно до Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань та господарських операцій підприємств та організацій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.11.99р. № 291 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України № 892/4185 від 21.12.99р.) із змінами та доповненнями (далі План рахунків)г позивач грошові кошти цільового фінансування зарахував на бухгалтерський рахунок № 48 "Цільове фінансування і цільові надходження". Одержані грошові кошти цільового фінансування, враховуючи, що вони надані позивачу на придбання (спорудження) основних засобів, вважаються цільовим фінансуванням капітальних інвестицій, бо поняття капітальні інвестиції згідно п.п.14.1.81 п.14.1 ст.14 ПКУ " господарські операції, що передбачають придбання будинків, споруд, інших об'єктів нерухомої власності, інших основних засобів і нематеріальних активів, що підлягають амортизації відповідно до норм цього Кодексу" (п.141.1 ст.144 ПКУ). Кошти цільового фінансування капітальних інвестицій, одержаних від ДК "Луганськлегінвест", позивач зарахував до складу свого валового доходу на підставі п.18 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 " Дохід", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.99 р. № 290 із змінами. Таким чином, підтвердженням того, що грошові кошти цільового фінансування капітальних інвестицій були передані позивачу у власність є не тільки їх надходження на його власний поточний рахунок, а також його обов'язок зарахувати суму вказаних коштів до складу свого валового доходу. Здійснюючи господарські операції по придбанню (спорудженню) основних засобів за рахунок коштів цільового фінансування, позивач отримав право власності на вказані основні засоби. Бухгалтерський облік придбаних (споруджених) основних засобів за рахунок коштів цільового фінансування позивач здійснював на бухгалтерському рахунку 15 "капітальні інвестиції", з подальшим віднесенням, після вводу до експлуатації, на рахунок 10 " Основні засоби". Таким чином, бухгалтерський і податковий облік господарських операцій позивача, пов'язаних з цільовим фінансуванням та придбанням (спорудженням) основних засобів за кошти цільового фінансування, в рамках Програми 2011, свідчать про те, що вказані господарські операції пов'язані з його господарською діяльністю, і не можуть бути віднесеними до господарських операцій придбання Фонду за рахунок державних коштів, як стверджує відповідач. Право платника податку на податковий кредит з ПДВ регулюється ст.198 ПКУ "Податковий кредит". Нормами вказаної ст.198 ПКУ ніяким чином не ставлять право на податковий кредит з ПДВ у залежність від джерел фінансування платнику податку. Головною умовою на одержання права на податковий кредит з ПДВ є для платника податку, здійснення операцій перелік яких наведений у п. 198.1 ст.198 ПКУ, у тому числі придбання ( будівництво, спорудження, створення) необоротних активів. Згідност.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99р. № 996-Х1У (із змінами) факти здійснення господарських операцій фіксуються у первинних документах.

При здійснені господарських операцій по придбанню (спорудженню) основних засобів (необоротних активів) позивач поводив їх фіксацію у первинних документах, що були підставою для бухгалтерського обліку вказаних операцій та надані для перевірки. Таким чином , реалізуючи заходи по виконанню бізнес-плану шляхом придбання (спорудження) основних засобів для використання їх у своїй господарській діяльності та створенню нових робочих місць, позивач має право на податковий кредит з ПДВ на підставі ст.198 ПКУ. Згідно до п.86.10 ст.86 ПКУ - в акті перевірки зазначаються як факти заниження, так і факти завищення податкових зобов'язань платника і в залежності від результатів самостійного їх визначення контролюючим органом ст.123 ПКУ передбачає штрафні (фінансові) санкції, які оформляються, зокрема, за Формою" Р ". На сторінці 6 акту у п.3.2.1 Розділу " Податкові зобов'язання" зазначено, що перевіркою повноти визначення податкових зобов'язань за період з 01.02.2012 р. не встановлено їх заниження або завищення. Згідно ст.58 ПКУ у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до ст.54 ПКУ, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, разом з розрахунком податкового зобов'язання та штрафних (фінансових) санкцій. У податковому повідомленні-рішенні від 02.04.2012 р. № 0000062300, вказано, що згідно до п.п.54.3.2 п.54.3 ст.54 ПКУ із змінами, а абзац 1.2. п.123 ст.123 ПКУ із змінами, на підставі Акту перевірки № 7/2331259644 від 07.03.2012р. встановлено порушення п.п."а","б" п.198.1 ст.198 та п.209.2 ст.209 ПКУ у зв'Язку з чим збільшено суму грошових зобов'язань ТОВ " Агрохім" за платежем податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (послуг, робіт) 3014010100 в сумі 66425,5 грн.

