Постанова

від 14.06.2012 по справі 2а-4841/11/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-4841/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Аблов Є.В

Суддя-доповідач: Шурко О.І.

ПОСТАНОВА

Іменем України

"14" червня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Шурка О.І.,

суддів Василенка Я.М., Степанюка А.Г.,

при секретарі Киричуку Р.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, без фіксування його за допомогою звукозаписувального технічного засобу згідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Епос" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2011 р. у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Епос" до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва про скасування податкового повідомлення-рішення -

В С Т А Н О В И В:

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2011 р. ТОВ «Епос»в задоволенні позову до ДПІ у Голосіївському районі м. Києва про скасування податкового повідомлення-рішення за № 0000792330/0 від 18.08.2010 року -відмовлено.

Позивач, посилаючись в апеляційній скарзі на порушення окружним судом норм матеріального та процесуального права, виразив прохання зазначену вище постанову окружного суду скасувати, прийняти нову, якою позов задовольнити.

На переконання апелянта, ним податковий кредит за перші три місяці 2010 року сформований за наявності до цього всіх підстав, тому спірне податкове-рішення відповідачем винесено протиправно.

Відповідач по справі вважає, що факт завищення податкового кредиту позивачем від взаємовідносин з його контрагентом ним доведений, податкове повідомлення-рішення винесено правомірно.

Як встановлено окружним судом, оспорюване податкове повідомлення-рішення за № 000792330/0 від 18.08.2010 року прийнято відповідачем на підставі Акту перевірки за № 738/1-23-30-31026977, складеного за результатами документальної невиїзної перевірки підприємства з питань правильності обчислення та сплати ПДВ в частині нарахування податкового кредиту з ПДВ за період з 01.01. по 31.01.2020 року по взаємовідносинам з ТОВ «Зікка».

В свою чергу, в зазначеному Акті відображено, що перевіряючими, на підставі аналізу бази даних АІС, встановлено розбіжності між сумою ПДВ, яка задекларована позивачем за перші три місяці 2010 року та сумою, яка задекларовано його контрагентом по договору (ТОВ «Зікка») у сумі 8020624 грн.

Оскільки, як вважають податківці, зазначеним контрагентом не задекларована сума ПДВ від взаємовідносин з позивачем, то включення цієї суми останнім до складу податкового кредиту є безпідставним.

Окружний суд, відмовляючи Товариству в задоволені позову, погодився з цією позицією податківців та прийшов до висновку про правомірність винесення спірного податкового повідомлення -рішення, вказавши, що позивачем належним чином не доведено фактів здійснення господарських операцій на підставі первинних документів.

На переконання колегії суддів, судом першої інстанції неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, рішення прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального законодавства, що призвело до неправильного вирішення справи.

Як встановлено колегією суддів в результаті дослідження матеріалів справи, перевірка достовірності відображення показників у поданій податківцям декларації з ПДВ останніми не проводилася, дослідження первинних документів позивача ним проігноровано, були використані дані комп'ютерних автоматизованих комп'ютерних систем ДПІ, які вказували на наявність розбіжностей.

Останнє потягло за собою відображення в Акті перевірки суб'єктивних припущень не підкріплених доказами, що не узгоджується з вимогами п. 1.5, п. 1.6 та п. 1.7, п. п. 2.3.4 п. 2.3 ст. 2 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом ДПА України за № 327 від 10.8.2005 року та потягло прийняття необ ґрунтованого спірного повідомлення -рішення.

Разом з тим, як вбачається з пояснень керівника контрагента позивача, досліджених по справі доказів, між позивачем та ТОВ «Зікка»відповідно до вимог закону був укладений договір купівлі-продажу за № ЗЕ/12/15 від 15 грудня 2009 року, на виконання умов якого, ТОВ отримало предоплату за товар від позивача та виписало останньому податкові накладні, з відображенням їх у відповідному реєстрі.

Пояснення керівника контрагента позивача, позивача в частині вільного волевиявлення учасників правочину на укладення договору, який був спрямований на реальне настання правових наслідків обумовлених ним в повній мірі узгоджуються з тим, що сторони необхідний обсяг цивільної дієздатності та необхідні ресурси для виконання договірних зобов'язань мали всі.

Постачання товару (нафтопродуктів) контрагентом позивачу здійснено відповідно до положень Договору на умовах СРТ до нафтобази ВАТ «Завкарпатнафтопродукт -Мукачево»в м. Мукачево, де він був отриманий позивачем та в подальшому реалізований ТОВ «Корнелія»та ТОВ «Таск». Приймання, зберігання та відвантаження нафтопродуктів ВАТ «Закарпатнафтопродукт -Мукачево»було здійснено на виконання Договору про надання послуг, укладеним між позивачем та цим ВАТ 01.04.2008 року (за № 104).

Ці господарські операції знайшли своє відображення в первинних документах (накладні, акти прийому -передачі, договорах) які мають всі необхідні реквізити, перелік яких визначений ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів бухгалтерського обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України за № 88.

Контрагент позивача ВАТ «Закарпатнафтопродукт -Мукачево»письмово підтвердив факт здійснення прийому, зберігання та відпуску нафтопродуктів по кількості і якості відповідно до вимог зазначеного вище договору.

Господарська операція вплинула на стан майна, капіталу, зобов'язання і фінансові результати позивача та його контрагентів.

Факт направлення відповідачу податкової звітності за січень, лютий та березень 2010 року контрагентом позивача ТОВ «Зікка»підтверджується листом цього ТОВ за № 05/3/10 від 5 травня 2010 року, копій доданих до нього податкових декларацій.

Дані документи в повній мірі спростовують висновки відповідача про існування розбіжностей у задекларованих позивачем та ТОВ «Зікка»сумах ПДВ, та свідчать лише про те, що в наявності факт не рознесення показників податкових декларацій до електронної бази даних ДПІ.

Окрім того, позиція податківців, викладена в Акті перевірки на підставі якого прийнято спірне рішення -повідомлення спростовується Актом від 03.10.2011 року за № 465/1-23-30-31026977

Таким чином, доводи відповідача спростовується вищевикладеним. Факт реального проведення господарських операцій між позивачем та ТОВ «Зікка»підтверджується дослідженими вищезазначеними доказами, а первинні документи, які підтверджують факт проведення господарської операції, складені відповідно до вимог чанного законодавства уповноваженими на те особами.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає правомірними дії відповідача по віднесенню до складу податкового кредиту ПДВ суми податкового кредиту по взаємовідносинах з ТОВ «ЗІККА»на підставі виданих контрагентом податкових накладних. Ці дії позивачем здійснені відповідно до вимог п.п. 7.2.3 п. 7.2, п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Відповідно ж до п.п. 7.4.1 п.п.7.4 ст.. 7, п.п.7.4.5 п. 7.4 ст.7 , п.п. 7.2.3 п. 7, п.п. 7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит звітного періоду визначений виходячи із договірної вартості товарів та складається із сум податків, нарахованих платником податків за встановленою ставкою протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням товарі та послуг метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податків; до складу податкового кредиту включені суми сплаченого податку у зв'язку з придбанням товарів, які підтверджені податковими накладними, котрі складені та надані відповідно до вимог законодавства та слугували підставою для визначення сум податкового кредиту; нараховували податок на додану вартість та складали податкові накладні особи, які зареєстровані у якості платників податку у передбаченому законом порядку; датою виникнення права на податковий кредит являлася дата списання коштів з банківського рахунку платника податків в оплату товарів та послуг.

Таким чином, на переконання колегії суддів, відповідач відповідно до ст.. 71 ч. 2 КАС України не довів правомірності винесення спірного повідомлення -рішення.

Згідно зі ст.198 ч.1 п. 3 та ст. 202 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує постанову суду першої інстанції та приймає нове рішення, якщо встановить порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Керуючись ст. ст. 41, 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Епос" - задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2011 р. - скасувати .

Прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Голосіївському районі міста Києва від 18.08.2010 року № 0000792330/0.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Шурко О.І.

Судді: Василенко Я.М

Степанюк А.Г.

Повний текст постанови виготовлено 14.06.2012.