Постанова

від 29.05.2012 по справі 2а-6443/11/1370

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2012 р. Справа № 123893/11

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Коваля Р.Й.,

суддів Довгополова О.М.,

Судової-Хомюк Н.М.,

з участю секретаря судового засідання Ігнатович Ю.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Франківському районі м.Львова на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2011 року в адміністративній справі № 2а-6443/11/1370 за позовом приватного підприємства «Т.Н.Д.» до державної податкової інспекції у Франківському районі м.Львова про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

У червні 2011 року приватне підприємство «Т.Н.Д.» звернулося із вказаним позовом до Львівського окружного адміністративного суду та просило визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення від 26 квітня 2011 року № 0000462330, яким ДПІ у Франківському районі м.Львова застосувала до підприємства штрафні санкції в сумі 9383,04 грн. за порушення пунктів 3.1, 7.39, 7.41 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою правління НБУ № 637 від 15.12.2004 року.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що первинними документами не підтверджено використання лише 304,20 грн., а не 9340,20 грн., як зазначено в акті перевірки від 18.03.2011 року № 43/23-2/32894288. Вважає неправомірними висновки податкового органу про непідтвердження відповідними розрахунковими або платіжними документами здійснення розрахунків підзвітною особою на суму 9000 грн. та відшкодування вартості послуг в сумі 79,84 коп.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2011 року позов задоволено. Визнано протиправним податкове повідомлення-рішення ДПІ у Франківському районі м.Львова від 26 квітня 2011 року № 0000462330.

Не погодившись з прийнятою постановою, її оскаржила ДПІ у Франківському районі м.Львова, яка вважає, що така винесена із неправильним застосуванням норм права, а висновки суду не відповідають фактичних обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення позовних вимог.

Апелянт просив скасувати зазначену постанову та постановити нове рішення, яким в задоволенні адміністративного позову ПП «Т.Н.Д.» відмовити.

Вимоги апеляційної скарги обгрунтовує тим, що судом в процесі судового розгляду справи взагалі не досліджувались питання підтвердження підзвітною особою факту використання коштів належним чином оформленими документами, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення було скасовано із формальних підстав, оскільки в процесі судового розгляду справи судом не було встановлено, що підзвітна особа прозвітувалася про витрачені готівкові кошти шляхом підтвердження факту їх витрачання належним чином оформленими касовими документами.

Однак, для суті спору значення має лише наявність чи відсутність фактів порушення платником податків вимог законодавства, виявлених під час перевірки, а недоліки, що мали місце при документуванні результатів перевірки, не впливають на розкриття змісту порушення податкового законодавства і не є підставою для скасування податкового повідомлення-рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що апеляційна скарга належить до часткового задоволення з наступних підстав.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, приватне підприємство «Т.Н.Д.» зареєстроване як суб'єкт підприємницької діяльності та перебуває на податковому обліку в ДПІ у Франківському районі м.Львова.

В період з 25.03.2011 року по 12.03.2011 року ДПІ у Франківському районі м.Львова провела виїзну планову документальну перевірку ПП «Т.Н.Д.» з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.01.2008 року по 31.12.2010 року, за результатами якої було складено акт від 18.03.2011 року № 43/23-2/32894288.

Перевіркою виявлено порушення ПП «Т.Н.Д.» пунктів 3.1, 7.39, 7.41 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою правління НБУ № 637 від 15.12.2004 року (далі - Положення № 637), яке полягає в тому, що в авансових звітах відсутні оформлені належним чином розрахункові документи (касовий чек, розрахункова квитанція), які б підтверджували факт продажу товарів, надання послуг за готівкові кошти на суму 9383,04 грн.

На підставі зазначеного акту, відповідно до встановлених порушень та згідно із п.п.54.3.3 п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України, ст.1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» за № 436/95 від 12.06.1995 року (далі - Указ № 436/95 від 12.06.1995 року) ДПІ у Франківському районі м.Львова прийняла податкове повідомлення-рішення від 26 квітня 2011 року № 0000462330 про застосування до ПП «Т.Н.Д.» штрафних (фінансових) санкцій на суму 9383 грн. 04 коп.

Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції мотивував його тим, що податковим органом під час проведення перевірки порушено вимоги Положення № 637 в частині оформлення матеріалів перевірки. Крім того, контролюючим органом не перевірено правильність видачі готівки під звіт, що вимагається відповідно до пункту 7.37 вказаного Положення, відтак висновки про порушення використання таких коштів є безпідставними, а застосування штрафних санкцій є необгрунтованим.