Виходячи із норми п.п.54.3.2., п.54.3 ст.54 ПКУ дані перевірки результатів діяльності платника податків повинні свідчити про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань заявлених у податковій декларації, уточнюючих розрахунках. Підпунктом 14.1 156 п. 14.1 ст.14 ПКУ визначено поняття - податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством. Порядок визначення суми податку з ПДВ що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України регулюється ст.200 ПКУ

Зважаючи на те, що позивач у перевіряємому періоді, знаходився на спеціальному режимі оподаткування діяльності у сфері господарства він не повинен був перераховувати визначену суму податку з ПДВ до Державного бюджету України, порядок визначення такої суми у ст.200 ПКУ на нього не поширюється.

Позивач у перевіряємому періоді визначав суму податку з ПДВ, яка підлягала нарахуванню та спрямовувалася на спеціальний рахунок сільськогосподарського підприємства на підставі ст.209 ПКУ.

У матеріалах Акту відповідачем не була визначена сума податкового зобов'язання з ПДВ яка підлягала сплаті (перебуванню) до Державного бюджету. Відтак об'єкта для застосування штрафних (фінансових) санкцій не було. Така сума не вказана у податковому повідомленні-рішенні, хоча його Форма " Р " це передбачає. Окрім того, всупереч абз. З ст.58 ПКУ до оскаржуваного податкового повідомлення-рішення при його врученні позивачу відповідачем не додано розрахунку податкового зобов'язання та штрафних (фінансових) санкцій, хоча у тексті оскаржуваного повідомлення-рішення про наявність такого додатку зазначається. Тобто нарахування штрафу у сумі 66425,5 грн. було здійснено у супереч вимогам абзацу 1.2 п. 123.1 ст.123 ПКУ, оскільки штрафні (фінансові) санкції* (штрафи) передбачаються лише у разі визначення контролюючим органом суми податкового зобов'язання. Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України та ст.13 Закону України " Про державну податкову службу в Україні" органи державної податкової служби зобов'язані дотримуватись Конституції і законів України, а отже не може порушуватись порядок проведення документальних перевірок та порядок застосування штрафних ( фінансових) санкцій, що передбачений Податковим кодексом України. Таким чином, оскаржуване податкове повідомлення-рішення виносилося відповідачем без передбачених законом підстав, а тому є противоправним та підлягає скасуванню.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, надав пояснення, аналогічні викладеним у позові, та просив суд задовольнити позов.

В судовому засіданні представник відповідача надав суду письмові заперечення на позов (том І а.с.74-79) в яких просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених вимог з огляду на таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно до п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до вимог та положень п. 79.1 ст. 79 Податкового кодексу України, документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу.

В судовому засіданні встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивач - Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрохім» зареєстроване Слов'яносербською районною державною адміністрацією Луганської області у якості юридичної особи 22.11.2000 року, на підтвердження чого було видане свідоцтво серії А01 №226738 (а.с.26). Крім того, відповідно до довідки про взяття на облік платника податків №687 від 30.01.2009, позивач перебуває на податковому обліку у ДПІ в Слов'яносербському районі з 23.11.2000 року за №1310 ( том І а.с.27).

На підставі направлення від 21.02.2012 року №38, направлення №39 від 21.02.2012 року, направлення №40 від 21.02.2012 року, направлення від 28.02.2012 року №46 та наказу №49 від 20.02.2012 відповідачем у період з 21.02.2012 по 27.02.2012 було здійснено перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрохім».

