ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"19" червня 2012 р. Справа № 5011-9/389-2012 (35/39) Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого суддів:Плюшка І.А, Кочерової Н.О., Дунаєвської Н.Г., розглянувши касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Ройланс-Україна" на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 18.04.2012 року у справі№ 5011-9/389-2012 господарського суду міста Києва за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "Альфа-Доместік Сервіс" дотовариства з обмеженою відповідальністю "Ройланс-Україна" про стягнення збитків за участю представників сторін:
від позивача: Парфьонов А.В. -директор, ОСОБА_5, дов. від 01.02.2012
від відповідача: ОСОБА_6, дов. від 18.06.2012
ВСТАНОВИВ:
В березні 2011 року товариство з обмеженою відповідальністю "Альфа-Доместік Сервіс" звернулося до господарського суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Ройланс-Україна" про стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди в розмірі 38 400, 00 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що оскільки відповідач не заявив про розірвання укладеного між сторонами договору на комплексне прибирання приміщень № Р48 від 01.12.2007 року у встановленому договором порядку, то зазначений договір є пролонгованим та діючим до 01.12.2011 року. Відтак, відповідач, не допускаючи працівників позивача до прибирання приміщень, діяв неправомірно чим завдав позивачу збитки у вигляді упущеної вигоди в сумі 38400, 00 грн.
В подальшому позивач збільшив свої позовні вимоги та просив стягнути з відповідача 76 800, 00 грн. збитків у вигляді упущеної вигоди за період з 01.12.2010 року по 31.03.2011 року.
Рішенням господарського суду міста Києва від 27.04.2011 року у справі № 35/39 (суддя: Літвінова М.Є.) у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 02.11.2011 року (судді: Калатай Н.Ф. -головуючий, Баранець О.М., Синиця О.Ф.) рішення місцевого господарського суду залишено без змін.
Постановою Вищого господарського суду України від 27.12.2011 року рішення господарського суду міста Києва від 27.04.2011 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 02.11.2011 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 06.01.2012 року справу № 35/39 прийнято до провадження, справі присвоєно № 5011-9/389-2012.
02.02.2012 року позивач подав клопотання про збільшення розміру позовних вимог, в якому просив стягнути з відповідача збитки у вигляді упущеної вигоди у розмірі 111 560, 44 грн. за період з 01.12.2010 року по 01.12.2011 року згідно з договором № Р48 від 01.12.2007 року.
Рішенням господарського суду міста Києва від 23.02.2012 року (суддя: Бондаренко Г.П.) за результатами нового розгляду справи позовні вимоги з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог задоволено частково.
Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Ройланс-Україна" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа-Доместік Сервіс" 19118,14 грн. збитків та судові витрати. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Задовольняючи позовні вимоги частково, місцевий господарський суд, керуючись ст. 907 Цивільного кодексу України та взявши до уваги умови договору № Р48 від 01.12.2007 року на комплексне прибирання, укладеного між сторонами у справі, виходив з того, що зазначений договір припинив свою дію 02.02.2011 року, оскільки відповідач листами № 80-01 від 02.12.2010 року та № 81-01 від 02.12.2010 року повідомив позивача про закінчення з 01.12.2010 року строку його дії. Відтак, стягненню з відповідача підлягають збитки лише за період з 01.12.2010 року по 02.02.2011 року, а підстави для відшкодування збитків (упущеної вигоди) з березня 2011 року відсутні.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.04.2012 року (судді: Іоннікова І.А. -головуючий, Зеленін В.О., Коротун О.М.) рішення місцевого господарського суду скасовано в частині відмови у задоволенні позовних вимог. Прийнято в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги задоволено.
Резолютивну частину рішення викладено в іншій редакції.
Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Ройланс-Україна" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа-Доместік Сервіс" 111560,44 грн. збитків та судові витрати.
При цьому, суд апеляційної інстанції виходив з того, що листи відповідача № 80-01 від 02.12.2010 року, № 81-01 від 02.12.2010 року та № 82-01 від 03.12.2010 року не є доказами розірвання відповідачем, як замовником, договору № Р48 від 01.12.2007 року на комплексне прибирання в односторонньому порядку, оскільки зміст зазначених листів стосується повідомлення про розірвання зазначеного договору з 01.12.2010 року, а не після його пролонгації на наступний рік. Відтак, врахувавши зазначене та встановивши наявність всіх елементів складу цивільного правопорушення, суд прийшов до висновку, що стягненню з відповідача підлягають збитки за період з 01.12.2010 року по 01.12.2011 року.
В касаційній скарзі товариство з обмеженою відповідальністю "Ройланс-Україна" просить постанову апеляційного господарського суду скасувати, а рішення місцевого господарського суду залишити без змін. При цьому, скаржник посилається на порушення та неправильне застосування судом норм процесуального та матеріального права.
Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши повноту встановлених судом обставин справи та їх юридичну оцінку, Вищий господарський суд України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Зі змісту статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що завданням господарського суду касаційної інстанції є перевірка застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених судами фактичних обставин справи.
Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджено матеріалами справи, 01.12.2007 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Ройланс-Україна" та товариством з обмеженою відповідальністю "Альфа-Доместік Сервіс" укладено договір на комплексне прибирання приміщень № Р48 (надалі - Договір), за умовами якого товариство з обмеженою відповідальністю "Альфа-Доместік Сервіс" бере на себе зобов'язання по виконанню комплексу робіт по прибиранню приміщень та прилеглої території офісної будівлі відповідача, яка розташована за адресою: м.Київ, вул. Воздвиженська, 56, а товариство з обмеженою відповідальністю "Ройланс-Україна" зобов'язується прийняти належним чином виконані роботи та оплатити їх на умовах даного Договору.
Згідно з п. 4.1 Договору, зі змінами, внесеними додатковою угодою № 8 від 01.07.2008 року, загальна вартість робіт за місяць по Договору становить 19 200 грн.
Пунктом 5.1 Договору сторони узгодили, що Договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до 01.12.2010 року.
Згідно з п. 5.2 Договору, у випадку, якщо жодна із сторін не заявить про розірвання Договору за два місяці до спливу строку його дії, Договір вважається автоматично пролонгованим на один рік.
Пунктом 5.3 Договору сторони передбачили випадки можливого дострокового припинення дії Договору:
- за взаємною згодою сторін або за письмовою обґрунтованою вимогою однієї із сторін;
- в односторонньому порядку з боку виконавця (позивача), у випадку затримки замовником (відповідачем) оплати виконаних робіт більше як на один місяць;
- в односторонньому порядку з боку замовника, у випадку систематичного порушенні умов Договору виконавцем (наявність 3-х і більше актів-претензій протягом місяця);
- в інших випадках, передбачених діючим законодавством.
Пунктом 5.5 Договору сторони узгодили порядок розірвання Договору в односторонньому порядку, згідно якого про намір розірвати Договір в односторонньому порядку сторона має надіслати іншій стороні письмове повідомлення за два місяці до запланованого строку припинення Договору.
Відповідно до п. 9.2 Договору, всі повідомлення, заяви, претензії та інша документація, пов'язана з виконанням Договору, виготовляється у письмовому вигляді і повинна направлятися сторонами безпосередньо одна одній.
01.12.2010 року працівниками охорони ПАТ "Енергобанк", який орендує офісну будівлю відповідача, розташовану за адресою: м.Київ, вул. Воздвиженська, 56, не було допущено працівників позивача до виконання робіт. Того ж дня позивач направив лист № 1/01 на ім'я керівника відповідача з проханням пояснити причини не допуску працівників позивача на об'єкт для виконання умов договору. 03.12.2010 року позивачем повторно було направлено аналогічний лист (претензію № 03/01) на адресу відповідача.
02.12.2010 року позивач отримав лист відповідача № 80-01 від 02.12.2010 року з повідомленням про закінчення з 01.12.2010 року строку дії договору та проханням звільнити приміщення.
За твердженням позивача, оскільки відповідач у встановлені п. 5.2 Договору строки про розірвання договору не заявив, то дія договору автоматично продовжилась на 1 рік, починаючи з 01.12.2010 року. Відтак, дії відповідача, що виявилися в не допущенні працівників позивача до приміщень, прибирання яких було предметом Договору, є неправомірними та такими, що грубо порушують права позивача та умови договору. З огляду на зазначені обставини, позивач (з урахуванням клопотання про збільшення розміру позовних вимог від 01.02.2012 року (т.2 а.с.6, 8), просить стягнути з відповідача збитки у вигляді неодержаного прибутку в сумі 111 560, 44 грн. за період з 01.12.2010 року по 01.12.2011 року.
Згідно зі ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.
Відшкодування збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності і для застосування такої міри відповідальності необхідна наявність всіх елементів складу правопорушення, а саме:
- протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи;
- шкідливий результат такої поведінки -збитки, їх наявність та розмір;
- причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками;
- вина порушника.
У разі відсутності, хоча б одного з елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не наступає.
Протиправною є поведінка, яка не відповідає вимогам закону, тягне за собою порушення (зменшення, обмеження) майнових прав (благ) і законних інтересів іншої особи.
При цьому, протиправність поведінки відповідача полягає в наступному.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, в пункті 5.1 договору сторони між собою погодили термін його дії: з моменту підписання, тобто з 01.12.2007 року по 01.12.2010 року. У випадку, якщо жодна із сторін не заявить про розірвання Договору за два місяці до спливу строку його дії, Договір вважається автоматично пролонгованим на один рік (п. 5.2. договору).
При цьому, судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач не був у встановлені пунктом 5.2. Договору строки повідомлений відповідачем про бажання останнього розірвати Договір.
Крім того, як вірно зазначив суд апеляційної інстанції, за загальним правилом ч. 1 ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Право на односторонню відмову від договору про надання послуг встановлено законом, зокрема статтею 907 Цивільного кодексу України, відповідно до якої договір про надання послуг може бути розірваний, у тому числі шляхом односторонньої відмови від договору в порядку, на підставах, встановлених цим Кодексом, іншим законом або за домовленістю сторін.
