Ухвала
від 12.03.2012 по справі 2а-13420/10/11/0170
СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-13420/10/11/0170

12.03.12 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Кучерука О.В.,

суддів Дадінської Т.В. ,

Курапової З.І.

секретар судового засідання Мазнєв Ю.М.

за участю сторін:

представник позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Стройдель"- ОСОБА_2, довіреність № б/н від 10.08.10;

представник позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Стройдель"- ОСОБА_3, довіреність № б/н від 01.12.10;

представник відповідача, Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Сімферополя АР Крим- не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив;

розглянувши апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м.Сімферополя АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Панов О.І. ) від 05.10.11 по справі № 2а-13420/10/11/0170

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Стройдель" (вул. Ракетна, 26,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95017)

до Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м.Сімферополя АР Крим (вул. Київська, 125-б,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95034)

про визнання протиправним та скасування вимоги та розпорядження

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономной Республіки Крим від 05.10.2011р. адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Стройдель»до Пенсійного Фонду України в Київському районі м.Сімферополя АР Крим про визнання протиправним та скасування вимоги та розпорядження задоволено.

Визнано протиправною та скасовано вимогу Пенсійного Фонду України в Київському районі м.Сімферополя АР Крим №Ю-1800 від 13.09.2010р. про сплату Товариством з обмеженою відповідальністю "Стройдель" боргу в сумі 22985,78 грн., а саме у частині нарахування страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за ставками 32,3% (21645,78 грн.) та 2% (1340,00 грн.) на винагороди, сплачені фізичним особам у розмірі 67000,00 грн. за цивільно-правовими договорами з надання послуг.

Визнано п.1 Розпорядження Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Сімферополя № 80 від 03.08.2010р. протиправним та скасовано в частині вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю "Стройдель" про надання "ИНДАНИ" з типом "початкова" на 12 фізичних осіб за 2004 рік.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Стройдель" 3,40 грн. судових витрат.

Не погодившись з зазначеною постановою, Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Сімферополя АР Крим звернулося до Севастопольського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, посилаючись на порушення норм матеріального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, просить скасувати постанову суду першої інстанції та постановти нову постанову.

Відповідач явку уповноважених представників в судове засідання, призначене на 12.03.2012 року, не забезпечив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причини неявки суду не повідомив.У письмових запереченнях на апеляційну скаргу відповідач висловив свою правову позицію щодо незгоди з судовим рішенням.

Згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Розглянувши справу в порядку статей 195, 196 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правову оцінку обставин у справі та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню через наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Стройдель" є юридичною особою, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи від 27.07.10р., виданим виконкомом Сімферопольської міськради серії А01 № 632309 та довідкою Головного управління статистики в АР Крим серії АА № 234957 (ідентифікаційний код 32468093).Позивач зареєстрований як платник збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в Управлінні Пенсійного фонду України в Київському районі м. Сімферополя АР Крим за реєстраційним номером 14-04-8965.

Посадовими особами відповідача 03.08.10 проведена позапланова перевірка позивача з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за період з 01.12.05 р. по 30.06.10 р., повноти та своєчасності перерахування авансових платежів з 22.12.05 р. по 03.08.10 р., достовірності відомостей, наданих до системи персоніфікованого обліку даних (далі -СПОД) за 2004 р. -червень 2010 р. В ході перевірки УПФУ в Київському районі м. Сімферополя АР Крим були виявлені порушення п.1 ст.19 та п.2 ст.20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»№1058 від 09.07.03 р. (далі -Закон №1058), п.п.4.1, п.п.4.2 та п.п4.4 п.4 Інструкції «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», затвердженою Постановою Пенсійного Фонду України № 21-1 від 19.12.03 (далі- Інструкція №21), п.1 ст.4 Закону України «Про збір на загальнообовязкове державне пенсійне страхування»№400/97 від 26.06.97 р. За результатами перевірки був складений акт №185 від 03.08.2010р., відповідно до якого було:

-донараховано ФОТ та інші виплати, на які нараховуються внески за ставкою 33,2% та 4% за 2009 -61040,00 грн.

