Постанова

від 15.06.2012 по справі 2а-3555/12/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

15 червня 2012 року 10:00 № 2а-3555/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., за участю секретаря Хижняк І.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Проектно-монтажний центр "Вітеір" доДержавної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва Державної податкової служби за участюПрокуратури Дніпровського району міста Києва провизнання недійсним податкового повідомлення-рішення ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

13 березня 2012 року (відповідно до відмітки служби діловодства суду) Товариство з обмеженою відповідальністю "Проектно-монтажний центр "Вітеір" (далі по тексту -позивач, ТОВ "Проектно-монтажний центр "Вітеір") звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва (далі по тексту -відповідач, ДПІ у Дніпровському районі м. Києва), в якому просить визнати недійсним податкове повідомлення-рішення ДПІ у Дніпровському районі м. Києва від 23 лютого 2012 року №0000372305.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 березня 2012 року відкрито провадження в адміністративній справі №2а-3555/12/2670, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 27 березня 2012 року.

Протокольною ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 квітня 2012 року замінено первинного відповідача -ДПІ у Дніпровському районі м. Києва на належного -Державну податкову інспекцію у Дніпровському районі міста Києва Державної податкової служби (далі по тексту -позивач, ДПІ у Дніпровському районі м. Києва).

В судових засіданнях неодноразово оголошувалась перерва у зв'язку з витребування додаткових доказів.

07 червня 2012 року в судове засідання не прибув представник відповідача.

Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи неприбуття представника відповідача та положення частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, беручи до уваги відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, в судовому засіданні 07 червня 2012 року суд ухвалив перейти до розгляду справи в письмовому провадженні.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до податкового повідомлення-рішення ДПІ у Дніпровському районі м. Києва від 23 лютого 2012 року №0000372305 згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, пунктом 123.1 пункту 123 Податкового кодексу України, за порушення підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", ТОВ "Проектно-монтажний центр "Вітеір" визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 3 784 179,00 грн., в тому числі за основним платежем -3 027 343,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями -756 836,00 грн.

Зазначене податкові повідомлення-рішення прийнято на підставі акта від 20 січня 2012 року №150/23-522-32662577 "Про результати позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Проектно-монтажний центр "Вітеір" (код ЄДРПОУ 32662577) з питань дотримання податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ "Бета Трейдінг" (код ЄДРПОУ 36925445), ТОВ "Преображение" (код ЄДРПОУ 34480840), ТОВ "Прістекс ЛТД" (код 37144380), ТОВ "Профіткомпані" (код ЄДРПОУ 37313178), ТОВ "Профінком" (код ЄДРПОУ 37378214), ТОВ "Екобудтехнолоджи" (код ЄДРПОУ 37194007), ТОВ "Трейд-Фокс" (код ЄДРПОУ 36186021), ТОВ "Корнест" (код ЄДРПОУ 33935843), ТОВ "Корон-Інвестгруп" (код 36530699), ТОВ "ТС Альянс" (код ЄДРПОУ 35429446), ТОВ "Тібурон" (код ЄДРПОУ 34760055), ТОВ "Профіт-Голд" (код ЄДРПОУ 37378832), ТОВ "Вестком-Груп" (код ЄДРПОУ 36678233) за весь період діяльності; та з ТОВ "Діа-Юнайдет торговельна та будівельна група" (34003512) з 01.01.2008р. по 01.01.2011р." (далі по тексту -Акт перевірки).

У висновку Акта перевірки встановлено порушення позивачем підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", що призвело до завищення податкового кредиту з податку на додану вартість на загальну суму 3 122 847,00 грн., в тому числі: січень 2009 року -95 504,00 грн., лютий 2009 року -287 108,00 грн., березень 2009 року - 153 239,00 грн., квітень 2009 року -191 626,00 грн., травень 2009 року -50 217,00 грн., червень 2009 року -208 745,00 грн., липень 2009 року -127 434,00 грн., серпень 2009 року -132 131,00 грн., вересень 2009 року -504 055,00 грн., жовтень 2009 року -170 004,00 грн., листопад 2009 року -135 760,00 грн., грудень 2009 року -90 395,00 грн., січень 2010 року -20 683,00 грн., лютий 2010 року -29 908,00 грн., березень 2010 року -53 894,00 грн., квітень 2010 року -43 697,00 грн., травень 2010 року -92 324,00 грн., червень 2010 року -106 392,00 грн., липень 2010 року -140 047,00 грн., серпень 2010 року -27 672,00 грн., вересень 2010 року -75 070,00 грн., жовтень 2010 року - 376 697,00 грн., грудень 2010 року -10 246,00 грн.

