Постанова

від 19.06.2012 по справі 29/5005/3096/2012

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.06.2012 року Справа № 29/5005/3096/2012

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів :

головуючого судді Лисенко О.М. (доповідач)

суддів: Виноградник О.М., Вечірко І.О. (зміна складу судової колегії відбулася на підставі розпорядження секретаря судової палати Лотоцької Л.О. № 789 від 18.06.2012 року)

при секретарі судового засідання: Ковзикові В.Ю.

за участю представників сторін:

від ініціюючого кредитора: ОСОБА_2, довіреність № б/н від 23.01.12, представник;

від скаржника: ОСОБА_3, довіреність № 7858/10/10-051 від 14.05.12, представник;

інші учасники процесу у судове засідання не з"явились, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції, м.Дніпропетровськ на постанову господарського суду Дніпропетровської області від 10.04.2012р . у справі № 29/ 5005/3096/2012

за заявою товариства з обмеженою відповідальністю "Крілайн ЛТД", м.Дніпропетровськ

до товариства з обмеженою відповідальністю "Галактіон Компані", м.Дніпропетровськ

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 10.04.2012 року по справі № 29/5005/3096/2012 (суддя Полєв Д.М.) товариство з обмеженою відповідальністю «Галактіон Компані»м. Дніпропетровськ, Самарський район, вул. 20-річчя Перемоги,77 (код ЄДРПОУ 36726068) визнано банкрутом, відкрита ліквідаційна процедура у справі строком на три місяці, ліквідатором банкрута призначено ініціюючого кредитора; зобов'язано Лівобережну МДПІ надати господарському суду та ліквідатору у строк до 10.05.2012 року дані про рахунки, відкриті банкрутом та наявність податкового боргу..

Постанова мотивована тим, що заборгованість боржника перед кредитором підтверджується матеріалами справи, доказів її погашення боржником не надано.

Боржник за юридичною адресою відсутній, фактична адреса невідома. В підтвердження відсутності керівних органів боржника -юридичної особи за місцезнаходженням кредитором поданий витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців станом на 20.03.2012 року.

Також в постанові зазначено, що неплатоспроможність боржника підтверджена постановою Самарського ВДВС Дніпропетровського МУЮ від 30.03.2012 року про повернення виконавчого документа через відсутність майна боржника.

Не погодившись із вказаною постановою, до суду з апеляційною скаргою звернулась Лівобережна міжрайонна державна податкова інспекція м. Дніпропетровська, м.Дніпропетровськ.

Скаржник просить скасувати постанову суду посилаючись на те, що господарським судом при винесені оскаржуваної ухвали порушено ст.38 Господарського процесуального кодексу України, де зокрема зазначено, що у разі, якщо подані сторонами докази є недостатніми, господарський суд зобов'язаний витребувати від підприємств та організацій незалежно від їх участі у справі документи і матеріали, необхідні для вирішення спору.

Також зазначає скаржник, враховуючи положення Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», господарський суд Дніпропетровської області здійснив розгляд справи № 29/5005/3096/2012 не об'єктивно, без дослідження всіх обставин справи та знехтував законодавчо покладеним обов'язком щодо витребування належних доказів, зокрема, інформації від органів державної податкової служби про проведення перевірок боржника щодо дотримання вимог податкового законодавства.

Ініціюючий кредитор просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову суду першої інстанції без змін.

Враховуючи явку в судове засідання представників скаржника та ініціюючого кредитора, усі учасники процесу про час та місце судового засідання повідомлені належним чином, що підтверджується ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 08.06 2012 року (а.с.63), яка містить на звороті штамп канцелярії апеляційного господарського суду про розсилку згідно з Інструкцією з діловодства в господарських судах України, затверджену Наказом Голови Вищого господарського суду України від 10.12.2002р. № 75, та оскільки будь-які клопотання від сторін про подальше відкладення розгляду справи не надходили, неявка боржника не перешкоджає розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу по суті в цьому судовому засіданні (ст.ст.75,99 ГПК України).

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови господарського суду, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, вислухавши пояснення присутніх у судовому засіданні представників скаржника та ініціюючого кредитора, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що оскаржувану постанову слід залишити без змін, виходячи з наступних підстав.

30.03.2012 року товариство з обмеженою відповідальністю "Крілайн ЛТД" звернулося в господарський суд Дніпропетровської області із заявою про порушення справи про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Галактіон Компані" на підставі статті 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 03.04.2012 року вказана заява прийнята до розгляду та порушено провадження у справі № 29/5005/3096/2012; розгляд справи призначений у судовому зсіданні на 10.04.2012 року о 10год. 50хв.; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Постановою від 10.04.2012 року боржника визнано банкрутом; відкрито ліквідаційну процедуру строком на три місяці; ліквідатором боржника призначений ініціюючий кредитор; ліквідатора зобов'язано подати на затвердження звіт та ліквідаційний баланс до 10.07.2012 року.

Як ухвала про порушення провадження по даній справі так і постанова суду першої інстанції про визнання боржника банкрутом відправлені на адресу скаржника та отримані останнім, що підтверджено матеріалами справи (а.с. 50,53).

Частиною 1 ст.52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, що у разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням , або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій , документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.

Отже, зазначеною нормою права передбачена наявність хоча б однієї із умов , які можуть бути підставами визнання боржника банкрутом за ознаками ст.52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом":

- фактичне припинення підприємницької діяльності, зокрема, ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно з законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності тощо;

- відсутність боржника або його керівних органів за місцезнаходженням; поняття місцезнаходження юридичної особи визначено в ст.93 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч.2 ст. 4-1 Господарського процесуального кодексу України провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом з врахуванням вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", норми якого, як спеціальні норми права, превалюють у застосуванні над загальними нормами Господарського процесуального кодексу України.

Згідно зі ст.52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру вимог до боржника та строку виконання зобов'язань боржником.

Отже, відповідно до приписів наведеного Закону для порушення справи про банкрутство як за загальною, так і за спрощеною процедурою (зокрема, процедурою банкрутства відсутнього боржника) грошові вимоги ініціюючого кредитора повинні мати безспірний характер.

У відповідності до ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" безспірними є вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.

Частинами 8, 10 ст.7 цього Закону передбачено, що до заяви кредитора додаються відповідні документи, зокрема, рішення суду, господарського суду, які розглядали вимоги кредитора до боржника; копія неоплаченого розрахункового документа, за яким відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника, з підтвердженням банківською установою боржника про прийняття цього документа до виконання із зазначенням дати прийняття, виконавчі документи (виконавчий лист, виконавчий напис нотаріуса тощо) чи інші документи, які підтверджують визнання боржником вимог кредиторів ; до заяви кредитора -органу державної податкової служби чи інших державних органів, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів), додаються докази вжиття заходів до отримання заборгованості по обов'язкових платежах у встановленому законодавством порядку.

Згідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 20.03.2012 року місцезнаходженням боржника є м.Дніпропетровськ, Самарський район, вул. 20-річчя Перемоги, будинок 77. Вказаний Витяг також містить запис про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням (а.с.39-40 ).

Ініціюючим кредитором підтверджено матеріалами справи вимоги до боржника на суму 12 184,0 грн., а саме: Договор поставки №12/12 від 12.12.2011 року, Специфікація №1 до вказаного договору, Видаткова накладна від 12.12.2012 року № РН -1212/01, Простий вексель від 12 січня 2012 року серія АА №2418027 на суму 12184, виданий боржником ініціюючому кредитору зі строком погашення «за пред'явленням», Акт приймання -передачі вказаного векселя від 12.01.2012 року, Протест векселя про неоплату від 29.02.2012 року, Виконавчий напис від 01.03.2012 року, зареєстрований в реєстрі за № 1 -510, який пред'явлений до виконання Самарському відділу Державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції.

Постановою від 30.03.2012 року Самарський відділ Державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції виконавчий напис № 1 -510 від 01.03.2012 року повернув стягувачу у зв'язку з тим, що боржник за адресою: м.Дніпропетровськ, вул. 20 -річчя Перемоги,77 не знаходиться та його майно, на яке можливо звернути стягнення не виявлено, господарську діяльність боржник не веде. Всі вжиті державним виконавцем заходи щодо виявлення майна належного боржнику, а також встановлення місця його знаходження, або його керівного органу виявилися безрезультатними. Грошових коштів на рахунках боржника не виявлено.

За наведених підстав, колегія суддів вважає, що ініціюючим кредитором доведена безспірність грошових вимог.

Відповідно до частини 2 статті 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»господарський суд у двотижневий строк з дня винесення ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство відсутнього боржника виносить постанову про визнання відсутнього боржника банкрутом, відкриває ліквідаційну процедуру і призначає ліквідатором ініціюючого кредитора за згодою останнього.

Отже, у визначений частиною 2 статті 52 Закону двохтижневий строк, оскаржуваною постановою, згідно до статті 22 того ж Закону господарський суд визнав відсутнього боржника банкрутом, відкрив ліквідаційну процедуру та призначив ліквідатора.

Доводи апеляційної скарги не спростовують ніяким чином вищенаведену правову оцінку матеріалів, обставин справи, отже, не є правовими підставами зміни чи скасування оскаржуваної постанови господарського суду.

Щодо доводів скаржника про проведення перевірки боржника, судова колегія зауважує на наступне.

Відповідно до п.78.1.7 статті 78 Податкового кодексу України документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється у разі порушення провадження у справі про визнання банкрутом платника податків.

Про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом (п.78.4 ст.78 Податкового кодексу України.

Згідно з п.78.6 ст.78 Податкового кодексу України строки проведення документальної позапланової перевірки встановлені статтею 82 цього Кодексу .

Пунктом 82.2 статті 82 Податкового кодексу України регламентовано, що тривалість перевірок, визначених у статті 78 цього Кодексу (крім перевірок, що проводяться за наявності обставин, визначених у підпункті 78.1.8 пункту 78.1 статті78 цього Кодексу, тривалість яких встановлена у статті 200 цього Кодексу), не повинна перевищувати 15 робочих днів для великих платників податків, щодо суб'єктів малого підприємництва -5 робочих днів, інших платників податків -10 робочих днів.

Продовження строків проведення перевірок, визначених у статті 78 цього Кодексу, можливе за рішенням керівника органу державної податкової служби не більш як на 10 робочих днів для великих платників податків, щодо суб'єктів малого підприємництва -не більш як на 2 робочих дні, інших платників податків -не більш як на 5 робочих днів.

Як ухвала про порушення провадження по даній справі так і постанова суду першої інстанції про визнання боржника банкрутом відправлені на адресу скаржника та отримані останнім, що підтверджено матеріалами справи (а.с. 50,53,47,56).

Доказів видачі наказу керівника податкового органу про проведення документальної позапланової перевірки скаржником не надано судам обох інстанцій.

При цьому судова колегія зауважує, що податковий орган не позбавлений права провести відповідну перевірку банкрута у ліквідаційній процедурі та за результатами такої перевірки заявити кредиторські вимоги до банкрута.

Посилання скаржника в апеляційній скарзі на порушення судом першої інстанції приписів ст.38 Господарського процесуального кодексу України, згідно до якої сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів, є безпідставними, оскільки матеріали справи не містять відповідного клопотання вказаних осіб.

Розглядаючи апеляційну скаргу Лівобережної МДПІ по суті, а не припиняючи апеляційне провадження за апеляційною скаргою особи, яка хоча і не набула статусу кредитора у справі в розумінні ст.1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", колегія суддів зазначає, що у відповідності до ст.91 ГПК України (в редакції ЗУ від 07.07.2010року №2453-VI) органи ДПІ мають подавати апеляційні скарги, оскільки оскаржувана постанова господарського суду стосується їх прав та обов'язків в зв'язку з наступним.

Згідно ч.1 ст.4 Господарського процесуального кодексу України господарський суд вирішує господарські спори на підставі Конституції України, цього Кодексу, інших законодавчих актів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до ч.1 ст.91 ГПК України право апеляційного оскарження мають не лише сторони у справі, а й особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки.

Згідно ст.2 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" завданнями органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.

Відповідно до приписів ст.41 Податкового кодексу органи державної податкової служби є контролюючими органами, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень.

Крім того, статтею 129 Конституції України регламентовано принцип забезпечення апеляційного та касаційногооскарження рішення суду, крім випадків встановлених законом. Таким чином, основним завданням суду апеляційної інстанції є забезпечення права на апеляційне оскарження.

Отже, в процедурі банкрутства відсутнього боржника, в порядку ст.52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", доки не буде встановлено фактична наявність або відсутність податкового боргу у платника податків -відсутнього боржника, постанова про визнання його банкрутом стосується обов'язку органів Державної податкової інспекції на встановлення податкових зобов'язань перед бюджетом у такого платника податків.

Відтак, постанова про визнання боржника банкрутом стосується прав або обов'язків органів ДПІ, та остання не може бути позбавлена права оскарження постанови господарського суду; а порушення прав органів ДПІ полягає в тому, що у разі неправомірного визнання платника податків банкрутом за судовим рішенням у справі про банкрутство, ДПІ може бути позбавлена здійснити перевірку цього платника, що призводить до неможливості виконання функцій органів ДПІ по контролю за правильністю обчислення та сплати податків.

Отже, розглядаючи по суті апеляційну скаргу ДПІ, яка хоча і не підтвердила належними доказами по справі наявність кредиторських вимог до боржника, колегія суддів апеляційного господарського суду, бере до уваги вищевикладене , ст.1 ЗУ "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст.ст.91,106 ГПК України, зазначає, що апеляційне провадження не підлягає припиненню на підставі п.1 1 ч.1 ст.80, ст.91,106 ГПК України. Крім цього, по даній категорії справ також існує сформована певна судова практика розгляду по суті апеляційних та касаційних скарг органів ДПІ при відсутності податкової заборгованості банкрута (постанова Вищого господарського суду України від 01.02.2011р. по справі № 27/96б, постанова Вищого господарського суду України від 05.04.2011р. по справі № Б29/295-10, постанови Вищого господарського суду від 15.11.2011р. по справі №14/3257, по справі № 5005/3584/2011).

Враховуючи наведене. керуючись ст.101-103, 105-106 Господарського процесуального кодексу України, суд-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції, м.Дніпропетровськ -залишити без задоволення.

Постанову господарського суду Дніпропетровської області від 10.04.2012р. у справі № 29/5005/3096/2011 -залишити без змін.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя О.М. Лисенко

Суддя І.О.Вечірко

Суддя О.М.Виноградник

Повний текст постанови підписаний 20.06.2012 року.