-донараховано загальний податкооблогаемий дохід, з якого утримуэться 1-2% за 2009 -61040,00 грн.

-донараховано встарахові внески -21373,61 грн., у тому числі: за ставками 33,2% та 4% за 2009,2010 -20035,81; за ставками 1-2% за 2006,2009 -1337,80 грн.

-зменшено страхові внески за ставками 31,8%, 33,2%, 4% за 2006, 2009, 2010 -85,96 грн.

Крім того зі змісту акту перевірки вбачається, що перевіркою достовірності формування та надання відомостей про застраховану особу встановлені порушення п.4 ч.2 ст. 17 Закону №1058, п.п. 1 , 8 Порядку формування та подання органам Пенсійного фонду України відомостей про застраховану особу, що використовуються в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, затвердженого Постановою Пенсійного фонду України N 7-6 від 10.06.2004, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10 серпня 2004 р. за N 1000/9599, вимог Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованих внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування органам Пенсійного фонду України, затвердженого Постановою Пенсійного фонду України N 26-1від 05.11.2009, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2009 р. за N 1136/17152.

На підставі акту перевірки № 185 від 03.08.10 УПФУ в Київському районі м. Сімферополя було винесено вимогу про сплату боргу №Ю-1558 зі сплати недоїмки по страховим внескам на суму 21287,65 грн. та розпорядження №80 «Про усунення порушень, виявлених в ході документальної перевірки», п. 1 якого було зобов'язано позивача в 30-ти денний строк з дня підписання акту перевірки надати форму «ИНДАНИ»с типом «початкова»на 12 працівників за 2004 р.

Вищезазначена вимога та розпорядження були оскаржені позивачем до відповідача. Рішенням від 12.08.10 р. вих. №12872/5, відповідач залишив вимогу та розпорядження без змін.

Позивачем було подано скаргу до ГУ ПФУ в АРК на рішення від 12.08.10 р. вих.№12872/5, за результатами розгляду скарги, ГУ ПФУ в АРК винесло рішення №6504/06-16 від 28.09.10 р., яким скаргу позивача було задоволено частково, а саме: результати акту перевірки №185 від 03.08.10 р. в частині донарахування ФОТ та інших виплат, на які нараховуються страхові внески за ставкою 32,3% та 4% за 2009 в сумі 61040,00 грн., донарахування загального оподаткованого доходу, з якого утримується 1-2% за 2009 в сумі 61040,00 грн., донарахування страхових внесків за 2009 р. за ставками 32,3%, 33,2% в сумі 20035,81 та за ставками 1-2% за 2009 в сумі 1337,80 грн. замінено, зазначивши, що в ході перевірки донарахований ФОТ та інші виплати, на які нараховуються страхові внески за ставкою 33,2% та 4% за 2009 в сумі 67000 грн.; донарахований загальний оподаткований дохід, з якого утримується 1-2% за 2009 в сумі 67000 грн., донараховані страхові внески за 2009 р. за ставками 33,2% ,4% та за ставками 1-2%.

Вимогу №Ю-1558 від 03.08.10 та рішення від 12.08.10 р. №12872/5 скасовано та зобов'язано відповідача направити на адресу позивача нову вимогу, розрахувавши суму донарахованих страхових внесків з урахуванням викладеного.

На підставі вищенаведеного, відповідачем було винесено нову вимогу про сплату боргу №Ю-1800 від 13.09.10 р., яка також оскаржувалася позивачем в адміністративному порядку та була залишена без змін.

Крім того, судом встановлено, що позивач оскаржував до ПФУ розпорядження №80 від 03.08.10 р., яке було залишено без змін ПФУ, про що було повідомлено позивача листом від 15960/05-10 від 14.09.10 р.

Принципи, основи та механізм функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування визначені в Законі України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.03р. №1058-IV (далі - Закон №1058) із відповідними змінами та доповненнями.

