Постанова

від 11.06.2012 по справі 2а/1270/1304/2012

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Категорія №8.2.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

11 червня 2012 року Справа № 2а/1270/1304/2012

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Судді - Ковальової Т.І.

при секретарі судового засідання - Ворошило О.Є.

за участю представників сторін:

від позивача: Дегтяр О.П.

від відповідача: Лиманюк М.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково - виробниче підприємство «ТВК» до Державної податкової інспекції в м. Сєвєродонецьку Луганської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення № 0000122301 від 24.01.2012 року, -

В С Т А Н О В И В:

07 лютого 2012 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково - виробниче підприємство «ТВК» до Державної податкової інспекції в м. Сєвєродонецьку Луганської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення № 0000122301 від 24.01.2012 року.

В обґрунтування позивних вимог позивач зазначив, що на підставі службового посвідчення НОМЕР_3, виданого 23.01.2009р. ДПІ в м. Сєвєродонецьку, ОСОБА_3, старшим державним податковим ревізором-інспектором відділу перевірок платників податків управління податкового контролю юридичних осіб ДПІ в м. Сєвєродонецьку, інспектором податкової служби І рангу, згідно із п.п. 75.1.2, п.75.1, ст..75,ст..79 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI та відповідно до наказу ДПІ в м.Сєвєродонецьку від 21.12.2011 №1689-п проведена позапланова невиїзна документальна перевірка TOB НВП «TBK», з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ПП «Інтенція» (код за ЄДРПОУ 37156804), TOB «Оріал» (код за ЄДРПОУ 36917523), TOB «Лугпромстройсантехмонтаж» (код за ЄДРПОУ 35554567), ПП «Квалітет Компані» (код за ЄДРПОУ 37288393), TOB «Дельфа Інг» (код за ЄДРПОУ 37288372) за період з 01.12.2010р. по 30.09.2011р.

По результатам перевірки складено акт Державної податкової інспекції в м. Сєвєродонецьку від 05.01.2012 № 14/23-32269470, про результати позапланової документальної невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства «TBK», з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ПП «Інтенція» (код за ЄДРПОУ 37156804), TOB «Оріал» (код за ЄДРПОУ 36917523), TOB «Лугпромстройсантехмонтаж» (код за ЄДРПОУ 35554567), ПП «Квалітет Компані» (код за ЄДРПОУ 37288393), TOB «Дельфа Інг» (код за ЄДРПОУ 37288372) за період з 01.12.2010р. по30.09.2011р.

У висновку акта зазначено, що перевіркою встановлені наступні порушення TOB НВП «ТВК»:

1. п.п.7.4.1, п.п. 7.4.5 п.7.4, п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України від 03.04.1997г. №168/97 -ВР «Про податок на додану вартість» (із змінами та доповненнями) та п.198.1,п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755- VI ( із змінами та доповненнями) занижено податок на додану вартість на загальну суму 39490,00 грн., утому числі за грудень 2010 року у сумі 2987 грн., за січень 2011 року у сумі 7592 грн.,за лютий 2011р. у сумі 4475 грн., за березень 2011 року у сумі 5179 грн., за квітень2011 року у сумі 9579 грн., за травень 2011р. у сумі 4355 грн.. за червень 2011р. у сумі 2225 грн., за липень 2011р. у сумі 3098 грн.

2. Договори між TOB «Лугпромстройсантехмонтаж», ПП «Інтенція», TOB «Оріал», та TOB НВП «ТВК» на виконання робіт суперечать інтересам держави і суспільства, а отже, відповідно до п.п. 1,2 ст.215, п.п. 1,5 ст.203, ст.228 Цивільного кодексу України є нікчемними, і в силу ст.216 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю та підлягають виключенню з податкового обліку підприємства.

Інспектор прийшов до висновку про завищення задекларованих показників у рядку 10.1 декларацій «придбання (виготовлення, будівництво, спорудження) з податком на додану вартість на митній території України товарів (послуг) та основних фондів з метою їх використання у межах господарської діяльності платника податку для здійснення операцій які підлягають оподаткуванню за ставкою 20 відсотків та нульовою ставкою».

Підприємство завищило податковий кредит за рахунок нікчемних господарських операцій TOB «Лугпромстройсантехмонтаж», ПП «Інтенція», TOB «Оріал».

У передбачений законом строк підприємство позивача надало на адресу ДПІ в м. Сєвєродонецьку заперечення на акт перевірки. У відповіді на заперечення підприємства ДПІ зазначило, що заперечення є не обгрунтованим.

20.01.2012р. TOB НВП «ТВК» звернулося у Луганський окружний адміністративний суд з позовною заявою до ДПІ в м. Сєвєродонецьку про визнання протиправним та скасування наказу від 21.12.2011 р. № 1689-п про проведення позапланової невиїзної документальної перевірки та визнання протиправними дій, які полягають у проведенні перевірки, про що сповістили ДПІ у м. Сєвєродонецьку листом від 23.01.2012р.