Підставою для видання наказу від 20.02.2012 №49 стала постанова слідчого групи Генеральної прокуратури України від 03.02.2012 року.

За результатами перевірки 07.03.2012 було складено акт №7/23-31259644 про результати документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрохім» код за ЄДРПОУ 31259644 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2011 по 01.02.2012, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 по 01.02.2012 (том І а.с.28-61).

На підставі вказаного акту перевірки від 07.03.2012 №7/23-31259644, відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення від 02.04.2012 №0000062300 про збільшення грошового зобов'язання за платежем з податку на додану вартість за штрафними санкціями у сумі 66425,5 грн. (том І а.с.62).

Згідно до ст. 85 Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» та ст. 28 Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття спрямувати кошти для забезпечення зайнятості мешканців вугледобувних регіонів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Установити, що Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття перераховує кошти на створення нових робочих місць для забезпечення зайнятості мешканців вугледобувних регіонів.

На виконання вимог та положень ст. 85 Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» ст. 28 Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» Постановою Кабінету Міністрів України «Про створення нових робочих місць для забезпечення зайнятості населення вугледобувних регіонів» від 30.06.2010 №527 затверджено Порядок спрямування у 2010 році коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття на створення нових робочих місць для забезпечення зайнятості населення вугледобувних регіонів (далі -Порядок).

Згідно до п. 1 Порядку, цей Порядок визначає механізм спрямування у 2010 році Фондом загальнообов'язкового державного страхування України на випадок безробіття коштів на створення нових робочих місць для забезпечення зайнятості населення вугледобувних регіонів.

Згідно до п.11 зазначеного Порядку, кошти, спрямовані на виконання програм, класифікуються як капітальні трансферти.

Відповідно до ч. 4 ст. 9 Бюджетного Кодексу України, трансферти - кошти, одержані від інших органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших держав або міжнародних організацій на безоплатній та безповоротній основі.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття створюється для управління страхуванням на випадок безробітті, проведення збору та акумуляції страхових внесків, контролю за використанням коштів, виплати забезпечення та надання соціальних послуг, здійснення інших функцій відповідно цьому закону та Статуту Фонду.

Згідно до ч. 5 ст. 8 зазначеного закону, кошти Фонду не включаються до складу Державного бюджету України.

Згідно до ч. 2 ст. 8 цього Закону, Фонд є цільовим централізованим страховим фондом, некомерційною організацією. Держава є гарантом забезпечення застрахованих осіб та надання їм відповідних соціальних послуг Фондом.

З системного аналізу наведених норм виходить, що кошти Фонду, спрямовані на створення нових робочих місць для забезпечення зайнятості населення вугледобувних регіонів, не є коштами бюджету, надаються на безоплатній та безповоротній основі, мають цільове призначення відповідно до цілей Фонду, тому і визначені як капітальні трансферти.

Згідно до п. 16 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 "Дохід", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.99 р. № 290 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 грудня 1999 р. за № 860/4153, цільове фінансування не визнається доходом доти, поки не існує підтвердження того, що воно буде отримане та підприємство виконає умови щодо такого фінансування.

Згідно до п. 17 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 "Дохід", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.99 р. № 290 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 грудня 1999 р. за № 860/4153, отримане цільове фінансування (у тому числі кошти, вивільнені від оподаткування у зв'язку з наданням пільг з податку на прибуток підприємств) визнається доходом протягом тих періодів, в яких були зазнані витрати, пов'язані з виконанням умов цільового фінансування.

Згідно до п. 18 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 "Дохід", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.99 р. № 290 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 грудня 1999 р. за № 860/4153, цільове фінансування капітальних інвестицій визнається доходом протягом періоду корисного використання відповідних об'єктів інвестування (основних засобів, нематеріальних активів тощо) пропорційно сумі нарахованої амортизації цих об'єктів.

За результатами конкурсу бізнес-планів (том І а.с.84-130), проведеного Луганською обласною державною адміністрацією серед підприємств області, відповідно до Положення «Про проведення у 2011 році конкурсу бізнес-планів щодо створення нових робочих місць для забезпечення зайнятості населення вугледобувних районів області», затвердженого розпорядженням Луганської обласної державної адміністрації №368 від 29.03.2011, позивача було визнано Учасником Програми, як одного з переможців зазначеного конкурсу, що підтверджується листом Конкурсної комісії від 11.05.2011 року за №29 ( том І а.с.133).

Замовником із створення нових робочих місць та будівництва відповідних об'єктів у всіх галузях економіки і розпорядника нижчого рівня виділених на цю мету коштів розпорядженням голови Луганської обласної державної адміністрації від 11.05.2011 №368, на виконання Програми створення нових робочих місць для забезпечення зайнятості населення вугледобувних районів Луганської області на 2010-2011 роки, затвердженої розпорядженням Луганської обласної державної адміністрації від 06.08.2010 № 893 визначено Державну компанію «Луганськлегінвест».

Відповідно до п.1 ст. 3 Господарського кодексу України, під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Згідно до ч. 1 ст. 179 Господарського кодекс України, майново-господарські зобов'язання, що виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання та негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

В судовому засіданні встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 12.05.2011 року між Державною компанією «Луганськлегінвест» та позивачем було укладено договір №18-527/264 про взаємовідносини Державної компанії «Луганськлегінвест» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрохім» у реалізації Програми створення нових робочих місць для забезпечення зайнятості населення вугледобувних районів Луганської області на 2011 рік (том І а.с.138-144).

Предметом договору від 12.05.2011 №18-527/264 є створення Учасником Програми при участі Замовника за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття згідно з Програмою - 2011 та у встановлені нею строки нових робочих місць шляхом реалізації у вугледобувному - Слов'яносербькому районі бізнес - плану «Організація виробництва, зберігання та реалізації овочів на базі використання прогресивних технологій».

Відповідно до п.п. 2.2 п. 2 зазначеного договору, кошти Фонду спрямовуються на фінансування видатків, пов'язаних із закупівлею обладнання, виконанням будівельно-монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт (послуг), та на утримання служби Замовника, включаючи витрати на здійснення замовником технічного нагляду.

Судом встановлено, що 20.05.2011 було укладено договір поставки систем капітального зрошення №18-527/264-2 (з додатковими угодами) між Державною компанією «Луганськлегінвест» (далі-Замовник) з одного боку і позивачем (далі - Учасник Програми) з іншого боку та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЮТА ЛТД» (далі - Продавець), з третього боку, відповідно до якого Замовник з метою створення нових робочих місць зобов'язується перерахувати Учаснику Програми грошові кошти необхідні для оплати Продавцеві вартості закупівлі системи крапельного зрошення овочів на полі площею 40,0 га., а учасник Програми проводить оплату Товару і здійснює спільно з Замовником його отримання від Продавця, а продавець зобов'язується поставити учасникові програми, товар в номенклатурі та кількості вказаної в п. 1.2 цього Договору (том ІІ а.с.34-39).

Пункт 5 вказаного договору визначає порядок розрахунків. З якого вбачається, що відповідно до умов договору гроші Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття надаються Замовником Учаснику Програми для здійснення останнім господарської діяльності, результатом якої є придбання основних фондів із наступним використанням їх позивачем у своїх оподатковуваних господарських операціях.

Судом встановлено, що 07.06.2011 було укладено договір купівлі - продажу №18-527/264-3 між Державною компанією «Луганськлегінвест» (далі-Замовник) з одного боку і позивачем (далі - Учасник Програми) з іншого боку та Товариством з обмеженою відповідальністю «Техноторг - Дон» (далі - Продавець), з третього боку, відповідно до якого Замовник з метою створення нових робочих місць зобов'язується перерахувати Учаснику Програми грошові кошти необхідні для оплати Продавцю вартості закупівлі техніки, а учасник програми проводить оплату товару і здійснює спільно з Замовником його приймання від Продавця, а продавець зобов'язується поставити учасникові програми товар в номенклатурі, кількості, вказаної у Специфікації, що є Додатком №1 до Даного договору і складає його невід'ємну частину ( том ІІ 42-46).

Підпунктами 1.3 та 1.4 пункту 1 договору визначено, що фінансування цього договору здійснюється замовником по мірі надходження коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, що виділяються на 2011 рік. Загальна вартість товару та ціна цього Договору становить 348000,00 (триста сорок вісім тисяч) гривень.

Згідно акту приймання -передачі від 07.06.2011 за договором купівлі - продажу №18-527/264-3 підтверджено факт поставки трактора колісного Белорус - 1221.21 на об'єкт Програми на загальну вартість 348000,00 грн. (том ІІ а.с.47). На підтвердження виконання ТОВ «Техноторг -Дон» надано видаткову накладну №ТехЛ000504 від 23.06.2011 року на загальну суму 348000,00 грн., з урахуванням ПДВ у сумі 58000,00 грн. (том ІІ а.с.48) та довідку рахунок №158556 серії ТН від 25.06.2011 року на суму 348000,00 грн. (том ІІ а.с.49).

Судом встановлено, що 22.06.2011 було укладено договір поставки обладнання №18-527/264-4 між Державною компанією «Луганськлегінвест» (далі-Замовник) з одного боку і позивачем (далі - Учасник Програми) з іншого боку та Товариством з обмеженою відповідальністю «Українська овочева компанія» (далі - Продавець), з третього боку, відповідно до якого Замовник з метою створення нових робочих місць зобов'язується перерахувати Учаснику Програми грошові кошти необхідні для оплати Продавцю вартості закупівлі обладнання, а учасник програми проводить оплату товару і здійснює спільно з Замовником його приймання від Продавця, а продавець зобов'язується поставити учасникові програми товар в номенклатурі, кількості, вказаної в п. 1.2 цього Договору ( том ІІ 53-58).

Пункт 5 вказаного договору визначає порядок розрахунків.

Згідно акту приймання -передачі від 06.06.2011 за договором поставки обладнання №18-527/264-4 підтверджено факт поставки сівалки овочевої за ціною з урахуванням ПДВ 256191,60 грн., комбайну морквозбирального за ціною з урахуванням ПДВ 784893,22 грн., машини для зрізання гички ТО за ціною з урахуванням ПДВ 164198,74 грн., машини для викопування цибулі за ціною з урахуванням ПДВ 126933,77 грн., на об'єкт Програми на загальну вартість. На підтвердження виконання надано видаткову накладну №Ю-00000235 від 11.10.2011 року на загальну суму 95220,00 грн., з урахуванням ПДВ у сумі 15870,00 грн.

Судом встановлено, що 22.07.2011 було укладено договір купівлі - продажу №18-527/264-5 між Державною компанією «Луганськлегінвест» (далі-Замовник) з одного боку і позивачем (далі - Учасник Програми) з іншого боку та Товариством з обмеженою відповідальністю «Альта Логістік ЛТД» (далі - Продавець), з третього боку, відповідно до якого Замовник з метою створення нових робочих місць зобов'язується перерахувати Учаснику Програми грошові кошти необхідні для оплати Продавцю вартості закупівлі техніки, а учасник програми проводить оплату товару і здійснює спільно з Замовником його приймання від Продавця, а продавець зобов'язується поставити учасникові програми товар в номенклатурі, кількості, вказаної у Специфікації, що є Додатком №1 до Даного договору і складає його невід'ємну частину (том ІІ а.с.60-63).

Пункт 3 вказаного договору визначає порядок розрахунків.

Згідно акту приймання -передачі від 08.09.2011 за договором купівлі - продажу №18-527/264-5 підтверджено факт поставки електричного автонавантажувача на об'єкт Програми на загальну вартість 300000,00 грн. (том ІІ а.с.70). На підтвердження виконання ТОВ «Альта Логістік ЛТД» надано видаткову накладну №2-00000187 від 08.12.2011 року на загальну суму 300000,00 грн., з урахуванням ПДВ у сумі 50000,00 грн. (том ІІ а.с.64), рахунок - фактуру №2-00000155 від 08.09.2011 року (том ІІ а.с.64).

На підставі викладеного суд дійшов висновку, що позивачем було укладено два господарські договори, відповідно до яких він отримував кошти Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, за які повинен був придбати основні фонди, організувати будівництво об'єкту та пуско -налагоджувальні роботи.

Виконання договорів позивачем підтверджено накладними, актами прийому-передачі, а сплата грошових коштів підтверджується платіжними дорученнями та деклараціями.

Згідно акту про готовність до вводу в експлуатацію об'єкта по створенню нових робочих місць «Програми із створення нових робочих місць для забезпечення зайнятості населення вугледобувних районів та міст Луганської області на 2011 рік» у Товаристві з обмеженою відповідальністю «Агрохім» від 26.12.2011, затвердженого заступником голови Луганської обласної держадміністрації, об'єкт Програми НРМ -2011 за основним показником - кількістю нових робочих місць, які обладнані за рахунок коштів Фонду, характеризується наступним: кількість нових робочих місць згідно завдання програми НРМ-2011 - 17, фактично - 17. Згідно висновків акту прийнято наступне рішення: об'єкт по створенню за рахунок коштів Фонду нових робочих місць вважати готовим до вводу в експлуатацію, на якому підлягають працевлаштуванню жителі вугледобувних регіонів у встановленому порядку (том ІІ, а.с.93-95).

Згідно довідки про результати перевірки ТОВ «Агрохім» від 17.04.2012, перевірка була проведена головним спеціалістом відділу взаємодії з роботодавцями Слов'яносербського районного центру зайнятості, в ході якої було встановлено, що в рамках реалізації Програми зі створення нових робочих місць в 2011 році в ТОВ «Агрохім» було створено 17 нових робочих місць. Перевіркою не виявлено порушень Законів України «Про зайнятість» та «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» .

Сторони в судовому засіданні підтвердили, що документи, долучені позивачем в судовому засідання, тотожні документам, наданим Відповідачу під час проведення перевірки.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного періоду.

З матеріалів справи вбачається, що грошові кошти на виконання зобов'язань за договорами були перераховані на рахунки контрагентів з банківських рахунків позивача, що підтверджується платіжними дорученнями.

Також в ході судового засідання представниками відповідача не надані докази надання позивачу разом з оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням розрахунку податкового зобов'язання та штрафних санкцій.

Виходячи з аналізу вказаних норм матеріального та процесуального права, суд дійшов висновку, що позивач у перевіряємому періоді знаходився на спеціальному режимі оподаткування діяльності у сфері господарства та не повинен був перераховувати визначену суму податку з ПДВ до Державного бюджету України, порядок визначення такої суми у ст.200 Податкового кодексу України на нього не поширюється.

Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що позивач правомірно відповідно до п.п. 16-18 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 "Дохід", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.99 р. № 290 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 грудня 1999 р. за № 860/4153, зарахував до складу свого валового доходу отримані кошти цільового фінансування капітальних інвестицій, одержаних від ДК «Луганськлегінвест». При цьому відповідно до положень п.п.16-17 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 "Дохід" зазначене цільове фінансування може бути визнаним доходом, оскільки позивачем були надані докази в підтвердження того, що воно було отримане та підприємство виконало умови такого фінансування. Також позивачем отримане цільове фінансування як доход декларувалося протягом тих періодів, в яких були зроблені витрати, пов'язані з виконанням умов цільового фінансування - Програми НРМ-11.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсягу.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 17, 94, 158-163, 167, Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрохім» до Державної податкової інспекції в Слов'яносербському районі про скасування податкового повідомлення рішення з ПДВ - задовольнити.

Визнати противоправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції в Слов'яносербському районі Луганської області від 02 квітня 2012 року №0000062300.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрохім» з Державного бюджету України судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 696 грн. 45 коп.

Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Повний текст постанови складено та підписано 05 червня 2012 року.

СуддяС.В. Борзаниця