Ухвала

від 15.06.2012 по справі 46/91-б

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34

УХВАЛА

Справа № 46/91-б 15.06.12

За заявоюТовариства з обмеженою відповідальністю "Денман Груп" До Товариства з обмеженою відповідальністю "Бриз-1" (ідентифікаційний код 16396804) Пробанкрутство Суддя Омельченко Л.В.

Представники:

Від заявникаОСОБА_2-представник за довіреністю від 01.04.2011 р. Від боржника ОСОБА_5 -директор, ОСОБА_4 - представник за довіреністю від 10.01.2012 р. Арбітражний керуючийДзус Т.І. (розпорядник майна) Від осіб, які заявили грошові вимоги до боржника: 1. Державна податкова інспекція у Подільському районі м. Києва -ОСОБА_6( довіреність від 03.03.2012 р.); 2. Управління Пенсійного фонду України у Шевченківському районі м. Києва -ОСОБА_7.(довіреність від 04.01.2011 р.); 3. Державна податкова інспекція у Шевченківському районі м. Києва -ОСОБА_8 (довіреність від 31.05.2012 р.); 4. Товариство з обмеженою відповідальністю "Денман груп" -ОСОБА_2 (довіреність від 01.04.2011 р.); 5. Публічне акціонерне товариство Акціонерний комерційний промислово-інвстиційний банк" -не з'явився; 6. ОСОБА_9 -ОСОБА_10 (довіреність від 22.05.2012 р.); 7. Товариство з обмеженою відповідальністю "Комбінат хлібопродуктів "Катеринопільський" -не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Денман Груп" (далі -заявник) звернулося до суду з заявою про порушення провадження у справі про банкрутство відносно Товариства з обмеженою відповідальністю "Бриз-1" у зв'язку з неспроможністю підприємства погасити прострочену заборгованість в сумі 1 026 360,80 грн.

Провадження у справі за вказаною заявою порушено ухвалою Господарського суду міста Києва № 46/91-б від 21.03.2011 р., яку призначено до розгляду на 11.04.2011 р.

18.04.2011 р. в указаній справі відбулося підготовче засідання, у якому, зокрема, було визнано безспірні грошові вимоги ініціюючого кредитора в розмірі 1 026 445,86 грн., призначено розпорядником майна арбітражного керуючого Дзус Т.І., попереднє судове засідання для розгляду реєстру вимог кредиторів призначено на 06.02.2012 р.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 08.06.2011 р. відповідно до поданої боржником скарги ухвалу підготовчого засідання у справі від 18.04.2011 р. було скасовано.

Постановою Вищого господарського суду України від 02.08.2011 р. постанову Київського апеляційного господарського суду від 08.06.2011 р. у справі № 46/91-б скасовано, ухвалу підготовчого засідання Господарського суду міста Києва від 18.04.2011 р. залишено в силі.

Під час апеляційного та касаційного оскарження процесуальних документів у справі № 46/91-б до місцевого господарського суду надійшли докази публікації в газеті "Голос України" від 28.04.2011 р. № 77 (5077) оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Бриз-1", а також сім заяв з грошовими вимогами до боржника від Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва, Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Києва, Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва, Товариства з обмеженою відповідальністю "Денман Груп", Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк", ОСОБА_11, Товариства з обмеженою відповідальністю "Комбінат хлібопродуктів "Катеринопільський".

12.09.2011 р. розпорядник майна боржника подав до суду реєстр вимог кредиторів, витяги з державних реєстрів обтяжень рухомого та нерухомого майна.

Ухвалами від 12.09.2011 р., 23.09.2011 р. та 05.10.2011 р. розгляд справи із затвердження реєстру вимог кредиторів та вирішення заявлених учасниками провадження у справі клопотань відкладався, 07.11.2011 р. в засіданні було оголошено перерву до 11.11.2011 р.

Ухвалою від 11.11.2011 р. провадження у справі 46/91-б було зупинено в порядку ст. 79 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з призначенням судової експертизи векселю, наданого Товариством з обмеженою відповідальністю "Комбінат хлібопродуктів "Катеринопільський" в якості доказу у справі. Проведення експертизи було доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.

У зв'язку з поверненням у березні 2012 р. матеріалів справи № 46/91-б до Господарського суду міста Києва з експертної установи з висновком судово-технічної та судово-почеркознавчої експертизи, ухвалою суду від 03.04.2012 р. провадження у справі було поновлено з призначенням розгляду справи на 20.04.2012 р.

Ухвалами суду від 20.04.2012 р., 14.05.2012 р. та 28.05.2012 р. розгляд справи у попередньому засіданні відкладався для витребування необхідних для розгляду реєстру вимог кредиторів документів і доказів.

08.06.2012 р. в судовому засіданні представниками боржника було заявлено клопотання про зупинення провадження у справі до розгляду пов'язаної з нею справи № 39/244. Крім того, Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Києва було подано в засіданні заяву про уточнення кредиторських вимог, проте жодних обґрунтованих пояснень чи розрахунку уточненої суми додано не було. За наслідками засідання судом було оголошено перерву до 15.06.2012 р.

Станом на час розгляду справи від Товариства з обмеженою відповідальністю "Комбінат хлібопродуктів "Катеринопільський" надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника та заперечення на клопотання боржника про зупинення провадження у справі.

15.06.2012 р. у попереднє засідання з'явилися розпорядник майна, представники боржника та п'яти осіб, які заявили грошові вимоги до боржника.

Представник Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва клопотав про відкладення розгляду справи для уточнення кредиторських вимог до боржника з урахуванням їх часткового погашення.

Заслухавши представників боржника та розпорядника майна, дослідивши матеріали справи, суд відмовив у задоволенні вказаного клопотання з метою уникнення затягування судового процесу, оскільки податковий орган мав достатньо часу для уточнення вимог зважаючи на неодноразове відкладення розгляду справи у попередньому засіданні.

Крім того, судом було відхилено як безпідставне клопотання представника Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва про зупинення провадження у справі для проведення у справі судової експертизи документів, на яких ґрунтуються вимоги ОСОБА_9, оскільки воно заявлене неповноважною особою (Державна податкова інспекція у Подільському районі м. Києва не є учасником провадження у справі).