24.01.2012р. підприємство позивача було вручено податкове повідомлення-рішення від 24.01.2012р. №0000122301, прийняте на підставі акту перевірки від 05.01.2012 № 14/23-32269470, у якому зазначено про встановлені на підставі акту перевірки порушення п.п.7.4.1, п.п. 7.4.5 п.7.4, п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України від 03.04.1997г. №168/97 - ВР «Про податок на додану вартість» (із змінами та доповненнями) та п. 198.1, п. 198.2, п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755- VI (із змінами та доповненнями) у зв'язку з чим збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість із,вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), 3014010100, сорок одна тисяча дванадцять грн. 25 коп.: (за основним платежем + 39490грн.00коп., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 1522 грн.25коп.).

Стосовно усіх первинних документів, які були затребувані перевіряючим та надані підприємством, у позивача не було жодних зауважень щодо невідповідності їх вимогам діючого законодавства.

У акті інспектор зазначає про відсутність лише товарно-транспортних накладних та прибуткових ордерів. Але всі ТМЦ доставлялися транспортними засобами TOB «Оріал» та ПП «Інтенція» до складського приміщення нашого підприємства, довіреності на отримання товару робітниками TOB НВП «ТВК» під час прийняття товару передавалися продавцю, про що зазначалося у поясненнях на адресу ДПІ. Тобто, підприємством позивача на запити ДПІ було надано всі документи, які необхідно згідно до вимог діючого законодавства оформлювати при здісненні зазначених господарських операцій.

Факти здійснення господарських операцій по договорам з TOB «Оріал» та ПП «Інтенція», TOB «Лугпромстойсантехмонтаж», підтверджують належним чином оформлені договори, видаткові накладні, податкові накладні, платіжні доручення, реєстри отриманих та виданих податкових накладних, справки о вартості виконаних робіт, акти приймання-передачі виконаних робіт, податкові накладні TOB НВП «ТВК», акти виконаних робіт та відомості ресурсів на подальшу реалізацію товарів у складі виконаних робіт, видаткові накладні на подальшу реалізацію.

На час здійснення господарських операцій по договорах TOB «Оріал» та ПП «Інтенція», TOB «Лугпромстойсантехмонтаж» були включені до ЄДРПОУ, а також мали свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ.

За таких обставин наше підприємство не може нести відповідальність ні за несплату податків постачальниками, ні за можливу недостовірність відомостей, наведених у зазначеному реєстрі.

Отже, відносини між нашим підприємством та TOB «Оріал» та ПП «Інтенція» TOB «Лугпромстойсантехмонтаж», були належним чином оформлені, операції з придбання товару носили реальний характер та були спрямовані на отримання прибутку.

Вважаємо, що нами правомірно було здійснено нарахування податкового кредиту.

Позивач зауважує, що підприємство не складало податкових накладних, а отримувало такі податкові накладні від контрагентів та згідно них і формувало податковий кредит.

Факт порушення контрагентом своїх податкових зобов'язань може бути підставою для висновку про необґрунтованість заявлених платником податку вимог про надання податкової вигоди - відшкодування ПДВ з Державного бюджету, якщо податковий орган доведе:

- що платник податку діяв без належної обачності й обережності і йому мало бути відомо про порушення, які допускали його контрагенти;

- або що діяльність платника податку, його взаємозалежних або афілійованих осіб спрямована на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди, переважно з контрагентами, які не виконують своїх податкових зобов'язань, зокрема у випадках, коли такі операції здійснюються через посередників. Дані обставини не знайшли свого підтвердження у акті перевірки.

Закон України «Про податок на додану вартість», Податковий Кодекс України не ставить виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит у залежність від дотримання вимог податкового законодавства іншими суб'єктами господарювання.

На підставі вищевикладеного, представник позивача у судовому засіданні просив суд визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення від 24.01.2012р. №0000122301.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення адміністративного позову. Надав суду письмові заперечення, у яких просить відмовити в задоволенні позовних вимог із наступних підстав.

Оскаржуване податкове повідомлення - рішення прийнято Головою Комісії з проведення реорганізації ДПІ в м.Сєвєродонецьку, першим заступником начальника ДПІ в м.Сєвєродонецьку Борзовим О.М. згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України та відповідно до пункту 123.1 статті 123, підпункту 7 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України, за розглядом акту 05 січня 2012 року №14/23-32269470 про результати позапланової документальної невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю науково - виробничого підприємства "TBK", код за ЄДРПОУ 32269470 з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ПП «Інтенція» (код 37156804), TOB «Оріал» (код36917523), TOB «Лугпромстройсантехмонтаж» (код 35554567), ПП «Квалітет Компані» (код 37288393), TOB «Дельфа Інг» (код 37288372) за період з 01.12.2010р. по 30.09.2011р.