Згідно ст. 1 Закону №1058 страхові внески - це кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, яке діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування згідно цього Закону. Страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону сплачують страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Стаття 3 Закону №1058 визначає, що Пенсійний фонд і юридичні особи є суб'єктами системи пенсійного забезпечення в Україні.

Відповідно до ч. 2 ст. 5 Закону №1058 виключно цим законом визначаються: коло осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню; платники страхових внесків, їх права та обов'язки: порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, стягнення заборгованості за цими внесками.

Відповідно до ч. 1 ст.11 Закону №1058 загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають громадяни України, іноземці (якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України) та особи без громадянства, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, створених відповідно до законодавства України, незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, у філіях, представництвах, відділеннях та інших відокремлених підрозділах цих підприємств та організацій, в об'єднаннях громадян, у фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності та інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або працюють на інших умовах, передбачених законодавством, або виконують роботи на зазначених підприємствах, в установах, організаціях чи у фізичних осіб за договорами цивільно-правового характер).

Відповідно до ч. 1 ст.14 Закону №1058 страхувальниками відповідно до цього Закону є роботодавці: підприємства, установи, організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно - правового характер) - для осіб, зазначених у пунктах 1.10.15 статті 11 цього Закону.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про здійснення контролю за сплатою збору на обов'язкове державне пенсійне страхування та збору на обов'язкове соціальне страхування" № 700-XIV від 21.05.1999 року органи Пенсійного фонду України стосовно сплати та цільового використання збору на обов'язкове державне пенсійне страхування мають право проводити планові та позапланові виїзні перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єктів підприємницької діяльності.

Згідно з ч. 2 п. 12.2. Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 р. за № 64/8663 (далі -Інструкція) органи Пенсійного фонду України мають право не частіше одного разу на календарний рік проводити планові, а також у випадках, передбачених законодавством, позапланові перевірки на будь-яких підприємствах, в установах і організаціях та у фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності бухгалтерських книг, звітів, кошторисів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням, обчисленням та сплатою страхових внесків, отримувати необхідні пояснення, довідки і відомості (у тому числі письмові) з питань, що виникають під час таких перевірок.

Відповідно до статті 2 Указу Президента про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності N 817/98 від 23.07.1998 року плановою виїзною перевіркою вважається перевірка фінансово-господарської діяльності суб'єкта підприємницької діяльності, яка передбачена у плані роботи контролюючого органу і проводиться за місцезнаходженням такого суб'єкта чи за місцем розташування об'єкта власності, стосовно якого проводиться така планова виїзна перевірка. Планова виїзна перевірка проводиться за сукупними показниками фінансово-господарської діяльності суб'єкта підприємницької діяльності за письмовим рішенням керівника відповідного контролюючого органу не частіше одного разу на календарний рік у межах компетенції відповідного контролюючого органу.

Пунктом "г" статті 3 Указу Президента про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності зазначається, що позаплановою виїзною перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена в планах роботи контролюючого органу і проводиться, якщо суб'єкт підприємницької діяльності подав у встановленому порядку скаргу про порушення законодавства посадовими особами контролюючого органу під час проведення планової чи позапланової виїзної перевірки.

З матеріалів справи вбачається, що посадовими особами відповідача було проведено позапланову перевірку позивача, на підставі направлення №401 від 02.08.10 р. та відповідно до переліку питань, що підлягають перевірці при здійсненні позапланових документальних перевірок платників, серед яких є «виплата винагород фізичним особам за виконання робіт за договорами цивільно-правового характеру».

Відповідно до частини 3 статті 20 Закону № 1058- IV обчислення страхових внесків територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі складених актів перевірки правильності нарахування та сплати страхових внесків, звітності, що подається страхувальником, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суму заробітної плати (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.

Згідно з частиною 3 статті 106 Закону № 1058- IV територіальні органи Пенсійного фонду за формою та в строки, встановлені правлінням Пенсійного фонду України надсилають страхувальникам, які мають недоїмку вимогу про її сплату.

