Постанова

від 14.06.2012 по справі 2а/0570/2581/2012

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 червня 2012 р. Справа № 2а/0570/2581/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Буряк І.В.

при секретарі Могілевському А.А.

за участю представників сторін:

позивача: ОСОБА_1 (дов.)

відповідача: ОСОБА_2 (дов.)

розглянувши у відкритому судовому засіданні

позовну заяву Приватного підприємства «Ресурсальянс»

до Державної податкової служби у Ленінському районі м.Донецька Донецької області Державної податкової служби

про скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Ресурсальянс» (надалі - позивач, ПП «Ресурсальянс») звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Донецька (надалі - ДПІ у Ленінському районі м.Донецька) про скасування податкові повідомлення-рішення:

- від 17.10.2011р. №0035351541, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на 529 208,00 грн., у тому числі за основним платежем 529 207,00 грн. та за штрафними фінансовими санкціями - 1,00 грн.;

- від 17.10.2011р. №0035361542, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на 458 470,00 грн., в тому числі за основним платежем 458 468,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 2,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на безпідставність та необґрунтованість висновків акту перевірки від 04.10.2011р. №2634/15-2/37296870, на підставі якого прийняті спірні податкові повідомлення-рішення, які винесені без урахування фактичних обставин справи та в порушення приписів податкового законодавства.

Ухвалою суду від 04.04.2012р. замінено первинного позивача Державну податкову інспекцію у Ленінському районі м.Донецька на належного позивача - Державну податкову інспекцію у Ленінському районі м.Донецька Донецької області Державної податкової служби.

В судовому засіданні від 14.06.2012р. представник позивача позов підтримав та просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Жовтнева МДПІ надала до суду письмові заперечення на позов, згідно яких проти позову заперечує та просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, обґрунтовує свою позицію висновками акту перевірки.

В судовому засіданні від 14.06.2012р. представник відповідача позов не підтримав та просив в його задоволенні відмовити повністю.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи адміністративного позову, дійшов наступних висновків.

Приватне підприємство «Ресурсальянс» зареєстровано виконавчим комітетом Донецької міської ради в якості юридичної особи (ЄДРПОУ 37296870, місце знаходження: 83005, Донецька область, м.Донецьк, вул.Зубкова, буд.1 «А»), про що видане відповідне свідоцтво серія А01 №713094.

Згідно свідоцтва №100312689 позивач від 06.12.2010р. зареєстрован в якості платника податку на додану вартість.

ДПІ у Ленінському районі м.Донецька була проведена документальна позапланова виїзна перевірка приватного підприємства «Ресурсальянс» з питання визначення достовірності формування податкових зобов'язань і податкового кредиту з податку на додану вартість, доходів і витрат по податку на прибуток підприємства за період з 01.01.2011р. по 30.06.2011р., по закінченню якої було складено акт перевірки від 04.10.2011р. №2634/15-2/37296870.

Відповідно до висновків вказаного акту перевіркою було встановлено порушення:

- п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено податок на додану вартість всього на 458 468,00 грн., в тому числі за травень 2011 року в сумі 223 269,00 грн. та за червень 2011 року в сумі 235 199,00 грн.;

- п.135.1, п.135.2 ст.135, пп.138.8.1 п.138.8 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено податок на прибуток всього на 529 207,00 грн., в тому числі за 2 квартал 2011 року в сумі 529 207,00 грн.;

- п.44.1, п.44.2 ст.44, п.85.2 ст.85 Податкового кодексу України - документи, необхідні для проведення перевірки надані не у повному обсязі.

На підставі акту перевірки були винесені спірні податкові повідомлення-рішення від 17.10.2011р.:

- №0035351542, згідно якого сума грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств становить 529 208,00 грн., у тому числі за основним платежем у сумі 529 207,00 грн. та за штрафними фінансовими санкціями 1,00 грн.;

- №0035361542, згідно якого сума грошового зобов'язання з податку на додану вартість становить 458 470,00 грн., у тому числі за основним платежем у сумі 458 468,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 2,00 грн.

У відповідності до частин 1 та 2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Із акту перевірки від 04.10.2011р. №2634/15-2/37296870 вбачається, що підставою для постановлення висновку про заниження податку на додану вартість на суму 458 468,00 грн. та про заниження податку на прибуток у сумі 529 207,00 грн. стали наступні обставини.

При автоматичному співставленні сум податкового кредиту та податкових зобов'язань у розрізі контрагентів на рівні ДПА України були встановлені розбіжності між сумами сформованого податкового кредиту ПП «Ресурсальянс» та задекларованих податкових зобов'язань ТОВ «ТД «Ігнат-Агро» і ПАТ «Донецький електрометалургійний завод».

ДПІ у Ленінському районі м.Донецька було направлено лист №29837/10/23-213-3 від 30.08.2011р. з проханням до позивача надати пояснення та їх документальне підтвердження по взаємовідносинам з зазначеними підприємствами. На виконання якого ПП «Ресурсальянс» вибірково було надано документи по взаємовідносинам з ТОВ «ТД «Ігнат-Агро», ПАТ «Донецький електрометалургійний завод», але пояснень та їх документальних підтверджень надано не було.

За перевіряємий період з 01.01.2011р. по 30.06.2011р. підприємство мало взаємовідносини з ТОВ «ТД «Ігнат-Агро», ПАТ «Донецький електрометалургійний завод», ТОВ «Перспективна індустріальна компанія Донбасу, ТОВ «Донспецтехтранс».

По взаємовідносинам з ТОВ «ТД «Ігнат-Агро» та ТОВ «Донспецтехтранс» позивачем не було надано наступних документів:

- договорів з ТОВ «Донспецтехтранс»;

- товарно-транспортних накладних;

- дорожніх листів;

- договорів оренди транспортних засобів, інших документів, що підтверджують спосіб, засіб перевезення та містять реквізити перевізника;

- сертифікатів якості;

- технічних паспортів товарів;

- карток складського обліку;

- розрахункових документів, що підтверджують факт оплати по операціям з зазначеними підприємствами, а саме платіжних доручень, банківських виписок, зворотно-сальдових відомостей;

- прибуткових касових ордерів;

- векселів тощо.

Інспекція під час перевірки неодноразово зверталась (лист №32978/10/23-213-6 від 20.09.2011р., лист №33651/10/23-213-6 від 23.09.2011р.) до ПП «Ресурсальянс» з проханням надати до перевірки оригінали вищенаведених документів.

Вимоги відповідача про надання додаткових документів залишились без виконання про що складено акт №1272/23-3/37296870 від 23.09.2011р.

Пунктом 85.2 ст.85 Податкового кодексу України встановлено, що платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам органів державної податкової служби у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Відповідно до п.44.6 ст.44 Податкового кодексу України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам органу державної податкової служби, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Згідно п.44.7 ст.44 Податкового кодексу України у разі якщо посадова особа контролюючого органу, яка здійснює перевірку, відмовляється з будь-яких причин від врахування документів, наданих платником податків під час проведення перевірки, платник податків має право до закінчення перевірки надіслати листом з повідомленням про вручення та з описом вкладеного або надати безпосередньо до контролюючого органу, який призначив проведення перевірки, копії таких документів (засвідчені печаткою платника податків (за наявності печатки) та підписом платника податків - фізичної особи або посадової особи платника податків - юридичної особи).

Протягом трьох робочих днів з дня отримання акта перевірки платник податків має право надати до контролюючого органу, що призначив перевірку, документи, визначені в акті перевірки як відсутні.

Відповідач зазначає, що ні на письмовий запит під час перевірки, ні після отримання акту перевірки не отримав договорів з ТОВ «Донспецтехтранс», товарно-транспортних накладних, дорожніх листів, договорів оренди транспортних засобів, інших документів, що підтверджують спосіб, засіб перевезення та містять реквізити перевізника, сертифікатів якості, технічних паспортів товарів, карток складського обліку, а також розрахункових документів, що підтверджують факт оплати по операціям з зазначеними підприємствами, а саме платіжних доручень, банківських виписок, зворотно-сальдових відомостей, прибуткових касових ордерів, векселів, що свідчить про їх відсутність у підприємства на момент формування собі валових витрат та податкового кредиту з зазначеними підприємствами.