Порядок і наслідки розірвання договору про надання послуг визначаються домовленістю сторін або законом .
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.
Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Пунктом 5.5 Договору сторони узгодили порядок розірвання Договору в односторонньому порядку, згідно якого про намір розірвати Договір в односторонньому порядку сторона має надіслати іншій стороні письмове повідомлення за два місяці до запланованого строку припинення Договору.
Відповідно до п. 9.2 Договору, всі повідомлення, заяви, претензії та інша документація, пов'язана з виконанням Договору, виготовляється у письмовому вигляді і повинна направлятися сторонами безпосередньо одна одній.
Однак, як правильно встановлено судом апеляційної інстанції, матеріали справи не містять доказів письмового оформлення сторонами розірвання Договору в односторонньому порядку з підстав та в порядку, встановленому Договором; доказів розірвання Договору за рішенням суду, як передбачено ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України, в матеріалах справи також відсутні.
При цьому, наявні в матеріалах справи листи відповідача № 80-01 від 02.12.2010 року, № 81-01 від 02.12.2010 року та № 82-01 від 03.12.2010 року також не є доказами розірвання Договору в односторонньому порядку, оскільки зміст зазначених листів стосується повідомлення про розірвання Договору з 01.12.2010 року, а не після його пролонгації на наступний рік, про що цілком вірно вказав апеляційний господарський суд.
Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору (ч. 1 ст. 631 ЦК України).
Відповідно до ч. 7 ст. 180 Господарського кодексу України строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов'язання сторін, що виникли на основі цього договору.
Пунктом 2 Додатку 2 до Договору "Перечень представляемых Заказчиком условий, необходимых для выполнения робот" сторони узгодили, що відповідач забезпечує вільний доступ працівників позивача до всіх об'єктів прибирання.
Як встановлено судами попередніх інстанції 01.12.2010 року до приміщень відповідача для виконання робіт за Договором не були допущені працівники позивача.
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
З огляду на викладене, колегія суддів касаційної інстанції, беручи до уваги встановлений судами факт продовження строку дії Договору до 01.12.2011 року, погоджується з висновком суду апеляційної інстанції відносно того, що дії відповідача з відмови у допуску працівників позивача до приміщень 01.12.2010 для здійснення прибирання є винним та неправомірними. Такі дії відповідача позбавили позивача можливості виконати свої договірні зобов'язання і, відповідно, стали наслідком неотримання позивачем обумовленої договором винагороди (причинно-наслідковий зв'язок).
Таким чином, шкідливим результатом неправомірної та винної поведінки відповідача стали збитки, яких поніс позивач, у вигляді неодержаного прибутку (упущеної вигоди).
Відповідно до ч. 2 ст. 224 Господарського кодексу України під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Аналогічне визначення міститься і в статті 22 Цивільного кодексу України.
З матеріалів справи вбачається, що позивач (з урахуванням клопотання про збільшення розміру позовних вимог від 01.02.2012 року) просить стягнути з відповідача суму збитків у вигляді упущеної вигоди у розмірі 111 560, 44 грн. за період з 01.12.2010 року по 01.12.2011 року. При цьому, розрахунок неодержаного прибутку, наданий товариством з обмеженою відповідальністю "Альфа-Доместік Сервіс" (т.2, а.с. 9), свідчить про те, що позивач розрахував суму збитків у вигляді неодержаного доходу на місяць, шляхом віднімання від суми 19 200,00 грн. (вартість робіт позивача в місяць згідно Договору) всіх необхідних витрат позивача, які він має понести для надання такої послуги (заробітна плата працівників, податки, вартість витратних матеріалів).
Крім того, розрахунок суми упущеної вигоди, її розмір підтверджено належними та допустимими доказами, наданими позивачем: відомістю на виплату грошей за листопад 2010, що свідчить про виплату працівникам позивача мінімального розміру заробітної плати, податковою декларацією з податку на додану вартість, декларацією з податку на прибуток підприємства, видатковими накладними, що свідчать про вартість необхідних витратних матеріалів.
Таким чином, апеляційний господарський суд зробив цілком правомірний висновок, що стягненню з відповідача підлягають збитки у розмірі 111 560, 44 грн. за період з 01.12.2010 року по 01.12.2011 року.
З огляду на викладене, колегія суддів касаційної інстанції вважає, що оскаржувана постанова прийнята з дотриманням норм процесуального та матеріального права, підстави для її скасування відсутні.
Твердження скаржника про порушення і неправильне застосування господарським судом апеляційної інстанції норм процесуального та матеріального права при прийнятті оскаржуваної постанови не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстави для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту відсутні.
Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Ройланс-Україна" залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.04.2012 року у справі № 5011-9/389-2012 без змін.
Головуючий І. Плюшко
Судді: Н. Кочерова
Н. Дунаєвська
Суд | Вищий господарський суд України |
Дата ухвалення рішення | 19.06.2012 |
Оприлюднено | 22.06.2012 |
Номер документу | 24822538 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Вищий господарський суд України
Кочерова Н.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні