Постанова

від 19.06.2012 по справі 1570/2839/2012

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 1570/2839/2012

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2012 року

Одеський окружний адміністративний суд у складі :

головуючої судді Потоцької Н.В.,

при секретарі Паровенко І.П.

за участю сторін:

представника позивача (за довіреністю) ОСОБА_6

представника відповідача(за довіреністю) ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Левада»до державної податкової інспекції у м. Іллічівськ Одеської області Державної податкової служби про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення -рішення від 23.04.2012 р. № 0000342200 та стягнення судового збору, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Одеського окружного адміністративного суду із зазначеним позовом до державної податкової інспекції у м. Іллічівськ Одеської області Державної податкової служби про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення -рішення від 23.04.2012 р. № 0000342200.

В обґрунтування своєї правової позиції позивач зазначив, що взаємовідносини TOB «Торговий дім Левада»та TOB «Компанія ТПВ»регулюються господарським договором, а саме: договором Поставки №ТД-1302 від 03.10.2011р. На виконання зазначеного договору TOB «Компанія ТПВ»поставила, а TOB «Торговий Дім Левада»прийняла та здійснила оплату за м'ясну продукцію. Реальність даної господарської операції підтверджується відповідними первинними документами, належним чином засвідчені копії яких були надані ДПІ м. Іллічівська.

Отже, TOB «Торговий дім Левада»виконало всі необхідні умови щодо чинності та реальності угоди, що спростовує твердження ДПІ у м. Іллічівську, що дана угода є нікчемною та порушує норми ст. 204 Цивільного кодексу України, з огляду на те, що «Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним».

Крім того, в Акті перевірки було зазначено, що згідно інформації наданої ДПІ у Приморському районі м. Одеси, основними контрагентами постачальниками TOB «Компанія ТПВ»є підприємства по яких порушено кримінальну справу за фактом підроблення документів, фіктивного підприємства, у зв'язку з чим, TOB «Компанія ТПВ»не мало право виписувати, а TOB «Торговий дім Левада»отримувати податкові накладні на отримання товару.

Дані твердження порушують норми ч. 2 ст. 19 Конституції України, оскільки ТОВ «Торговий дім Левада»не наділено повноваженнями щодо здійснення загального контролю за підприємствами і не має права здійснювати нагляд за своїми контрагентами, а саме: проводити перевірку з ким співпрацює підприємство, ставити під сумнів реальність їх правочинів.

На думку позивача, лише визнання судом недійсними установчих документів підприємства та/або рішення про створення підприємства, а також прийняття судом рішення про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності не є підставою для того, щоб вважати недійсними угоди, укладі таким підприємством з іншими підприємствами чи організаціями до моменту виключення його з державного реєстру (п. 19 Роз'яснень ВАСУ від 12.03.99р. №02-5/111 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними»).

Також позивач зазначив, що відповідачем були нараховані штрафні санкції у розмірі 113 087, 00 грн., які згідно приписів ПК України, встановлюються за порушення податкового законодавства. В даному випадку порушення податкового законодавства не було, оскільки ми не знали та не могли знати, що після декількох місяців від періоду розрахунків з господарюючим суб'єктом TOB «Компанія ТПВ»вона співпрацювала з контрагентами, по яким порушено кримінальну справу за фактом підроблення документів, фіктивного підприємства.

З урахуванням викладеного позивач просить суд позов задовольнити у повному обсязі.

Позивач в судовому засіданні заявлені вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, викладених в адміністративному позові та наданих поясненнях та просив скасувати податкове повідомлення -рішення від 23.04.2012 р. № 0000342200.

Представник відповідача надав до суду письмові заперечення (а/с.85-94) в яких просить відмовити у задоволенні позовних вимог повністю. В обґрунтування заперечень та власної правової позиції представник відповідача зазначив, що за результатами документальної позапланової документальної перевірки TOB «Торговий дім Левада» встановлено неправомірність формування податкового кредиту у періоді жовтень, грудень 2011 р.

ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області ДПС надано інформацію, яка надійшла з ДПС Київської області та ДПІ в м. Києві, згідно якої TOB «Компанія ТПВ»не надано належним чином оформлених документів (рахунків, актів виконаних робіт, банківських виписок) до звірки, що фіксують та підтверджують виконання комплексу послуг контрагентами як (покупцями так і постачальниками), також не надані документи (договір з перевізником, товарно-транспортні накладні, рахунки, банківські виписки), які стосуються виконання доставки вантажів.

Згідно листа №8999/26-53 від 26.12.2011р. та висновку ВПМ ДПІ у Приморському районі м. Одеси за результатами проведених заходів, встановлено директора підприємства громадянина Макаренко С.Д., у якого отримано пояснення щодо створення та ведення фінансово-господарської діяльності підприємства.

До ВМП ДПІ у Малиновському районі м. Одеси було направлено запит щодо підтвердження місцезнаходження підприємства. За результатами проведених заходів встановлено, що підприємство відсутнє за адресою. За підприємством не встановлено основних засобів ведення фінансово-господарської діяльності, а саме: складських, виробничих приміщень, наявності транспортних засобів, фактичних трудових ресурсів. Керівник підприємства Макаренко С.Д. протягом 2010-2011рр. не отримував доходи на території України. З метою запобігання та руйнування схеми можливого ухилення від сплати податків підприємствами, віднесеними до ризикових категорій, здійснено виїзд за юридичною адресою TOB «Компанія ТПВ»(м. Одеса вул. Михайлівська, буд. 25), підприємство за даною адресою не встановлено.

Основними постачальниками товарів (послуг, робіт) у період діяльності 2011 р. є: TOB «КТП ТЕКО», TOB «УКР БУД СЕРВІС», TOB «Фортуна Лайн», TOB «Рангіроа», ПП «Світ Бабулєс». Щодо яких на час проведення перевірки встановлено наступне:

1) TOB «КТП ТЕКО» - порушено кримінальну справу за фактом фіктивного підприємництва шляхом створення (придбання) невстановленими слідством особами TOB «КТП «Теко», код 35851839, з метою прикриття незаконної діяльності, вчиненим повторно за ч. 2 ст. 205 КК України; порушено кримінальну справу за фактом підроблення документів невстановленими слідством особами TOB «КТП «Теко», код 35851839, за ч. 2, ч. 4 ст. 358 КК України.

Зазначений факт свідчить, про здійснення фінансово-господарська діяльності TOB «КТП «Теко»поза межами правового поля, що у свою чергу вказує на не набуття належним чином цивільної праводієздатності TOB «КТП «Теко», а фінансово-господарські взаємовідносини між TOB «КТП «Теко»та контрагентами є фіктивними правочинами, та такими, що вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювались цими правочинами.

2) TOB «УКР БУД СЕРВІС»- відсутні трудові ресурси, виробниче обладнання, складські та торгівельні приміщення, транспорт, торгівельне обладнання, сировина, матеріали для здійснення основного виду діяльності; порушено кримінальну справу за фактом скоєння невстановленими слідством особами фіктивного підприємництва, тобто придбання TOB «Укр Буд Сервіс»(код за ЄДРПОУ 37228444) з метою прикриття незаконної діяльності, за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205 КК України.

3) TOB «Фортуна Лайн»- відсутня достатня кількість трудових та виробничих ресурсів для виконання господарської діяльності; згідно приписів статтею 55 Господарського кодексу України встановлено відсутність факту реального здійснення господарської діяльності підприємство TOB «Фортуна - лайн»має ознаки «транзитера», у зв'язку з ненаданням підприємством первинної документації, на момент складання акту про неможливість проведення перевірки неможливо встановити реального здійснення господарських операцій.

4) TOB «Рангіроа»- згідно наданої податкової звітності на підприємстві працює одна особа, основні засоби та виробничі потужності на балансі підприємства відсутні; основним постачальником є ПП «Світ Бабулєс».

5) ПП «Світ Бабулєс»- фінансово-господарська діяльність здійснюється поза межами правового поля, що у свою чергу свідчить про не набуття належним чином цивільної право дієздатності; порушено кримінальну справу за фактом фіктивного підприємництва шляхом створення (придбання) невстановленими слідством особами за ч. 2 ст. 205 КК України; порушено кримінальну справу за фактом підроблення документів невстановленими слідством особами, за ч. 2, ч. 4 ст. 358 КК України.

З урахуванням встановленого, TOB «Торговий дім Левада», безпідставно сформовано податковий кредит в жовтні 2011р. та в грудні 2011р. за рахунок ПДВ по податкових накладних, отриманих від TOB «Компанія ТПВ»на загальну на суму ПДВ 226174грн.

Отже, податкове повідомлення -рішення № 0000342200 від 23.04.2012 року відповідає нормам чинного податкового законодавства України та є правомірним.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав наданні суду заперечення та просив відмовити в задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги та заперечення, перевіривши їх доказами, судом встановлено наступне.

Згідно пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, ст. 78 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків в порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до ст. 78 Податкового кодексу України позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності виникнення обставин, викладених у цій статті, за рішенням керівника податкового органу, яке оформляється наказом.

В судовому засіданні встановлено та матеріалами справи підтверджено, що на підставі рішення начальника ДПІ у м. Іллічівську, оформленого наказом ДПІ у м. Іллічівську від 03.04.2012р. №68 та відповідно пп. 78.1.11 п. 78.1, п.78.2 ст. 78, ст.79 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI (із змінами та доповненнями) проведена документальна позапланова невиїзна перевірка TOB «Торговий дім Левада», щодо отриманих відомостей по взаємовідносинах з TOB «Компанія ТПВ»(код за ЄДРПОУ 37549344) за період жовтень, грудень 2011року.

Згідно п.2 «Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства», затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010р. № 984 та зареєстрованого Мінюстом 12.01.2011р. за №34/18772, для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом: податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби. Документальна перевірка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

За результатами перевірки було складено акт № 382/23-0302/34055728 від 04.04.2012р. яким встановлено порушення:

- п.п. 198.1, п.п.198.2, п.п.198.3, п.п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI (зі змінами та доповненнями) в результаті чого ТОВ «Торговий дім Левада» занижено податок на додану вартість у сумі 226174 грн. у т.ч.: у жовтні 2011 р. у сумі 137 428 грн., у грудні 2011 р. у сумі 88 746 грн.

В акті перевірки зазначено, що операції купівлі -продажу ТОВ «Торговий дім Левада» з TOB «Компанія ТПВ»в жовтні 2011 року на суму ПДВ 137428 грн. та в грудні 2011 р. на суму ПДВ 88 745, 56 грн. не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже, вбачаються нікчемними по ланцюгу до «вигодонабувача», а тому ТОВ «Компанія ТПВ»безпідставно виписувались податкові накладні на поставку товарів покупцям, у тому числі ТОВ «Торговий дім Левада»в жовтні 2011 року на суму ПДВ 137428 грн. та в грудні 2011 р. на суму ПДВ 88 745, 56 грн.

В судовому засіданні встановлено та матеріалами справи підтверджено, що між TOB «Торговий дім Левада»та TOB «Компанія ТПВ»укладений договір Поставки №ТД-1302 від 03.10.2011р., згідно якого, TOB «Компанія ТПВ»поставила, а TOB «Торговий Дім Левада»прийняло та здійснила оплату за м'ясну продукцію (а/с. 32-34).

Реальність здійснення господарської операції за договором Поставки №ТД-1302 підтверджується первинними документами дослідженими в судовому засіданні, а саме:

- видаткова накладна №19/10/06 від 19.10.2011р.- на суму 18000,00 грн. у т.ч. ПДВ - 3000,00 грн. (500 кг. Ціна поставки 30 грн. за кг);

- видаткова накладна №25/10/02 від 25.10.2011р. - на суму 360000,00 грн. у т.ч. ПДВ - 60000.00 грн. (10000 кг. Ціна поставки 30 грн. за кг);

- видаткова накладна №28/10/04 від 28.10.2011р. - на суму 446568,00 грн. у т.ч. ПДВ - 74428,00 грн. (12944 кг. Ціна поставки 28,75 грн. за кг);

- видаткова накладна №02/12/01 від 02.12.2011р. - на суму 532473,38 грн. у т.ч. ПДВ - 88745,56 грн. (14999.25 кг. Ціна поставки 29,58 грн. за кг);

- товарно-транспортна накладна №404518 від 19.10.2011р. (номенклатура товару - м'ясо морожене у кількості 500 кг);

- товарно-транспортна накладна №404526 від 25.10.2011р. (номенклатура товару - м'ясо морожене у кількості 10000 кг);

- товарно-транспортна накладна №28/10-4 від 28.10.2011р. (номенклатура товару - м'ясо морожене у кількості 12944 кг);

- товарно-транспортна накладна №404557 від 02.12.2011р. (номенклатура товару - м'ясо морожене у кількості 14999,25 кг);

- ветеринарне свідоцтво 28.10.2011р. БК-15, № 355059 (номенклатура товару - лопатка свиняча без кістки кількості 13000 кг);

- ветеринарне свідоцтво 02.12.2011р. БК-15, № 356463 (номенклатура товару - лопатка свиняча без кістки кількості 14999.25 кг);

- ветеринарне свідоцтво 25.10.2011р. БК-15 № 355045 (номенклатура товару - лопатка свиняча без кістки у кількості 10000 кг);

- ветеринарне свідоцтво 19.10.2011р. БК - 15 № 355015 (номенклатура товару - лопатка свиняча без кістки у кількості 500 кг);

- договір № ТД-10/845 про перевезення вантажу від 01.08.2010 р., подорожній лист № 506499 та наказ № 15 про прийняття на роботу водія ОСОБА_4;

- договір № 01.01.2011 про перевезення вантажу від 01.01.2011 р.;

- договір № В-43 про перевезення вантажу від 04.10.2011 р., подорожній лист №506529 та трудовий договір № 15301105208 з водієм ОСОБА_5;

- заявка на постачання товару № 11/202 від 17.10.2011 р.;

- заявка на постачання товару № 11/213 від 21.10.2011 р.;

- заявка на постачання товару № 11/218 від 26.10.2011 р.;

- заявка на постачання товару № 11/234 від 30.10.2011 р. , що відповідає приписам Закону України від 16.07.99 N 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

На думку ДПІ у м. Іллічівськ Одеської області ДПС договори, укладені між TOB «Торговий дім Левада»та контрагентом-постачальником ТОВ «Компанія ТПВ» (враховуючи його відносини з TOB «КТП ТЕКО», TOB «УКР БУД СЕРВІС», TOB «Фортуна Лайн», TOB «Рангіроа», ПП «Світ Бабулєс») не спричинили реального настання наслідків всупереч п. 5 ст. 203 ЦК України.

Отже, відповідно до пп. 1, 2 ст. 215, пп. 1, 5 ст. 203, 228 Цивільного кодексу України правочини, укладені для документування операцій з придбання товарів є такими, що укладались виключно з метою набуття податкової вигоди, а не для фактичного здійснення господарської діяльності. Такі правочини є нікчемними і не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю.

Відповідно до п. 138.1 Податкового Кодексу України, витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. (п.138.2 ст.138 ПК України).

Витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Оплата за поставлений товар здійснена ТОВ «Торговий дім Левада»відповідно до п. 4.1 - 4.6 договору, що підтверджено наданими платіжними документами (а/с. 35-50).

Відповідно до приписів пп.198.1 ст.198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п.п.198.2 ст.198 вказаного Кодексу).

Згідно ч.2 п.п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).

З аналізу вищенаведених норм права та зі змісту наявних у справі первинних документів, суд приходить до виснову, що всі первинні документи, надані позивачем (як суду, так і перевіряючим в ході перевірки, що податковим органом не заперечується) відповідають вимогам, встановленим Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», не викликають сумнівів щодо їх достовірності та підтверджують фактичне здійснення господарської операції між сторонами по придбанню товару.

Укладені між сторонами договори не визнавались недійсними в судовому порядку, а твердження відповідача про нікчемність цих правочинів не приймається до уваги судом, оскільки не є безспірним. Позивач вважає такі договори укладеними відповідно до вимог чинного законодавства та такими, що спрямовані на реальне настання правових наслідків, адже з наданих позивачем, документів (знаходяться у справі) видно, що придбаний ним за цими договорами товар використовувався ним безпосередньо в його господарській діяльності.

Позивачем було надано належні та допустимі докази, які підтверджують правові наслідки вчинених правочинів та те, що господарські операції мали реальний характер, а придбаний товар та послуги використовувався в господарській діяльності позивача, однак відповідачем при винесені спірного податкового повідомлення-рішення зазначене не було прийнято до уваги.

Суд критично ставиться до викладених в Акті перевірки № 382/23-0302/34055728 від 04.04.2012р. висновків відповідача з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 61 Конституції України, встановлено, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Згідно ст. 55 Господарського кодексу України суб'єктами господарювання визначаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.

Згідно ст. 58 Господарського кодексу України суб'єкт господарювання підлягає державній реєстрації як юридична особа чи фізична особа-підприємець у порядку, визначеному Законом.

Згідно приписів ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців»визначено, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

При цьому суд вважає за необхідне зазначити, що матеріали справи не містять, а в судовому засіданні представник відповідача не надав суду належних у розумінні ст.124 Конституції України, ст.70 КАС України доказів, які б свідчили проте, що на час здійснення правовідносин між позивачем та контрагентами мали місце обставини які б свідчили про «ризиковий стан»цих контрагентів.

Аналізуючи положення ст.ст. 54, 58, 76, 86 Податкового кодексу України, Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства (затверджено наказом ДПА України від 22.12.2010р. №984, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12.01.2011р. за №34/18772; далі за текстом - Порядок №984), Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків (затверджено наказом Державної податкової адміністрації України 22.12.2010р. №985, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30.12.2010р. за №1440/18735; далі за текстом - Порядок №985), суд приходить висновку, що специфіка правових актів індивідуальної дії, які ухвалюються органами податкової служби у формі податкових повідомлень - рішень з приводу самостійного визначення грошових зобов'язань платників податків, полягає у тому, що фактичні підстави для ухвалення цих актів містяться в документальних результатах контролю за діяльністю платника податків (матеріалах перевірки), а правові підстави та владні приписи - безпосередньо в самих податкових повідомленнях - рішеннях.

Проте, в акті перевірки суб'єктом владних повноважень не викладено жодних належних та допустимих доводів про відсутність фактичного виконання позивачем та його контрагентами господарських операцій, про відсутність витрат позивача у спірних правовідносинах, про наявність взаємопов'язаності позивача та контрагента позивача, про несумісність предмету спірних правочинів з напрямом господарської діяльності позивача, про відсутність використання позивачем отриманих робіт, про відсутність змін у складі і структурі активів осіб, котрі є сторонами спірних правочинів, що зумовлює необґрунтованість висновку суб'єкта владних повноважень про невідповідності закону вчинених за ними господарських операцій які визначаються контрагента у «ризиковому стані».

В межах зазначеного правочину, між позивачем та контрагентом були здійсненні господарські операції, що підтверджується належними копіями первинних документів.

Отже, наявні у справі документи не містять жодних доказів наявності між позивачем та контрагентом позивача TOB «Компанія ТПВ»взаємоузгоджених спільних зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в Державі суспільного ладу або моральних засад. Таких доказів суду відповідачем не надано, а судом при виконанні вимог ст.11 КАС України не виявлено.

Отже, підстав вважати платника, вчинившим нікчемний правочин не має, оскільки на момент укладення договорів його контрагент був зареєстрований як платник ПДВ у встановленому законом порядку, а отже, факт порушення контрагентом може мати податкові наслідки для платника, лише якщо податкова служба доведе, що платник діяв без достатньої обачливості і обережності, та йому мало бути відомо про порушення контрагентів, або його діяльність спрямована на отримання податкової вигоди при операціях переважно з контрагентами, які не виконують своїх податкових зобов'язань.

Представник позивача в судовому засіданні наголошував на тому, що відповідно до наданих первинних документів, у період взаємовідносин з TOB «Компанія ТПВ» , вона була належним чином зареєстрована та мала свідоцтво платника ПДВ. А щодо контрагентів з якими співпрацювало ТОВ «Компані ТПВ», по яким порушено кримінальну справу за фактом підроблення документів (що відображено в акті перевірки), фіктивного підприємства, на час вчинення господарських операцій ТОВ «Торговий дім Левада» про це не було відомо, а законодавчо визначених підстав та повноважень для здійснення перевірки контрагентів, контрагенту ТОВ «Компані ТПВ»з яким мали місце господарські операції не передбачено.

Висновок про те, що платник не несе відповідальності за порушення, допущені його контрагентом узгоджується з практикою Європейського Суду (Рішення Європейського Суду від 22 січня 2009 року у справі «Булвес проти Болгарії»(заява № 3991/03), відповідно до п. 714 якого, визначено, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов'язків щодо своєчасного декларування ПДВ і, як наслідок, сплачувати ПДВ повторно разом із пенею.

Суд вважає, що такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяження для компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності.

З приписів ст.228 Цивільного кодексу України вбачається, що законодавець з 01.01.2011р. виключив правочини, які були укладені з метою суперечною інтересам держави та суспільства, з кола нікчемних правочинів і відніс такі правочини до оспорюваних.

Відтак, з 01.01.2011р. повноваження на встановлення законності правочину, за яким платником податків було сформовано валові витрати обігу та виробництва або податковий кредит з ПДВ, зменшено суму отриманого в межах звітного податкового періоду доходу, належать до виключного прерогативи судових органів.

При цьому, в силу приписів п.6 розділу І та п.5.2 розділу ІІ Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства (затверджено наказом ДПА України від 22.12.2010р. №984, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12.01.2011р. за №34/18772; далі за текстом -Порядок №984) до набуття законної сили рішенням суду про визнання недійсним правочину, за яким платником податків було сформовано валові витрати обігу та виробництва або податковий кредит з ПДВ чи зменшено суму отриманого в межах звітного податкового періоду доходу, податковий орган не має правових підстав для відображення в акті перевірки судження про вчинення таким платником порушення податкового законодавства щодо правильності та повноти справляння податків за цим правочином.

Пунктом 2 ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»(зі змінами та доповненнями), встановлено, що: бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку який ведеться підприємством, фінансова, податкова, статистична і другі види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.1.2 ст. 1, п.2.1 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95р. №88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95р. за № 168/704, де первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Відповідно до ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідачем не було доведено законність та обґрунтованість висновків акту перевірки, прийнятих податкових повідомлень-рішень.

Відповідно до статті 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Серед критеріїв оцінювання судом рішень, дій, бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, є принцип законності, що закріплений у ч. 2 ст. 19 Конституції України, відповідно до якого органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Дослідивши за вимогами ст. 86 КАС України наявні у матеріалах справи докази та пояснення сторін, надані під час розгляду справи, суд вважає, що заявлений адміністративний позов є таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

З урахуванням приписів ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Оскільки позивачем документально підтверджено сплату судового збору (держмита), а суд дійшов висновку про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення -рішення від 23.04.2012 р. № 0000342200 такі судові витрати, відповідно до приписів ч. 1 ст. 94 КАС України, підлягають стягненню з Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 6-8, 71, 86, 94, 158-163, 167, 186, 254 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Левада» до державної податкової інспекції у м. Іллічівськ Одеської області Державної податкової служби про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення -рішення від 23.04.2012 р. № 0000342200 задовольнити повністю.

Визнати неправомірним та скасувати податкове повідомлення -рішення від 23.04.2012 р. № 0000342200.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Левада»(65091, м. Одеса, вул. Середня, 36, ЄДРПОУ 34055728) судові витрати у розмірі 2 188, 00 грн.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови апеляційної скарги, або в порядку ч.2 ст. 186 КАС України.

Суддя Потоцька Н.В.

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Левада» до державної податкової інспекції у м. Іллічівськ Одеської області Державної податкової служби про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення -рішення від 23.04.2012 р. № 0000342200 задовольнити повністю.

Визнати неправомірним та скасувати податкове повідомлення -рішення від 23.04.2012 р. № 0000342200.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Левада»(65091, м. Одеса, вул. Середня, 36, ЄДРПОУ 34055728) судові витрати у розмірі 2 188, 00 грн.

19 червня 2012 року.