Під час перевірки було встановлено, що між позивачем та ТОВ «ТД «Ігнат-Агро» було укладено договір на надання транспортно-експедиційних послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом (маршрут Донецьк-Маріуполь). Відповідно до якого ПП «Ресурсальянс» (замовник) доручає, а ТОВ «ТД «Ігнат-Агро» (експедитор-перевізник) приймає на себе зобов'язання з виконання послуг по доставці вантажу зі складу вантажовідправника на склад вантажоотрумувача. Пунктами 3.1, 3.2 якого передбачено, що замовник зобов'язується здійснювати оплату отриманих послуг та забезпечує вантаж, що перевозиться супровідними документами: накладними та сертифікатами якості.

На виконання зазначеного договору ПП «Ресурсальянс» до перевірки було надано лише податкові накладні, накладні та акти здачі - приймання послуг.

По взаємовідносинам з ТОВ «Донспецтехтранс» позивачем до перевірки було надано лише податкові та видаткові накладні на придбання товару (двигун, автошина).

Окрім того, від Державної податкової інспекції у Тельманівському районі 26.09.2011р. було отримано акт документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «ТД «Ігнат-Агро», в якому зазначено про те, що правочини укладені з ТОВ «ТД «Ігнат-Агро» не мають реального характеру і спрямовані на надання податкової вигоди іншим підприємствам, в тому числі і ПП «Ресурсальянс». Такий висновок інспекцією зроблено на підставі встановлених фактів, а саме:

- свідоцтво платника на додану вартість ТОВ «ТД «Ігнат-Агро» анульовано 01.07.2011р.;

- види діяльності згідно довідки з ЄДРПОУ не пов'язані з наданням транспортно-експедиційних послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом;

- 16.06.2011р. працівниками Державної податкової інспекції у Тельманівському районі було складено акт про відсутність підприємства за місцезнаходженням, а відповідно довідки з реєстру прав власності на нерухоме майно власниками будівлі, розташованої за адресою - вул.Леніна,53, с.Старогнатівка, Тельманівський район, яка зазначена в установчих документах підприємства як юридична, є СТОВ «Старогнатівське» та Старогнатівська сільська рада. Посадові особи власників цієї будівлі повідомили про відсутність договорів оренди з ТОВ «ТД «Ігнат-Агро»;

- офісні, виробничі, торговельні, складські та інші приміщення у підприємства відсутні, згідно листа Держкомзему у Тельманівському районі зареєстровані право установчі документи, що підтверджують право власності або користування ТОВ «ТД «Ігнат-Агро» земельними ділянками відсутні;

- згідно листа Старобешевського ВРЕР транспортні засоби за підприємством не зареєстровано;

- постановами ДВС Тельманівського РУЮ всі рахунки підприємства арештовані, останній 12.05.2011р.;

- з квітня 2010р. підприємство до інспекції надавало лише декларації з податку на додану вартість, але податкове зобов'язання червня 2011р. у розмірі 406,82 тис.грн. (в тому числі і по взаємовідносинам з позивачем у розмірі 235,198 тис.грн.) до бюджету не сплачено;

- згідно відомостей з центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб ДПА україни про суми виплачених доходів інформація про доходи директора підприємства ОСОБА_4 відсутні;

- директором підприємства, який є єдиним працівником на ТОВ «ТД «Ігнат-Агро» надано пояснення на ім'я начальника державної податкової інспекції у Тельманівському районі, в яких він повідомив, що господарські операції, в тому числі і з позивачем, носили формальний характер, фактично послуги не надавались;

- на ім'я начальника відділу податкової міліції в Волноваському районі також було надано ідентичні пояснення директором ТОВ «ТД «Ігнат -Агро» - ОСОБА_4 з доповненням про неможливість проведення розрахунків у зв'язку з арештом рахунків (останній арештовано - 12.05.2011р., послуги ПП «Ресурсальянс» надавались починаючи з 23.05.2011р.).

Від державної податкової інспекції у Калінінському районі м.Донецька отримано довідку про результати камеральної перевірки ТОВ «Донспецтехтранс», відповідно до якої засновником та директором підприємства є ОСОБА_5, який є директором на ПП «Ресурсальянс», у підприємства відсутні рахунки відкриті в банківських установах, трудові ресурси, власні та орендовані складські приміщення, основні фонди, на підставі чого зроблено висновок, про те, що укладені з підприємством правочини не мають реального товарного характеру і спрямовані на надання податкової вигоди іншим підприємствам.

Також в своїх поясненнях наданих на ім'я в.о. начальника податкової міліції директор позивача - ОСОБА_5 по взаємовідносинам з ТОВ «ТД «Ігнат-Агро» зазначив, що весь товар на ПАТ «Донецький електрометалургійний завод» перевозився лише транспортом ПП «Ресурсальянс», а не силами ТОВ «ТД «Ігнат-Агро». Однак ТОВ «ТД «Ігнат-Агро» надавались транспортні послуги, але які саме та який товар перевозився пояснити не зміг, оскільки товарно-транспортні накладні підприємством станом на 15.09.2011р. так і не надано, а придбаний у останнього позивачем товар було привезено на власній машині директором ТОВ «ТД «Ігнат-Агро».

Відповідно до пункту 139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України не включаються до складу валових витрат - витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначені положеннями Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно до ч.2 ст.9 зазначеного Закону України первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми), дату і місце складання, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Суд звертає увагу, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно ч.1 ст.3 Господарського кодексу України встановлено, що під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

При цьому, частиною другою зазначеної статті встановлено, що господарська діяльність, яка здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність).

Підстави та порядок формування податкового кредиту визначені п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Суд зазначає, що валові витрати та податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарських операції, які є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Судом встановлено, що відсутність у позивача документів, які б підтверджували факт отримання позивачем товару від ТОВ «Донспецтехтранс» та надання транспортно-експедиційних послуг ТОВ «ТД «Ігнат-Агро», а саме договорів з ТОВ «Донспецтехтранс», товарно-транспортних накладних, дорожніх листів, договорів оренди транспортних засобів або інших документів, що підтверджують спосіб, засіб перевезення та містять реквізити перевізника, сертифікатів якості, технічних паспортів товарів, карток складського обліку, розрахункових документів, що підтверджують факт оплати по операціям з зазначеними підприємствами, а саме платіжних доручень, банківських виписок, зворотно-сальдових відомостей, прибуткових касових ордерів, векселів, тощо; ненадання цих документів ні на письмовий запит інспекції про надання пояснень та їх документальних підтверджень, ні на письмовий запит інспекції під час перевірки, ні після отримання акту перевірки; не сплата до бюджету податкових зобов'язань зазначеними підприємствами; відсутність у постачальників необхідних умов для здійснення господарської діяльності свідчить проте, що фактично послуги ТОВ «ТД «Ігнат-Агро» не надавались, товар у ТОВ «Донспецтехтранс» не придбавався.

На підставі аналізу зазначених норм законодавства України, суд приходить до висновку, що надання документів, які згідно Податкового кодексу України є підставою для нарахування податкового кредиту, не можуть слугувати єдиним та безспірним доказом факту реального здійснення постачання товарів (робіт, послуг).

Необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт реального придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, валові витрати та податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має підтверджуватися належним чином складеними первинними документами, що відображають та підтверджують реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Судом встановлено відсутність реально вчиненої господарської операції та, як наслідок, юридичну дефектність відповідних первинних документів, що не дозволяє формувати дані податкового обліку.

Суд вважає, що контролюючим органом доведено в установленому порядку факт невідповідності задекларованих наслідків господарської операції позивача з ТОВ «Донспецтехтранс» та ТОВ «ТД «Ігнат-Агро» у податковому обліку фактичним обставинам.

До суду не надано жодних належних доказів, які б спростовували висновки акту перевірки від 04.10.2011р. №2634/15-2/37296870.

На підставі наведеного, Суд дійшов до висновку щодо відсутності факту реального здійснення господарських операції між позивачем та ТОВ «Донспецтехтранс», ТОВ «ТД «Ігнат-Агро».

На підставі наведеного, Суд вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 11, 17, 69-72, 86, 87, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. У позові Приватного підприємства «Ресурсальянс»» до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Донецька Донецької області Державної податкової служби - відмовити.

2. Постанова прийнята у нарадчій кімнаті, вступна та резолютивна частина проголошена у судовому засіданні 14 червня 2012 року, повний текст виготовлено 19 червня 2012 року.

3. Постанова набирає законної сили в порядку, передбаченому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України

4. Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Буряк І. В.