В акті перевірки, з посиланням на статті 203, 215, 216, 228 Цивільного кодексу України, вказано на порушення TOB НВП «TBK» норм п.п.7.4.1. п.п.7.4.5 п.7.4 , п.п. 7.5.1 п.7.5, ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість" від 03.04.1997р. №168/97ВР (зі змінами та доповненнями) та п. 198.1, п. 198.2, п. 198,6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (зі змінами та доповненнями), за рахунок чого за результатами перевірки донараховано податок на додану вартість у сумі 41012,25 грн., у т. ч. штрафних санкцій 1522,25 грн.

Документів, що підтверджують транспортування продукції TOB НВП „TBK" до перевірки не надано, однак підприємством надано пояснення, що всі ТМЦ доставлялися транспортними засобами TOB „Оріал" та ПП „Інтенція" до складського приміщення TOB НВП „TBK", ТТН не існує, довіреності на отримання товару робітниками TOB НВП „TBK" під час його прийняття передаються продавцю і зберігаються у нього. Але, у ході перевірок TOB „Оріал" (акт №1798/236-36917523 від 11.11.11р., в якому зазначено що на адресу відділення Державтоінспекції Алчевського міського відділу УМВС України в Луганській області було направлено запит щодо наявності транспортних засобів та отримана відповідь про відсутність реєстрації транспортних засобів у ТОВ «ОРІАЛ», тобто товариство не має можливості здійснювати транспортування придбаного або реалізованого товару власними силами) та ПП „Інтенція" (акт №1807/231/37156804 від 11.11.11р. Алчевської ОДШ направлено запит від 08.09.2011 р. № 3881/7/26-3414 до ОДАІ Алчевського MB УМВС та отримано відповідь від 09.11.11 № 46/2391, що станом на 07.11.2011 р. за ОСОБА_5 та ПП «Інтенція» відсутні зареєстровані транспортні засоби згідно бази даних АІПС «Автомобіль») встановлено відсутність транспортних засобів, тобто підприємства не мають можливості здійснювати транспортування придбаного або реалізованого товару власними силами.

Таким чином, в ході проведення перевірки згідно наявних документів, не виявлено документи, по яких відбувався би рух товару від продавця, а саме від TOB „Оріал" та ПП „Інтенція" до покупця - TOB НВП «TBK».

У акті перевірки зазначено, що до перевірки надано договори із контрагентами TOB НВП „TBK", довідки про вартість виконаних робіт, акти виконаних робіт, відомості ресурсів, податкові накладні TOB НВП „TBK" за період вересень 2010 р. - грудень 2010р., січень 2011р.-жовтень 2011р. (на 240 арк., що містяться у матеріалах справи) на які було використано придбані ТМЦ у TOB „Оріал" та ПП „Інтенція".

Однак, у акті перевірки від 05.01.12 № 14/23-32269470 також зазначено, що у зв'язку з відсутністю за місцезнаходженням TOB «ОРІАЛ» та ПП „Інтенція" документів, які свідчать про фінансово-господарську діяльність, взаємовідносини TOB НВП „TBK" TOB «ОРІАЛ» та ПП „Інтенція" не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, транспортних засобів та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення такої діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів і транспортних засобів. Тому зробити висновок про те, які саме матеріали (ТМЦ) було списано на виконані роботи TOB НВП „TBK" для своїх замовників не можливо.

Згідно наданих TOB НВП „TBK" документів по взаємовідносинам з TOB „Лугпромстройсантехмонтаж" встановлено, що для виконання ремонтних робіт витрачено у грудні 2010р. 723 люд-годин, у січні 2011р. 1221 люд-годин, у лютому 375 люд-год., у травні 2011р. 300 люд.-год., що суперечить можливостям TOB „Лугпромстройсантехмонтаж" з наступного: згідно з листом Міністерства праці та соціальної політики України від 25.08.09р. №9681/0/14/-07/13 „Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2010р." норма тривалості робочого часу при 40-годинному робочому тижні у грудні 2010р. складала 183 год., згідно з листом Міністерства праці та соціальної політики України від від 25.08.2010 р. N 9111/0/14-10/13 „Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2011р." норма тривалості робочого часу при 40-годинному робочому тижні у січні 2011р. складала 151 год., у лютому 2011р. складала 160 год., у травні 2011р. складала 152 год, тому, беречі до уваги викладене, ремонтно-будівельні роботи, що виконувалися TOB „Лугпромстройсантехмонтаж" для TOB НВП „TBK" повинні були виконувати:

у грудні 2010р. = (723:8год.: 10днів= 9,04Н? працівників), де 8 год.- тривалість робочого дня, 10 днів- кількість робочих днів, а саме договір підписано 16.12.10р., а акт виконаних робіт 29.12.10р. (16,17,20,21,22,23,24,27,28,29 грудня);

у січні 2011р. по акту № 6 від 28.01.11 - (638:8год:11 днів=7,25=7 працівників), де 8 год.- тривалість робочого дня, 11 днів- кількість робочих днів, а саме договір підписано 14.01.11р„ а акт виконаних робіт 28.01.11р. (З 4,17,18,19,20,21,24,25,26,27,28 січня);