Пунктом 8.2. Інструкції передбачено, що органи Пенсійного фонду надсилають страхувальникам вимогу про сплату недоїмки якщо дані документальних перевірок результатів діяльності страхувальника свідчать про донарахування сум страхових внесків.

Відповідно до п. 3.7. Постанови Пенсійного фонду України «Про порядок оформлення результатів перевірок, що здійснюються органами Пенсійного фонду України»N 21-1 від 01.12.2008, за наявності в акті перевірки донарахованих сум страхових внесків платнику протягом п'яти робочих днів з дня завершення перевірки надається (надсилається) розпорядчий документ про усунення порушень. Розпорядчим документом є вимога, форма якої передбачена додатками 9 або 10 до Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 N 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за N 64/8663.

За наявності в акті факту виявлення порушень щодо достовірності формування відомостей про застраховану особу надається (надсилається) розпорядження про усунення порушень у визначені строки, виявлених під час здійснення перевірки.

Як вбачається з акту перевірки № 185 від 03.08.10 року та рішення ГУ ПФУ в АРК №6504/06-16 від 28.09.10 р. позивачем не включені виплати з винагород фізичним особам за угодами цивільно-правового характеру з надання послуг до виплат, з яких обчислюються страхові внески, що призвело до необчислення належних до сплати страхових внесків на загальну суму 22985,78 грн., в тому числі по ставці 32,3% - 21645,78 гривень, по ставці 2% -1340,00 гривень та до неподання «ИНДАНИ»з типом «початкова»на 12 фізичних осіб за 2004р.

Заявником апеляційної скарги не враховано, що зазначені винагороди виплачувались за послуги згідно цивільно-правових угод, укладених між ТОВ «Стройдель»та фізичними особами №1/04, № 6/04, №2/04, №4/04, №5/04, №7/04, №8/04, №9/04, №3/04 від 05.01.04р., №10/04 від 01.07.04р., №11/04 від 01.09.04 р., №12/04 від 01.11.04 р.

Судом безперечно встановлено, що фізичні особи виконали вимоги договорів, що підтверджується звітами про надання послуг та актами здачі-надання послуг, а позивач здійснив відповідні розрахунки за надання послуг.

Відповідно до п. 2.1.8. Інструкції зі статистики заробітної плати затвердженої наказом Держкомстату України від 13.01.2004 року N 5 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27 січня 2004 року за N 114/8713 до складу фонду основної заробітної плати включається оплата праці (включаючи гонорари) працівників, які не перебувають у штаті підприємства (за умови, що розрахунки проводяться підприємством безпосередньо з працівниками), за виконання робіт згідно з договорами цивільно-правового характеру, включаючи договір підряду (за винятком фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності).

Слід зазначити, що Цивільний кодекс України відносить договір про надання послуг до договорів цивільно - правового характеру. При цьому чинне законодавство чітко розмежовує договірні зобов'язання по виконанню робіт та по наданню послуг.

Так, згідно із частиною першою статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до частини першої статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Таким чином, характерною ознакою послуг є відсутність результату майнового характеру, невіддільність від джерела або від одержувача, синхронність надання й одержання, неможливість зберегти, споживчість послуги при її наданні.

Предметом підрядних відносин може бути як створювана річ, так і обробка, переробка, ремонт вже існуючої речі.

Той факт, що фізичні особи, з якими позивач уклав цивільно-правові угоди, надавали йому послуги, а не виконували роботи чи працювали на підставі трудової угоди (контракту), в судовому засіданні визнається обома сторонами. Такі ж висновки щодо характеру правовідносин позивача з особами, з якими укладено угоди «про надання послуг», випливають як із складеного відповідачем акту перевірки № 185 від 03.08.10 року, так і зі змісту таких угод.

Згідно ст. 11 Закону № 1058, загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають, зокрема, особи, які виконують роботи на підприємствах, в установах, організаціях чи у фізичних осіб за договорами цивільно-правового характеру. Проте, Закон не встановлює такого обов'язку щодо осіб, які надають послуги за договорами цивільно-правового характеру.

