Постанова

від 13.06.2012 по справі 5011-5/1027-2012

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601 м.Київ-1, пров. Рильський, 8 (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.06.2012 № 5011-5/1027-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Чорної Л.В.

суддів: Смірнової Л.Г.

Тищенко О.В.

за участю представників сторін:

від позивача - не з'явився;

від відповідача - Іцковський Я.Б. - (директор)

розглянувши апеляційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю «Туроператор «Проланд»

на рішення

господарського суду

міста Києва

від

11.04.2012 року

по справі

№ 5011-5/1027-2012 (суддя - Ломака В.С.)

за позовом

Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3

до

Товариства з обмеженою відповідальністю «Туроператор «Проланд»

про

стягнення 33 890,50 грн.

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.04.2012 року позовні вимоги Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 задоволені у повному обсязі. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Туроператор Проланд» на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 33 890,50 грн. боргу.

Дане рішення мотивоване неналежним виконанням відповідачем умов агентського договору № 1683/11 від 29.11.2011 року, а саме: п. 5.18. - неповернення перерахованих грошових коштів.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «Туроператор «Проланд» звернулось до Київського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 11.04.2012 року у справі № 5011-5/1027-2012 та прийняти нове, яким в позові відмовити повністю.

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення суду першої інстанції прийняте із неправильним застосуванням норм матеріального права при його прийняті, неповнотою з'ясування обставин, що мають значення для справи, а також у зв'язку з невідповідністю висновків, викладених у рішенні.

Апелянт зазначає, що позивачем не доведено факт отримання відповідачем грошових коштів у сумі 33 890,50 грн., так само як і не доведено факт отримання відповідачем вимог про повернення грошей, а отже строк виконання даного обов'язку, на думку відповідача, не може вважатися таким, що настав.

Також відповідач зазначає, що позивач є посередником між туристом та туроператором, а тому не може вимагати стягнення грошових коштів, які йому не належать і є власністю туриста.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 14.05.2012 року відновлено Товариству з обмеженою відповідальністю «Туроператор «Проланд» строк подання апеляційної скарги, апеляційну скаргу прийнято до розгляду.

Фізична особа - підприємець ОСОБА_3 свого представника, чи особисто, в судове засідання не направила, про причини неявки суд не повідомила.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, апеляційний господарський суд встановив наступне.

29.11.2011 року між Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3 - Турагент та Товариством з обмеженою відповідальністю «Туроператор «Проланд» - Туроператор було укладено агентський Договір № 1683/11, за умовами якого Турагент за дорученням та від імені Туроператора за винагороду зобов'язується здійснювати в інтересах Туроператора та на його користь юридичні та фактичні дії спрямовані на реалізацію сформованого туроператором туристичного продукту, зокрема, отримання оплати по укладеним Турагентом з замовниками договорам на туристичне обслуговування. /а.с. 14-20/.

Відповідно до п. 5.1. Договору на підставі погодженого із замовником переліку, строків, об'єму наданих туристичних послуг Турагент направляє туроператору лист бронювання згідно з типовою формою.

Згідно з п. 5.3. Договору після отримання відповідних повідомлень від партнерів туроператора про підтвердження можливості резервації замовлених послуг, туроператор не пізніше ніж через 24 години з моменту отримання листа бронювання направляє Турагенту підтвердження бронювання з зазначенням повної вартості замовленого туристичного продукту, строку та порядку оплати.

Відповідно до п. 5.4. Договору підтвердження бронювання є підставою для оплати Турагентом туристичних послуг.

Згідно з п. 9.1. Договору він вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2011 року.

Дія цього Договору автоматично пролонгується строком на 1 рік, якщо жодна зі сторін письмово не висловила наміру припинити його дію не менше ніж за 30 днів до дати закінчення дії Договору (п. 9.2. Договору).

04.01.2012 року позивачем на адресу відповідача було направлено лист бронювання (тур до В'єтнаму) на ім'я ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_3. /а.с. 21-22/.

05.01.2012 року відповідач на адресу позивача надіслав підтвердження резервації на підставі заявки № 38875 та рахунок-фактуру № 10 від 05.01.2012 року на суму 33 890,50 грн., призначення платежу: за організацію туру до країни: В'єтнам тур: В'єтнам із Києва (Сайгон+Фантхиет/Ньячанг) термін: 21.01.2012 - 03.02.2012. /а.с. 23/.

06.01.2012 року позивачем через ОСОБА_4 був здійсненний переказ грошей у сумі 33 890,50 грн. на рахунок відповідача, призначення платежу: оплата авіаквитків та турпакет на підставі рахунку-фактури № 10 від 05.01.2012 року заявки № 38875, про що свідчить банківський витяг від 06 січня 2012 року. /а.с. 24/.

17.01.2012 року відповідач повідомив позивача про призупинення відправки туристів за напрямком В'єтнам, починаючи з 17.01.2012 року, до урегулювання питань із обслуговуючими компаніями та просив розглянути можливість перенесення строків турів на лютий - березень 2012 року. /а.с. 29/.

18.01.2012 року Фізична особа - підприємець ОСОБА_3 звернувся до Товариства з обмеженою відповідальністю «Туроператор «Проланд» із листом про повернення сплачених коштів в розмірі 33 890,50 грн. за ненадані послуги.