у січні 2011р. по актам № 10та№10/1 від 31.01.11 = (583:8год:18 днів=4,05=4 працівника), де 8 год.- тривалість робочого дня, 18 днів- кількість робочих днів, а саме договір підписано 05.01.11р., а акт виконаних робіт 31.01.11р. (5,6,10,11,12,13,14,17,18,19,20,21,24,25,26,27,28,31 січня);

у лютому 2011р.= (375:8год: 11днів=4,26=4 працівника), де 8 год.- тривалість робочого дня, 11 днів - кількість робочих днів, а саме договір підписано 14.02.11р., а акт виконаних робіт28.02.11р. (14,15,16,17,18,21,22,23,24,25,28 лютого); •

у травні 2011р. = (300:8год.: І-4днів=2,68=3 працівника), де 8 год.- тривалість робочого дня, 14 днів- кількість робочих днів, а саме договір підписано 11.05.11р., а акт виконаних робіт 30.05.11 р. (11,12,13,16,17,18,19,20,23,24,25,26,27,30 травня);

При цьому, згідно податкової звітності TOB „Лугпромстройсантехмонтаж" до Ленінської МДПІ у м. Луганську, а саме декларація з податку на прибуток за 2010р. в якій витрати на оплату праці за 2010р. склали 3650,00 грн., за 1 кв. 2011р. витрати на оплату праці склали 2850,00 грн., за 2 кв. 2011р. - не відображено, що значно менше ніж заробітна плата вказана в актах виконаних робіт.

Враховуючи, що згідно наданої податкової звітності до МДПІ у Ленінському р-ні м Луганськ з комунального податку чисельність у 4 кварталі 2010 року по TOB „Лугпромстройсантехмонтаж" склала 1 чоловік , у 2011р., згідно з актом перевірки TOB „Лугпромстройсантехмонтаж" від 11.11.2011 р. № 803/23-35554567 за період з 01.12.2010 р. по 30.09.2011 р. встановлено, що працівники відсутні, а залучення інших субпідрядних підприємств (третіх осіб) по договорам укладеним з TOB „Лугпромстройсантехмонтаж" не передбачено, то виконання робіт по вищезазначеним об'єктам трудовими ресурсами TOB „Лугпромстройсантехмонтаж" не можливо.

Співставлення обсягів виконаних робіт без залучення субпідрядників, кількості витрачених людино-годин із середньообліковою кількістю штатних працівників, витратами на зарплату свідчить про неможливість здійснення трудовими ресурсами TOB „Лугпромстройсантехмонтаж" у грудні 2010р., січні 2011р., лютому 2011р., травні 2011р. робіт, в тому числі й для TOB НВП „TBK".

Жодна довідка про вартість виконаних робіт (Типова форма №КБ-3) та жоден акт виконаних робіт (типова форма №КБ-2в) складені TOB НВП „TBK", не містить інформації, що генпідрядником (TOB НВП ГВК") залучався субпідрядник, а саме TOB „Лугпромстройсантехмонтаж".

Акти форми №КБ-2в підписані замовниками ремонтних робіт та генпідрядником TOB НВП „TBK", графа субпідрядник в кожному з актів, наведених у таблиці - порожня. Даний факт зайвий раз свідчить про те, що TOB „Лугпромстройсантехмонтаж" не тільки не мало змоги, але й фактично не здійснювало будь-які ремонтні роботи, єдиним та фактичним виконавцем даних робіт є TOB НВП „TBK"; що підтверджують Акти форми №КБ-2в підписані замовниками ремонтних робіт.

Факт відсутності за місцезнаходженням TOB „Лугпромстройсантехмонтаж", ПП „Інтенція", TOB „Оріал" документів, які свідчать про фінансово-господарську діяльність, відсутність необхідних умови для ведення господарської діяльності, відсутність потрібного технічного персоналу, виробничого обладнання, торгівельного обладнання та інших основних фондів, відсутність транспортних засобів, тобто підприємства не мають можливості здійснювати транспортування придбаного або реалізованого товару власними силами, що підтверджує не здійснення суб'єктами господарювання, задекларованого основного виду діяльності. Наведені обставини надають можливість стверджувати, що TOB „Лугпромстройсантехмонтаж", ПП „Інтенція", TOB „Оріал" (їх посадові особи) за місцями їх реєстрації не могли здійснювати фінансово-господарську діяльність, здійснювати дії спрямовані на встановлення, зміну або припинення правовідносин, та здійснювати фактичні дії, спрямовані на виконання взятих на себе зобов'язань.

Тому, фінансові (грошові) потоки, які проходили по розрахункових рахунках TOB „Лугпромстройсантехмонтаж", ПП „Інтенція", TOB „Оріал" не є господарською діяльністю підприємства.

Оскільки на TOB „Лугпромстройсантехмонтаж", ПП „Інтенція", TOB „Оріал" невстановлені достатні трудові ресурси, складські приміщення, виробничі потужності для здійснення будь-якого виду діяльності, вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників.

