Рішення

від 12.06.2012 по справі 5011-10/5539-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-10/5539-2012 12.06.12

За позовом Державного підприємства

«Інформаційний центр персоніфікованого обліку Пенсійного фонду України»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «НВП ІНТЕХ»

про стягнення грошових коштів

Суддя Котков О.В.

Секретар судового засідання Вільгельм А.Д.

У засіданні брали участь:

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність № 1336/6 від 22.05.2012р.);

від відповідача: ОСОБА_2 (представник за довіреністю).

В судовому засіданні 12 червня 2012 року, відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

СУТЬ СПОРУ:

Державне підприємство «Інформаційний центр персоніфікованого обліку Пенсійного фонду України»(позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «НВП ІНТЕХ»(відповідач) грошових коштів в розмірі 28 005,12 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання за договором про виконання робіт із створення (розробки) електронно-інформаційного ресурсу (веб-сайту) № 2-СВПФУ/114 від 29 квітня 2010 року, зокрема, у встановлений договором строк відповідач не виконав попередньо оплачених позивачем робіт щодо розробки веб-сайту, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з вимогами стягнути з відповідача суму перерахованих за договором коштів.

Відповідач відзиву на позовну заяву до суду не надав.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.04.2012 року прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження по справі, розгляд справи призначено на 22.05.2012 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.05.2012р. розгляд справи, у зв'язку з неявкою представників відповідача було відкладено до 12.06.2012р.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд, -

ВСТАНОВИВ:

29 квітня 2010 року між позивачем (надалі -Замовник) та відповідачем (далі по тексту -Виконавець) (разом - сторони) було укладено договір про виконання робіт із створення (розробки) електронно-інформаційного ресурсу (веб-сайту) № 2-СВПФУ/114 (належним чином засвідчена копія договору міститься в матеріалах справи, надалі -Договір або Договір послуг), згідно умов п. 2.1. якого Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе зобов'язання виконати роботи по створенню (розробці) веб-сайту журналу «Вісник Пенсійного фонду України», а Замовник зобов'язується прийняти і оплатити виконані роботи на умовах, визначених договором.

Ціна даного договору складається із суми всіх належних за даним договором платежів (п. 5.4 Договору). Оплата Замовником робіт здійснюється згідно затвердженого сторонами переліку робіт, що виконуються, та кошторису (п. 5.1 Договору).

Кошторисом вартості робіт погодженим та підписаним сторонами було погоджено, що загальна вартість робіт становить 35 006,40 грн. в тому числі ПДВ у розмірі 5 834,40 грн.

Згідно з п. 3.1 Договору протягом п'яти робочих днів з моменту укладання сторонами договору Замовник сплачує Виконавцю 80% від суми договору, згідно кошторису (Додаток № 2, який є невід'ємним додатком до договору) й надає Виконавцю всю необхідну для роботи текстову й графічну інформацію.

Відповідно до п. 3.12 Договору протягом двох робочих днів з моменту розміщення веб-сайту на сервері, визначеному Замовником, Замовник оплачує Виконавцеві залишок в розмірі 20% від суми договору, згідно кошторису.

Позивач зазначає, що на виконання умов Договору Замовник сплатив на користь Виконавця 80% суми Договору , однак відповідач у визначений Договором строк роботи не виконав, а тому останній має повернути перераховані Замовником кошти.

Оцінивши в нарадчій кімнаті наявні в матеріалах справи документи та докази, господарський суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

У відповідності до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Як вже було встановлено судом, 29 квітня 2010 року між сторонами укладено договір про виконання робіт із створення (розробки) електронно-інформаційного ресурсу (веб-сайту) № 2-СВПФУ/114 відповідно до п. 2.1. якого Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе зобов'язання виконати роботи по створенню (розробці) веб-сайту журналу «Вісник Пенсійного фонду України», а Замовник зобов'язується прийняти і оплатити виконані роботи на умовах, визначених договором.

Пунктом 2.3 Договору встановлено, що перелік виконуваних робіт, вимоги до них, а також строки виконання визначаються на основі технічного завдання, що є додатком № 1 до договору.

Ціна даного договору складається із суми всіх належних за даним договором платежів (п. 5.4 Договору). Оплата Замовником робіт здійснюється згідно затвердженого сторонами переліку робіт, що виконуються, та кошторису (п. 5.1 Договору).