Поряд з викладеним, дослідивши подані докази, суд також вирішив відхилити клопотання боржника про зупинення провадження у справі, подане в судовому засіданні 08.06.2012 р., з огляду на наступне. У своєму клопотанні боржник зазначає про подання апеляційної скарги на рішення суду від 25.04.2012 р. у справі № 39/244 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Денман Груп" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бриз-1", тому просить зупинити провадження у справі № 46/91-б до вирішення пов'язаної з нею справи № 39/244. Проте, на підтвердження вказаного факту боржник надав суду лише копію поданої апеляційної скарги з доказами надсилання її 16.05.2012 р., що не може бути взято до уваги судом як доказ перебування вказаної справи у провадженні Київського апеляційного господарського суду та не є підставою для зупинення провадження у справі.

Розпорядник майна надав в матеріали справи докази часткової оплати боржником заборгованості перед Публічним акціонерним товариством Акціонерний комерційний промислово-інвстиційний банк" (копії платіжних доручень).

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (надалі -Закон) у попередньому засіданні господарський суд розглядає реєстр вимог кредиторів, вимоги кредиторів, щодо яких були заперечення боржника і які не були включені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів.

Згідно з ч. 4 ст. 14 Закону заяви з вимогами конкурсних кредиторів, щодо яких є заперечення боржника, чи інших кредиторів розглядаються господарським судом до винесення ухвали про затвердження реєстру вимог. За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд ухвалою визнає чи відхиляє (повністю або частково) вимоги таких кредиторів. Ухвала може бути оскаржена в установленому порядку.

Присутні в попередньому засіданні представники осіб, які заявили грошові вимоги до боржника, не подали суду заперечень щодо заяв інших кредиторів, підтримали свої вимоги та просили визнати їх кредиторами Товариства з обмеженою відповідальністю "Бриз-1" відповідно до поданих до суду заяв, а також включити їх вимоги до реєстру вимог кредиторів.

Представник боржника та розпорядник майна доповіли про наслідки розгляду кредиторських вимог та їх часткове відхилення.

Згідно з ч. 1 ст. 14 Закону конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.

З матеріалів справи судом встановлено, що відповідне оголошення було опубліковано в газеті "Голос України" від 28.04.2011 р. № 77 (5077).

Виходячи зі ст. 15 Закону за результатами розгляду господарський суд виносить ухвалу, в якій зазначається розмір визнаних судом вимог кредиторів, які включаються розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, та призначається дата проведення зборів кредиторів. Реєстр вимог кредиторів повинен включати усі визнані судом вимоги кредиторів. У реєстрі вимог кредиторів повинні міститися відомості про кожного кредитора, розмір його вимог за грошовими зобов'язаннями чи зобов'язаннями щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів), черговість задоволення кожної вимоги, окремо розмір неустойки (штрафу, пені).

У ст. 31 Закону встановлено, що кошти, одержані від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів, у наступному порядку:

1) у першу чергу задовольняються:

а) вимоги, забезпечені заставою; б) вимоги щодо виплати заборгованості із заробітної плати за три місяці роботи, що передують порушенню справи про банкрутство чи припиненню трудових відносин у разі звільнення працівника до порушення зазначеної справи, грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної відпустки та додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, право на які виникло протягом двох років, відпрацьованих до порушення справи про банкрутство чи припинення трудових відносин, інших коштів, належних працівникам у зв'язку з оплачуваною відсутністю на роботі (оплата часу простою не з вини працівника, гарантії на час виконання державних або громадських обов'язків, гарантії і компенсації при службових відрядженнях, гарантії для працівників, що направляються для підвищення кваліфікації, гарантії для донорів, гарантії для працівників, що направляються на обстеження до медичного закладу, соціальні виплати у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності за рахунок коштів підприємства тощо), право на які виникло протягом трьох останніх місяців до порушення справи про банкрутство чи припинення трудових відносин, а також вихідної допомоги, належної працівникам у зв'язку з припиненням трудових відносин, у тому числі відшкодування кредиту, отриманого на ці цілі; в) витрати Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, що пов'язані з набуттям ним прав кредитора щодо банку, - у розмірі всієї суми відшкодування за вкладами фізичних осіб; в-1) вимоги кредиторів за договорами страхування; г) витрати, пов'язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді та роботою ліквідаційної комісії, у тому числі: витрати на оплату державного мита; витрати заявника на публікацію оголошення про порушення справи про банкрутство; витрати на публікацію в офіційних друкованих органах інформації про порядок продажу майна банкрута; витрати на публікацію в засобах масової інформації про поновлення провадження у справі про банкрутство у зв'язку з визнанням мирової угоди недійсною; витрати арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), пов'язані з утриманням і збереженням майнових активів банкрута; витрати кредиторів на проведення аудиту, якщо аудит проводився за рішенням господарського суду за рахунок їх коштів; витрати на оплату праці арбітражних керуючих (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) в порядку, передбаченому ст. 27 цього Закону.

2) у другу чергу задовольняються вимоги, що виникли із зобов'язань банкрута перед працівниками підприємства-банкрута (за винятком повернення внесків членів трудового колективу до статутного фонду підприємства), крім вимог, задоволених у першу чергу, зобов'язань, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров'ю громадян, шляхом капіталізації відповідних платежів, у тому числі до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України за громадян, які застраховані в цьому Фонді, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, зобов'язань зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, а також вимоги громадян - довірителів (вкладників) довірчих товариств або інших суб'єктів підприємницької діяльності, які залучали майно (кошти) довірителів (вкладників);

3) у третю чергу задовольняються вимоги щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів). Вимоги центрального органу виконавчої влади, що здійснює управління державним резервом;

4) у четверту чергу задовольняються вимоги кредиторів, не забезпечені заставою, у тому числі і вимоги кредиторів, що виникли із зобов'язань у процедурі розпорядження майном боржника чи в процедурі санації боржника;

5) у п'яту чергу задовольняються вимоги щодо повернення внесків членів трудового колективу до статутного фонду підприємства;

6) у шосту чергу задовольняються інші вимоги.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив, що заява Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва про визнання конкурсним кредитором Товариства з обмеженою відповідальністю "Бриз -1" на суму 117 097,78 грн. № 4246/9/10-201 від 16.05.2011 р. надійшла до суду 19.05.2011 р.