Проте колегія суддів вважає такі висновки суду першої інстанції помилковими, виходячи з наступного.

Порядок ведення касових операцій у національній валюті України підприємствами (підприємцями), а також окремі питання організації банками роботи з готівкою, зокрема порядок видачі коштів під звіт або на відрядження, визначає Положення № 637.

Пунктом 2.11 вказаного Положення передбачено, що видача готівкових коштів під звіт на виробничі (господарські) потреби дозволяється на строк не більше двох робочих днів, включаючи день отримання готівкових коштів під звіт.

Відповідно до п.3.1 даного Положення касові операції оформляються касовими ордерами, видатковими відомостями, розрахунковими документами, документами за операціями із застосуванням спеціальних платіжних засобів, іншими касовими документами, які згідно із законодавством України підтверджували б факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) готівкових коштів.

Згідно із п.7.36 та п.7.37 цього Положення, метою перевірки щодо порядку видачі готівки під звіт та її використання є здійснення контролю за дотриманням підприємствами встановленого порядку видачі готівкових коштів під звіт (у тому числі на відрядження) та їх використання відповідно до вимог цього Положення та інших нормативно-правових актів.

Під час проведення перевірок аналізується порядок видачі підприємствами сум під звіт, виявляються факти неправомірної видачі готівки під звіт працівникам, які повністю не розрахувалися за попередньо видані їм кошти, факти несвоєчасного звітування, а також випадки передавання підзвітних коштів одним працівником іншому тощо.

Крім того, пунктами 7.39, 7.41 та 7.42 даного Положення передбачено, що під час проведення перевірок аналізується порядок видачі підприємствами сум під звіт, виявляються факти неправомірної видачі готівки під звіт працівникам, які повністю не розрахувалися за попередньо видані їм кошти, факти несвоєчасного звітування, а також випадки передавання підзвітних коштів одним працівником іншому тощо.

Під час перевірки звітів про використання коштів для вирішення господарських питань особлива увага приділяється дотриманню підзвітними особами встановлених термінів складання та подання до бухгалтерії відповідних звітів, своєчасність повернення до каси підприємств залишку невикористаних коштів (одночасно з відповідним звітом), наявність оригіналів підтвердних документів, їх погашення тощо. Крім того, ураховується те, що подання звітів про використання коштів із порушенням установлених термінів може дозволятися лише у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю підзвітної особи або за інших обставин, що мають документальне підтвердження.

До уваги береться також і те, що не повинні порушуватися строки та умови видачі готівки під звіт, визначені законодавством України, зокрема пунктом 2.11 цього Положення.

Звітування за одержані під звіт готівкові кошти здійснюється фізичною особою шляхом оформлення звіту про використання коштів, наданих на відрядження або під звіт, порядок складання якого визначений наказом ДПА України від 19.09.2003 року № 440 «Про затвердження форми Звіту про використання коштів, наданих на відрядження або під звіт, та Порядку складання вказаного Звіту».

У підпункті 9.10.2 пункту 9.10 статті 9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» визначено, що звіт про використання коштів, наданих на відрядження або під звіт, надається до закінчення третього банківського дня, наступного за днем, у якому платник податку завершує відрядження або виконання окремої цивільно-правової дії за дорученням та за рахунок особи, що надала кошти під звіт.

Як було встановлено податковим органом в ході проведеної перевірки, у перевіреному періоді позивачем було порушено порядок видачі готівки під звіт та її використання, зокрема п.3.1, п.7.39 та п.7.41 Положення № 637, яке полягає в тому, що в авансових звітах відсутні оформлені належним чином розрахункові документи (касовий чек, розрахункова квитанція), які б підтверджували факт продажу товарів, надання послуг підприємству за готівкові кошти на суму 9383,04 грн.

Із матеріалів справи видно, що до авансового звіту АО-0000079 від 30.07.2009 року щодо суми 9303,20 грн. було долучено накладну за № 59 на суму 9000 грн., квитанцію до прибуткового касового ордера на цю суму, датовану 01.08.2011 року, та рахунок-фактуру ПП «Інсталпласт-ХВ» № 2300 від 30 липня 2009 року. Крім того, до авансового звіту № 3 від 14.06.2010 року було долучено лише грузову декларацію від того ж числа за № 3217050, якою розраховано вартість перевезення в сумі 79,84 грн. і не долучено документ про оплату цих послуг.