Кошторисом вартості робіт погодженим та підписаним сторонами було погоджено, що загальна вартість робіт становить 35 006,40 грн. в тому числі ПДВ у розмірі 5 834,40 грн.

Згідно з п. 3.1 Договору протягом п'яти робочих днів з моменту укладання сторонами договору Замовник сплачує Виконавцю 80% від суми договору, згідно кошторису (Додаток № 2, який є невід'ємним додатком до договору) й надає Виконавцю всю необхідну для роботи текстову й графічну інформацію.

З матеріалів справи вбачається, що в травні 2010 року позивач перерахував на користь відповідача 28 005,12 грн., як часткової оплати за роботи по створенню веб-сайту, що підтверджується платіжним дорученням № 28 від 06.05.2010р.

За ч. 1 ст. 33 Господарсько-процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до п. 3.12 Договору протягом двох робочих днів з моменту розміщення веб-сайту на сервері, визначеному Замовником, Замовник оплачує Виконавцеві залишок в розмірі 20% від суми договору, згідно кошторису.

Статтею 35 Господарсько-процесуального кодексу України передбачено, що факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішені інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.07.2011р. у справі № 5/58, яке набрало законної сили 29.09.2012р. згідно постанови Київського апеляційного господарського суду, при розгляді вказаної справи судом встановлено, що 06.05.2010р. Замовником на виконання п. 3.1 Договору на розрахунковий рахунок Виконавця було перераховано грошові кошти у розмірі 28 005,12 грн., що підтверджується рахунком № 75 від 29.04.2010р. та платіжним дорученням № 28 від 06.05.2010р. Зі змісту рішення від 19.07.2011р. у справі № 5/58 слідує, що сторонами у відповідності до п. 2.3 Договору та п. 8 Технічного завдання було погоджено строк виконання відповідачем зобов'язання зі створення (розробки) та розміщення веб-сайту. Проте, матеріали справи не містять доказів, які б підтверджували належне виконання відповідачем свого зобов'язання. Таким чином, ТОВ «НВП ІНТЕХ»має зобов'язання зі створення (розробки) та розміщення веб-сайту строк виконання якого на момент розгляду наступив. Відповідач у встановлений Договором строк свого обов'язку не виконав, допустивши прострочення виконання зобов'язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов'язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Відповідно до ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Частиною 3 відповідної статті передбачено, що положення цієї глави застосовуються також до вимог про, зокрема, повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні.

Судом встановлено, що в порядку досудового врегулювання спору позивач 30.03.2012р. надсилав на адресу відповідача лист № 855/6 про повернення авансу в розмірі 28 005,12 грн. (копія листа міститься в справі). Факт надсилання вимоги про повернення коштів підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення реєстр. № 01004 0535229 4 (копія міститься в справі). Позивач зазначає, що на його звернення відповідач не відреагував, грошових коштів не повернув.

Ухвалами Господарського суду міста Києва від 25.04.2012р. та 22.05.2012р. відповідача було зобов'язано надати суду відзив на позов, докази на підтвердження відповідних заперечень, контррозрахунок суми заявленої до стягнення.

Всупереч вимогам ухвал суду від 25.04.2012р. та 22.05.2012р. контррозрахунку заявлених до стягнення сум відповідач до суду не надав та не надіслав.

З урахуванням викладеного, обґрунтованими є позовні вимоги Замовника про стягнення з Виконавця 28 005,12 грн. (сума попередньо перерахованих коштів).

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на все вищевикладене, позовні вимоги є доведеними та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору в сумі 1 609,50 грн. відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «НВП ІНТЕХ»(ідентифікаційний код: 16402551, адреса: 02232, м. Київ, проспект Маяковського, буд. 68, оф. 233), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Державного підприємства «Інформаційний центр персоніфікованого обліку Пенсійного фонду України»(ідентифікаційний код: 31406759, адреса: 01004, м. Київ, вул. Струтинського, 31/37), на будь-який рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду, грошові кошти: основного боргу -28 005,12 грн. (двадцять вісім тисяч п'ять гривень 12 копійок) та судові витрати -1 609,50 грн. (одна тисяча шістсот дев'ять гривень 50 копійок). Видати наказ.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.В. Котков

Дата підписання повного тексту рішення 18.06.2012р.