Постанова

від 31.05.2012 по справі 2а-1670/7354/11

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 травня 2012 р. Справа № 2а-1670/7354/11 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Любчич Л.В.

Суддів: Сіренко О.І. , Спаскіна О.А.

за участю секретаря судового засідання Зливко І.М.

представника позивача - Павленко В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Відкритого акціонерного товариства Полтавське пусконалагоджувальне управління об'єднання " Агроспецмонтаж" на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 10.10.2011р. по справі № 2а-1670/7354/11

за позовом Відкритого акціонерного товариства Полтавське пусконалагоджувальне управління об'єднання " Агроспецмонтаж"

до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби

про визнання визнання недійсними податкових повідомлень рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Відкрите акціонерне товариство Полтавське пусконалагоджувальне управління об'єднання "Агроспецмонтаж" (далі - ВАТ ППУО "Агроспецмонтаж") звернулося до суду із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби (далі - ДПІ у м. Полтаві) про визнання недійсними податкових повідомлень рішень.

В позовній заяві просив визнати недійсними податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Полтаві №0002102301 від 29.08.2011 року, № 0002082301 від 29.08.2011 року.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2011 року в задоволенні адміністративного позову було відмовлено.

Не погодившись з даною постановою суду, ВАТ ППУО "Агроспецмонтаж" подано апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи просило скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нову, якою позовні вимоги задовольнити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач зазначив, що відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов до неправомірного висновку про те, що приймаючи спірне податкове повідомлення -рішення відповідач діяв на підставі та у спосіб, що передбачений діючим законодавством.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення, просив розглянути справу без участі уповноваженого предствника (т.2 а.с. 242, 243).

Відповідно до положень п. 4 ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), справа розглянута без участі представника відповідача, який був належним чином повідомлений про дату, місце та час розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, дослідивши письмові докази по справі, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем як під час проведеної перевірки, так і під час судового розгляду не було підтверджено реальне виконання укладених із контрагентом -ТОВ "Аніма А" господарських операцій, не надано доказів транспортування продукції.

Колегія суддів з даним висновком суду не погоджується виходячи з наступного.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що співробітниками ДПІ у м. Полтаві у період з 02.08.2011 року по 08.08.2011 року проведено позапланову виїзну документальну перевірку ВАТ ППУО "Агроспецмонтаж" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2008 року по 08.08.2011 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2008 року по 08.08.2011 року, за результатами якої складено Акт № 6353/23-1/00912184 від 15.08.2011 року.

На підставі вище зазначеного акту, 29.08.2011 року ДПІ у м. Полтаві прийняті податкові повідомлення-рішення: № 0002082301, яким збільшено суму грошового зобов'язання зі сплати податку на прибуток загалом в розмірі 15525 грн. (в т.ч., 12420 грн. - основний платіж, 3105 грн. - штрафна (фінансова) санкція) (т. 1, а.с. 10); № 0002102301, яким збільшено суму грошового зобов'язання зі сплати податку на додану вартість загалом в розмірі 12420 грн. (в т.ч., 9 936 грн. - основний платіж, 2 484 грн. - штрафна (фінансова) санкція) (т. 1, а.с. 11).

Фактичною підставою для визначення позивачу суми грошового зобов'язання, слугував викладений в акті перевірки висновок контролюючого органу про те, що контрагентом - ТОВ "Аніма А" з жовтня 2009 року не подається до податкових органів звітність з податку на додану вартість та підприємством не було задекларовано обсяги реалізованих протягом жовтня - грудня 2009 року товарів ВАТ "ППУО "Агроспецмонтаж". Крім того, згідно із даними декларації з податку на прибуток ТОВ "Аніма А", поданої за 9 місяців 2009 року, основні фонди у товариства відсутні, що унеможливлює виконання зобов'язань з поставки товарно-матеріальних цінностей.

Перевіряючи правомірність прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, колегія суддів зазначає.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) -це сума будь- яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

За змістом підпункту 5.3.9 пункту 5.3 цієї ж статті Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно з пунктом 1.7 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит -це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

В силу вимог підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

За змістом наведених правових норм витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток та податком на додану вартість мають бути фактичні здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операцій, яка є підставою для формування податкового обліку платника.

Як вбачається з матеріалів справи, у період жовтня - грудня 2009 року ВАТ ППУО "Агроспецмонтаж" мало господарські відносини (без укладання письмового договору поставки) із ТОВ "Аніма А" щодо придбання товарно-матеріальних цінностей (будівельних матеріалів) на загальну суму 49680 грн.

На підтвердження реальності вище зазначених правовідносин позивачем надано копії податкових накладних, накладних, рахунків-фактур, виписок Харківської обласної філії АКБ "Укрсоцбанк".

За наслідками здійснення даних господарських операцій позивачем віднесено до складу валових витрат вартість придбаних товарно-матеріальних цінностей в сумі 12 420 грн. та до податкового кредиту суму податку на додану вартість, сплачену в ціні придбаних товарів, в розмірі 9 936 грн.

На підтвердження отримання товарно-матеріальних цінностей від ТОВ «Аніма» позивачем надано журнал реєстрації довіреностей.

Придбаний товар у ТОВ «Аніма А» використаний позивачем у господарській діяльності при виконанні субпідрядних робіт, що підтверджується доданими до матеріалів справи первинними документами.

Враховуючи вище викладене, колегія суддів вважає, що позивачем були надані докази щодо підтвердження реальності господарських відносин з ТОВ «Аніма А», а понесення позивачем у спірних правовідносинах витрат, шляхом вибуття безготівкових коштів з власності даного суб'єкта господарювання (в оплату вартості придбаного товару) свідчить про відсутність наміру безпідставно отримати податкову вигоду.

Зважаючи на реальність вчинених господарських стосунків позивача з ТОВ «Аніма А», а також особливості поставки (здійснення поставки продавцем), колегія суддів зазначає, що відсутність товарно-транспортних накладних сама по собі не може бути підставою для висновку про відсутність реальності господарської операції.

Посилання податкового органу, як на підставу правомірності прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, а саме не декларування ТОВ «Аніма А» податкових зобов*язань по реалізації товарів ВАТ ППУЮ «Агроспецмонтаж», колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки зазначене не може бути підставою для відповідальності позивача, відносно якого, під час судового розгляду, не встановлені докази його недобросовісності як платника податків.

Таким чином, оскільки належними та допустимими доказами відповідач, як суб'єкт владних повноважень на якого покладено обов'язок щодо доказування правомірності прийнятого ним рішення, не довів обґрунтованість прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень колегія суддів вважає, що позивачем правомірно були віднесені до складу валових витрат витрати щодо придбання товару у ПП «Аніма А», а також до податкового кредиту податок на додану вартість, сплачений позивачем в ціні товару.

Частиною 2 ст.71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Колегія суддів зазначає, що відповідач, будучи суб'єктом владних повноважень та заперечуючи проти адміністративного позову не виконав покладений на нього ч.2 ст.71 КАС України обов'язок та не довів юридичної та фактичної обґрунтованості мотивів винесення спірних податкових повідомлень-рішень.

Зважаючи на вище викладене, колегія суддів прийшла до висновку, що судом першої інстанції при ухваленні постанови були порушені норми матеріального права, і як наслідок апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова скасуванню з прийняттям нової про задоволення позовних вимог.

Відповідно до п.4 ч.1 ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 197, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства Полтавське пусконалагоджувальне управління об'єднання "Агроспецмонтаж" задовольнити.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 10.10.2011р. по справі № 2а-1670/7354/11 скасувати.

Прийняти нову постанову якою позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства Полтавське пусконалагоджувальне управління об'єднання "Агроспецмонтаж" задовольнити

Визнати недійсними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби № 0002102301 від 29.08.2011 року, № 0002082301 від 29.08.2011 року.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Любчич Л.В. Судді (підпис) (підпис) Сіренко О.І. Спаскін О.А. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ:Любчич Л.В. Повний текст постанови виготовлений 05.06.2012 р.