Зазначені порушення в Акті перевірки обґрунтовані тим, що згідно протоколів допиту свідка особи, зазначені засновниками ТОВ "Трейд-Фокс", ТОВ "Діа-Юнайдет торговельна та будівельна група", ТОВ "Корнест", ТОВ "ТС Альянс", ТОВ "Прістекс ЛТД", ТОВ "Преображение", ТОВ "Екобудтехнолоджи", ТОВ "Тібурон" та ТОВ "Вестком-Груп", не причетні до фінансово-господарської діяльності вказаних підприємств, та порушено кримінальні справи за фактом фіктивного підприємства; згідно висновку експерта підписи на деклараціях з податку на прибуток та з податку на додану вартість ТОВ "Діа-Юнайдет торговельна та будівельна група" від імені директора Кондратьева Ю.В. виконані різними особами.

Наведені обставини, на думку відповідача, свідчать, що відбувся правочин, який суперечить моральним засадам суспільства та є таким, що укладений з метою, суперечною інтересам держави та суспільства, а отже є нікчемним.

Позивач не погоджується висновками Акта перевірки та прийнятим на їх підставі податковим повідомленням-рішенням,мотивуючи позовні вимоги наступним: всі господарські операції з підприємствами-контрагентами супроводжені належним чином оформленими первинними документами та податковими накладними; контрагенти на момент їх здійснення були зареєстровані як юридичні особи та платини податку на додану вартість; формування податкового кредиту не залежить від виконання податкових обов'язків постачальником; нікчемність укладених правочинів не підтверджена жодним доказом.

Доводи відповідача, викладені в письмовому запереченні проти позову, повністю співпадають з висновками Акта перевірки.

Окружний адміністративний суд міста Києва вважає обґрунтованими позовні вимоги ТОВ "Проектно-монтажний центр "Вітеір", виходячи з наступних мотивів.

Як зазначив Вищий адміністративний суд України в листі від 02 червня 2011 року №742/11/13-11, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Таким чином, в межах даного спору слід встановити факт здійснення (реальність) господарських операцій ТОВ "Проектно-монтажний центр "Вітеір" з ТОВ "Трейд-Фокс", ТОВ "Діа-Юнайдет торговельна та будівельна група", ТОВ "Корнест", ТОВ "ТС Альянс", ТОВ "Прістекс ЛТД", ТОВ "Преображение", ТОВ "Екобудтехнолоджи", ТОВ "Тібурон" та ТОВ "Вестком-Груп", обставини використання придбаних послуг у власній господарській діяльності позивача, встановити спеціальну податкову правосуб'єктність учасників господарської операції (зокрема, чи були платниками податку на додану вартість).

Як підтверджують матеріали справи, протягом січня-лютого 2009 року згідно видаткових накладних ТОВ "Трейд-Фокс" поставило позивачу електромонтажне обладнання, в тому числі для відео спостереження (кабель, датчики тиску, шафи управління тощо) на загальну суму 327 865,18 грн.; та виписало на адресу ТОВ "Проектно-монтажний центр "Вітеір" податкові накладні на загальну суму 327 865,18 грн., у тому числі податок на додану вартість -54 614,19 грн.

В березні, квітні 2009 року між ТОВ "Проектно-монтажний центр "Вітеір" (генпідрядник) та ТОВ "Діа-Юнайдет торговельна та будівельна група" (підрядник) укладено договори підряду, згідно з якими останнє зобов'язується виконати електромонтажні роботи та здійснити закупівлю обладнання на об'єктів "Офісні приміщення за адресою: м. Київ, вул. Старонаводницька, 10-Г"; роботи з газопостачання котельної та закуплю обладнання по об'єкту: "м. Київ, вул. Депутатська, 15/17" та малярні роботи, роботи з ґрунтування поверхонь та постачання матеріалів по об'єкту: "СМТ Петрівсько-складський комплекс холодильного обладнання в Київській області".

Згідно з актами приймання виконаних підрядних робіт, довідок про вартість виконаних робіт ТОВ "Діа-Юнайдет торговельна та будівельна група" виконало малярі, монтажні та електромонтажні роботи та виписало на адресу позивача податкові накладні на загальну суму 1 447 640,40 грн., у тому числі податок на додану вартість -241 273,40 грн.

Протягом червня-грудня 2009 року, січня, лютого 2010 року за договорами підряду ТОВ "Корнест" (виконавець) виконувало монтажні роботи, малярні, ремонтні та розрахунково-вимірювальні роботи, монтаж відео нагляду, зокрема, газопостачання котельні Європейського університету, гіпермаркету "Епіцентр", ремонт системи оповіщення в магазині "Ельдорадо". Згідно актів приймання виконаних підрядних робіт, довідок про вартість робіт ТОВ "Корнест" виконало обумовлені роботи та виписало на адресу ТОВ "Проектно-монтажний центр "Вітеір" податкові накладні на загальну суму 6 102 997,20 грн., в тому числі податок на додану вартість -1 017 166,27 грн.

Протягом липня-листопада 2009 року ТОВ "ТС Альянс" поставило на адресу позивача електромонтажне обладнання (датчик тиску, шафи управління, кабель, оповіщувачі) та виписало податкові накладні на загальну суму 1 293 094,34 грн., в тому числі податок на додану вартість 215 515,72 грн.

Протягом періоду липень-жовтень, грудень 2010 року ТОВ "Прістекс" поставило на адресу позивача електромонтажне обладнання (плати, оповіщувачі, кабель, камери, блоки, клапани, щити тощо) та виписало податкові накладні на загальну суму 849 463,04 грн., в тому числі податок на додану вартість 141 577,17 грн.

В лютому, березні, квітні, травні, червні, липні та серпні 2010 року між ТОВ "Проектно-монтажний центр "Вітеір" (замовник) та ТОВ "Преображение" (виконавець) укладено договори підряду, згідно з якими останнє зобов'язується виконати математичні розрахунки для подальшого виконання робі, монтажні, малярні роботи, пусконалагоджувальні роботи систем відео спостереження, тестування та діагностування обладнання.

Згідно з актами здачі-приймання робіт, актами приймання виконаних будівельних робіт, довідок про вартість виконаних робіт ТОВ "Преображение" виконало обумовлені договорами роботи, зокрема, електромонтажні роботи в багатоквартирному будинку в с. Щасливе Бориспільського району Київської області, діагностика, тестування датчиків сигналізації в житловому комплексі "Соломянка", по вул. Ф. Пушиної, 21 в м. Києві, установки камер на складі магазину "Ельдорадо" у м. Києві, монтажу автоматичної сигналізації ДПП "Укрпластавтомат" на площі ЗАТ "Металокерамік" по вул. Каштановій, 25 в м. Обухів Київської області, та виписало на адресу позивача податкові накладні на загальну суму 2 407 350,42 грн., у тому числі податок на додану вартість -401 225,07 грн.

В серпні, вересні, жовтні, листопаді 2010 року між ТОВ "Проектно-монтажний центр "Вітеір" (замовник) та ТОВ "Екобудтехнолоджи" (підрядник) укладено договори підряду, згідно з якими останнє зобов'язується виконати електромонтажні роботи, комплекс монтажних робіт систем захисту інформації та відео спостереження, будівельно-монтажні роботи та ін.

Згідно з актами здачі-приймання робіт, актами приймання виконаних будівельних робіт, довідок про вартість виконаних робіт ТОВ "Екобудтехнолоджи" протягом вересня, жовтня, грудня виконало обумовлені договорами роботи, зокрема, на об'єктах: Українсько-азербайджанський комплекс по вул. Карпатській у місті Трускавець, автозаправна станція в селі Гаврилівка Вишгородського району, багатоквартирний будинок в с. Щасливе Бориспільського району Київської області, та виписало на адресу позивача податкові накладні на загальну суму 2 427 041,35 грн., у тому числі податок на додану вартість -404 506,89 грн.

У грудні 2008 року, січні, лютому, березні, квітні, травні, червні 2009 року між ТОВ "Проектно-монтажний центр "Вітеір" (генпідрядник) та ТОВ "Тібурон" (підрядник) укладено договори підряду, згідно з якими останнє зобов'язується виконати електромонтажні роботи, комплекс робіт з газопостачання, монтаж вентиляції тощо на об'єктах замовника.

Згідно з актами приймання виконаних підрядних робіт, довідок про вартість виконаних робіт, актів здачі-приймання робіт ТОВ "Тібурон" протягом січня-липня 2009 року, виконало обумовлені договорами роботи, зокрема, на об'єктах: корпус №4 адміністративної будівлі по вул. Старокиївській, 10А в місті. Києві, Логістичний центр "БІОКОН" в межах Великоолександрівської сільської ради Бориспільського району, адміністративно-виробничі площі в селі Софіївська Борщагівка, вул. Віскозна -"Епіцентр", та виписало на адресу позивача податкові накладні на загальну суму 3 970 357,76 грн., у тому числі податок на додану вартість -661 726, 29 грн.

Протягом періоду січня, лютого, квітня, червня 2010 року ТОВ "Вестком-Груп" поставило на адресу позивача електромонтажне обладнання (плати відео захвату, мікропроцесорні блоки, вимикачі елегазові, радіобрелки, щити обліку) та виписало податкові накладні на загальну суму 698 741,66 грн., в тому числі податок на додану вартість 116 456,94 грн.

Розрахунки між сторонами проведено у безготівковій формі на повну суму вартості поставлених товарів та виконаних робітки, що підтверджується платіжними дорученнями та копіями виписок банку, долучених до матеріалів справи.

Згідно з пунктом 1.7 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), податковий кредит -це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку ; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Підставою для нарахування податкового кредиту, відповідно до підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

За приписом підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті Закону України "Про податок на додану вартість" датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) -в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної , що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг) .

Закон України "Про податок на додану вартість" передбачає тільки один випадок не включення до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг) - це не підтвердження таких сум податковими накладними чи митними деклараціями (підпункт 7.4.5 пункту 7.4 статті 7).

Згідно з підпунктом 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) назву юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну назву отримувача; ж) ціну продажу без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Відповідно до вимог підпункту 7.2.4 пункту 7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

З аналізу вказаних правових норм та обставин справи суд приходить до висновку, що необхідними та достатніми підставами для включення позивачем до складу податкового кредиту відповідних сум податку на додану вартість є: придбання ним товару з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності; сплата чи нарахування сум податку на додану вартість у зв'язку з таким придбанням.

Як вбачається з обставин справи, позивач в податкових деклараціях з податку на додану вартість за січень-грудень 2009 року, січень-грудень 2010 року в складі податкового кредиту відобразив суми податку на додану вартість на підставі податкових накладних, виписаних ТОВ "Трейд-Фокс", ТОВ "Діа-Юнайдет торговельна та будівельна група", ТОВ "Корнест", ТОВ "ТС Альянс", ТОВ "Прістекс ЛТД", ТОВ "Преображение", ТОВ "Екобудтехнолоджи", ТОВ "Тібурон" та ТОВ "Вестком-Груп", у зв'язку з придбанням електромонтажного обладнання, електромонтажних та інших будівельних робіт.

Як встановлено судом, на момент складання податкових накладних контрагенти позивача - ТОВ "Трейд-Фокс", ТОВ "Діа-Юнайдет торговельна та будівельна група", ТОВ "Корнест", ТОВ "ТС Альянс", ТОВ "Прістекс ЛТД", ТОВ "Преображение", ТОВ "Екобудтехнолоджи", ТОВ "Тібурон" та ТОВ "Вестком-Груп" - були зареєстровані як платники податку на додану вартість у встановленому законодавством порядку, а тому мали право нараховувати податок на додану вартість та складати податкові накладні на кожну поставку товарів, робіт та послуг; в свою чергу, податкові накладні, на підставі яких позивач формував податковий кредит, та копії яких знаходяться в матеріалах справи, відповідають вимогам, встановленим підпунктом 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість".

Вирішуючи питання про реальність операцій з поставки зернових культур та питання придбання товару з метою використання у власній господарській діяльності, суд звертає увагу на наступне.

Відповідно до визначення частини першої статті 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Пункт 1.32 статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" визначає господарську діяльність як будь-яку діяльність особи, направлену на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

За даними витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців основними напрямами діяльності ТОВ "Проектно-монтажний центр "Вітеір" є діяльність у сфері інжинірингу, монтаж систем пожежної та охоронної сигналізації, монтаж антен. Позивач має ліцензію Державної архітектурної інспекції на здійснення господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури, що діє до 24 червня 2012 року, та надає послуги з вогнезахисної обробки, установки охоронно-пожежної сигналізації, автоматичних систем пожежогасіння, димовидалення, вентиляції, кондиціонування, опалення тощо.

Суд встановив, що придбане монтажне та обладнання та будівельні матеріали використовувались позивачем на об'єктах замовників послуг під час виконання електромонтажних робіт, робіт з вогнегасного покриття, монтажу систем відео спостереження тощо; а виконані зазначеними вище контрагентами послуги замовлялись позивачем для виконання відповідних робіт на об'єктах замовників, зокрема, для ТОВ "Штрабаг", ТОВ "Укренергопром-3", ТОВ "Комплекс-Агромарс", ПВКФ "Амур", ПАТ "УкрСиббанк", ЗАТ "Київстар Дж.Ес.Ем.", ДПІІ "Укрпластавтомат", ТОВ "Алеана", ТОВ "Ворлдвайд Мануфактурінг, І.Д." та інших.

Крім того, ТОВ "Діа-Юнайдет торговельна та будівельна група", ТОВ "Корнест", ТОВ "Преображение", ТОВ "Екобудтехнолоджи", ТОВ "Тібурон" на момент виконання будівельних та монтажних робіт мали чинні ліцензії на здійснення будівельної діяльності та господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури.

В свою чергу, на думку суду, видання уповноваженим органом зазначених ліцензій свідчить про наявність у підприємств-постачальників адміністративно-господарських можливостей для здійснення такого роду діяльності.

На підтвердження реальності спірних господарських операцій позивач надав в матеріали справи наступні докази: копії господарських договорів із замовниками, актів виконаних робіт, видаткових накладних, довідок про вартість виконаних робіт, актів приймання виконаних підрядних робіт, виписок банку, фото збудованих (змонтованих) об'єктів, експертних висновків Управління нормативно-технічної роботи та ліцензування ГУ МНС України в київській області про відповідність збудованих об'єктів вимогам пожежної безпеки, подяки від ТОВ "Алеана" та ТОВ "Ворлдвайд Мануфактурінг, І.Д." за якісне виконання робіт.

Таким чином, суд приходить до висновку, що операції ТОВ "Проектно-монтажний центр "Вітеір" з ТОВ "Трейд-Фокс", ТОВ "Діа-Юнайдет торговельна та будівельна група", ТОВ "Корнест", ТОВ "ТС Альянс", ТОВ "Прістекс ЛТД", ТОВ "Преображение", ТОВ "Екобудтехнолоджи", ТОВ "Тібурон" та ТОВ "Вестком-Груп" здійснені в межах господарської діяльності, є реальними, відповідають дійсному економічному змісту та підтверджуються необхідними документами, що є свідченням добросовісності позивача при здійсненні вказаних операцій.

Доказів на підтвердження того, що ТОВ "Трейд-Фокс", ТОВ "Діа-Юнайдет торговельна та будівельна група", ТОВ "Корнест", ТОВ "ТС Альянс", ТОВ "Прістекс ЛТД", ТОВ "Преображение", ТОВ "Екобудтехнолоджи", ТОВ "Тібурон" та ТОВ "Вестком-Груп" не можливостей на виконання господарських зобов'язань по спірним операціям, відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих зобов'язань відповідачем до суду не надано.

Стосовно висновків Акта перевірки про нікчемність правочину, укладеного між позивачем, ТОВ "Трейд-Фокс", ТОВ "Діа-Юнайдет торговельна та будівельна група", ТОВ "Корнест", ТОВ "ТС Альянс", ТОВ "Прістекс ЛТД", ТОВ "Преображение", ТОВ "Екобудтехнолоджи", ТОВ "Тібурон" та ТОВ "Вестком-Груп" суд звертає увагу на наступне.

Частина перша статті 203 Цивільного кодексу України встановлює, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до частини першої статті 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Згідно з частиною другою статті 228 Цивільного кодексу України правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Частина третя цієї статті визначає ,що у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Для застосування санкцій, передбачених статтею 228 Цивільного кодексу України, необхідним є наявність умислу на укладення угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, наприклад, вчинення удаваного правочину з метою приховання ухилення від сплати податків чи з метою неправомірного одержання з державного бюджету коштів шляхом відшкодування податку на додану вартість у разі його несплати контрагентами до бюджету.

Доказами в адміністративному судочинстві, за визначенням частини першої статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України, є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

У відповідності до частин першої та четвертої статті 70 цього Кодексу, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування , крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Відповідачем не наведено, а судом не встановлено, підстав для визнання нікчемним правочину, укладеного між позивачем та його постачальниками, а також не надано доказів, які б свідчили, що правочини в межах спірних правовідносин, є такими, що порушують публічний порядок чи спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна держави.

