Ухвала

від 17.04.2012 по справі 2а-1670/24/12

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2012 р.Справа № 2а-1670/24/12 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: П'янової Я.В.

Суддів: Зеленського В.В. , Присяжнюк О.В.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 01.02.2012р. по справі № 2а-1670/24/12

за позовом Приватного акціонерного товариства "Будтранссервіс"

до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області

про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Приватне акціонерне товариство "Будтранссервіс", звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області про скасування податкового повідомлення-рішення від 19.10.2011 року № 0006061501/3190.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 01.02.2012 р. адміністративний позов Приватного акціонерного товариство "Будтранссервіс" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області про скасування податкового повідомлення-рішення - задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області № 0006061501/3190 від 19.10.2011 року.

Не погодившись з прийнятою постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, а саме: ст.58 Конституції України, п.1, п. 2, п. 3 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, п. 150.1 ст.150 Податкового кодексу України, п. 22.4 ст.22 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", ст. 159 КАС України.

Сторони в судове засідання не з'явились, були повідомлені належним чином про дату, час та місце слухання справи.

Суд апеляційної інстанції розглядає справу відповідно до ст. 197 КАС України.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Судом першої інстанції встановлено, що ПАТ "Будтранссервіс" (ідентифікаційний код 21059204) зареєстроване як юридична особа та перебуває на податковому обліку в Кременчуцькій ОДПІ.

30 вересня 2011 року інспектором Кременчуцької ОДПІ проведено камеральну перевірку декларації з податку на прибуток ПАТ "Будтранссервіс" за ІІ квартал 2011 року.

За результатами вказаної перевірки 30 вересня 2011 року складено акт № 6893/15-121, яким встановлені порушення позивачем пункту 3 підрозділу 4 Перехідних положень та пункту 150.1 статті 150 Податкового кодексу України, в результаті чого ПАТ "Будтранссервіс" занижено податкове зобов'язання по податку на прибуток за ІІ квартал 2011 року на суму 32028,00 грн.

На підставі акта перевірки податковим органом 19 жовтня 2011 року прийнято податкове повідомлення-рішення №0006061501/3190, яким нараховане грошове зобов'язання за платежем з податку на прибуток в сумі 32028,00 грн. (за основним платежем).

За наслідками адміністративного оскарження вищевказаного податкового повідомлення-рішення, скарги залишені податковим органом без задоволення.

Позивач, не погоджуючись із вказаним податковим повідомленням-рішенням від 19 жовтня 2011 року, оскаржив його до суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що висновок Кременчуцької ОДПІ про заниження позивачем податку на прибуток за ІІ квартал 2011 року на суму 32028,00 грн. є необґрунтованим та безпідставним, а тому податкове повідомлення-рішення від 19 жовтня 2011 року № 0006061501/3190 підлягає скасуванню.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду з огляду на таке.

Відповідно до ч. 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ст. 134 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Відповідно до п. 3 підрозділу 4 розділу XX Прикінцевих положень Податкового кодексу України пункт 150.1 статті 150 Кодексу застосовується у 2011 році з урахуванням такого: якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Згідно з абз.5 п.1 розділу XIX Прикінцевих положень Податкового кодексу України цей Кодекс набирає чинності з 1 січня 2011 року, крім розділу III цього Кодексу, який набирає чинності з 1 квітня 2011 року.

Позивач при складанні декларації з податку на прибуток у І кварталі 2011 року керувався нормами Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", який діяв на той час, та згідно з підпунктом 2 пункту 2 розділу положень Податкового кодексу України мав втратити чинність тільки 01 квітня 2011 року. При цьому, порядок обліку від'ємного значення об'єкту оподаткування в наступних податкових періодах здійснювався на підставі ст. 6 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Відповідно до ст. 3 Закону України від 28.12.1994, № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на:

- суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону;

- суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Відповідно до ст.6 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

У 2010 році норми цього пункту діють з урахуванням особливостей, встановлених пунктом 22.4 статті 22 цього Закону.

Відповідно до п.22.4 ст.22 Закону у 2010 році у складі валових витрат платника податку враховується 20 відсотків суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, яке утворилося станом на 1 січня 2010 року.

У 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому статтею 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом.

Згідно показників звітності з податку на прибуток за 2010 рік в ПРАТ «Будтранссервіс" від'ємне значення об'єкта оподаткування становило 139 252 грн., яке позивач включив до декларації за 1 квартал 2011 року (рядок 04.9). Ця сума разом із іншими витратами та амортизаційними відрахуваннями першого кварталу 2011 року визначила (з врахуванням уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок до декларації за 1 квартал 2011 року, поданої до податкового органу 01.06.2011 р.) від'ємне значення у рядку 08 декларації за 1 кв. 2011 р. в сумі (-) 158 199 грн., яка в подальшому задекларована позивачем за 2 квартал 2011 року (рядок 07 цієї декларації, що має позитивне значення у сумі 1 823 грн).

Колегія суддів зауважує на той факт, що обставина правомірності та правильності формування рядків 04.9, 08 податкової декларації з податку на прибуток за І квартал 2011 року податковим органом під сумнів не ставилася.

За II квартал 2011 року платники податків мають подавати декларацію з податку на прибуток підприємств, затверджену Наказом ДПА України № 114 від 28.02.2011. Згідно даної декларації до рядка 06.6 вносяться такі відомості: "Від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду (від'ємне значення рядка 07 Податкової декларації за попередній звітний (податковий) період або від'ємне значення об'єкта оподаткування за І квартал 2011 року).

Декларацію з податку на прибуток за II квартал 2011 року позивач подав до Кременчуцької ОДПІ вже за новою формою, де в рядку 06.6 позивач включив валові витрати, задекларовані у рядку 04.9 податкової декларації з податку на прибуток за І квартал 2011 року, і визначив суму в розмірі 158 199 грн., враховуючи, що збитки минулих років є складовою частиною від'ємного об'єкта оподаткування І кварталу 2011 року, в зв'язку з чим при його переносі в витрати II кварталу 2011 року вони перестають бути минулорічними збитками.

В новій декларації з податку на прибуток підприємства, затвердженої Наказом Державної податкової адміністрації України від 28.02.2011 року за № 114, яка складалася позивачем за 2-й квартал 2011 року, і по якій відповідач проводив перевірку, для відображення від'ємного значення, розрахованого за результатами 1-го кварталу 2011 року, слугує рядок 06.6 «Від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду (від'ємне значення рядка 07 Податкової декларації за попередній звітний (податковий) період або від'ємне значення об'єкту оподаткування за 1 квартал 2011 року)», тобто саме рядок 0.8 декларації з податку на прибуток підприємства за 1-й квартал 2011 року.

Рядок 07 «Об'єкт оподаткування від усіх видів діяльності = рядок 01 «Доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування» мінус рядок 04 «Витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування», який в свою чергу вираховується (тобто бере участь у розрахунку) як сума рядка 05 «Витрати операційної діяльності, в тому числі:» та рядка 06 «Інші витрати», який в свою чергу (рядок 06) вираховується як сума рядків з 06.1 по 06.6 включно, а рядок 06.6 в декларації за 2-й квартал 2011 року і є тим від'ємним значенням об'єкту оподаткування за 1-й квартал 2011 року, який у відповідності до п. 3 підрозділу 4 Розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що норми Податкового кодексу України кореспондуються з нормами Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», та збитки, сформовані в рамках дії Закону, не мають строку давності, та можуть враховуватись у від'ємному значенні з податку на прибуток у II кварталі 2011 року до повного погашення такого від'ємного значення.

Таким чином, доводи апеляційної скарги відповідача про те, що «із набранням 01.04.2011 року чинності розділу III ПК України, та відсутністю у нього посилання на врахування у другому кварталі 2011 року від'ємного значення об'єкту оподаткування, окрім того, що виник за результатами діяльності у першому кварталі 2011 року, від'ємне значення об'єкту оподаткування 2010 року, що увійшло до першого кварталу 2011 року у відповідності до п.22.4ст. 22 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.94 №3334/94-ВР до складу від'ємного значення другого кварталу не включається», є безпідставними та помилковими.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про те, що висновок Кременчуцької ОДПІ про заниження позивачем податку на прибуток за ІІ квартал 2011 року на суму 32028,00 грн. є необґрунтованим та безпідставним, а тому податкове повідомлення-рішення від 19 жовтня 2011 року № 0006061501/3190 підлягає скасуванню, оскільки позивачем при поданні декларації з податку на прибуток за другий квартал 2011 року були дотримані всі вимоги законодавства.

Крім того, частиною 2 статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Враховуючи вищезазначену норму законодавства, необхідно зауважити, що у справі "Щокін проти України" (заява № 23759/09 та № 37943/06) Європейський суд з прав людини затвердив остаточне рішення щодо податкових спорів в контексті тлумачення статті 1 Першого протоколу до Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Європейський суд з прав людини встановив, що в даній справі мало місце порушення статті 1 Першого протоколу до Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року на тій підставі, що відповідне національне законодавство у податковій сфері не було чітким та узгодженим, а тому не відповідало вимозі "якості" закону і не забезпечувало адекватність захисту від свавільного втручання у майнові права заявника.

Крім того, Європейський суд з прав людини визнав порушенням Протоколу і Конвенції той факт, що національними органами не було дотримано вимогу законодавства щодо застосування підходу, який був би найбільш сприятливим для платника податку, коли у його справі національне законодавство припускало неоднозначне трактування.

В даному випадку законодавчі норми мають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків, а тому відповідно до пункту 4.1.4 ПК України визнається презумпція правомірності рішень платника податку, а пункт 56.21 ПК України вказує, що за умови, коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Вищевикладене, також, підтверджується листом Комітету ВР України з питань фінансів, банківської діяльності, податкової та митної політики від 10.11.2011 р. N 04-39/10-1160, в якому чітко вказано, що «аналіз зазначених норм свідчить про те, що пункт 3 підрозділу 4 Розділу XX «Перехідні положення» Кодексу не містить заборони на облік в 2011 та 2012 роках збитків, які виникли до 01.01.2011 р., а відповідно, такі збитки повинні ураховуватися в складі витрат минулих податкових періодів зростаючим підсумком до повного погашення негативного значення».

З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції підтверджує, що постанова суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а тому посилання відповідача в апеляційній скарзі на порушення судом ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України є безпідставними.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 01.02.2012р. по справі № 2а-1670/24/12 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)П'янова Я.В. Судді (підпис) (підпис) Зеленський В.В. Присяжнюк О.В. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: П'янова Я.В.