Як слідує з поданої заяви, вимоги до боржника ґрунтувалися на податкових повідомленнях-рішеннях від 18.02.2008 р. та 06.08.2007 р. № 0001002380/0 та від 07.11.2007 р. № 0001372380/1 на суму 117 097,78 грн., які були винесені за результатами проведеної документальної перевірки вказаного підприємства.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 04.01.2010 р. у справі № 22-а-79/09 було скасовано, зокрема, податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва від 06.08.2007 р. № 0001002380/0.

За наслідками розгляду вищевказаних грошових вимог судом було відмовлено Державній податковій інспекції у Подільському районі м. Києва у визнанні кредитором Товариства з обмеженою відповідальністю "Бриз -1" (ухвала від 15.06.2012 р. в матеріалах справи).

Заява Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Києва № 83/3/107 від 20.05.2011 р. про визнання кредитором Товариства з обмеженою відповідальністю "Бриз -1" на суму 9 447,36 грн. надійшла до суду 23.05.2011 р.

Як вказано у поданій заяві, вимоги виникли зі сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, нарахованих до грудня 2010 року. За твердженнями Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Києва боржник порушив строки сплати страхових внесків у зв'язку з чим щодо нього було винесено рішення про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду № 2556 від 17.12.2010 р. на суму 16 574,07 грн., з яких 10 071,69 грн. -штраф та 6 502,38 грн. -пеня.

На підтвердження заявлених до боржника вимог в сумі 9 447,36 грн. до своєї заяви від 20.05.2011 р. № 83/3/107 Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Києва приєднало копію зазначеного рішення № 2556 від 17.12.2010 р.

З наявних у справі доказів судом було встановлено, що 25.02.2011 р. Управлінням Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Києва винесено рішення про розстрочення сплати боржником 13 273,09 грн. штрафу та 1 588,61 грн. пені з квітня 2011 року по січень 2016 року.

Боржник та розпорядник майна описані вимоги визнавали частково у зв'язку з наявністю рішення про розстрочення сплати боргу та через часткове їх погашення Товариством з обмеженою відповідальністю "Бриз -1".

11.11.2011 р. в судовому засіданні представник Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Києва подав суду заяву без вихідного номеру та дати, в якій повідомляється про те, що станом на 11.11.2011 р. борг Товариства з обмеженою відповідальністю "Бриз - 1" за заявлений період становить 7 847,36 грн., у зв'язку з його частковим погашенням.

08.06.2012 р. у попередньому засіданні боржник та розпорядник майна зазначили про визнання грошових вимог Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Києва в розмірі 6 247,36 грн. через погашення боргу на суму 3 200,00 грн. за період з 01.05.2011 р. по 28.05.2011 р.

На підтвердження своїх заперечень до матеріалів справи боржник подав копії платіжних доручень про сплату штрафних санкцій до Пенсійного фонду України у загальному розмірі 6 214,34 грн., а саме: № 46 від 12.03.2011 р. на суму 4 000,00 грн., № 45 від 12.03.2011 р. на суму 614,34 грн., № 67 від 01.04.2011 р. на суму 800,00 грн., № 125 від 01.07.2011 р. на суму 800,00 грн., № 244 від 03.10.2011 р. на суму 800,00 грн., № 27 від 26.01.2012 р. на суму 800,00 грн. та № 100 від 04.04.2012 р. на суму 800,00 грн.

Представник Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Києва в судовому засіданні 15.06.2012 р. надав суду заяву про уточнення кредиторських вимог, що є тотожною сумі, визнаній боржником та включеній розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів.

Таким чином, судом встановлено, що станом на момент проведення попереднього засідання розмір заборгованості боржника перед Пенсійним фондом України зі сплати штрафних санкцій становить 6 247,36 грн.

Отже, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення учасників провадження у справі, суд вважає заявлені Управлінням Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Києва грошові вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів частково в розмірі 6 247,36 грн. штрафних санкцій, що відносяться до шостої черги відповідно до ст. 31 Закону.

Заява Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва про визнання кредиторських вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бриз -1" на суму 869 149,09 грн. № 9993/9/24-202 від 20.05.2011 р. надійшла до суду 25.05.2011 р.

За даними податкового органу у боржника наявна непогашена заборгованість з податку на додану вартість у сумі 581 249,78 грн. (513 035,32 грн. -основний платіж та 68 214,46 грн. -штрафні (фінансові) санкції ) та податку на прибуток в сумі 287 899,31 грн. (228 870,94 грн. -основний платіж та 59 028,37 грн. -штрафні (фінансові) санкції).

На підтвердження зазначених вимог до матеріалів справи подано податкові декларації з податку на додану вартість та з податку на прибуток підприємства, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.03.2010 р. у справі № 2а-664/10/2670 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Бриз -1" 351 295,00 грн. заборгованості з податку на прибуток підприємств та 376 663,45 грн. заборгованості з податку на додану вартість, корінець податкового повідомлення-рішення № 4111/1510/0 від 27.03.2009 р. про сплату 57,60 грн. штрафу з податку на додану вартість, витяги з облікових карток платника податків та розрахунок заборгованості станом на 10.05.2011 р.

Під час розгляду кредиторських вимог Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва боржник та розпорядник майна пояснили, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Бриз -1" визнаються вимоги податкової інспекції частково лише в сумі 682 460,61 грн. (526 611,26 грн. -основний платіж та 90 554,35 грн. -штрафні (фінансові) санкції), оскільки за період з 01.05.2011 р. по 28.05.2012 р. підприємством було погашено 215 295,00 грн. податкової заборгованості, а постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.10.2011 р. № 2а-8758/11/2670 скасовано податкові повідомлення-рішення від 31.05.2011 р. № 8145/1508 і № 8146/1508 на суму 36 688,48 грн. штрафних санкцій.

На підтвердження посилань щодо проведення часткового погашення податкової заборгованості суду було подано платіжні доручення № 201 від 31.08.2011 р. на суму 30 295,00 грн. з призначенням платежу "погашення боргу з податку на прибуток згідно рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.04.2010 р.", № 169 від 01.08.2011 р. на суму 35 000,00 грн. з призначенням платежу "погашення боргу з податку на прибуток згідно рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.04.2010 р.", № 168 від 01.08.2011 р. на суму 26 000,00 грн. з призначенням платежу "погашення боргу з податку на додану вартість згідно рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.04.2010 р.", № 246 від 03.10.2011 р. на суму 80 000,00 грн. з призначенням платежу "погашення боргу з податку на додану вартість", № 123 від 01.07.2011 р. на суму 35 000,00 грн. з призначенням платежу "погашення боргу з податку на додану вартість згідно рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.04.2010 р.", № 124 від 01.07.2011 р. на суму 35 000,00грн. з призначенням платежу "погашення боргу з податку на прибуток згідно рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.04.2010 р.".

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.10.2011 р. у справі № 2а-8758/11/2670 суду подано не було, так само як і обґрунтованого розрахунку визнаної боржником суми грошових вимог Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва. При цьому, слід зазначити, що до 28.05.2012 р. боржник та розпорядник майна вказували про визнання вимог указаного кредитора в сумі 869 149,09 грн. (741 906,26 грн. -основний платіж та 127 242,83 грн. -штрафні (фінансові) санкції).

Заслухавши пояснення учасників провадження у справі та дослідивши наявні в її матеріалах докази суд вважає за належне визнати Державну податкову інспекцію у Шевченківському районі м. Києва кредитором Товариства з обмеженою відповідальністю "Бриз -1" на суму 568 324,33 грн. (470 795,26 грн. -основний борг та 97 529,07 грн. -штрафні (фінансові) санкції) з наступних підстав.

За твердженнями податкового органу, що знаходять документальне підтвердження в матеріалах справи, боржник має заборгованість перед бюджетом зі сплати податку на додану вартість (513 249,78 грн. -основний борг та 68 214,46 грн. пеня) та податку на прибуток (228 870,94 грн. -основний борг та 59 028,37 грн. пеня), оскільки своєчасно не вніс суми узгоджених податкових зобов'язань згідно з даними відповідних податкових декларацій (копії в матеріалах справи).

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.03.2010 р. у справі № 2а-664/10/2670 з боржника в доход бюджету було стягнуто таку податку заборгованість, що мала місце станом на момент звернення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва до суду з адміністративним позовом, а саме: 351 295,00 грн. з податку на додану вартість та 376 663,45 грн. з податку на прибуток.

З Єдиного державного реєстру судових рішень, відомості якого є загальнодоступними, судом було встановлено, що ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.04.2011 р. № 2а-664/10/2670 було задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Бриз -1" про розстрочення виконання рішення та розстрочено виконання постанови цього ж суду від 12.03.2010 р. на 12 місяців.

Разом з тим, податковим органом було проведено перевірки своєчасності сплати боржником узгоджених сум податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток, внаслідок чого винесено акти № 222 та 223 від 28.04.2011 р., якими встановлено факти порушення строків сплати податків та винесено у зв'язку з цим податкові повідомлення-рішення від 31.05.2011 р. № 8145/1508 на суму 19 088,48 грн. штрафу з податку на додану вартість та № 8146/1508 на суму 17 600,00 грн. податку на прибуток.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.10.2011 р. у справі № 2а-8758/11/2670 податкові повідомлення-рішення від 31.05.2011 р. № 8145/1508 та № 8146/1508 були визнані протиправними та скасовані.

Таким чином, судом встановлено, що сплачені боржником в доход бюджету суми в розмірі 141 000,00 грн. боргу з податку на додану вартість та 100 295,00 грн. боргу з податку на прибуток відповідно до описаних вище платіжних доручень № 201 від 31.08.2011 р., № 169 від 01.08.2011 р., № 168 від 01.08.2011 р., № 246 від 03.10.2011 р., № 123 від 01.07.2011 р., № 124 від 01.07.2011 р. слід вважати частковим погашенням заборгованості, заявленої в якості кредиторських вимог в межах провадження у справі № 46/91-б.

Погашення штрафних санкцій боржником не проводилося.

Наявними у справі доказами, а саме: поданими Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Києва розрахунками заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "Бриз -1" станом на 10.05.2011 р. та витягами з облікових карток платника податків стверджується факт нарахування податковим органом боржникові пені після порушення у справі про банкрутство № 46/91-б та в період дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, зокрема з податку на додану вартість після 21.03.2011 р. було нараховано та безпідставно заявлено в якості кредиторських вимог після публікації оголошення про порушення справи про банкрутство 9 079,01 грн., 8 442,58 грн. та 29 816,00 грн. пені, а з податку на прибуток -5 954,55 грн. та 6 237,62 грн. пені.

Отже, відповідно до уточненого розрахунку суду, Державна податкова інспекція у Шевченківському районі м. Києва підлягає визнанню кредитором Товариства з обмеженою відповідальністю "Бриз -1" на суму 568 324,33 грн., з яких 470 795,26 грн. -основний борг (342 219,32 грн. з податку на додану вартість і 128 575,94 грн. з податку на прибуток) та 97 529,07 грн. -пеня (50 692,87 грн. з податку на додану вартість і 46 836,20 грн. пеня).

25.05.2011 р. до суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Денман Груп" від 24.05.2011 р. про визнання кредитором Товариства з обмеженою відповідальністю "Бриз -1" на суму 3 719 105,85 грн. додаткових грошових вимог, що є предметом судового розгляду у спорі між сторонами про повернення майна (грошових коштів), набутих без достатніх правових підстав (справа № 39/224).

Обґрунтовуючи такі вимоги Товариство з обмеженою відповідальністю "Денман Груп" вказує на наступне.

25.11.2005 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Бриз-1" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Денман Груп" було укладено договір оренди нежитлового приміщення №1\11-05 (далі - Договір).

Предметом цього Договору було визначено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Бриз-1" передає, а Товариство з обмеженою відповідальністю "Денман Груп" приймає в строкове платне користування нежитлове приміщення, яке знаходиться в АДРЕСА_1, загальною площею 2080,0 м. кв. для розміщення офісу - центру обслуговування - магазину непродовольчих товарів та розташування телекомунікаційного та іншого обладнання (далі Нежитлове приміщення).

В п. 1.2. Договору зазначено, що нежитлове приміщення, яке передається в оренду, незавершене будівництвом, а в п. 2.1. Договору вказано, що позивач вступає в користування нежитловим приміщенням після підписання акту робочої комісії про прийняття завершеного будівництвом об'єкту.

Тобто, на день укладання Договору нежитлове приміщення було таким, що потребувало проведення комплексу ремонтно-будівельних робіт, завершення будівництва та прийняття приміщення в експлуатацію.

З огляду на це, сторони внесли до Договору положення про зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Денман Груп" виконати певний комплекс ремонтно-будівельних робіт. Обсяг та склад цих робіт сторони узгодили шляхом підписання відповідних протоколів, що є невід'ємними частинами Договору (копії вказаних протоколів знаходяться в матеріалах справи).

На виконання цієї домовленості Товариством з обмеженою відповідальністю "Денман Груп" в період з 25.11.2005 р. по липень 2006 р. були укладені відповідні договори з підрядними організаціями та виконані ремонтно-будівельні роботи на загальну суму 2 183 504,00 грн.

В результаті понесених Товариством з обмеженою відповідальністю "Денман Груп" витрат нежитлова будівля була завершена будівництвом і може бути прийнята в експлуатацію, а належне Товариству з обмеженою відповідальністю "Бриз-1" майно збільшилось у вартості на суму витрачених Позивачем коштів.

Вказані обставини підтверджуються доданими до заяви з грошовими вимогами до боржника копіями договорів підряду, кошторисів, довідок про вартість виконаних робіт та актів передачі-приймання виконаних робіт.

В подальшому, між сторонами Договору виник спір, який став предметом розгляду Господарського суду міста Києва (справа №25\797).

Київський апеляційний господарський суд, переглядаючи в апеляційному порядку рішення Господарського суду міста Києва від 15.03.2010 р. у справі №25\797, встановив, що Договір оренди від 25.11.2005 року між сторонами є неукладеним, оскільки сторонами не досягнуто згоди щодо предмету оренди, про що суд зазначив в своїй постанові від 14.07.2010 р.

Зважаючи на це, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність у Товариства з обмеженою відповідальністю "Денман Груп" зобов'язань щодо сплати орендної плати на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бриз-1", та постановив стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Бриз-1" всі раніше сплачені Товариством з обмеженою відповідальністю "Денман Груп" орендні платежі.

При цьому суд вказав, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Визнання договору неукладеним є нічим іншим як встановленням факту, що має юридичне значення. Відтак, визнання неукладеним договору оренди між сторонами, результатом виконання якого стало набуття Товариством з обмеженою відповідальністю "Бриз-1" завершеного будівництвом об'єкту готового до прийняття в експлуатацію, вартість якого збільшилася за рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Денман Груп" - має значення юридичного факту для вирішення питання про безпідставність набуття боржником за рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Денман Груп" коштів, витрачених на ремонтні роботи та його зобов'язання повернути ці кошти Товариству з обмеженою відповідальністю "Денман Груп".

28.05.2012 р. Товариством з обмеженою відповідальністю "Денман Груп" подано письмові уточнення розміру заявлених додаткових кредиторських вимог, відповідно до яких їх розмір визначено згідно з рішенням Господарського суду міста Києва у справі № 39/244-48/26-2012 від 25.04.2012 р. і становить 3 654 234,26 грн., за яким з боржника на користь ініціюючого кредитора було стягнуто 2 173 276,00 грн. безпідставно набутого майна (грошових коштів), 1 440 881,99 грн. -інфляційних втрат, 24 780,43 грн. державного мита, 29,34 грн. -витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 15 066,50 грн. витрат на оплату вартості судової експертизи.

Боржник заперечував проти включення Товариства з обмеженою відповідальністю "Денман Груп" до реєстру вимог кредиторів з мотивів передчасності заявлення вимог, їх недоведеності та відсутності щодо них законного рішення суду, оскільки на рішення Господарського суду міста Києва від 25.04.2012 р. № 39/244-48/26-2012 Товариством з обмеженою відповідальністю "Денман Груп" буде подано апеляційну скаргу. Також боржник посилався на невідповідність судових рішень у справі № 39/244 вимогам закону та обставинам справи.

Крім того, під час розгляду по суті додаткових грошових вимог ініціюючого кредитора боржник посилався на необхідність проведення додаткових експертиз, посилався на інші докази тощо.

Розпорядник майна не вніс до реєстру вимог кредиторів додатково заявлені ініціюючим кредитором грошові вимоги.

Заслухавши пояснення учасників провадження у справі та дослідивши наявні докази, суд вважає за належне визнати заявлені Товариством з обмеженою відповідальністю "Денман Груп" додаткові грошові вимоги до боржника у сумі 3 654 234,26 грн., оскільки доказів прийняття до провадження апеляційної скарги боржника на вищевказане рішення станом на 15.06.2012 р. суду не подано, а заперечення Товариства з обмеженою відповідальністю "Бриз -1" на такі вимоги ініціюючого кредитора не спростовують їх суті та не відміняють чинності судового рішення, яким вони присуджені до стягнення.

Крім того, суд відхиляє заперечення боржника щодо визнання Товариства з обмеженою відповідальністю "Денман Груп" ініціюючим кредитором у справі про банкрутство № 46/91-б, оскільки питання про безспірність грошових вимог ініціюючого кредитора в розмірі 1 026 360,86 грн. було предметом розгляду підготовчого засідання, а ухвала від 18.04.2011 р., винесена за його наслідками є такою, що набрала законної сили і її обґрунтованість підтверджена постановою Вищого господарського суду України від 02.08.2011 р.

Поряд з викладеним, суд враховує посилання боржника на те, що на постанову апеляційної інстанції у справі № 25/797 подано заяву про перегляд за нововиявленими обставинами, але зважає на відсутність станом на 15.06.2012 р. судового рішення про її скасування за нововиявленими обставинами, а тому зазначає, що у разі зміни обставин, на яких ґрунтувалися ухвала підготовчого засідання від 18.04.2011 р., боржник не буде обмежений у можливості ініціювання питання про перегляд такої ухвали за нововиявленими обставинами.

Враховуючи все вищевикладене, до реєстру вимог кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю "Бриз - 1" слід віднести грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Денман Груп" в загальному розмірі 4 680 765,12 грн. (170,00 грн. -вимоги першої черги, що становлять судові витрати у справі про банкрутство, 4 627 536,79 грн. -вимоги четвертої черги, що становлять заборгованість за судовими рішеннями у господарських справах № 25/797 та № 29/24448/26-2012, 50 058,33 грн. -вимоги шостої черги, що становлять судові витрати в зазначених господарських справах).

Заява Публічного акціонерного товариства "Акціонерний промислово-інвестиційний банк" № Д/788 від 24.05.2011 р. з грошовими вимогами до боржника на суму 347 892,25 грн. надійшла до суду 26.05.2011 р.

На підтвердження заявлених вимог суду подано такі документи: договір про іпотечний кредит у вигляді невідновлювальної кредитної лінії № 27 від 23.02.2005 р. з додатковими угодами, іпотечний договір від 23.02.2005 р. реєстраційний № 8-484 з договором про внесення змін та доповнень до останнього, договір застави майнових прав № 32 від 24.03.2010 р. та додаткову угоду до нього, розрахунок суми заборгованості станом на 23.05.2011 р., що перевірений судом та приймається як належний.

З поданих документів судом встановлено, що виконання Товариством з обмеженою відповідальністю " Бриз -1" грошових зобов'язань з повернення кредиту, сплати відсотків за користування кредитом, сплати неустойки (пеня, штраф) та відшкодування збитків, завданих невиконанням, було забезпечено іпотекою нерухомого майна та заставою майнових прав боржника, а саме:

- готельно-офісного комплексу, блок № 1, літера А, загальною заставною вартістю 3 000 000,00 грн., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, (договір № 8-484 від 23.02.2005 р.);

- права вимоги, яка належить та буде належати Товариству з обмеженою відповідальністю " Бриз -1" в майбутньому, за договором оренди нежитлового приміщення від 28.12.2009 р. за реєстровим № 8667, вартістю 3 000 000,00 грн. (договір від 24.03.2010 р. № 31).

Відповідно до п. 4.3.4 договору про іпотечний кредит у вигляді невідновлювальної кредитної лінії № 27 від 23.02.2005 р. банк має право вимагати від позичальника (незалежно від настання строку остаточного повернення всіх одержаних в межах кредитної лінії сум кредиту) сплати у повному обсязі заборгованості за кредитом та/або плати за кредит, та/або відсотків за неправомірне користування кредитом, та/або неустойки, передбачених цим договором у випадках, коли порушено справу про банкрутство позичальника.

Як вбачається з матеріалів справи, Публічне акціонерне товариство "Акціонерний промислово-інвестиційний банк" неодноразово зменшувало свої вимоги, зважаючи на часткове погашення боржником заборгованості, належні докази чого знаходяться в матеріалах справи (копії банківських виписок та платіжних доручень в матеріалах справи).

Відповідно до пояснень розпорядника майна та складеного ним реєстру вимог кредиторів, грошові вимоги, заявлені вказаним кредитором, враховуючи часткове їх погашення, визнані у розмірі 95 125,00 грн. та включені ним до першої черги реєстру вимог кредиторів як такі, що забезпечені заставою.

Від представника Публічного акціонерного товариства "Акціонерний промислово-інвестиційний банк" заперечень щодо вказаної суми не надійшло.

Від боржника заперечень щодо даних грошових вимог не надійшло.

Зважаючи на все вищевикладене, "Акціонерний промислово-інвестиційний банк підлягає визнанню кредитором Товариства з обмеженою відповідальністю " Бриз -1" на суму 95 085,00 грн., які являють собою вимоги першої черги -85,00 грн. обов'язкових судових витрат у справі банкрутство № 46/91-б (державне мито, сплачене за подання заяви про грошові вимоги до боржника) та 95 000,00 грн. (сума основного боргу). Поряд з викладеним, суд не погоджується з розпорядником майна щодо необхідності віднесення до вимог першої черги 40,00 грн., сплачених Публічним акціонерним товариством "Акціонерний промислово-інвестиційний банк" за внесення до Єдиної бази даних інформації щодо кредитора та його грошових вимог у справі про банкрутство, оскільки Законом та Господарським процесуальним кодексом України не встановлено обов'язку сплати таких коштів особою, яка заявляє грошові вимог до боржника в судовій процедурі його банкрутства.

30.05.2011 р. до суду надійшла заява ОСОБА_9 від 27.05.2011 р. з грошовими вимогами до боржника на суму 4 785 960,00 грн.

Як слідує з поданої заяви, вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бриз - 1" виникли з договору поруки від 25.03.2005 р., за умовами якого боржник поручився за виконання громадянином ОСОБА_5 зобов'язання з повернення коштів у сумі 600 000,00 доларів США громадянину ОСОБА_9, позичених відповідно до договору позиви від 25.03.2005 р.

На підтвердження заявлених до боржника вимог в сумі 4 785 960,00 грн. до своєї заяви від 27.05.2011 р. ОСОБА_9 приєднав копію договору позики від 25.03.2005 р., додаткової угоди від 01.09.2008 р. до договору позики та договору поруки від 25.03.2005 р.

За наслідками розгляду вищевказаних грошових вимог судом було відмовлено ОСОБА_9 у визнанні кредитором Товариства з обмеженою відповідальністю "Бриз -1" (ухвала від 15.06.2012 р. в матеріалах справи).

Заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Комбінат хлібопродуктів "Катеринопільський" від 27.05.2011 р. з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бриз -1" на суму 3 605 000,00 грн. надійшла до суду 30.05.2011 р.

Як слідує з поданої заяви заявленими є вимоги, що випливають з простого векселя, яким стверджується зобов'язання боржника оплатити 3 605 000,00 грн. пред'явнику такого цінного паперу у момент його пред'явлення, але не раніше 01.01.2011 р.

На підтвердження зазначених вимог до матеріалів справи подано простий вексель від 24.01.2005 р. на суму 3 605 000,00 грн., копії договору купівлі-продажу цінних паперів № В-432/7 від 15.10.2009 р. та акту прийому-передачі цінних паперів № В-432/7 від 16.10.2009 р.

Виходячи з поданих документів та пояснень представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Комбінат хлібопродуктів "Катеринопільський" 24.01.2005 р. боржником було складено простий вексель № 32047814405 з наступними реквізитами:

валюта платежу -гривня,

сума -3 605 000,00 грн.,

місце складання -м. Київ,

дата складання -24.01.2005 р.,

дата платежу -не раніше 01.01.2011 р.,

найменування бенефіціара -ТОВ "Промислово-інвестиційна група",

місце платежу -м. Київ.

У подальшому бенефіціар вчинив на даному векселі індосамент на ім'я Товариства з обмеженою відповідальністю "Укразіятранш", яке продало зазначений цінний папір Товариству з обмеженою відповідальністю "Комбінат хлібопродуктів "Катеринопільський" згідно з договором купівлі-продажу № В-432/7 від 15.10.2009 р.

Таким чином, Товариство з обмеженою відповідальністю "Комбінат хлібопродуктів "Катеринопільський" вказує, що заявило грошові вимоги до боржника на підставі неоплаченого векселю, дата платежу за яким настала.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.11.2011 р. у справі № 46/91-б призначалася судова експертиза для підтвердження достовірності поданого в якості доказу векселя, а провадження зупинялося у зв'язку з тим, що боржником описані грошові вимоги заперечувалися з мотивів того, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Бриз-1" не виписувало вексель ні Товариству з обмеженою відповідальністю "Комбінат хлібопродуктів "Катеринопільський", ні Товариству з обмеженою відповідальністю "Промислово-інвестиційна група", ні будь-якій іншій особі, у договірні відносини з указаними особами не вступало, керівник підприємства свій підпис на векселі не проставляв, печаткою підприємства його не засвідчував. За твердженнями боржника, Товариство з обмеженою відповідальністю "Комбінат хлібопродуктів "Катеринопільський" подало суду підроблений вексель, що містить підроблений підпис ОСОБА_5 та підроблену печатку Товариства з обмеженою відповідальністю "Бриз-1".

17.11.2011 р. судом було отримано заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Комбінат хлібопродуктів "Катеринопільський" від 15.11.2011 р. про відмову від заяви з вимогами до боржника.

Оскільки провадження у справі № 46/91-б було зупинено, листом від 21.11.2011 р. вказана особа була повідомлена про те, що розгляд по суті заяви від 15.11.2011 р. відбуватиметься після поновлення провадження у справі про банкрутство.

Зважаючи на повернення матеріалів справи № 46/91-б з експертної установи з висновками судової експертизи, провадження у ній було поновлено.

Після поновлення провадження у справі Товариство з обмеженою відповідальністю "Комбінат хлібопродуктів "Катеринопільський" підтримало заявлені до боржника грошові вимоги та повідомило суд про підписання заяви від 15.11.2011 р. не уповноваженою особою, довіреність на ім'я якої відкликана.

Боржник заявлені вимоги за векселем заперечив, посилаючись на неоднозначність висновків судової експертизи, відсутність між сторонами договірних відносин та невідображення їх у бухгалтерському обліку підприємства, неотриманням від Товариства з обмеженою відповідальністю "Комбінат хлібопродуктів "Катеринопільський" відповіді на запит щодо правової природи спірного векселя та через відсутність жодних претензій до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бриз -1" за спірним векселем до порушення провадження у справі про банкрутство. Також боржник вказує на безпідставність заявлених вимог, адже він не був стороною договору купівлі-продажу цінних паперів № В-432/7 від 15.10.2009 р.

Розпорядник майна боржника до реєстру вимог кредиторів не включив грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Комбінат хлібопродуктів "Катеринопільський" в розмірі 3 605 000,00 грн. як такі, що не визнані боржником.

Заслухавши пояснення учасників провадження у справі та дослідивши наявні у справі докази, а також приймаючи до уваги висновки судово-технічної та судово-почеркознавчої експертиз суд вважає правомірними вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Комбінат хлібопродуктів "Катеринопільський" в розмірі 3 605 000,00 грн. з наступних підстав.

Відповідно до висновку судово-почеркознавчої експертизи від 20.02.2012 р. № 12647/11-32/1332/12-32 у простому векселі від 24.01.2005 р. № 32047814405 підпис у графі "генеральний директор" виконаний Судаковим Анатолієм Андріяновичем, тобто керівником юридичної особи -векселедавця.

За наслідками проведення судово-технічної експертизи спірного доказу судовий експерт дійшов висновку проте, що відтиск печатки Товариства з обмеженою відповідальністю "Бриз -1" на простому векселі від 24.01.2005 р. № 32047814405 не відповідає вільним зразкам печатки боржника, що були надані на дослідження (висновок від 15.02.2012 р. № 12648/11-33 в матеріалах справи).

Згідно з ч. 1 ст. 21 Закону України "Про цінні папери і фондову біржу" в редакції, яка діяла на момент видачі спірного векселя, під векселем слід розуміти цінний папір, який засвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця сплатити після настання строку визначену суму грошей власнику векселя (векселедержателю).

У ст. 4 Закону України "Про обіг векселів в Україні" встановлено, що у разі видачі (передачі) векселя відповідно до договору припиняються грошові зобов'язання щодо платежу за цим договором та виникають грошові зобов'язання щодо платежу за векселем.

З аналізу наведених норми слідує, що законодавець не пов'язує обов'язок векселедавця сплатити вказану у векселі суми векселедержателю з фактом наявності між ними укладених господарських договорів, оскільки особа бенефіціара, власника векселя та векселедержателя можуть бути різними і не повинні збігатися, а після видачі векселя грошові зобов'язання за основним договором припиняються і натомість виникають зобов'язання саме щодо платежу за векселем.

У зв'язку з наведеним, суд відхиляє заперечення боржника, що зводяться до тверджень про відсутність між ним та Товариством з обмеженою відповідальністю "Комбінат хлібопродуктів "Катеринопільський" господарських відносин, відсутністю Товариства з обмеженою відповідальністю "Бриз -1" серед учасників договору купівлі-продажу цінних паперів від 15.10.2009 р., невідображенням кредиторської заборгованості в сумі 3 605 000,00 грн. у бухгалтерському обліку підприємства, неотримання від кредитора жодних вимог і пояснень з приводу спірного векселя.

Виходячи з положень ч. 3 ст. 5 Закону України "Про обіг векселів в Україні" підпис на векселі, виданому від імені юридичної особи, скріплюється печаткою.

Розглядаючи вимоги даного кредитора суд враховує висновок судово-технічної експертизи про невідповідність печатки боржника на спірному векселі, але не вважає це підставою для відмови Товариству з обмеженою відповідальністю "Комбінат хлібопродуктів "Катеринопільський" у визнанні кредитором боржника, оскільки законодавством не віднесено факт відсутності на векселі печатки векселедавця до обов'язкового реквізиту, без наявності якого простий і переказний вексель не мають своєї сили. Так, у ч. 3 ст. 21 Закону України "Про цінні папери і фондову біржу" встановлено, що простий вексель має містити такі реквізити:

а) найменування -"вексель";

б) просту і нічим не обумовлену обіцянку сплатити визначену суму;

в) зазначення строку платежу;

г) зазначення місця, в якому повинен здійснюватися платіж;

д) найменування того, кому або за наказом кого платіж повинен бути здійснений;

е) дату і місце складання векселю;

є) підпис того, хто видає вексель (векселедавця).

Згідно з ч. 5 ст. 21 зазначеного Закону документ (простий чи переказний вексель), у якому відсутній будь-який з реквізитів, вказаних у ч.ч. 3 і 4 цієї статті відповідно до простого і переказного векселів не має сили простого або переказного векселя.

Таким чином, приймаючи до уваги все зазначене, Товариство з обмеженою відповідальністю "Комбінат хлібопродуктів "Катеринопільський" підлягає визнанню кредитором Товариства з обмеженою відповідальністю "Бриз -1" на суму 3 605 000,00 грн. (четверта черга). Крім того, до вимог даного кредитора також слід віднести 85,00 грн. державного мита за звернення до суду в межах провадження у справі про банкрутство (перша черга).

Згідно з абз. 2 ч. 6 ст. 14 Закону розпорядник майна зобов'язаний окремо внести до реєстру відомості про вимоги щодо виплати заробітної плати, авторської винагороди, аліментів, а також про вимоги щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю громадян, згідно із заявами таких кредиторів та даними обліку боржника.

Відомостей та доказів щодо наявності у боржника заборгованості з виплат, вказаних у абз. 2 ч. 4 ст. 14 Закону, суду не подано.

Відповідно до абз. 2 ч. 6 ст. 14 Закону розпорядник майна зобов'язаний окремо внести до реєстру вимоги кредиторів, які забезпечені заставою майна боржника, згідно з їх заявами, а за їх відсутності, - згідно з даними обліку боржника, а також внести окремо до реєстру відомості про майно боржника, яке є предметом застави згідно з державним реєстром застав.

Для затвердження реєстру вимог кредиторів згідно з вимогами абз. 2 ч. 4 ст. 14 Закону судом досліджено відомості щодо наявності у боржника майна, яке обтяжене та встановлено, що у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна станом на 09.09.2011 р. наявний один запис щодо обтяження рухомого майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Бриз -1", а саме: права вимоги, яке належить та буде належати заставодавцю в майбутньому за строковими зобов'язаннями по договору оренди нежитлового приміщення від 28.12.2009 р., посвідченого ОСОБА_12 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу за реєстровим № 8667, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Бриз -1" та Відкритим акціонерним товариством "Банк 3/4" на суму 3 000 000,00 грн.

У Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна станом на 28.12.2011 р. наявний один запис щодо обтяження майна боржника, відомості про яке розпорядником майна в повному обсязі внесено до реєстру вимог кредиторів відповідно до приписів абз. 2 ч. 6 ст. 14 Закону.

Станом на 15.06.2012 р. заяв від кредиторів та осіб, які виявили бажання взяти участь у санації боржника не надійшло.

Дослідивши матеріали справи, поданий розпорядником майна на затвердження реєстр вимог кредиторів, додатково перевіривши правові підстави заявлення кредиторами грошових вимог до боржника, господарський суд в цілому погоджується з розпорядником майна, щодо визнання кредиторських вимог, вважає за доцільне затвердити реєстр вимог кредиторів та закінчити попереднє засідання.

Поряд з цим, складений розпорядником майна реєстр вимог кредиторів підлягає уточненню щодо черговості вимог заявлених та визнаних судом кредиторів та розміру їх вимог.

Враховуючи вищезазначене та керуючись Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст.ст. 32, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Визнати кредиторами Товариства з обмеженою відповідальністю "Бриз -1":

1) Товариство з обмеженою відповідальністю "Денман Груп" на суму 4 680 765,12 грн. (170,00 грн. -перша черга, 4 627 536,79 грн. -четверта черга, 50 058,33 грн. -шоста черга);

2) Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Києва на суму 6 247,36 грн. (шоста черга);

3) Державну податкову інспекцію в Шевченківському районі м. Києва на суму 568 324,33 грн. (470 795,26 грн. -третя черга та 97 529,07 грн. -шоста черга);.

4) Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" на суму 95 085,00 грн. (перша черга);

5) Товариство з обмеженою відповідальністю "Комбінат хлібопродуктів "Катеринопільський" на суму 3 605 085,00 грн. (85,00 грн. -перша черга, 3 605 000,00 грн. -четверта черга).

2. Затвердити реєстр вимог кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю "Бриз -1".

3. Зобов'язати розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Бриз -1" арбітражного керуючого Дзус Т.І. у п'ятиденний строк з дня отримання даної ухвали надати суду уточнений реєстр вимог кредиторів.

4. Зобов'язати розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Бриз -1" арбітражного керуючого Дзус Т.І. провести збори кредиторів, повідомивши їх про дату, час і місце проведення зборів не пізніше ніж за 3 робочих дні.

5. Зобов'язати розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Бриз -1" арбітражного керуючого Дзус Т.І. у п'ятиденний строк з дня проведення зборів кредиторів надати суду протокол зборів кредиторів боржника, на яких обрано комітет кредиторів боржника, а також протокол засідання комітету кредиторів, на якому вирішено питання про відкриття ліквідаційної процедури або процедури санації боржника, призначення ліквідатора або керуючого санацією боржника.

6. Вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, - не розглядаються і вважаються погашеними.

7. Копію ухвали для відома направити прокуратурі м. Києва та державному органу з питань банкрутства.

Суддя Л.В. Омельченко