Постанова

від 18.06.2012 по справі 18/008-12

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601 м.Київ-1, пров. Рильський, 8 (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.06.2012 № 18/008-12

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Новікова М.М.

суддів: Зубець Л.П.

Мартюк А.І.

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_2 - дов. №226 від 28.05.2012

від відповідача-1: ОСОБА_3 - дов. №05-03/5 від 03.01.2012

від відповідача-2: ОСОБА_4 - дов. №4 від 25.03.2012

розглянувши

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Луганськінтерресурс"

на рішення господарського суду Київської області

від 28.02.2012

у справі №18/008-12 (суддя Кошик А.Ю.)

за позовом Публічного акціонерного товариства „Страхова компанія „Країна"

до 1) Товариства з додатковою відповідальністю „Страхова компанія

„Провіта"

2) Товариства з обмеженою відповідальністю „Луганськінтерресурс"

про стягнення 39874,68 грн.

ВСТАНОВИВ:

На розгляд господарського суду Київської області були передані позовні вимоги Публічного акціонерного товариства „Страхова компанія „Країна" (надалі - ВАТ „Страхова компанія „Країна", позивач) до Товариства з додатковою відповідальністю „Страхова компанія „Провіта" (надалі - ТДВ „Страхова компанія „Провіта", відповідач-1) та Товариства з обмеженою відповідальністю „Луганськінтерресурс" (надалі - ТОВ „Луганськінтерресурс", відповідач-2) про стягнення 39874,68 грн.

Рішенням господарського суду Київської області від 28.02.2012 у справі №18/008-12 позовні вимоги задоволено повністю, стягнуто із відповідача-1 на користь позивача у порядку регресу страхове відшкодування у сумі 24990,00 грн. та витрати по сплаті судового збору у сумі 1010,97 грн., а також стягнуто із відповідача-2 на користь позивача в порядку регресу страхове відшкодування у сумі 14884,68 грн. та витрати по сплаті судового збору у сумі 598,52 грн.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, Товариство з обмеженою відповідальністю „Луганськінтерресурс" звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Київської області від 28.02.2012 у справі №18/008-12 у частині стягнення із відповідача-2 на користь позивача у порядку регресу страхового відшкодування у сумі 14884,68 грн. та витрат по сплаті судового збору у сумі 598,52 грн. та прийняти у цій частині нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Вимоги та доводи апеляційної скарги відповідача мотивовані тим, що рішення суду першої інстанції прийнято за неповного з'ясування обставин справи та недоведеності обставин справи, що мають значення для справи, а також з порушенням норм матеріального права. Апелянт вважає, що висновок №795/11 експертного автотоварознавчого дослідження від 28.11.2008 був складений з порушенням норм чинного законодавства, оскільки відповідача-2, як зацікавлену особу, не було повідомлено про дату, час та місце технічного огляду транспортного засобу. На думку апелянта, експертне дослідження не доводить факту спричинення пошкоджень автомобілю Hyundai Tucson, державний номер НОМЕР_1, внаслідок ДТП саме автобусом Богдан, державний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_5

Представник відповідача-2 у судовому засіданні підтримала доводи апеляційної скарги та просила її задовольнити.

Позивач проти задоволення апеляційної скарги заперечує, вважає рішення законним та обґрунтованим і просить залишити його без змін.

Представник відповідача-1 просив при розгляді справи взяти до уваги те, що в додатку до генерального договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власника наземних транспортних засобів №20/712-00101 від 19.05.2008 допущена помилка при зазначені номеру полісу, а дійсний номер полісу, за яким була застрахована цивільна відповідальність відносно транспортного засобу Богдан, державний номер НОМЕР_2, є №ВВ5825193.

Перевіривши матеріали справи, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

29.02.2008 між Відкритим акціонерним товариством „Страхова компанія „Країна", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство „Страхова компанія „Країна", як страховиком, та ОСОБА_6, як страхувальником, укладено Договір страхування наземного транспорту (автомобільного), що переданий під заставу №21/100/2.1.5.1 (надалі - договір страхування), згідно з яким позивач прийняв на себе обов'язок відшкодувати збитки, що може зазнати страхувальник у результаті пошкодження, знищення або втрати транспортного засобу „Нуundai Tucson", державний реєстраційний номер НОМЕР_1. Вигодонабувачем за даним договором є ТОВ „ПростоФінанс" (надалі - вигодонабувач).

Як встановлено судом першої інстанції, 19.11.2008 у м. Луганську по вул. 30 років Перемоги мала місце дорожньо-транспортна пригода, у результаті якої, гр. ОСОБА_5, керуючи транспортним засобом „Богдан", державний реєстраційний номер НОМЕР_2, порушивши п. 10.1 Правил дорожнього руху України скоїв зіткнення з автомобілем „Нуundai Tucson", державний реєстраційний номер НОМЕР_1, чим завдав останньому механічні пошкодження, що підтверджується довідкою ВДАІ №11/18-2679 від 21.11.2008.

Постановою Слов'яносербського районного суду Луганської області від 05.01.2009 у справі №3-22/09 встановлено, що дорожньо-транспортна пригода відбулась внаслідок порушення водієм ОСОБА_5 Правил дорожнього руху України.

Відповідно до акту виконаних робіт Фізичної особи-підприємця ОСОБА_7 №231 від 12.12.2008, вартість відновлювального ремонту автомобіля „Нуundai Tucson", державний реєстраційний номер НОМЕР_1, у результаті його пошкодження у вищевказаній ДТП становить 40563,68 грн.