Тобто, позивач допустив порушенням порядку видачі готівки під звіт та її використання, оскільки підзвітна особа не прозвітувала про витрачені на закупівлю товарів (послуг) готівкові кошти у визначений законодавством термін шляхом подання звіту про використання коштів, який оформляється на підставі касових документів, із долученням до нього їх оригіналів.

Статтею 1 Указу № 436/95 від 12.06.1995 року встановлено, що у разі порушення юридичними особами норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу: за проведення готівкових розрахунків без подання одержувачем коштів платіжного документа (товарного або касового чека, квитанції до прибуткового ордера, іншого письмового документа), який би підтверджував сплату покупцем готівкових коштів, - у розмірі сплачених коштів.

Разом з тим, статтею 238 Господарського кодексу України передбачено, що за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Відповідно до статті 239 Господарського Кодексу України органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень та у порядку, встановленому законом, можуть застосовувати до суб'єктів господарювання таку адміністративно-господарську санкцію, як адміністративно-господарський штраф.

Адміністративно-господарський штраф, відповідно до ст.241 Господарського кодексу України, - це грошова сума, що сплачується суб'єктом господарювання до відповідного бюджету у разі порушення ним встановлених правил здійснення господарської діяльності.

З огляду на зазначене, штрафи, визначені Указом № 436/95 від 12.06.1995 року, є за своєю суттю адміністративно-господарською санкцією, оскільки вони застосовуються до суб'єктів господарювання у випадку порушення ними норм із регулювання обігу готівки в національній валюті і стягуються до відповідного бюджету.

А відповідно до положень статті 250 Господарського кодексу України адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Як видно із матеріалів справи, оскаржуване податкове повідомлення-рішення ДПІ у Франківському районі м.Львова за № 0000462330 від 26 квітня 2011 року на суму 9303,20 грн. прийняте у зв'язку із вчиненням порушення 30.07.2009 року, а на суму 79,84 грн. - у зв'язку із вчиненням порушення 14.06.2010 року.

З урахуванням зазначеного, застосування податковим органом штрафу у розмірі 9303,20 грн. є неправомірним, оскільки вчинене поза межами строків, передбачених статтею 250 Господарського кодексу України.

Поряд з тим, в ході апеляційного розгляду справи від представника позивача надійшло клопотання про закриття провадження у справі в зв'язку із припиненням ПП «Т.Н.Д.» на підставі визнання його банкрутом, що підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за № 911088 від 25.05.2012 року.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 157 КАС України суд закриває провадження у справі в разі ліквідації підприємства, установи, організації, які були стороною у справі.

Відповідно до статті 203 КАС України постанова або ухвала суду першої інстанції скасовується в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається з підстав, встановлених відповідно статтями 155 і 157 цього Кодексу.

Якщо судом першої інстанції ухвалено законне та обґрунтоване судове рішення, а обставини, які стали підставою для закриття провадження у справі, виникли після його ухвалення, суд апеляційної інстанції визнає таке рішення нечинним і закриває провадження у справі.

За наведених обставин постанову суду першої інстанції в частині визнання протиправним податкового повідомлення-рішення ДПІ у Франківському районі м.Львова від 26 квітня 2011 року № 0000462330 на суму 79 грн. 84 коп. необхідно скасувати, у зв'язку з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а в решті - визнати нечинною і провадження у справі закрити, у зв'язку із ліквідацією ПП «Т.Н.Д.».

Керуючись п.5 ч.1 ст.157, ст.ст.160 ч.3, 195, 196, 198, 202, 203, 205, 207, 211, 212, 254 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Франківському районі м.Львова задовольнити частково.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2011 року в адміністративній справі № 2а-6443/11/1370 в частині визнання протиправним податкового повідомлення-рішення ДПІ у Франківському районі м.Львова від 26 квітня 2011 року № 0000462330 на суму 79 грн. 84 коп. скасувати.

Прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог в частині визнання протиправним податкового повідомлення-рішення ДПІ у Франківському районі м.Львова від 26 квітня 2011 року № 0000462330 на суму 79 грн. 84 коп.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2011 року в адміністративній справі № 2а-6443/11/1370 в частині визнання протиправним податкового повідомлення-рішення ДПІ у Франківському районі м.Львова від 26 квітня 2011 року № 0000462330 на суму 9303 грн. 20 коп. визнати нечинною.

Провадження у справі закрити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення постанови в повному обсязі.

Головуючий суддя Р.Й. Коваль

Судді О.М.Довгополов

Н.М.Судова-Хомюк

Постанова складена у повному обсязі 01 червня 2012 року.