Постанова

від 14.06.2012 по справі 2а/2370/1745/2012

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2012 року Справа № 2а/2370/1745/2012

11 год. 10 хв.

Черкаський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Тимошенко В.П.,

при секретарях Кулику О.П.,Кириченко Н.В.,

за участю представника позивача -ОСОБА_1 - за довіреністю,

представника відповідача -ОСОБА_2-за довіреністю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Черкаси адміністративну справу за позовом фермерського господарства «Зарічанка»до Катеринопільської об'єднаної державної податкової інспекції Черкаської області Державної податкової служби про визнання недійсною податкової консультації та зобов'язання вчинити дії,

встановив:

До Черкаського окружного адміністративного суду звернулося фермерське господарство «Зарічанка»Катеринопільської об'єднаної державної податкової інспекції Черкаської області Державної податкової служби про визнання недійсною податкової консультації та надати нову податкову консультацію з урахуванням висновків суду.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 10 квітня 2012 року в порядку ст.52 Податкового кодексу України ФГ «Зарічанка»звернулося до Катеринопільської об'єднаної державної податкової інспекції із запитом №3/3-2012 (вхідний реєстраційний номер в ОДПІ №4 від 10.04.12р.) про надання податкової консультації з приводу наступних запитань: «Чи є грошовим зобов'язанням, в розумінні пп. 14.1.39 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України сума коштів, яка перераховується сільськогосподарським підприємством, яке перебуває на спеціальному режимі оподаткування з ПДВ з поточного рахунку на спеціальний рахунок?», «Чи є податковим боргом, в розумінні пп. 14.1.175 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України сума коштів, яка несвоєчасно перерахована сільськогосподарським підприємством, яке перебуває на спеціальному режимі оподаткування з ПДВ з поточного рахунку на спеціальний рахунок?». 10 травня 2012 року Катеринопільською ОДПІ, листом за №1664/15-130 «Про надання інформації»було надано податкову консультацію. ФГ «Зарічанка»вважає дану податкову консультацію такою, що суперечить нормам чинного законодавства та не є відповіддю по суті наданого запиту. Зокрема, в наданій податковій консультації не надано відповідь по суті надісланого запиту, тобто не дані відповіді на конкретні запитання. Натомість, в даній податковій консультації, зазначено, що у разі порушення платником правил сплати (перерахування) коштів із загального рахунку на спеціальний, до підприємства застосовуються штрафні санкції у відповідності до п.126.1 ст. 126 Податкового кодексу України, що суперечить нормам діючого податкового законодавства. Крім того позивач зауважує, що податкова консультація є актом індивідуальної дії та може бути оскаржена до суду платником податків, якому така податкова консультація була надана, а тому оскаржувана податкова консультація Катеринопільської ОДШ від 10.05.2012р. №1664/15-130 впливає на права ФГ «Зарічанка», оскільки якщо така консультація не відповідає вимогам податкового законодавства та у разі її застосування позивачем будуть понесені втрати матеріального характеру у вигляді безпідставної сплати до бюджету штрафних санкцій.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав та просив у їх задоволенні відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Пунктом 52.1. статті 52 Податкового кодексу України встановлено, що за зверненням платників податків контролюючі органи надають безоплатно консультації з питань практичного використання окремих норм податкового законодавства протягом ЗО календарних днів, що настають за днем отримання такого звернення даним контролюючим органом. Відповідно до п.52.2. ст.52 ІЖ України податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

Згідно ст.53 ПК України, не може бути притягнуто до відповідальності платника податків, який діяв відповідно до податкової консультації, наданої йому у письмовій або електронній формі, а також узагальнюючої податкової консультації, зокрема, на підставі того, що у майбутньому така податкова консультація або узагальнююча податкова консультація була змінена або скасована (п.53.1 ст.53 ПК України).

Платник податків може оскаржити до суду як правовий акт індивідуальної дії податкову консультацію контролюючого органу, викладену в письмовій або електронній формі, яка, на думку такого платника податків, суперечить нормам або змісту відповідного податку чи збору (пп.53.3. ст.53 ПК України).

Тобто з аналізу норм Податкового кодексу України вбачається, що податкова консультація є актом індивідуальної дії та може бути оскаржена до суду платником податків, якому така податкова консультація була надана.

Судом встановлено, що 10 квітня 2012 року в порядку ст.52 Податкового кодексу України ФГ «Зарічанка»звернулося до Катеринопільської об'єднаної державної податкової інспекції із запитом №3/3-2012 (вхідний реєстраційний номер в ОДПІ №4 від 10.04.12р.) про надання податкової консультації з приводу наступних запитань: «1.Чи є грошовим зобов'язанням, в розумінні пп. 14.1.39 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України сума коштів, яка перераховується сільськогосподарським підприємством, яке перебуває на спеціальному режимі оподаткування з ПДВ з поточного рахунку на спеціальний рахунок?», «2.Чи є податковим боргом, в розумінні пп. 14.1.175 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України сума коштів, яка несвоєчасно перерахована сільськогосподарським підприємством, яке перебуває на спеціальному режимі оподаткування з ПДВ з поточного рахунку на спеціальний рахунок?».

10 травня 2012 року Катеринопільською ОДПІ листом №1664/15-130 «Про надання інформації»було надано податкову консультацію. Як вбачається зі змісту даної податкової консультації, Катеринопільська ОДПІ керувалась ПКУ, Постановою КМУ від 12.01.2011 року № 11 «Про затвердження Порядку акумулювання сільськогосподарськими підприємствами сум податку на додану вартість на спеціальних рахунках, відкритих у банках»та Листом ДПА України від 12.01.2012 року № 2510/7/16-1417.

Вивчивши зміст податкової консультації суд не вбачає наявності конкретних відповідей на поставлені позивачем запитання, оскільки вважає, що у тексті податкової консультації відсутні будь-які стверджувальні форми відповідей, натомість розтлумачено види та форми відповідальності за несвоєчасне перерахування коштів із поточного рахунку на спеціальний, про те вказана інформація у запиті не запитувалася.

Проаналізувавши норми податкового кодексу України та норми постанови КМУ від 12.01.2011 року № 11 «Про затвердження Порядку акумулювання сільськогосподарськими підприємствами сум податку на додану вартість на спеціальних рахунках, відкритих у банках», суд погоджується із позицією представника відповідача, висловлену вже у судовому засіданні і надавши вичерпні відповіді на запит позивача, виходячи із наступного.

У відповідності до пп. 14.1.39. п. 14.1 ст. 14 ПК України грошове зобов'язання платника податків - це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності

Податкове зобов'язання -це сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (п. 14.1.156 ПКУ).

Згідно з п. 209.2 ст. 209 ПКУ, спеціальним режимом оподаткування, на якому перебуває позивач, передбачено, що сума ПДВ, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів/послуг, не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається в розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства длявідшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей.

Кабінет Міністрів України на виконання п. 209.2 ст. 209 Кодексу постановою від 12.01.2011р. № 11 затвердив порядок акумулювання сільськогосподарськими підприємствами сум податку на додану вартість на спеціальних рахунках, відкритих у банках (далі - Порядок).

Відкрити спеціальні рахунки в установах банку сільськогосподарське підприємство зобов'язане протягом одного звітного періоду після переходу на спеціальний режим оподаткування, подавши при цьому до установи банку копію свідоцтва про реєстрацію сільськогосподарського підприємства як суб'єкта спеціального режиму оподаткування ПДВ, завірену в установленому порядку.

Відповідно до п. 3 Порядку, на спеціальні рахунки перераховуються суми ПДВ, визначені сільськогосподарським товаровиробником у податковій декларації з ПДВ. Перерахувати таку суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, платник податку зобов'язаний самостійно з поточного рахунка на спеціальний рахунок у строки, встановлені ст. 203 ПКУ для перерахування суми податку на додану вартість до державного бюджету, а саме, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого ст. 203 ПКУ.

Пунктом 4 Порядку, передбачено, що у разі нецільового використання суми податку на додану вартість сільськогосподарське підприємство несе відповідальність відповідно до законодавства.

Тобто, у разі несвоєчасного відкриття спеціального рахунку сільськогосподарським підприємством, що обрав спеціальний режим оподаткування, та/або несвоєчасного перерахування коштів на такий рахунок вважається, що платник податку використовує кошти не за цільовим призначенням.

Використання платником податків (посадовими особами платника податків) сум, що не сплачені до бюджету внаслідок отримання (застосування) податкової пільги, не за призначенням та/або всупереч умовам чи цілям її надання згідно із законом з питань відповідного податку, збору (обов'язкового платежу) додатково до штрафів, передбачених п. 123.1 ст.123 р. ПКУ, тягне за собою стягнення до бюджету суми податків, зборів (обов'язкових платежів), що підлягали нарахуванню без застосування податкової пільги.

Сплата штрафу не звільняє таких осіб від відповідальності за умисне ухилення від оподаткування.

При цьому, відповідальність за порушення правил сплати (перерахування) податків передбачено згідно з пунктом 126.1 статті 126 Кодексу, а саме: якщо платник податків не сплачує суми самостійно визначеного грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу. Цільовим використанням акумульованих коштів зі спеціального рахунку вважатиметься фінансування витрат сільськогосподарського підприємства, пов'язаних безпосередньо з веденням сільськогосподарської діяльності, наприклад можна сплатити орендну плату за орендовану сільськогосподарську техніку (якщо за її допомогою вирощується продукція рослинництва), проценти банкам за кредитами на придбання сільгосптехніки, виплатити зарплату працівникам, які безпосередньо зайняті виробництвом продукції рослинництва чи тваринництва, а також тим, які працюють на сільськогосподарській техніці.

Суми ПДВ, використані не за призначенням, повертаються до відповідного бюджету з нарахуванням пені в розмірі 120 % річних облікової ставки Нацбанку України.

Щодо відповідальності за порушення правил сплати (перерахування) податків, то таку відповідальність передбачено п. 126.1 ст. 126 Податкового кодексу, а саме: якщо платник податків не сплачує суми самостійно визначеного грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах: - при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 % погашеної суми податкового боргу; - при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 % погашеної суми податкового боргу.

Отже, неперерахування чи несвоєчасне перерахування суб'єктом спеціального режиму оподаткування коштів на спеціальний рахунок тягне за собою накладення штрафних (фінансових) санкцій. Крім цього, притягнення до фінансової відповідальності платників податків за порушення законів з питань оподаткування, іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не звільняє їх посадових осіб за наявності відповідних підстав від притягнення до адміністративної або кримінальної відповідальності (ст. 112 Податкового кодексу).

Таким чином підсумовуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що у розумінні пп. 14.1.39 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України сума коштів, яка перераховується сільськогосподарським підприємством, яке перебуває на спеціальному режимі оподаткування з ПДВ з поточного рахунку на спеціальний рахунок є грошовим зобов'язанням, і є податковим боргом, в розумінні пп. 14.1.175 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України сума коштів, яка несвоєчасно перерахована сільськогосподарським підприємством, яке перебуває на спеціальному режимі оподаткування з ПДВ з поточного рахунку на спеціальний рахунок, про що у податковій консультації відповідачем не зазначено.

Суд у вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог частини 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Судом також приймається до уваги, що відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, протягом розумного строку.

На підставі вищевказаного, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог, а тому визнає податкову консультацію Катеринопільської ОДПІ № 1664/15-130 від 10 травня 2012 року недійсною та зобов'язує відповідача надати нову податкову консультацію по суті наданого запиту № 3/3-2012 від 10 квітня 2012 року з урахуванням висновків суду.

Керуючись ст.ст. 56, 58, 86, 94, 159, 162, 163, 254 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов фермерського господарства «Зарічанка»задовольнити повністю.

Визнати податкову консультацію Катеринопільської ОДПІ № 1664/15-130 від 10 травня 2012 року недійсною та зобов'язати відповідача надати нову податкову консультацію по суті наданого запиту № 3/3-2012 від 10 квітня 2012 року з урахуванням висновків суду.

Стягнути з Державного бюджету України на користь фермерського господарства «Зарічанка»( код ЄДРПОУ 36546117) 32 (тридцять дві) грн. 19 коп. судового збору.

Постанова набирає законної сили відповідно до вимог статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд у строки та порядку, передбачені статтями 185-187 цього Кодексу.

Суддя В.П. Тимошенко