Згідно висновку ПП ОСОБА_8 №795/11 від 28.11.2008 експертного автотоварознавчого дослідження, вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля „Нуundai Tucson", державний реєстраційний номер НОМЕР_1, внаслідок ДТП (з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу деталей, що підлягають заміні) складає 40562,87 грн.

Як встановлено судом першої інстанції, на підставі заяви на виплату страхового відшкодування за вх.№1748 від 19.11.2008; Висновку ПП ОСОБА_8 №795/11 від 28.11.2008; Акту виконаних робіт ФОП ОСОБА_7 №231 від 12.12.2008, листа-розпорядження вигодонабувача за вх.№12285 від 30.12.2008; страхового акту №21/9023/2.1.5.1 від 02.03.2009, мирової угоди від 04.11.2010 позивач на виконання умов договору страхування перерахував нарахунок вигодонабувача страхове відшкодування у сумі 39874,68 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №1026 від 11.03.2009 та №116 від 03.03.2011.

З матеріалів справи вбачається, що цивільно-правова відповідальність відносно автомобіля „Богдан", державний реєстраційний номер НОМЕР_2, на дату ДТП була застрахована у Товаристві з додатковою відповідальністю Страхова компанія „Провіта" на підставі договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів - поліс №ВВ/5825193. Вказаний договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів укладено за першим типом.

Колегія суддів бере до уваги пояснення відповідача-1 та відповідача-2, що у додатку до генерального договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власника наземних транспортних засобів №20/712-00101 від 19.05.2008, укладеному між відповідачм-1 та відповідачем-2, копія якого мітиться у матеріалах справи, допущена помилка при зазначені номеру полісу, а дійсний номер полісу, за яким була застрахована цивільна відповідальність відносно транспортного засобу Богдан, державний номер НОМЕР_2, є №ВВ5825193.

З матеріалів справи вбачається, що з метою досудового врегулювання заявленої вимоги, позивачем надіслано на адресу відповідача-1 претензію про відшкодування шкоди у порядку регресу за вих. №21-148 від 25.12.2009, яку було вручено йому 04.01.2010, що підтверджується копією поштового повідомлення про вручення.

Позивач також надсилав претензію про відшкодування шкоди у порядку регресу до відповідача-2 на його юридичну адресу, яка була зазначена у полісі №ВВ5825193. Представник відповідача-2 пояснила, що юридична адреса ТОВ „Луганськінтерресурс" дійсно є такою, яка вказана у полісі №ВВ5825193.

Проте, ні відповідачем-1 ні відповідачем-2 не було добровільно відшкодовано спричинену шкоду позивачу та не надано відповіді на претензію.

Відповідно до ст. 1172 Цивільного кодексу України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Згідно з ч. 1 ст. 1187 Цивільного кодексу України, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно із пунктом 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до п. 12.1. ст. 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.

Пунктом 2 полісу №ВВ5825193 встановлено франшизу в розмірі 510,00 грн. та ліміт відповідальності страховика за шкоду завдану майну третіх осіб у розмірі 25500,00 грн.

Згідно п. 1 ст. 1191 Цивільного Кодексу України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи в розмірі виплаченого відшкодування, якщо іншій розмір не встановлено законом.

Крім того, відповідно до ст. 993 Цивільного Кодексу України та ст. 27 Закону України „Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальній за заподіяний збиток.

Відповідно до ч. 1 ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що відповідач-1 зобов'язаний відшкодувати шкоду ПАТ „СК „Країна" у порядку регресу суму страхового відшкодування у розмірі 24990,00 грн., а решту шкоди у сумі 14884,68 грн. на користь позивача зобов'язаний відшкодувати відповідач-2, у зв'язку із чим позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги про те, що висновок №795/11 експертного автотоварознавчого дослідження від 28.11.2008 був складений з порушенням норм чинного законодавства, оскільки відповідача-2, як зацікавлену особу, не було повідомлено про дату, час та місце технічного огляду транспортного засобу, колегією суддів до уваги не береться, оскільки пунктом 5.2 ОСОБА_2 товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24.11.2003 №142/5/2092, не передбачено обов'язкового виклику заінтересованих осіб при проведені огляду пошкодженого транспортного засобу та зазначено, що такий виклик здійснюється у разі потреби.

Крім того, матеріалами справи підтверджується, що виклик заінтересованих осіб на огляд пошкодженого транспортного засобу здійснювався. Зокрема телеграмою викликався ОСОБА_5 - винна у скоєні ДТП особа. Крім того, на протоколі огляду транспортного засобу від 20.11.2008 наявні підписи і водія ОСОБА_5, і представника відповідача-1. Належним чином засвідчені копії вищезгаданого протоколу та телеграми (з доказами її вручення) містяться у матеріалах справи.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю „Луганськінтерресурс" задоволенню не підлягає, а рішення господарського суду Київської області від 28.02.2012 у справі №18/008-12 має бути залишене без змін.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги покладаються на відповідача-2.

Керуючись ст. ст. 33, 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Луганськінтерресурс" залишити без задоволення, а рішення господарського суду Київської області від 28.02.2012 у справі №18/008-12 залишити без змін.

Матеріали справи №18/008-12 повернути до господарського суду Київської області.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до касаційного суду у встановленому законом порядку.

Головуючий суддя Новіков М.М.

Судді Зубець Л.П.

Мартюк А.І.