Крім того, в силу положень частини третьої статті 228 Цивільного кодексу України питання недійсності правочину у разі недодержання вимоги щодо його відповідності інтересам держави і суспільства, його моральним засадам вирішується виключно судом.

При вирішенні даного спору суд притримується позиції, що у разі якщо на час здійснення господарських операцій, за якими податковий орган не визнає обґрунтованим віднесення позивачем до податкового кредиту сум податку на додану вартість, постачальники були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також мали свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість, покупець не може нести відповідальність ні за несплату податків продавцями, ні за можливу недостовірність відомостей про них, наведених у зазначеному реєстрі, за умови необізнаності щодо неї.

При цьому, слід враховувати вимоги статті 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", яка встановлює: якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін; якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними; якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою , крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

Так, на момент здійснення спірних господарських операцій ТОВ "Трейд-Фокс", ТОВ "Діа-Юнайдет торговельна та будівельна група", ТОВ "Корнест", ТОВ "ТС Альянс", ТОВ "Прістекс ЛТД", ТОВ "Преображение", ТОВ "Екобудтехнолоджи", ТОВ "Тібурон" та ТОВ "Вестком-Груп" зареєстровані як юридичні особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

На думку суду, позивач, як покупець, не може нести відповідальність ні за несплату податків продавцями, ні за можливу недостовірність відомостей про них, наведених у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, за умови необізнаності щодо неї.

Крім того, посилання відповідача на порушення кримінальних справ за фактом фіктивного підприємства та на висновок експерта про те, що підписи на деклараціях з податку на прибуток та з податку на додану вартість ТОВ "Діа-Юнайдет торговельна та будівельна група" від імені директора Кондратьева Ю.В. виконані різними особами, не приймаються судом до уваги, оскільки порушення кримінальної справи відносно особи не є доказом її вини у вчиненні злочину; відповідно до статті 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду; а підписання податкової звітності від імені директора підприємства іншою особою не позбавляє правового статусу податкових накладних, виписаних таким підприємством.

Враховуючи викладене, суд вважає, що ТОВ "Проектно-монтажний центр "Вітеір" правомірно сформовано податковий кредит з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ "Трейд-Фокс", ТОВ "Діа-Юнайдет торговельна та будівельна група", ТОВ "Корнест", ТОВ "ТС Альянс", ТОВ "Прістекс ЛТД", ТОВ "Преображение", ТОВ "Екобудтехнолоджи", ТОВ "Тібурон" та ТОВ "Вестком-Груп", а висновки Акта перевірки про порушення позивачем підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" помилковими, відтак визначення суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість з урахуванням штрафних санкцій є протиправним.

Судом також встановлено, що позапланова виїзна перевірка ТОВ "Проектно-монтажний центр "Вітеір" проведена на підставі підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України за постановами слідчого ОВС СВ ПМ Державної податкової адміністрації у місті Києві Вітера В.О. від 16 грудня 2011 року в межах кримінальної справи №70-00539 та слідчого СОГ СВ ПМ Державної податкової адміністрації у місті Києві Іценка Є.М. в межах кримінальної справи №43-207, тобто є такою, що призначена відповідно до Кримінально-процесуального кодексу України.

Пункт 86.9 статті 86 Податкового кодексу України встановлює, що у разі якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду . Матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність.

Враховуючи те, що перевірка позивача в межах спірних правовідносин призначена відповідно до кримінально-процесуального закону, суд вважає, що ДПІ у Дніпровському районі м. Києва не мала підстав для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Доказів на підтвердження того, що в кримінальних справах існує рішення суду, яке набрало законної сили, відповідачем до суду не надано.

При цьому пункт 86.9 статті 86 Податкового кодексу України не передбачає будь-яких винятків для прийняття податкового повідомлення-рішення до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду в залежності від характеру чи кваліфікації розслідуваного суспільно небезпечного діяння.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення ДПІ у Дніпровському районі м. Києва від 23 лютого 2012 року №0000372305 є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, ДПІ у Дніпровському районі м. Києва не доведена правомірність та обґрунтованість прийняття спірних податкових повідомлень-рішень з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ТОВ "Проектно-монтажний центр "Вітеір" підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Проектно-монтажний центр "Вітеір" задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва від 23 лютого 2012 року №0000372305.

3. Присудити з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань за зобов'язаннями Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва Державної податкової служби на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Проектно-монтажний центр "Вітеір" понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 146,00 грн. (дві тисячі сто сорок шість гривень нуль копійок).

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.А. Кузьменко