Постанова

від 13.06.2012 по справі 2а/1270/4198/2012

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Категорія №10.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

13 червня 2012 року Справа № 2а/1270/4198/2012

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого -судді Мирончук Н.В.

за участі секретаря - Лушнікової О.С.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1, довіреність № 22068/01-05 від 07.12.2011р.,

відповідача - не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом Управління пенсійного фонду України в м.Стаханові до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ресурс-плюс» про стягнення суми недоїмки по єдиному соціальному внеску в сумі 10117,67 грн., -

ВСТАНОВИВ:

30 травня 2012 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Управління пенсійного фонду України в м.Стаханові до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ресурс-плюс» про стягнення суми недоїмки по єдиному соціальному внеску в сумі 10117,67 грн.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що відповідач знаходиться на обліку у позивача як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

В порушення норм Закону відповідач не сплачує внесок. В зв'язку з чим, станом на 17.05.2012 року у нього склалася заборгованість (недоїмка) по єдиному внеску в сумі 10117,67грн., яка виникла за період: січень та лютий (сплата до 20 числа місяця наступного за звітним) 2012 року: заборгованість за рахунками:

38,52% - 8890,51грн.;

3,6% - 949,63 грн.;

8,41% - 277,53 грн.

Відповідно до ч.4 ст.25 ЗУ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» управлінням ПФУ в м.Стаханові відповідачу направлено вимогу про сплату боргу:

№Ю 56 від 03.04.2012 року на суму 3376,01грн., яка отримана 18.04.2012року, не оскаржена, сума боргу не сплачена;

№Ю 56 від 02.03.2012 року на суму 6741,66грн., яка отримана 30.03.2012року, не оскаржена, сума боргу не сплачена.

Станом на 18.05.2012 року сума заборгованості з недоїмки по єдиному соціальному внеску ТОВ «Ресурс-плюс» до позивача не сплачена.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав пояснення, аналогічні викладеним у позові, просив задовольнити позов.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився про час, місце проведення судового засідання повідомлений належним чином.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 69-72 КАС України, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що відповідач - ТОВ «Ресурс-плюс» зареєстрований виконавчим комітетом Стахановської міської ради Луганської області за № 13921020000000960 від 31.10.2007 року, про що свідчить свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи (а.с.6).

Відповідач зареєстрований в управлінні Пенсійного фонду України м.Стаханов Луганської області як платник страхових внесків, про що свідчить заява ТОВ «Ресурс-плюс» (а.с.8).

З 01 січня 2011 року набрав чинності Закон України від 08 липня 2010 року № 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", яким запроваджено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування як консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, та визначені правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування"платниками єдиного внеску є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Облік осіб, зазначених у частині першій статті 4 цього Закону, ведеться в порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням з фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Взяття на облік осіб, зазначених у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, здійснюється Пенсійним фондом шляхом внесення відповідних відомостей до реєстру страхувальників (частина 1 статті 5 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування").

Частиною 3 статті 5 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", серед іншого встановлено, що платником єдиного внеску, зазначеним у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, в порядку, встановленому Пенсійним фондом, безоплатно надсилається повідомлення про взяття їх на облік, в якому для платників, зазначених у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, зазначається клас професійного ризику виробництва, до якого віднесено платника.

Згідно із частиною 8 статті 9 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.

При цьому платники, зазначені у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі). Винятком є випадки, якщо внесок, нарахований на ці виплати, вже сплачений у строки, встановлені абзацом першим цієї частини, або за результатами звірення платника з територіальним органом Пенсійного фонду за платником визнана переплата єдиного внеску, сума якої перевищує суму внеску, що підлягає сплаті, або дорівнює їй. Кошти перераховуються одночасно з отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі. При цьому фактичним отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення) вважається отримання відповідних сум готівкою, зарахування на рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, отримання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей у рахунок зазначених виплат, фактичне здійснення з таких виплат відрахувань згідно із законодавством або виконавчими документами чи будь-яких інших відрахувань.