Відповідач листом № 67 від 18.01.2012 року повідомив, що розгляд питання повернення коштів по турам, перенесення строків по яким не вбачається можливим, будуть розглядатися протягом двох тижнів.

Пунктом 5.18. Договору сторони передбачили, що в разі, якщо після підтвердження бронювання, туроператор не зможе виконати зобов'язання по наданню замовлених туристичних послуг, він направляє Турагенту повідомлення про неможливість виконання раніше прийнятого до виконання листа бронювання; про можливі варіанти зміни кількісних та/або якісних характеристик туристичних послуг, включених в лист бронювання. У цьому випадку Турагент не пізніше, ніж протягом двох днів з моменту отримання такого повідомлення від Туроператора, узгоджує з замовником та направляє Туроператору новий лист бронювання. У випадку, якщо протягом двох днів після направлення Туроператором вищевказаного повідомлення, новий лист бронювання не буде отриманий Туроператором, попередній лист бронювання автоматично анулюється Туроператором без повідомлення Турагента з наступним поверненням Турагенту фактично оплачених грошових коштів по даному листу бронювання.

Господарський суд міста Києва дослідивши матеріали справи, керуючись ст.ст. 11, 901, 903 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, визнав позовні матеріали обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

З такими висновками суду першої інстанції Київський апеляційний господарський суд погоджується з огляду на наступне.

Відповідно статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин в їх сукупності.

Згідно статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приписами статті 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За статтею 295 Господарського кодексу України комерційне посередництво (агентська діяльність) є підприємницькою діяльністю, що полягає в наданні комерційним агентом послуг суб'єктам господарювання при здійсненні ними господарської діяльності шляхом посередництва від імені, в інтересах, під контролем і за рахунок суб'єкта, якого він представляє.

Комерційним агентом може бути суб'єкт господарювання (громадянин або юридична особа), який за повноваженням, основаним на агентському договорі, здійснює комерційне посередництво.

Не є комерційними агентами підприємці, що діють хоча і в чужих інтересах, але від власного імені.

Комерційний агент не може укладати угоди від імені того, кого він представляє, стосовно себе особисто.

Законом можуть бути встановлені обмеження або заборона здійснення комерційного посередництва в окремих галузях господарювання.

Відповідно до пункту 1 статті 297 Господарського кодексу України за агентським договором одна сторона (комерційний агент) зобов'язується надати послуги другій стороні (суб'єкту, якого представляє агент) в укладенні угод чи сприяти їх укладенню (надання фактичних послуг) від імені цього суб'єкта і за його рахунок.

Відповідно до статті 305 зазначеного Кодексу відносини, що виникають при здійсненні комерційного посередництва (агентської діяльності) у сфері господарювання, регулюються цим Кодексом, іншими прийнятими відповідно до нього нормативно-правовими актами, що визначають особливості комерційного посередництва в окремих галузях господарювання.

У частині, не врегульованій нормативно-правовими актами, зазначеними у цій статті, до агентських відносин можуть застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України, якими регулюються відносини доручення.

Так, у відповідності до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У відповідності до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 4.2.2. Договору встановлено, що Турагент має право отримати повернення сплаченої вартості Туристичного продукту у випадку неможливості Туроператора виконати взяті на себе зобов'язання по незалежним від Туроператора причинам.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачена обов'язковість виконання договору сторонами.

Доказів повернення грошових коштів на спірну суму матеріали справи не містять.

Твердження апелянта по неотримання вимоги про повернення грошових коштів спростовується його листом № 67 від 18.01.2012 року.

Разом з цим, слід зазначити наступне.

Відповідно до статті 20 Закону України «Про туризм» за договором на туристичне обслуговування одна сторона (туроператор, який укладає договір безпосередньо або через турагента) зобов'язується надати за замовленням іншої сторони (туриста) комплекс туристичних послуг (туристичний продукт), а турист зобов'язується оплатити його.

Предметом даного спору є неналежне виконання договору, за умовами якого Турагент за дорученням та від імені Туроператора за винагороду зобов'язується здійснювати в інтересах Туроператора та на його користь юридичні та фактичні дії спрямовані на реалізацію сформованого туроператором туристичного продукту, зокрема, отримання оплати по заключним Турагентом з замовниками договорам на туристичне обслуговування.

Тобто даний договір є агентським договором, а не договором на туристичне обслуговування, а тому посилання Апелянта на Закон України «Про туризм» є безпідставним.

Так само як і посилання на постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.02.2007 року у справі № 22/225, оскільки взаємовідносини у даному випадку виникли між туристом (фізичною особою) та туроператором або тур агентом щодо розрахунків за послуги, від яких турист відмовився.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, колегія суддів приходить до висновку, що господарським судом першої інстанції правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, повно з'ясовано та доведено обставини, що мають значення для справи, зроблені висновки відповідають дійсним обставинам справи.

За наведених у даній постанові обставин, колегія суддів дійшла висновку, що відсутні підстави для зміни чи скасування рішення Господарського суду міста Києва від 11.04.2012 року у справі № 5011-5/1027-2012.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення Господарського суду міста Києва від 11.04.2012 року у справі № 5011-5/1027-2012 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

2. Матеріали справи № 5011-5/1027-2012 повернути до Господарського суду міста Києва.

3. Копію постанови надіслати сторонам у справі.

Головуючий суддя Чорна Л.В.

Судді Смірнова Л.Г.

Тищенко О.В.