Отже перевіркою встановлено, що угоди укладені між TOB „Лугпромстройсантехмонтаж", ПП „Інтенція", TOB „Оріал" та його постачальниками і покупцями не відповідають нормам чинного законодавства та не спричиняють реального настання правових наслідків.

В ході перевірки встановлено відсутність поставок товарів, робіт, послуг, що свідчить про кладення угод без мети настання реальних наслідків. Отже, зазначені правочини відповідно до п.п.1, 2 ст.215, п.п.1, 5 ст.203 Цивільного кодексу України є нікчемними, і в силу ст. 216 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю.

Враховуючи вищевикладене, взаємовідносини між TOB „Лугпромстройсантехмонтаж", ПП «Інтенція», TOB „Оріал" та контрагентами - покупцями, не спричиняють реального настання правових наслідків.

Несплачений TOB НВП «TBK» податок на додану вартість внаслідок порушення встановленого порядку формування податкового кредиту, є дохідною частиною державного бюджету, власністю держави.

Отже, TOB „Лугпромстройсантехмонтаж'', ПП «Інтенція», TOB „Оріал" надавались податкові накладні, акти виконаних робіт, видаткові накладні без мети реального настання правових наслідків, з метою заниження об'єкту оподаткування, несплати податків, в зв'язку з чим дії підприємства призвели до втрат дохідної частини Державного бюджету України.

Підприємством порушено ст.228 ЦК України щодо укладення правочинів, які суперечить моральним засадам суспільства, а також порушують публічний порядок, спрямований на заволодіння майном держави, дохідної частини бюджету, а отже є нікчемним.

Враховуючи вищевикладене TOB „Лугпромстройсантехмонтаж", ПП „Інтенція", TOB „Оріал", у порушення ч.1 ст. 92 Цивільного кодексу України та ч. 2 ст. 65 Господарського кодексу України, протизаконно придбало цивільні права та обов'язки юридичної особи, внаслідок чого не повинно було здійснювати діяльність після державної реєстрації відповідно до законів та статутних документів тому, що у порушення порядку створення підприємства фактично було фіктивним суб'єктом підприємницької діяльності.

Таким чином, у результаті порушення TOB „Лугпромстройсантехмонтаж", ПП „Інтенція", TOB „Оріал" своїх податкових зобов'язань, приписів господарського та цивільного законодавства (моральних засад), постачання робіт (послуг), ТМЦ для TOB НВП „TBK" має протиправний характер. А такі правочини, внаслідок яких неправомірно віднесено до складу податкового кредиту суми, по суті спрямовані на незаконне заволодіння майном держави, суперечить інтересам держави і суспільства, вважається таким, що порушує публічний порядок, а отже, згідно з частиною 2 статті 228 Цивільного Кодексу є нікчемним.

Отже, у TOB НВП „TBK" відсутнє право на включення до складу податкового кредиту, вартості робіт та ТМЦ по операціям з ТОВ „Лугпромстройсантехмонтаж", ПП „Інтенція", TOB „Оріал", оскільки враховуючи вищенаведене та з урахуванням обґрунтування, викладеного акті перевірки - усі операції продажу на адресу TOB НВП „TBK" не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже - є нікчемними.

Беручи до уваги вищевикладене, висновки акту перевірки щодо заниження податку на додану вартість за на 39490 грн., є обґрунтованими.

На підставі вищевикладеного, представник відповідача в задоволенні позовних вимог просить відмовити в повному обсязі.

Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, дослідивши надані сторонами докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

У відповідності з Конституцією України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій, чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 17 КАС України передбачено, що в числі інших юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України основним завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Тому у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті ( вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема, з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статус державної податкової служби України, її функції та правові основи діяльності регулюються нормами Закону України "Про державну податкову службу в Україні"та Податковим Кодексом України.

Державна податкова інспекція є органом державної влади і, відповідно, її діяльність має підпорядковуватись вимогам наведеної норми Конституції України та аналогічним вимогам Закону України "Про державну податкову службу в Україні".

Відповідно до статті 1 зазначеного вище закону, до системи органів державної податкової служби віднесено Державну податкову адміністрацію України, державні податкові адміністрації в Автономній республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, державні податкові інспекції в районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах.

У судовому засіданні встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю науково - виробниче підприємство «ТВК» зареєстровано в якості юридичної особи виконавчим комітетом Сєвєродонецької міської ради, перебуває на обліку, як платник податку у Державній податковій інспекції у м. Сєвєродонецьку Луганської області, також є платником податку на додану вартість (а.с.10-15 том І).

На підставі службового посвідчення НОМЕР_3, виданого 23.01.2009р. ДПІ в м. Сєвєродонецьку, ОСОБА_3, старшим державним податковим ревізором-інспектором відділу перевірок платників податків управління податкового контролю юридичних осіб ДПІ в м. Сєвєродонецьку, інспектором податкової служби І рангу, згідно із п.п. 75.1.2, п.75.1, ст..75,ст..79 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI та відповідно до наказу ДПІ в м.Сєвєродонецьку від 21.12.2011 №1689-п проведена позапланова невиїзна документальна перевірка TOB НВП «TBK», з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ПП «Інтенція» (код за ЄДРПОУ 37156804), TOB «Оріал» (код за ЄДРПОУ 36917523), TOB «Лугпромстройсантехмонтаж» (код за ЄДРПОУ 35554567), ПП «Квалітет Компані» (код за ЄДРПОУ 37288393), TOB «Дельфа Інг» (код за ЄДРПОУ 37288372) за період з 01.12.2010р. по 30.09.2011р.

За результатами перевірки складено акт Державної податкової інспекції в м. Сєвєродонецьку Луганської області від 05.01.2012 № 14/23-32269470, про результати позапланової документальної невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства «TBK», з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ПП «Інтенція» (код за ЄДРПОУ 37156804), TOB «Оріал» (код за ЄДРПОУ 36917523), TOB «Лугпромстройсантехмонтаж» (код за ЄДРПОУ 35554567), ПП «Квалітет Компані» (код за ЄДРПОУ 37288393), TOB «Дельфа Інг» (код за ЄДРПОУ 37288372) за період з 01.12.2010р. по30.09.2011р. (а.с.18-30 том І).

У висновку акта зазначено, що перевіркою встановлені наступні порушення TOB НВП «ТВК»:

1. п.п.7.4.1, п.п. 7.4.5 п.7.4, п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України від 03.04.1997г. №168/97 -ВР «Про податок на додану вартість» (із змінами та доповненнями) та п.198.1, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755- VI ( із змінами та доповненнями) занижено податок на додану вартість на загальну суму 39490,00 грн., утому числі за грудень 2010 року у сумі 2987 грн., за січень 2011 року у сумі 7592 грн.,за лютий 2011р. у сумі 4475 грн., за березень 2011 року у сумі 5179 грн., за квітень2011 року у сумі 9579 грн., за травень 2011р. у сумі 4355 грн.. за червень 2011р. у сумі2225 грн., за липень 2011р. у сумі 3098 грн.

2. Договори між TOB «Лугпромстройсантехмонтаж», ПП «Інтенція», TOB «Оріал», таTOB НВП «ТВК» на виконання робіт суперечать інтересам держави і суспільства, отже, відповідно до п.п. 1,2 ст.215, п.п. 1,5 ст.203, ст.228 Цивільного кодексу Україним є нікчемними, і в силу ст. 216 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю та підлягають виключенню з податкового обліку підприємства.

Інспектор прийшов до висновку про завищення задекларованих показників у рядку 10.1 декларацій «придбання (виготовлення, будівництво, спорудження) з податком на додану вартість на митній території України товарів (послуг) та основних фондів з метою їх використання у межах господарської діяльності платника податку для здійснення операцій які підлягають оподаткуванню за ставкою 20 відсотків та нульовою ставкою».

Підприємство завищило податковий кредит за рахунок нікчемних господарських операцій TOB «Лугпромстройсантехмонтаж», ПП «Інтенція», TOB «Оріал».

У передбачений законом строк позивач надав на адресу ДПІ в м. Сєвєродонецьку заперечення на акт перевірки від 12 січня 2012 року (а.с.31-33). У відповіді на заперечення позивача від 19.01.2012 року ДПІ зазначило, що заперечення є не обґрунтованим (а.с.34-36 том І).

24.01.2012р. позивачу було вручено податкове повідомлення-рішення від 24.01.2012р. №0000122301, прийняте на підставі акту перевірки від 05.01.2012 № 14/23-32269470, у якому зазначено про встановлені на підставі акту перевірки порушення п.п.7.4.1, п.п. 7.4.5 п.7.4, п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України від 03.04.1997г. №168/97 - ВР «Про податок на додану вартість» (із змінами та доповненнями) та п. 198.1, п. 198.2, п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755- VI (із змінами та доповненнями) у зв'язку з чим збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість із,вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), 3014010100, сорок одна тисяча дванадцять грн. 25 коп.: (за основним платежем + 39490грн.00коп., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 1522 грн.25коп.) (а.с.16 том І).

Факти здійснення господарських операцій по договорам з TOB «Оріал» та ПП «Інтенція», TOB «Лугпромстойсантехмонтаж», підтверджують належним чином оформлені видаткові накладні, податкові накладні, акти виконаних робіт, довідки вартості виконаних робіт, відомості ресурсів ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж», довідки про вартість виконаних робіт, акти виконаних робіт та відомості ресурсів на реалізацію товарів (а.с.89-253 том І, а.с.1-51 том ІІ).

На час здійснення господарських операцій по договорах TOB «Оріал» та ПП «Інтенція», TOB «Лугпромстойсантехмонтаж» були включені до ЄДРПОУ, а також мали свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ.

Позивач не може нести відповідальність ні за несплату податків постачальниками, ні за можливу недостовірність відомостей, наведених у зазначеному реєстрі.

Оскільки, відносини між ТОВ НВП «ТВК» та TOB «Оріал» та ПП «Інтенція» TOB «Лугпромстойсантехмонтаж», були належним чином оформлені, операції з придбання товару носили реальний характер та були спрямовані на отримання прибутку, то ТОВ ТВП «ТВК» правомірно було здійснено нарахування податкового кредиту.

Приписами п. 1.7 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість", що діяв на момент виникнення спірних правовідносин, встановлено, що податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до пунктів 7.1, 7.2 статті 7 Закону № 168/97-ВР поставка товарів (робіт, послуг) здійснюється за договірними (контрактними) цінами з додатковим нарахуванням податку на додану вартість. Платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну. Податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Податкова накладна повинна містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Згідно з підпунктом 7.4.5 цього пункту не дозволяється включати до податкового кредиту будь-які витрати зі сплати податку, не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) -актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

Відповідно до пп.7.7.1 п.7.7 ст.7 ЗУ "Про податок на додану вартість"сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

П.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону "Про податок на додану вартість визначено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг). Згідно п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

На підставі п. 10.2 ст. 10 Закону України Про податок на додану вартість» платники податку, визначені у п.п. «а», «в», «г», «д» п. 10.1 цієї статті відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту і своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та бухгалтерську звітність в Україні" первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, то відповідні документа не можуть вважатися первинними для цілей податкового обліку навіть за наявності усіх формальних реквізитів, що передбачені для певного виду документа чинним законодавством.

Частинами 2, 3 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назву документу; дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складається документ; зміст та обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.

При цьому, господарські операції (поставка, продаж тощо) є самостійним поняттям, відмінним від правочинів або господарських зобов'язань.

Наслідки в податковому обліку створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто ті, що пов'язані з легітимними рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника податку.

Аналіз реальності господарських операцій може здійснюватися на підставі даних податкового та бухгалтерського обліку платника податків та інших обставин, в тому числі реального економічного змісту господарських операцій та підтвердження їх первинними документами (товарно-транспортними накладними та ін.).

Відповідно до п. 2, 5, 18 Наказу Державної податкової адміністрації України від 30.05.97 № 165, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.06.97 за № 233/2037 "Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення": податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість (п. 2 Порядку заповнення податкової накладної); податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж вказаною у пункті 2 даного Порядку (п.5 Порядку заповнення податкової накладної); всі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати поставку товарів (послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця (п.18 Порядку заповнення податкової накладної).

Отже, підставою для формування податкового кредиту є належним чином оформлена податкова накладна, зокрема, наведені в ній відомості повинні відповідати дійсності.

Надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки і збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів.

Наявність належним чином оформлених податкових накладних є підставою для включення до податкового кредиту платника сум ПДВ за такими накладними за умови реального вчинення дій по виконанню господарської операції.

Суд не приймає до уваги та вважає безпідставними доводи податкового органу про те, що взаємовідносини між TOB „Лугпромстройсантехмонтаж", ПП „Інтенція", TOB „Оріал" та його постачальниками і покупцями не відповідають нормам чинного законодавства та не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже, зазначені правочини відповідно до п.п.1, 2 ст.215, п.п.1, 5 ст.203 Цивільного кодексу України є нікчемними, і в силу ст. 216 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю.

Зазначені доводи є нічим іншим як припущеннями відповідача, які нічим не підтверджені. Жодним нормативно-правовим актом не визначено право податкового органу самостійно надавати оцінку укладеним (вчиненим) договорам з визначенням їх нікчемними, недійсними з застосуванням відповідних наслідків внаслідок вчинення таких правочинів.

Висновки податкового органу в даному випадку є передчасними.

Крім того, суд звертає увагу, що у випадку, якщо податковий орган вважає, що в даному випадку мало місце недійсність (що за своєю суттю має ознаки фіктивного правочину) або нікчемність правочину, між суб'єктами господарювання метою яких було заволодіння коштами держави шляхом ухилення від сплати податків (безпідставне формування та заниження сплати відповідного податку) до бюджету, тобто фактично має місце суспільне-небезпечне діяння, то податковий орган має право на вирішення такого питання в межах кримінального, кримінально-процесуального законодавства. Суду будь-яких судових рішень (вироків, можливих постанов суду про закінчення кримінального переслідування з нереабілітуючих обставин) не надано.

Суд, з урахуванням приписів частини 4 статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України, які є обов'язковими, вважає, що висновки податкового органу про відсутність між суб'єктами господарювання господарських відносин, тобто про наявну оспорювану нікчемність правочинів без визнання такого правочину в судовому порядку недійсним, є безпідставними та необґрунтованими.

Законодавством чітко визначено, що висновки про наявність тих чи інших ознак недійсності (нікчемності) правочинів може зробити суд, таких повноважень податковому органу законодавством не надано.

Будь-яких судових рішень з приводу визнання недійсними правочинів між позивачем та його контрагентом або встановлених судовими рішеннями наявності нікчемності правочинів, з застосуванням відповідних правових наслідків, положень статей 207 та 208, 250 Господарського кодексу України, статті 203, 228 Цивільного кодексу України, які б вказували на такі правочини, як на недійсні або вчинені з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, водночас суперечить моральним засадам суспільства, порушує публічний порядок, та надавали б право податковому органу приймати відповідне рішення суду не надано.

Згідно частини 2 статті 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Пунктом 3 ст. 215 Цивільного кодексу України передбачено, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього кодексу (загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину).

Статтею 204 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно з статтею 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Відповідно до п.18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року №9 „Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" при кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Крім того, відповідно до приписів статті 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Вказані норми Цивільного та Господарського кодексів України не тільки не містять прямої вказівки на нікчемність правочину, укладеного з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави, а навпаки, вказують на можливість його оспорювання.

Водночас, положеннями Податкового кодексу України та Закону України "Про державну податкову службу в Україні" не передбачено такого права, як визнання в односторонньому порядку господарських правочинів нікчемними.

Тобто, факт порушення публічного порядку повинен бути доведеним певними засобами доказування, однак відповідачем належні докази з цього приводу не надано.

Вплив допущених контрагентами платника податків порушень податкового законодавства на право платника податків на податковий кредит слід оцінювати з урахуванням можливої обізнаність цього платника податків щодо таких порушень.

При цьому суд виходить з того, що саме по собі невиконання контрагентом платника податків своїх зобов'язань по сплаті податку до бюджету ще не є підставою для відмови у праві на податковий кредит з податку на додану вартість.

У разі, якщо на час здійснення господарських операцій, за якими податкова інспекція не визнає обґрунтованим віднесення позивачем до податкового кредиту сум податку на додану вартість, постачальники були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а також мали свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість, покупець не може нести відповідальність ні за несплату податків продавцями, ні за можливу недостовірність відомостей про них, наведених у зазначеному реєстрі, за умови необізнаності щодо неї.

Докази, які б підтвердили той факт, що позивач був обізнаний про обставини діяльності вищевказаного контрагенту, або мав реальну можливість з`ясувати ті обставини його діяльності, які унеможливлюють віднесення ним сум ПДВ до податкового кредиту, в матеріалах справи відсутні.

Жодних порушень правил бухгалтерського та фінансового обліку відповідач не довів.

Суд не бере до уваги посилання податкового органу стосовно не підтвердження між позивачем та його контрагентами господарських операцій, що є по своїй суті нікчемністю укладених правочинів та відповідно не створюють юридичних наслідків, оскільки зазначені доводи є лише припущеннями відповідача.

Відсутність доведення факту правопорушення та неналежна оцінка міжгосподарських відносин призвела до невідповідності висновків контролюючого органу фактичним обставинам справи.

Суд вважає, що у даному випадку у відповідача не було підстав для прийняття податкового повідомлення - рішення № 0000122301 від 24.01.2012 року.

До того ж, постановою Луганського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2012 року у справі № 2а/1270/847/2012 позовні вимоги ТОВ ТВП «ТВК» до Державної податкової інспекції в м. Сєвєродонецьку Луганської області про визнання протиправним та скасування наказу про проведення позапланової невиїзної документальної перевірки, визнання протиправними дій щодо проведення перевірки задоволені частково. Визнано протиправними дії Державної податкової інспекції в м. Сєвєродонецьку Луганської області, які полягають у проведенні перевірки, в результаті якої складено акт від 05.01.2012 року № 14/23-32269470 про результати позапланової документальної невиїзної перевірки Товаритсва з обмеженою відповідальністю Науково - виробниче підприємство «ТВК» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ПП «Інтенція», ТОВ «Оріал», ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж», ПП «Квалітет Компані», ТОВ «Дельфа Інг» за період з 01.12.2010 року по 30.09.2011 року. (т.1 а.с.63-66)

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 13.04.2012 року зазначену постанову залишено без змін.(т.1 а.с.79-82).

Таким чином, з огляду на вищевикладене, позивачем доведено реальність угод зі своїми контрагентами і ним вірно нарахована сума податкового кредиту, а за таких обставин суд вважає, що є підстави для задоволення позовних вимог позивача.

Згідно платіжного доручення № 1172 від 01.02.2012 позивач сплатив судовий збір на рахунок УДКСУ у м. Луганську в сумі 32,19 грн.

Судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень.

Відповідно до частини 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету.

На підставі ч.3 ст.160 КАС України в судовому засіданні 11.06.2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 18.06.2012 року, про що повідомлено сторонам після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч.4 ст.167 КАС України.

Керуючись ст. ст. 2, 17-18, 11, 71, 94, 159-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Науково - виробниче підприємство «ТВК» до Державної податкової інспекції в м. Сєвєродонецьку Луганської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення № 0000122301 від 24.01.2012 року задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Сєвєродонецьку Луганської області від 24.01.2012р. №0000122301.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Науково - виробниче підприємство «ТВК» судові витрати зі сплати судового збору в сумі 32,19 грн. (тридцять дві гривні дев'ятнадцять копійок).

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови складено та підписано 18 червня 2012 року.

СуддяТ.І. Ковальова