Рішення

від 12.06.2012 по справі 37/256-10 (н.р. 47/129-10)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" червня 2012 р. Справа № 37/256-10 (н.р. 47/129-10)

вх. № 10957/5-37 (н.р.3381/5-47)

Колегія суддів господарського суду в складі:

Головуючий суддя Доленчук Д. О.

суддя Жигалкін І.П.

суддя Жиляєв Є.М.

при секретарі судового засідання Івахненко І.Г.

за участю представників сторін:

прокурора - Гавриленко О.В. за посвідченням

позивача - ОСОБА_1 за довіреністю № 576 від 19.01.2012 р.

3-й особи - на стороні позивача - ОСОБА_2 за довіреністю 08-11/80/2-12 від 04.01.2012 р.

відповідача - ОСОБА_3 за довіреністю № 4 від 28.09.2011 р.

розглянувши справу за позовом Прокурора м. Харкова в інтересах держави в особі Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, м. Харків;

3-я особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Харківська міська рада, м. Харків

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Околиця", м. Харків

про визнання недійсним договору

ВСТАНОВИЛА:

Прокурор міста Харкова звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Околиця" (відповідач) про визнання недійсним договору №2528-В-С від 25.04.2003 р. купівлі-продажу нежитлових приміщень 1-го поверху №1-15, 17-23,І, II, загальною площею 383,1 кв.м., в літ. "А-2", розташованих за адресою: м. Харків, вул. Академіка Павлова, 152, який було укладено між управлінням комунального майна та приватизації Головного управління економіки та комунального майна Харківської міської ради та ТОВ "Околиця". Також, прокурор просив суд застосувати наслідки недійсності правочину та зобов'язати відповідача повернути позивачу все отримане за договором № 2528-В-С купівлі-продажу, а саме: нежитлові приміщення 1-го поверху №1-15, 17-23, І, II, загальною площею 383,1 кв.м., в літ."А-2", розташовані за адресою: м. Харків, вул. Академіка Павлова, 152, за актом приймання-передачі, з підстав, передбачених ч. 1 ст. 203 та ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України, через невідповідність вказаного правочину вимогам ст. 11 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", ст. 3 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", з урахуванням уточнень від 21.04.2010 р. - Постанові Кабінету Міністрів України № 1554 від 12.10.2000р. "Про затвердження методики оцінки вартості майна під час приватизації", а заяви про зміну підстави позову від 07.06.2010 р. - на підставі ст. 48 Цивільного кодексу УРСР.

Відповідачем по справі було надано клопотання про застосування до позовних вимог прокурора міста Харкова в інтересах держави в особі Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради м. Харків до ТОВ "Околиця" строків позовної давності, яке судом було прийнято до розгляду.

Рішенням господарського суду Харківської області від 02.07.2010 р. у задоволенні клопотання відповідача про застосування строків позовної давності було відмовлено, позов прокурора задоволено повністю: визнано недійсним договір № 2528-В-С від 25.04.2003р. купівлі-продажу нежитлових приміщень 1-го поверху №№ 1-15, 17-23, I, II, загальною площею 383,1 кв.м., літ. "А-2", розташовані за адресою: м. Харків, вул. Ак. Павлова, 152, укладеного між Управлінням комунального майна та приватизації департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради і ТОВ "Околиця", та застосовано наслідки недійсності правочину шляхом зобов'язання відповідача повернути позивачу все отримане за договором № 2528-В-С від 25.04.2003 р. купівлі-продажу, а саме: нежитлові приміщення 1-го поверху №№ 1-15, 17-23, I, II, загальною площею 383,1 кв.м, літ. "А-2", що по вул. Ак. Павлова, 152, у м. Харкові, за відповідним актом приймання-передачі, а також стягнуто з відповідача в доход державного бюджету України судові витрати у справі.

За результатами апеляційного перегляду, постановою Харківського апеляційного господарського суду від 19.08.2010 р., рішення господарського суду Харківської області від 02.07.2010 р. скасовано та прийнято нове рішення про відмову в позові.

Постановою Вищого господарського суду України від 20.10.2010 р. по справі № 47/129-10 касаційні скарги Заступника прокурора Харківської області та Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради були задоволені частково. Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 19.08.2010 р. та рішення господарського суду Харківської області від 02.07.2010р. у справі № 47/129-10, скасовано, а справу передано на новий розгляд до господарського суду Харківської області.

При цьому у вказаній постанові Вищий господарський суд України вказував, що задовольняючи даний позов, суд першої інстанції, не з'ясувавши у повній мірі всіх обставин справи і, зокрема, щодо можливості ефективного використання Територіальною громадою міста Харкова, в особі Харківської міської ради, приміщень, які не було викуплено відповідачем, не перевіривши при цьому, в тому числі - шляхом можливого призначення для цього судової експертизи, правильність проведеної Приватним підприємством "Агенція нерухомості "Вектор" вартості оцінки майна, яке підлягало продажу, та відповідність такої вимогам чинного законодавства, в тому числі - Постанові Кабінету Міністрів України № 1554 від 12.10.2000р. "Про затвердження методики оцінки вартості майна під час приватизації" та рішенню XIX сесії Харківської міської ради XXIII скликання "Про внесення доповнень до "Програми приватизації об'єктів комунальної власності міста Харкова" від 22.12.2000р., передчасно дійшов висновку про те, що під час укладання спірного Договору було порушено вимоги законодавства, а саме - ст. 11 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", ст. 3 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" та "Програми приватизації об'єктів комунальної власності міста Харкова", затвердженої рішенням VII сесії Харківської міської ради XXIII скликання від 12.03.1999р.

Також, щодо застосування наслідків спливу позовної давності, на чому наполягав у своєму клопотанні відповідач, Вищий господарський суд України вказував, що суд апеляційної інстанції, зробивши висновки, що матеріали справи не містять доказів того, що позивач, який згідно зі своїми функціями та завданнями, передбаченими Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні" здійснює контроль у сфері приватизації комунального майна, міг або повинен був дізнатися про укладення спірного договору саме у лютому 2010 року, не врахував при цьому те, що позов у даній справі було заявлено саме прокурором, та не дав у зв'язку з цим правову оцінку цим обставинам, в контексті вимог ст. 29 ГПК України.

Запис розгляду судової справи здійснюється за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу "Діловодство суду" на диск CD-R, серійний номер сіс х 06472.

Ухвалою господарського суду Харківської області по справі від 25.01.2011 р. було виключено зі складу учасників судового процесу по справі Приватне підприємство "Агенція нерухомості Вектор", у зв'язку з тим, що відносно Приватного підприємства "Агенція нерухомості Вектор" була проведена державна реєстрація припинення юридичної особи в результаті її ліквідації за рішенням засновників, що не пов'язано з реорганізацією.

03.02.2011 р. по справі була призначена судово-оціночна експертиза та доручено її проведення судовим експертам Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. засл. проф. М. С. Бокаріуса.

Також, ухвалою господарського суду Харківської області по справі від 03.10.2011 р. була призначена по справі комплексна судова експертиза та доручено її проведення судовим експертам Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. засл. проф. М. С. Бокаріуса, у зв'язку з чим провадження у справі було зупинено.

Ухвалою господарського суду Харківської області по справі від 17.04.2012 року провадження у справі було поновлено, оскільки Харківським науково-дослідним інститутом судових експертиз ім. Засл.проф. М.С. Бокаріуса були повернуті до господарського суду Харківської області матеріали справи з висновком комплексної судової будівельно-технічної та пожежно-технічної експертизи № 10750/10751.

Разом з цим суд зазначає, що згідно розпорядження Заступника голови господарського суду Харківської області Хотенця П.В. від 17.04.2012 р. № 292-40 по справі був змінений склад суду та для розгляду справи № 37/256-10 (н.р. 47/129-10) була призначена колегія суддів у складі: головуючий суддя Доленчук Д.О., судді Жигалкін І.П. та Жиляєв Є.М. У зв'язку зі зміною складу суду по справі з 17.04.2012 р. розгляд справи почався заново та спочатку почався й перебіг 2-х місячного строку вирішення спору по справі.

Ухвалою господарського суду Харківської області по справі від 22.05.2012 р. розгляд справи було відкладено на "05" червня 2012 р. о 15:00.

Ухвалою господарського суду Харківської області по справі від 05.06.2012 р. розгляд справи було відкладено на "12" червня 2012 р. о 10:00.

Представники позивача, 3-ї особи та прокурор у судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позову заперечував у повному обсязі.

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно зі статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами.

Суд, дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін та прокурора, встановив наступне.

Прокурор просить суд визнати зазначений договір недійсним, посилаючись в обґрунтування позову на те, що в порушення вимог статті 11 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", відповідно до якої викуп застосовується щодо об'єктів малої приватизації, включених до переліку об'єктів, що підлягають приватизації шляхом викупу, ТОВ "Околиця" не виконано пункт 139 додатку до рішення 19 сесії Харківської міської ради 23 скликання "Про внесення доповнень до "Програми приватизації об'єктів комунальної власності м. Харкова" від 27.12.2000 року, оскільки ним здійснено викуп лише частини нежитлових приміщень 1-го поверху №1-15, 17-23, І, II, загальною площею 383,1 кв.м., які входять до складу будівлі літ "А-2" по вул. Ак. Павлова, 152 в м. Харкові загальною площею 3059,40 кв.м., яку в цілому було включено до переліку об'єктів, що підлягають приватизації шляхом викупу. Окрім цього прокурор та позивач вказують на те, що внаслідок укладення спірного договору щодо частини нежитлових приміщень відбулось суттєве зниження ціни об'єкту приватизації, оскільки експертна оцінка була проведена щодо нежитлових приміщень першого поверху, загальною площею 383,1 кв.м., без врахування того факту, що приватизації підлягала будівля в цілому і вартість об'єкту приватизації повинна бути визначена, виходячи із вартості будівлі в цілому.

Відповідач в обґрунтування своїх заперечень проти позову посилається зокрема на те, що при укладенні спірного договору купівлі-продажу нежитлових приміщень не було порушено вимоги Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", а також пункту 139 додатку до рішення 19 сесії Харківської міської ради 23 скликання "Про внесення доповнень до "Програми приватизації об'єктів комунальної власності м. Харкова" від 27.12.2000 року, оскільки вказані норми не містять імперативної заборони здійснювати приватизацію шляхом викупу частинами. Окрім цього відповідач зазначає, що укладенням спірного договору збитків місцевому бюджету м. Харкова не завдано, оскільки розмір майна, яке підлягало приватизації визначено позивачем, оцінку проведено компанією, яку визначив позивач. Рішенням господарського суду Харківської області від 27.01.2011 року у справі № 42/344-10 (н.р. 57/52-10) встановлено факт відсутності порушення вимог Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), при здійсненні викупу частини нежитлових приміщень ресторану "Околиця", який відповідно до статті 35 Господарського процесуального кодексу України не потребує повторного доказування при розгляді даної справи.

Рішенням VII сесії Харківської міської ради XXIII скликання "Про Програму приватизації об'єктів комунальної власності м. Харкова" від 12.03.1999р. було вирішено провести за рахунок коштів орендарів експертну оцінку нежитлових приміщень, зазначених у Додатку № 1 до Програми приватизації об'єктів комунальної власності міста Харкова, та у встановленому законодавством порядку укласти договори купівлі-продажу на об'єкти, що знаходяться в комунальній власності міста Харкова та підлягають відчуженню.

В наступному, рішенням XIX сесії Харківської міської ради XXIII скликання "Про внесення доповнень до Програми приватизації об'єктів комунальної області м. Харкова" від 27.12.2000р., вказане рішення VII сесії Харківської міської ради XXIII скликання в частині його Додатку № 1 було доповнено переліком нежитлових приміщень для приватизації (відчуження) шляхом викупу згідно з Додатком № 1 до цього рішення (далі - Додаток №1).

При цьому, в пункті 139 переліку вказаного Додатку № 1 передбачалась приватизація двоповерхової окремо розташованої нежитлової будівлі загальною площею 3059,40 кв.м., що по вул. Ак. Павлова, 152, в місті Харкові, шляхом викупу його ТОВ "Околиця", у зв'язку з чим, останнім було подано до Управління заяву від 31.07.2002р. про приватизацію цього об'єкту нерухомості.

Наказом Управління № 4774 від 31.07.2002р. заяву ТОВ "Околиця" на приватизацію орендованих нежитлових приміщень було зареєстровано та доручено фірмі-експерту ПП "Агенція по нерухомості "Вектор" провести експертну оцінку вартості нежитлових приміщень з метою їх подальшої приватизації шляхом викупу, а відповідальним за результати такої оцінки покладено на керівника цього підприємства.

Таким чином господарський суд приходить до висновку, що розмір майна, яке підлягало приватизації та призначення компанії, що буде проводити оцінку об'єкту приватизації в процесі її підготовки, відповідно до статті 8 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств" (малу приватизацію)" (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), було визначено саме позивачем, який є органом приватизації.

25.04.2003 р. між Територіальною громадою міста Харкова в особі Харківської міської ради Харківської області, від імені якого діяло Управління (Продавець) та ТОВ "Околиця" (Покупець) було укладено договір № 2528-В-С купівлі-продажу нежитлових приміщень, орендованих ТОВ "Околиця" (далі - Договір), відповідно до умов якого (п. 1.1.) Продавець продав, а Покупець купив нежитлові приміщення 1-го поверху №№ 1-15, 17-23, I, II, загальною площею 383,1 кв.м., літ. "А-2", розташовані за адресою: м. Харків, вул. Ак. Павлова, 152, орендовані ТОВ "Околиця" згідно з договором оренди № 594 від 24.03.1999р. Ці нежитлові приміщення належали Територіальній громаді міста Харкова в особі Харківської міської ради Харківської області на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 07.04.2003р., виданого Виконкомом Харківської міської ради та зареєстрованим Комунальним підприємством "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" 10.04.2003р. за реєстраційним № 649227.

Згідно п. 2.1. Договору, вартість нежитлових приміщень, що відчужувалися, була визначена у відповідності до Методики оцінки вартості майна під час приватизації, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України № 1554 від 12.10.2000р., зафіксована у висновках оцінювача про вартість об'єкту оцінки (Додаток № 1 до цього договору), затверджених начальником Управління, наказ від 18.02.2003р. № 453 і складає 113300,00 грн., що є ціною продажу нежитлових приміщень, вказаних в п. 1.1. цього Договору.

При цьому суд зазначає, що 24.04.2003 р. Управлінням комунального майна та приватизації Харківської міської ради було винесено розпорядження № 415 про укладення спірного договору купівлі-продажу нежитлового приміщення, розташованого за адресою: м. Харків, вул. Академіка Павлова, 152, загальною площею 383,1 кв.м., а отже саме позивачем, який є органом приватизації визначено площу нежитлових приміщень, що підлягали приватизації шляхом відчуження.

Крім того, суд зазначає, що наказом Управлінням комунального майна та приватизації Харківської міської ради № 453 від 18.02.2003 р. було затверджено висновок про вартість об'єкту оцінки - нежитлових приміщень, розташованого за адресою: м. Харків, вул. Академіка Павлова, 152, загальною площею 383,1 кв.м. у розмірі 113300,00 грн. На даний висновок була зроблена рецензія в якому було зазначено, що даний висновок в цілому відповідає загальноприйнятим нормам міжнародної практики оцінки нерухомості.

Зважаючи на наведені обставини, посилання прокурора на те, що ініціатива щодо викупу частини нежитлових приміщень будівлі виходила від покупця, а позивачем та 3-ю особою не визначався склад та перелік майна, який підлягав продажу, є необґрунтованими.

В подальшому, за результатами перевірки, проведеної прокуратурою міста Харкова, 22.02.2010р. було внесено протест на п. 139 вказаного Додатку № 1, за результатами розгляду якого, Харківською міською радою 24.02.2010р. було прийнято рішення № 06/10 "Про розгляд протестів прокурора міста Харкова", згідно якого, п. 139 Додатку № 1 до рішення XIX сесії Харківської міської ради XXIII скликання "Про внесення доповнень до "Програми приватизації об'єктів комунальної власності м. Харкова" від 22.12.2000 р., було скасовано.

Проте суд зазначає, що рішенням господарського суду Харківської області від 27.01.2011 р. по справі № 42/344-10 (н.р. 57/52-10) за позовом ТОВ "Околиця" до Харківської міської ради, 3-і особи - Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, Комунальне підприємство "Харківське міське бюро технічної інвентаризації", за участю прокуратури м. Харкова про визнання недійсним рішення позов було задоволено повністю та судом було визнано недійсним рішення 41 сесії 5 скликання Харківської міської ради Харківської області від 24 лютого 2010 року № 06/10 "Про розгляд протестів прокурора міста Харкова" в частині скасування пункту 139 додатку до рішення 19 сесії 23 скликання Харківської міської ради "Про внесення змін та доповнень до "Програми приватизації об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова" від 27.12.2000 року".

Дане рішення постановою Вищого господарського суду України по справі № 42/344-10 від 27.07.2011 р. було залишено в силі.

При цьому у постанові Вищого господарського суду України по справі № 42/344-10 від 27.07.2011 р. зазначалося про те, що на виконання п. 139 Переліку нежитлових приміщень, які підлягають приватизації (відчуженню) шляхом викупу, Харківської міської ради ТОВ "Околиця" здійснений викуп нежитлових приміщень частками шляхом укладення, зокрема, договору № 2528-В-С від 25.04.2003 р. Вказаний договір було укладено саме на підставі п. 139 вказаного переліку та не був в установленому законом порядку визнаний недійсним, зокрема з підстав їх повної чи часткової невідповідності цьому переліку, відповідному рішенню ради чи вимогам закону.

Разом з цим суд зазначає, що у висновку комплексної судової будівельно-технічної та пожежно-технічної експертизи № 1885/4555 від 30.08.2011 р. зокрема вказувалося про те, що не можливо встановити те, чи відповідає звіт про оцінку нежитлових приміщень 1-го поверху №1-15, 17-23, І, II загальною площею 383,1 кв.м. по вул. Академіка Павлова, 152 у м. Харкові, виконаний ПП "Агенція по нерухомості "Вектор" вимогам законодавства станом на 31.01.2003 р., та те, що не можливо встановити, чи не занижено станом на час проведення оцінки вартість оцінки майна - нежитлових приміщень 1-го поверху №1-15, 17-23, І, II загальною площею 383,1 кв.м. по вул. Академіка Павлова, 152 у м. Харкові.

Також, у висновку комплексної судової будівельно-технічної та пожежно-технічної експертизи № 10750/10751 від 30.03.2012 р. вказувалося про те, що до нежитлових приміщень 1-го та 2-го поверхів в нежитловій будівлі, розташованої за адресою: м. Харків, вул. Академіка Павлова, 152 загальною площею 2261,30 кв.м, які знаходяться в комунальній власності територіальної громади м. Харкова, є технічна можливість вільного доступу, та технічний стан приміщень в нежитловій будівлі літ. "А-2" по вул. Академіка Павлова, 152, які не було викуплено ТОВ "Околиця" є незадовільним, а їх експлуатація можлива за умови проведення ремонту, зазначені приміщення не перебувають в аварійному стані.

Крім того, у вказаному висновку зазначалося про те, що експлуатація та використання за цільовим призначенням під ресторан нежитлових приміщень 1-го та 2-го поверхів в нежитловій будівлі літ. А-2 по вул. Академіка Павлова,152, які знаходяться в комунальній власності територіальної громади м. Харкова при існуючому планувальному рішенні, без реконструкції, окремо від вестибюлю з вхідним тамбуром і двома відкритими сходовими клітинами (приміщення 1, тамбур І), туалетів (приміщення 7, 17), розташованих на першому поверсі, які входять до складу нежитлових приміщень 1-го поверху №1-15, 17-23, І, II загальною площею 383,1 кв.м., що знаходяться у власності ТОВ "Околиця" на підставі договору купівлі-продажу від 25.04.2003 року № 2528-В-С, неможливі.

Також, в ході проведення експертизи були виявлені недоліки вимог правил пожежної безпеки в нежитлових приміщеннях № 16, 24 - 100, III, IV, V, VI першого поверху та приміщення № 1-32, І, ІІ, ІІІ другого поверху в нежитловій будівлі літ. А-2, яка розташована за адресою: вул. Академіка Павлова, 152, м. Харків, які не входять до складу нежитлових приміщень 1-го поверху №1-15, 17-23, І, II загальною площею 383,1 кв.м.

З огляду на вищевикладене та враховуючи те, що до нежитлових приміщень 1-го та 2-го поверхів в нежитловій будівлі, розташованої за адресою: м. Харків, вул. Академіка Павлова, 152 загальною площею 2261,30 кв.м., які знаходяться в комунальній власності територіальної громади м. Харкова, є технічна можливість вільного доступу, господарський суд приходить до висновку, що ці нежитлові приміщення можуть ефективно використовуватися територіальною громадою м. Харкова при умові проведення реконструкції та ремонту, а також при усунені недоліків вимог правил пожежної безпеки.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Частиною 2 ст. 35 ГПК України передбачено, що факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Згідно ст. 41 ГПК України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Відповідно до ч.5 ст. 42 ГПК України висновок судового експерта для господарського суду не є обов'язковим і оцінюється господарським судом за правилами, встановленими статтею 43 цього Кодексу.

У відповідності до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковими.

Згідно ч. 1 ст. 111-12 ГПК України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

Згідно з ч.1 ст. 11 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) викуп застосовується щодо об'єктів малої приватизації, включених до переліку об'єктів, що підлягають приватизації шляхом викупу.

Відповідно до абз.1 ч.1 ст.8 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) з моменту прийняття рішення про приватизацію підприємства здійснюється його підготовка до приватизації, а згідно ч.2 ст. 8 зазначеного Закону строк підготовки об'єкта малої приватизації до продажу не повинен перевищувати двох місяців з дня прийняття рішення про включення його до відповідного переліку об'єктів, що підлягають приватизації.

Також, ст. 23 вказаного Закону було визначено, що після підготовки об'єкта до приватизації між покупцем та уповноваженим представником відповідного органу приватизації укладається договір купівлі-продажу цього об'єкта та складається акт приймання-передачі зазначеного майна.

Відповідно до ч.3 ст.2 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), будівлі (споруди, приміщення) приватизуються разом з розташованими в них об'єктами приватизації, крім випадків відмови покупця від приватизації будівлі (споруди, приміщення), в якій розташований об'єкт, що приватизується шляхом викупу, або якщо на це немає прямої заборони відповідно Фонду державного майна України, Верховної Ради Автономної Республіки Крим чи місцевої Ради відповідного рівня.

Не можуть бути об'єктами малої приватизації будівлі (споруди, приміщення) або їх окремі частини, які становлять національну, культурну та історичну цінність і перебувають під охороною держави.

За наявності заборони на приватизацію будівлі (споруди, приміщення), в якій розташований об'єкт приватизації, або у разі відмови покупця від приватизації будівлі (споруди, приміщення), в якій розташований об'єкт, що приватизується шляхом викупу, зазначені будівлі (споруди, приміщення) передаються у встановленому порядку власникам приватизованих об'єктів в оренду на строк не менш як десять років.

З аналізу даної норми закону вбачається, що законодавець розрізняє складові, які входять до об'єкту приватизації, а саме: об'єктом приватизації, в даному випадку, є ресторан "Околиця", який складається з майна ресторану та будівлі, в якій він знаходиться.

Крім того, ст. 14 Закону України "Про приватизацію державного майна" (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), комісія з приватизації складає проект приватизації об'єкта. Проект плану приватизації повинен передбачати строки та способи приватизації, початкову вартість об'єкта приватизації, рекомендовані форми платежу та ін.

Відповідно до ч. 4 статті 3 Закону України "Про приватизацію державного майна" (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), відчуження майна, що є у комунальній власності, регулюється положеннями цього Закону, інших законів з питань приватизації і здійснюється органами місцевого самоврядування.

Відповідно до абзацу 2 ч.1 ст. 2 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) об'єктом малої приватизації є окреме індивідуально визначене майно, яке враховуючи предмет договору оренди № 594 від 24.03.1999 року й було визначено п.139 рішення 19 сесії Харківської міської ради 23 скликання "Про внесення доповнень до "Програми приватизації об'єктів комунальної власності м. Харкова" від 27.12.2000 року.

Оскільки за договором оренди № 594 від 24.03.1999 року ТОВ "Околиця" у користування передавалось саме нежитлове приміщення загальною площею 3059,4 кв.м., то у відповідності до вимог абзацу 2 ч.1 ст.11 "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) та на виконання п.139 рішення 19 сесії Харківської міської ради 23 скликання "Про внесення доповнень до "Програми приватизації об'єктів комунальної власності м. Харкова" від 27.12.2000 року було укладено спірний договір, відповідно до якого приватизації шляхом викупу підлягали нежитлові приміщення 1-го поверху №1-15, 17-23, І, II загальною площею 383,1 кв.м. по вул. Академіка Павлова, 152 у м. Харкові.

При цьому суд зазначає, що Закон України "Про приватизацію державного майна " та Закон України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", які регулюють відносини, що стосуються предмету спору у даній справі не містять норм, які б встановлювали заборону здійснювати приватизацію об'єктів комунальної власності шляхом їх викупу частинами (поетапно).

Згідно зі статтею 48 Цивільного кодексу УРСР від 18.07.1963 року недійсною є та угода, що не відповідає вимогам закону, однак, зважаючи на наведене, при укладенні спірного договору не було порушено вимог діючого на момент її укладення законодавства.

Окрім цього, рішенням господарського суду Харківської області від 27.01.2011 року у справі № 42/344-10 (н.р. 57/52-10) було встановлено факт відсутності порушення вимог Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), при здійсненні викупу частини нежитлових приміщень ресторану "Околиця". Зазначений факт відповідно до ч.2 ст.35 Господарського процесуального кодексу України не потребує повторного доведення при розгляді даної справи.

Враховуючи вищевикладене господарський суд приходить до висновку, що договір № 2528-В-С від 25.04.2003 р. купівлі-продажу нежитлових приміщень 1-го поверху №№ 1-15, 17-23, I, II, загальною площею 383,1 кв.м., в будинку літ. "А-2", який розташований за адресою: м. Харків, вул. Академіка Павлова, 152, укладений між сторонами відповідає вимогам Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", а експертна вартість нежитлових приміщень, що відчужувалися, визначена у відповідності з Законом України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" та Методикою оцінки вартості майна під час приватизації, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України №1554 від 12.10.2000 року, а тому підстав для визнання договору № 2528-В-С від 25.04.2003 р. недійсним не вбачається.

Щодо клопотання відповідача по справі про застосування строку позовної давності господарський суд зазначає наступне.

Згідно з частинами 2-4 статті 267 ЦК України заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності, яка застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявила сторона у спорі, є підставою для відмови у позові.

Відповідно до положень статті 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

З огляду на те, що позов по справі було подано до суду саме прокурором, а не позивачем, який згідно зі своїми функціями та завданнями, передбаченими Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні" здійснює контроль у сфері приватизації комунального майна, міг або повинен був дізнатися про укладення спірного договору саме у лютому 2010 року, про що було зазначено Вищим господарським судом України у постанові по справі від 20.10.2010 р., та те, що у рішенні господарського суду Харківської області від 27.01.2011 року у справі № 42/344-10 (н.р. 57/52-10) вказувалося, що постановою прокуратури м. Харкова про відмову в порушенні кримінальної справи від 12.05.2010 р. було, встановлено, що під час проведення перевірки виконання вимог законодавства службовими особами управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міськради з питань укладання договору №2528-В-С купівлі-продажу майна ТОВ "Околиця", в діях вищевказаних службових осіб зловживання та перевищення службових повноважень, службового підроблення, а також службової халатності, не було виявлено, господарський суд приходить до висновку, що прокурором строк позовної давності не було пропущено у зв'язку з чим клопотання відповідача по справі про застосування строку позовної давності не може бути задоволено.

За таких обставин господарський суд приходить до висновку, що в задоволенні позову необхідно відмовити повністю.

Відповідно до ч.5 ст. 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже, враховуючи положення ч.5 ст. 49 ГПК України, вартість проведених експертиз по справі у розмірі 18687,40 грн. підлягає покладенню на позивача.

На підставі вищевикладеного та керуючись статтями 1, 12, 22, 29, 32, 33, 34, 41, 42, 43, 49, 75, 82-85, 111-12 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія -

ВИРІШИЛА:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Стягнути з Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (61003, м. Харків, Київський район, майдан Конституції, 16, код ЄДРПОУ 14095412) на користь Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса (61177, м. Харків, Ленінський район, вул. Золочівська, 8А, код ЄДРПОУ 02883133, р/р 31251272210940 в ГУДКУ у Харківській області МФО 851011) вартість проведених експертиз по справі у розмірі 18687,40 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 15.06.2012 р.

Головуючий суддя Доленчук Д. О.

суддя Жигалкін І.П.

суддя Жиляєв Є.М.