Рішення

від 12.06.2012 по справі 5009/1469/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 1/13/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.06.12 Справа № 5009/1469/12

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Шельф»(Київська область, Броварський район, с. Гоголів, вул. Жовтнева, 92; адреса для листування: 02660, м. Київ, вул. М. Раскової, 11, корп. А, оф. 706)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ВВК Югінвест»(69098, м. Запоріжжя, вул. Чарівна, 159, кв. 68; поштова адреса: 69005, м. Запоріжжя, вул. Патріотична, 64, оф. 4)

про стягнення 151 394 грн. 77 коп.

Суддя Немченко О.І.

Представники сторін:

від позивача -не з'явився

від відповідача -не з'явився

СУТНІСТЬ СПОРУ:

Розглядається справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Шельф»до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВВК Югінвест»про стягнення 151 394 грн. 77 коп., з яких 130 413,19 грн. -основного боргу, 851,80 грн. -інфляційні збитки, 1 128,35 грн. -3 % річних; 5 960,13 грн. -пеня; 13 041,30 грн. -штраф.

19.04.2012 р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі, судове засідання призначено на 05.06.2012 р.

05.06.2012 р. від позивача у справі на виконання вимог суду надійшло клопотання про залучення до матеріалів справи документів, зокрема, проекту акту-звірки взаємних розрахунків за період 01.07.2011-10.05.2012 рр.; листа, в якому зазначено, що у провадженні господарських судів України або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує спір, немає справи зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав, та немає рішення цих органів з цього спору. Клопотання позивача про залучення до матеріалів справи доданих документів було задоволено, документи долучені до матеріалів справи.

В судовому засіданні 05.06.2012 р. представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі, з підстав викладених в позовній заяві. Представником позивача до матеріалів справи були надані: довідка про підтвердження реквізитів ТОВ «Шельф»; довідка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відповідача.

Представник відповідача в судове засідання 05.06.2012 р. не з'явився, про причини неявки суд не повідомив. На підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи неявку представника відповідача та не подання ним доказів по справі, розгляд справи відкладався на 12.06.2012 р., про що представники сторін були повідомлені належним чином.

11.06.2012 р. від позивача у справі, на виконання вимог суду надійшли письмові пояснення, в яких останній, зокрема зазначив, що посилання у накладних на договір купівлі-продажу № 28/06/11 від 28.06.2011 р. є помилковим, оскільки договірні відносини оформлені договором поставки № 29/06/11 від 29.06.2011 р. 28 червня є вихідним днем (день конституції України) і вказівка на договір від 28.06.2011 р. за № 28/06/11 у видаткових накладних та банківських виписках виникла через неточності у програмі обліку та є технічною опискою, які виникають у зв'язку із значним документооборотом на підприємстві.

Представники сторін в судове засідання 12.06.2012 р. не з'явилися.

Згідно із п.п. 3.9.1 та 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Сторони належним чином були повідомленні про час та місце розгляду справи.

Неявка представників сторін в судове засідання не перешкоджає вирішенню цього спору.

За заявою представника позивача у судовому засіданні 05.06.2012 р., розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.

В судовому засіданні 12.06.2012 р. було прийнято рішення у справі.

Згідно зі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача у судовому засіданні 05.06.2012 р., суд

ВСТАНОВИВ:

29.06.2011 р. між позивачем (постачальником) та відповідачем (покупцем) був укладений договір поставки № 29/06/11 (надалі -договір поставки).

Відповідно до п. 1.1. договору поставки, постачальник зобов'язується передавати у власність покупця, а покупець зобов'язується здійснювати приймання товару та оплачувати його на умовах даного договору протягом всього строку його дії.

Згідно п. 2.3 договору, поставка товару здійснюється окремими партіями на підставі прийнятих постачальником до виконання замовлень покупця.

Датою постачання вважається дата підписання накладної (товарно-транспортної або товарної) обома сторонами, що засвідчує прийняття товару покупцем від постачальника. Підписання накладної (товарно-транспортної або товарної) обома сторонами свідчить, що товар поставлений в повному обсязі. З усією необхідною супровідною документацією, та без наявних дефектів ( п. 2.6 договору).

Пунктом 3.1 договору передбачено, що ціна за одиницю товару вказується у накладній, яка супроводжує поставку конкретної партії товару і є невід'ємною частиною даного договору.

Покупець приймає та оплачує товар у відповідності з цінами, вказаними у накладній (п. 6.1 договору).

Відповідно до п. 6.3 договору, покупець зобов'язаний сплатити вартість товару протягом тридцяти банківських днів.

Згідно із п. 7.1 договору, сторони у випадку невиконання або неналежного виконання умов даного договору несуть відповідальність, передбачену діючим законодавством України та цим договором.

Покупець, у разі порушення строків оплати отриманого товару, передбачених п. 6.3 цього договору, сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня, за кожний день прострочення від суми боргу без обмеження строків її нарахування (п. 7.2 договору).

Пунктом 7.3 договору передбачено, що у випадку недотримання покупцем строків оплати більш ніж на десять календарних днів, покупець сплачує постачальнику штраф у розмірі 10% від вартості отриманого товару, по якому порушені зобов'язання покупця. При цьому, постачальник має право припинити поставку подальших партій товару (в тому числі і по прийнятих до виконання замовленнях) до моменту повного погашення покупцем заборгованості та сплати передбачених цим договором штрафних санкцій, або в односторонньому порядку відмовитись від виконання договору.

Даний договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє до 31 грудня 2011 року, але у будь-якому випадку -до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань.

На виконання умов договору, позивач поставив відповідачу товар, який відповідач частково повернув та частково оплатив.

Стягнення з відповідача на користь позивача 130 413,19 грн. основного боргу, 851,80 грн. інфляційних збитків, 1 128,35 грн. 3 % річних; 5 960,13 грн. пені; 13 041,30 грн. штрафу було предметом судового позову.

Суд вважає заявлені позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню частково, на підставі наступного:

Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. (Аналогічна норма міститься і у ст. 526 Цивільного кодексу України.). До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як встановлено судом, та підтверджується матеріалами справи, зобов'язання сторін виникли на підставі договору поставки № 29/06/11 від 29.06.2011 р.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч.1 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно із ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п. 6.3 договору, покупець зобов'язаний сплатити вартість товару протягом тридцяти банківських днів.

Як свідчать матеріали справи, на виконання умов договору, позивач поставив відповідачу товар, на підставі видаткових накладних копії яких містяться в матеріалах справи, який відповідач частково повернув, що підтверджується відповідними накладними та частково сплатив, що підтверджується платіжними документами, що містяться в матеріалах справи.

Товар, поставлений відповідачем позивачу на підставі наступних видаткових накладних: ШФГ-23225 від 14.09.2011 р. частково на суму - 26027 грн. 94 коп., ШФГ-23919 від 20.09.2011 р. на суму 2495 грн. 17 коп., ШФГ-24371 від 24.09.2011 р. на суму 24 382 грн. 51 коп.; ШФГ-25149 від 02.10.2011 р. на суму 7 022 грн. 48 коп.; ШФГ-25858 від 09.10.2011 р. на суму 9 417 грн. 97 коп.; ШФГ-26587 від 15.10.2011 р. на суму 37 583 грн. 78 коп.; ШФГ-28065 від 31.10.2011 р. на суму 23 483 грн. 33 коп., всього на суму 130 413 грн. 1 8 коп. відповідачем сплачений не був.

При цьому, судом прийняті до уваги пояснення позивача про те, що посилання у накладних на договір купівлі-продажу № 28/06/11 від 28.06.2011 р. є помилковим, і договірні відносини оформлені договором поставки № 29/06/11 від 29.06.2011 р. 28 червня є вихідним днем (день конституції України) і вказівка на договір від 28.06.2011 р. за № 28/06/11 у видаткових накладних та банківських виписках виникла через неточності у програмі обліку та є технічною опискою, які виникають у зв'язку із значним документообігом на підприємстві. Доказів існування іншого договору за № 28/06/11 від 28.06.2011 р. сторонами не надано.

Наявність простроченої заборгованості у відповідача перед позивачем в сумі 130 413 грн. 18 коп. підтверджується матеріалами справи (накладними та платіжними документами), а також актами звірки взаєморозрахунків, підписаним та скріпленими печатками з обох сторін, копії яких є і матеріалах справи.

Згідно з ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, сторони зобов'язані вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Відповідно до ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на обґрунтування своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Суд вважає, що позивачем доведено наявність у відповідача перед позивачем простроченої заборгованості в розмірі 130 413 грн. 18 коп. за поставлений за договором поставки товар.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позивачем доведено правомірність позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу, однак, враховуючи, що позивачем при визначенні суми основного боргу була допущена арифметична помилка, і замість 130 413 грн. 1 8 коп., помилково зазначено 130 413 грн. 1 9 коп., позовні вимоги в частині стягнення основного боргу підлягають задоволенню частково, в сумі 130 413 грн. 1 8 коп.

Вимоги позивача щодо стягнення з відповідача пені та штрафу підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом

Згідно із ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частинами першою та четвертою ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається. У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України).

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).

Відповідно до п. 7.2 договору, покупець, у разі порушення строків оплати отриманого товару, передбачених п. 6.3 цього договору, сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня, за кожний день прострочення від суми боргу без обмеження строків її нарахування (п. 7.2 договору).

На підставі вищевикладених норм закону та умов договору, враховуючи здійснений судом розрахунок суми пені, беручи до уваги, що незначні арифметичні помилки у зазначенні сум та дат не вплинули на належний розмір пені, та кінцевий строк нарахування -по 01.04.2012 р., вимоги позивача щодо стягнення з відповідача пені підлягають задоволенню в заявленій до стягнення сумі в розмірі 5 960 грн. 13 коп.

Обґрунтованими є і вимоги позивача щодо стягнення з відповідача штрафу.

Пунктом 7.3 договору сторони передбачили, що у випадку недотримання покупцем строків оплати більш ніж на десять календарних днів, покупець сплачує постачальнику штраф у розмірі 10% від вартості отриманого товару, по якому порушені зобов'язання покупця.

Беручи до уваги прострочення відповідачем оплати за отриманий від позивача товар за вищевказаними накладними більше ніж на десять календарних днів, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню штраф у розмірі 13 041 грн. 30 коп.

Згідно зі ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом перевірено правильність нарахування 3 % річних та інфляційних втрат. Беручи до уваги, що незначні арифметичні помилки у зазначенні сум та дат не вплинули на належний розмір сум річних та інфляційних, та кінцевий строк нарахування -по 01.04.2012 р., судом задоволені вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 851 грн. 80 коп. інфляційних втрат та 1 128 грн. 35 коп. 3 % річних.

Враховуючи вищевикладені обставини справи та норми чинного законодавства, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача 130 413,1 8 грн. основного боргу, 851,80 грн. інфляційних втрат, 1 128,35 грн. 3 % річних; 5 960,13 грн. пені. В іншій частині позовних вимог щодо основного боргу суд відмовляє з підстав необґрунтованого заявлення до стягнення.

На підставі ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи, що спір виник з вини відповідача, судовий збір за позовом відносяться на відповідача.

Керуючись ст. ст. 33, 44, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВВК Югінвест»(69098, м. Запоріжжя, вул. Чарівна, 159, кв. 68; поштова адреса: 69005, м. Запоріжжя, вул. Патріотична, 64, оф. 4; п/р 2600010327501 в ПАТ «Мета Банк»м. Запоріжжя, МФО 313582, код ЄДРПОУ 35842761) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Шельф»(Київська область, Броварський район, с. Гоголів, вул. Жовтнева, 92; адреса для листування: 02660, м. Київ, вул. М. Раскової, 11, корп. А, оф. 706; п/р 26002000851683 в ПАТ «Універсал Банк», МФО 322001, код ЄДРПОУ 30444641) 130 413 (сто тридцять тисяч чотириста тринадцять) грн. 1 8 коп. основного боргу, 851 (вісімсот п'ятдесят одна) грн. 80 коп. інфляційних втрат, 1 128 (одна тисяча сто двадцять вісім) грн. 35 коп. 3 % річних; 5 960 (п'ять тисяч дев'ятсот шістдесят) грн. 13 коп. пені та 3 027 (три тисячі двадцять сім) грн. 89 коп. судового збору. Видати наказ.

3. В іншій частині позову відмовити.

Суддя О.І. Немченко

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення оформлено і підписано, згідно із вимогами ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, «15»червня 2012 року.