Базовим звітним періодом є календарний місяць, а для платників, зазначених в абзацах третьому та четвертому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, - календарний рік.

Відповідно до частини 11 статті 9 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Частиною 12 статті 9 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" встановлено, що єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов'язаннями із сплати єдиного внеску зобов'язань із сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами зобов'язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань з виплати заробітної плати (доходу).

Згідно ч. 2, ч. 3 та ч. 11 ст. 25 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею. Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів. Територіальний орган Пенсійного фонду застосовує до платника єдиного внеску штрафні санкції за несплату, неповну сплату або несвоєчасну сплату суми єдиного внеску одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується єдиний внесок (авансових платежів), накладається штраф у розмірі 10 відсотків таких несплачених або несвоєчасно сплачених сум.

Відповідно до вимог Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" Відокремленого підрозділу «Групова збагачувальна фабрика» «Слов?яносербська» Товариство з обмеженою відповідальністю «Ресурс-плюс» повинно нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі єдиний внесок.

Статтею 25 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", серед іншого, встановлено:

- рішення, прийняті органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції відповідно до цього Закону, є обов'язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами;

- положення цієї статті поширюються лише на тих платників, які відповідно до цього Закону зобов'язані нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок;

- суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів;

- територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату;

- вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом;

- платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею;

- у разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом Пенсійного фонду в порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики;

- у разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом Пенсійного фонду, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів з дня надходження узгодженої вимоги, територіальний орган Пенсійного фонду надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки;

- у випадках, зазначених в абзаці шостому цієї частини, територіальний орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки. При цьому заходи досудового врегулювання спорів, передбачені законом, не застосовуються.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач в порушення норм Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" не сплачує єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, у зв'язку з чим за Товариства з обмеженою відповідальністю «Ресурс-плюс» за січень та лютий 2012 року утворилася заборгованість у загальному розмірі 10117,67 грн., що підтверджується розрахунком (а.с.14) та карткою особового рахунку (а.с.9-11).

Згідно ч. 15 ст. 25 Закону України Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", суми штрафів та нарахованої пені, застосованих за порушення порядку та строків нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску, стягуються в такому самому порядку, що і суми недоїмки із сплати єдиного внеску.

Суми штрафів та нарахованої пені включаються до вимоги про сплату недоїмки, якщо їх застосування пов'язано з виникненням та сплатою недоїмки.

Відповідно до вимог частини 4 статті 25 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" позивачем Товариству з обмеженою відповідальністю «Ресурс-плюс» були надіслані вимоги від 02.03.2012 року № Ю56 про сплату єдиного внеску у розмірі 118857,54 грн. у т.ч. борг, що виник у лютому - 6741,66 грн. (а.с.12), та від 03.04.2012 року №Ю-56 на суму 122233,55грн. у т.ч. борг, що виник у березні - 3376,01грн.(а.с.13).

Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимог про сплату недоїмки відповідач суму недоїмки не сплатив, вимоги про сплату недоїмки з Управлінням пенсійного фонду України в м. Стаханові не узгодив та у судовому порядку не оскаржив.

Оскільки відповідач за час судового розгляду справи у добровільному порядку недоїмку зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в розмірі 10117,67грн. не сплатив, позовні вимоги позивача визнаються судом обґрунтованими, доведеними і такими, що підлягають повному задоволенню.

Враховуючи вимоги частини 4 статті 94 КАС України, а також те, що позивач від сплати судового збору звільнений, судові витрати у цій справі не підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 71, 87, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Управління пенсійного фонду України в м.Стаханові до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ресурс-плюс» про стягнення суми недоїмки по єдиному соціальному внеску в сумі 10117,67 грн. задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ресурс-плюс» (код 35538456, адреса: вул. Тельмана, 49/2, м. Стаханов, Луганська область) на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Стаханові Луганської області несплачені суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за січень та лютий 2012 року в розмірі 10117,67 грн. (десять тисяч сто сімнадцять гривень 67 коп.)

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

СуддяН.В. Мирончук