Згідно із ч.1 ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Тому суд вважає, що у позивача не виникло обов'язку нараховувати страхові внески на суми винагород, що виплачувалися ним фізичним особам за надані послуги на підставі цивільно-правових угод.

Таким чином, у разі, якщо суми винагород виплачуються особам за надання послуг за договорами цивільно-правового характеру, внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування не нараховуються та не сплачуються.

Винагорода по зазначеним договорам за своєю правою природою відповідає визначенню поняття послуги, так як не має результату майнового характеру та не може бути відділена від одержувача. Суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про те, що оскільки предметом вищенаведених договорів є послуги, а не роботи, тож винагорода, за зазначеними договорами не підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню.

Згідно з п.1 статті 19 Закону № 1058- IV страхові внески до солідарної системи нараховуються для роботодавця - на суми фактичних витрат на оплату праці (грошового забезпечення) працівників, що включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України "Про оплату праці", виплату винагород фізичним особам за виконання робіт (послуг) за угодами цивільно-правового характеру, що підлягають обкладенню податком на доходи фізичних осіб, а також на суми оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності, яка здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги по тимчасовій непрацездатності.

Посилання відповідача на норму п. 1 ч. 1 ст. 19 Закону №1058 обґрунтовано не взяті до уваги судом першої інстанції, оскільки у разі виплати сум винагород особам за надання послуг за договорами цивільно-правового характеру, внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування не нараховуються та не сплачуються. Крім того, зазначеною нормою страхувальнику надається лише право нарахувати страхові внески на суму винагороди, виплачену фізичній особі за надані йому послуги на підставі цивільно-правової угоди, а не встановлює обов'язку, тому що не визначає кола осіб, які підлягають загальнообов'язковому страхуванню, оскільки це питання врегульоване нормою ст. 11 цього Закону.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає за необхідне зазначити, що договір підряду не породжує між сторонами відносин, передбачених ст. 11 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а оплата наданих за цивільно-правовим договором послуг не належить до оплати виконаних робіт та фонду оплати праці.

Враховуючи такий висновок суду, безпідставним є і винесення розпорядження про усунення порушень, виявлених в ході документальної перевірки №80 від 03.08.10 р., у частині зобов'язання позивача в 30-ти денний строк з дня підписання акту перевірки надати до УПФУ форми «ИНДАНИ»з типом «початкова» на 12 працівників за 2004 р. , оскільки такі дані необхідно подавати лише відносно застрахованих осіб, згідно пп. 1.1 «Порядку формування та подання органам Пенсійного фонду України відомостей про застраховану особу, що використовуються в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування», затвердженого Постановою Правління Пенсійного фонду України №7-6 від 10.06.2004р.

Правова оцінка, яку суд першої інстанції дав обставинам справи, не суперечить вимогам процесуального і матеріального права, а доводи апеляційної скарги щодо їх неправильного застосування є необґрунтованими.

Судове рішення є законним і обґрунтованим та не може бути скасовано з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

Все вищеперелічене дає судовій колегії право для висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись статтями 195, 196, пунктом 1 частини першої статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини першої статті 205, статтями 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України в Київському районі м.Сімферополя АР Крим на постанову Окружного Адміністративного суду м. Сімферополя від 05.10.2011 у справі № 2а-13420/10/11/0170 - залишити без задоволення.

Постанову Окружного Адміністративного суду м. Сімферополя від 05.10.2011 у справі № 2а-13420/10/11/0170 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 19 березня 2012 р.

Головуючий суддя підпис О.В.Кучерук

Судді підпис Т.В. Дадінська

підпис З.І.Курапова

З оригіналом згідно

Головуючий суддя О.В.Кучерук

СудСевастопольський апеляційний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення12.03.2012
Оприлюднено22.06.2012
Номер документу24826286
СудочинствоАдміністративне

Судовий реєстр по справі —2а-13420/10/11/0170

Постанова від 27.05.2014

Адміністративне

Вищий адміністративний суд України

Тракало В.В.

Ухвала від 12.03.2012

Адміністративне

Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Кучерук Олег Васильович

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні