Ухвала

від 05.06.2012 по справі 2а/0570/12848/2011

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Михайлик А.С.

Суддя-доповідач - Васильєва І. А.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2012 року справа №2а/0570/12848/2011 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Васильєвої І.А., Казначеєва Е.Г. , Яманко В.Г.

Секретар Балакай І.Л.

за участі представника відповідача - ОСОБА_1 (на підставі довіреності)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Тофис" на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 02 листопада 2011 р. у справі № 2а/0570/12848/2011 (головуючий І інстанції Михайлик А.С.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Тофис" до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Маріуполя про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0000672342 від 20.09.2011 року,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач товариство з обмеженою відповідальністю «Тофис» звернулось 28.07.2011 року з адміністративним позовом до Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя в якому просилао визнати недійсним податкове повідомлення-рішення про збільшення суми грошового зобов'язання за номером 0000672342 від 20.06.2011 року в розмірі 270910,00 гривень.

В суді першої інстанції під час розгляду справи, представник позивача надав заяву про зміну позовних вимог (т. 1 арк. справи 207), в якій позивач просив суд визнати недійсним податкове повідомлення-рішення № 0000672342 від 20 червня 2011 року в частині збільшення грошового зобовязання з податку на додану вартість за основним платежем на 26601,00 грн.

Постановою Донецького откружного адміністративного суду від 02 листопада 2011 року в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Тофис» до Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0000672342 від 20 червня 2011 року в частині збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 26 601,00 гривень, відмовлено.

Не погодившись з постановою Донецького окружного адміністративного суду від 02 листопада 2011 року, позивач подав апеляційну скаргу в якій зазначив на порушення судом норм матеріального і процесуального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, просив постанову суду скасувати та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.

В судовому засіданні представник відповідача заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Апелянт в судове засідання не прибув, належним чином повідомлений про розгляд справи.

Відповідно до вимог ст. 195 ч.1 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

В доводах апеляційної скарги апелянт посилається на те, що судом невірно зроблені висновки по справі, а саме судом підтриманий висновок податкової інспекції що недотримання в момент вчинення правочину між позивачем та ТОВ «ТБК «Проміндустрія» вимог ч.1 та 5 ст. 203 Цивільного Кодексу України є підставою для визнання правочину недійсним. Довід відповідача підтриманий судом був пов'язаний з ненаданням позивачем первинних документів, які б підтвердлжували фактичне здійснення господарської операції з постачання товарно-матеріальних цінностей від ТОВ «ТБК проміндустрія». Судом не було враховано, що зазначені документи вилучені під час обшуку в рамках кримінальної справи.

Крім того, апеля\нт послається на те, що суд першої інстанції при відсутності первинних документів зробив висновок про відсутність реальності господарських операцій між позивачем та «ТБК «Проміндустрія».

Вислухавши пояснення представника відповідача, дослідивши письмові матеріали справи та доводи апеляційної скарги, судова колегія встановила наступне .

Як встановлено судом першої та апеляційної інстанції, ТОВ «Тофис» є юридичною особою, зареєстровано та обліковується в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України за кодом 33331057, що підтверджується копіями наявних в матеріалах справи документів (т. 1 арк. справи 24,25).

Як платник податків позивач перебуває на обліку в Жовтневій міжрайонній державній податковій інспекції м. Маріуполя. Позивач є платником податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію платника податку на додану вартість, копія якого наявна в матеріалах справи (т. 1 арк. справи 26).

Відповідно до наказу начальника Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя № 1282 від 27 травня 2011року (т. 1 арк. справи 69) працівникам податкової інспекції доручено проведення позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Тофис». На підставі зазначеного наказу, 30 травня 2011 року посадовим особам податкової інспекції виписані направлення № 000241 та № 000242 на проведення перевірки (т. 1 арк. справи 70,71). Наказ про призначення перевірки отриманий бухгалтером позивача 27 травня 2011 року, направлення на проведення перевірки - предявлені 30 травня 2011 року (т. 1 арк. справи 70,71).

В період з 30 травня 2011 року по 03 червня 2011 року Жовтневою міжрайонною державною податковою інспекцією м. Маріуполя у приміщенні ГВПМ ДПІ у м. Маріуполі за адресою: м. Маріуполь, вул. 130 Таганрозької дивізії, 114 проведено позапланову виїзну документальну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Тофис» з питань підтвердження отриманих від платника податків приватного підприємства «Девіл» (ЄДРПОУ 32974939) відомостей за період з 01 лютого 2011 року та від ТОВ «ТБК «Проміндустрія» (ЄДРПОУ 34062740) відомостей за період з 01 лютого 2011 року по 28 лютого 2011 року, за наслідками проведення якої був складений акт № 1316/23-2/33331057 від 08 червня 2011 року (т. 1 арк. справи 7-23). Згідно висновків акту, в ході проведеної перевірки відповідачем встановлено порушення позивачем статей 198, 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижений податок на додану вартість за лютий 2011 року на 244308,00 грн., за березень 2011 року на 26601,00 грн.

20 червня 2011 року на підставі висновків, викладених в акті перевірки податковою інспекцією прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000672342 про збільшення грошового зобовязання з податку на додану вартість на 270910,00 грн., з яких за основним платежем 270 909,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 1 грн. (т.1 арк. справи 6). Зазначене податкове повідомлення-рішення оскаржується позивачем в частині збільшення грошового зобовязання з податку на додану вартість на 26601,00 грн.

Як вірно зазначив суд першої інстанції, господарські операції позивача, що стали причиною виникнення спору між сторонами відбувалися після набрання чинності Податковим кодексом України, а тому повинні регулюватися вимогами Податкового Кодексу України.

Відповідно до наявних в матерілаха справи доказів, а саме податкової декларації з податку на додану вартість за березень 2011 року та додатку № 5 до неї, позивач до складу податкового кредиту березня 2011 року включив податок на додану вартість 26601,00 грн. за наслідками здійснення господарських операцій із ТОВ «ТБК Проміндустрія»» (ІПН 340627404828). Податковий кредит в цій сумі сформований на підставі податкової накладної № 87 від 22 лютого 2011 року (арк. справи 36).

Відповідно до вимог пункту 8 Порядку заповнення та подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 41 від 25 січня 2011 року (зареєстрований в Міністерстві юстиції 16 лютого 2011 року за № 197/18935, що набрав чинності з 04 березня 2011 року дані, наведені в податковій звітності, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Згідно статті 1 цього закону, господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства; первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; фінансова звітність являє собою бухгалтерську звітність, що містить інформацію про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період.

Судов колегія звертає увагу на те, що сам по собі факт наявності у платника податку виданих йому постачальником товару податкових накладних, оформлених з дотриманням вимог чинного законодавства є безумовною, але, недостатньою умовою для формування податкового кредиту певного податкового періоду. Відсутність реального виконання господарської операції свідчить про відсутність підстав для відображення її наслідків в податковому обліку з податку на додану вартість.

Судова колегія звертає увагу на те, що позивачем як в суді першої так і апеляційної інстанції не було надано жодного документу, який би підтверджував фактичне здійснення господарських операцій з постачання товарно-матеріальних цінностей від ТОВ «ТБК Проміндустрія», окрім податкової накладної.

Доводи апеляційної скарги, про те, що судом першої інстанції не було враховано, що первинні документи були вилучені згідно протоколів обшуку та вилучення від 13 травня 2011 року судова колегія не приймає, оскільки в зазначеному протоколі (т. 1 арк. справи 184-188) йдеться про вилучення первинних документів, що стосуються виконання господарської операції з придбання товарів від ТОВ «ТБК «Проміндустрія».

Крім того, судова колегія звертає увагу на те, що ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду за клопотанням Товариства з обмеженою відповідальністю «Тофис» 31 січня 2012 року було призначено судово економічну експертизу на предмет підтвердження первинними документами бухгалтерського та податкового обліку та звітності позивача висновків викладених в акті перевірки від 08.06.2011 року № 1316/23-2/33331057, але позивач на клопотання експерта також не надав документи щодо підтвердження господарських операцій.

З огляду на відсутність в матеріалах справи доказів правомірності формування позивачем податкового кредиту за наслідками вчинення правочинів з отримання продукції від ТОВ «ТБК «Проміндустрія» у лютому 2011 року, суд першої інстанціх правомірно дійшов висновку про обґрунтованість висновків викладених в акті перевірки щодо завищення податкового кредиту березня 2011 року на 26601,00 грн., що призвело до заниження податку на додану вартість звітного періоду на 26601,00 грн.

З урахуванням досліджених обставин справи та зібраних доказів, судова колегія робить висновок, що суд першої інстанції правомірно вважає необгрунтованими позовні вимоги.

На підставі викладеного, судова колегія робить висновок, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, що відповідно до вимог ст. 200 КАС України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення без змін. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частину.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Тофис" на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 02 листопада 2011 р. у справі № 2а/0570/12848/2011 залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 02 листопада 2011 р. у справі № 2а/0570/12848/2011 залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі.

Повний текст виготовлено 11 червня 2012 року

Головуючий суддя Васильєва І.А.

Судді Яманко В.Г.

Казначеєв Е.Г.