Ухвала

від 07.11.2012 по справі 1570/2839/2012

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 листопада 2012 р.Справа № 1570/2839/2012

Категорія: 8.1.1 Головуючий в 1 інстанції: Потоцька Н. В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Крусяна А.В.,

суддів Джабурії О.В., Шляхтицького О.І.,

при секретарі Жукової Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Іллічівську Одеської області Державної податкової служби на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 11 червня 2012 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Левада" до Державної податкової інспекції у м.Іллічівську Одеської області Державної податкової служби про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

07.05.12р. товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Левада" (надалі - ТОВ "ТД Левада") звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м.Іллічівську Одеської області Державної податкової служби ( надалі -ДПІ у м.Іллічівську Одеської області ДПС) про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення - рішення від 23.04.2012 р. № 0000342200.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 11 червня 2012 року позов задоволений, визнано неправомірним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 23.04.2012 р. № 0000342200.

Не погоджуючись з ухваленим у справі судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати та ухвалити нову про відмову у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Судом першої інстанції встановлено, що 04.04.2012р. на підставі рішення начальника ДПІ у м. Іллічівську, оформленого наказом ДПІ у м. Іллічівську від 03.04.2012р. №68 та відповідно пп. 78.1.11 п. 78.1, п.78.2 ст. 78, ст.79 Податкового кодексу України відповідачем проведена документальна позапланова невиїзна перевірка TOB «ТД Левада», щодо отриманих відомостей по взаємовідносинах з TOB «Компанія ТПВ»за період жовтень, грудень 2011року, за результатами якої складено акт №382/22-0302/34055728 від 04.04.2012р. /а.с.8-21/

Перевіркою встановлено порушення позивачем п.п.198.1, п.п.198.2, п.п.198.3, п.п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, операції купівлі-продажу ТОВ «ТД Левада» з ТОВ «Компанія ТПВ» в жовтні 2011р. на суму ПДВ 137428грн. та в грудні 2011р. на суму ПДВ 88745,56грн. не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже, вбачаються нікчемними по ланцюгу до «вигодонабувача», а тому ТОВ «Компанія ТПВ»безпідставно виписувались податкові накладні на поставку товарів покупцям, в результаті чого ТОВ «ТД Левада»у жовтні-грудні 2011р. занижено податок на додану вартість у сумі 226174грн.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0000342200 від 23.04.2012р. про визначення податкового зобов'язання по податку на додану вартість за основним платежем - 226174грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 113087грн. /а.с.31/

Разом з тим, відповідно до пункту 14.1. ст.4 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно розділу V цього Кодексу.

Пунктами 198.2, 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з, зокрема, придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України передбачено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом, а при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (пункти 200.1, 200.2 статті 200 Податкового кодексу України).

Згідно з п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно п. 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу (п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України).

Отже, підставами для формування податкового кредиту є наявність належно оформленої податкової накладної, сплата грошових коштів контрагенту, в сумі визначеній в податковій накладній, а також фактичне виконання господарської операції, за наслідками якої у платника ПДВ виникає право на податковий кредит.

Нормою статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність»визначено, що підставою для бухгалтерського обліку є первинні документи, які складаються при здійсненні господарської операції, для контролю та впорядкування оброблення даних яких, складаються зведені облікові документи.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно договору поставки №ТД-1302 від 03.10.2011р. між TOB «ТД Левада» та TOB «Компанія ТПВ»позивач прийняв та здійснив оплату TOB «Компанія ТПВ»за отриману м'ясну продукцію. /а.с.32-34/

Реальність здійснення господарської операції за договором поставки підтверджується первинними документами: видатковими накладними; товарно-транспортними накладними; ветеринарними свідоцтвами; договорами про перевезення вантажу; подорожним листом; заявками на постачання товару.

Укладений між сторонами договір не визнавався недійсними в судовому порядку. Позивачем було надано належні та допустимі докази, які підтверджують правові наслідки вчинених правочинів та те, що господарські операції мали реальний характер, а придбаний товар використовувався в господарській діяльності позивача.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про правильність формування позивачем податкового кредиту, додержання всіх вимог законодавства.

На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції вірно застосував норми матеріального закону та вирішив справу по суті правильно, тому постанова суду першої інстанції в порядку ст. 200 КАС України підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга -залишенню без задоволення.

Керуючись, ст.ст.198, 200, 205, 206 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Іллічівську Одеської області Державної податкової служби -залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 11 червня 2012 року -залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі.

Головуючий:

Судді: