Постанова

від 07.03.2012 по справі 2а-663/12/0970

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" березня 2012 р. Справа № 2a-663/12/0970

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Боброва Ю.О.

секретаря судового засідання Дмитрашко О.М.,

за участю представників сторін:

позивача -Дивінської І.В., Симовоника Я.В.,

відповідача -Цуркана В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу

за позовом підприємства споживчої кооперації «Прикарпаткоопбуд»

до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби головного управління юстиції в Івано-Франківській області

про визнання протиправною та скасування постанови про арешт коштів боржника від 16.01.2012 року у виконавчому провадженні №22007569,-

ВСТАНОВИВ:

02.03.2012 року підприємство споживчої кооперації «Прикарпаткоопбуд»(надалі -ПСК «Прикарпаткоопбуд», позивач) звернулося з адміністративним позовом до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби головного управління юстиції в Івано-Франківській області (надалі -відповідач) про визнання протиправною та скасування постанови про арешт коштів боржника від 16.01.2012 року у виконавчому провадженні №22007569.

Позовні вимоги вмотивовані тим, що постанова відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби головного управління юстиції в Івано-Франківській області від 16.01.2012 року про арешт коштів позивача не відповідає вимогам Закону України «Про виконавче провадження», винесена без урахування всіх фактичних обставин справи, так як частина виконавчих документів, зазначених у постанові, виконана боржником до її винесення, тому вона повинна бути скасована.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі з підстав, викладених в позовній заяві та пояснили суду, що постанова про арешт коштів від 16.01.2012 року, винесена відділом примусового виконання рішень не відповідає фактичним обставинам справи. Частина виконавчих документів зазначених у постанові, зокрема, борги перед ВАТ КБ «Банк Хрещатик», управлінням Пенсійного фонду України в місті Івано-Франківську, Івано-Франківським обласним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів були погашені позивачем у повному обсязі до її винесення, про що свідчать копії платіжних доручень та довідка кредитора. Просили позов задовольнити повністю.

Представник відповідача проти позову заперечив та пояснив суду, що оскаржувана постанова винесена відповідно до норм Закону України «Про виконавче провадження»та підстав для її скасування немає. В задоволенні позову просив відмовити.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення представників позивача та представника відповідача, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, дослідивши і оцінивши докази, суд установив наступне.

Підприємство споживчої кооперації «Прикарпаткоопбуд»зареєстроване як юридична особа 27.07.2005 року виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 за №267464 (а.с. 8).

22.02.2012 року на адресу позивача надійшла постанова відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби головного управління юстиції в Івано-Франківській області про арешт коштів боржника від 16.01.2012 року у виконавчому провадженні №22007569, згідно якої державним виконавцем прийнято рішення про накладення арешту на кошти ПСК «Прикарпаткоопбуд», що містяться на рахунках банків у межах суми 7748658,24 грн. (а.с. 11-12, 51-52).

Зокрема, відповідно до оскаржуваної постанови накладений арешт на кошти боржника за виконавчими документами в наступних виконавчих провадженнях: №11680630 з виконання наказу господарського суду Івано-Франківської області від 02.02.2009 року за №578 про стягнення на користь ВАТ КБ «Хрещатик»боргу в сумі 31160,23 грн.; №11681371 з виконання наказу господарського суду Івано-Франківської області від 02.02.2009 року за №579 про стягнення на користь ВАТ КБ «Хрещатик»боргу в сумі 311,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення; №13141568 з виконання наказу господарського суду Івано-Франківської області від 05.05.2009 року за №2503 про стягнення на користь ВАТ «Родовід Банк»боргу в сумі 5436067,00 грн.; №15378170 з виконання вимоги про сплату на користь управління Пенсійного фонду України в місті Івано-Франківську боргу в сумі 7735,24 грн.; №15449070 з виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду за виконавчим листом №2а-1234 від 14.08.2009 року про стягнення на користь Івано-Франківського обласного відділення Фонду соціального захисті інвалідів боргу в сумі 5330,00 грн.; №18953377 з виконання рішення Івано-Франківського міського суду за виконавчим листом №2-556 від 12.04.2010 року про стягнення в солідарному порядку з ТОВ «Інтерком», Озарко Василя Івановича, ПСК «Прикарпаттякоопбуд», Герея Віктора Васильовича на користь ПАТ «Брокбізнесбанк»боргу в сумі 2236933,25 грн., 1700,00 грн. витрат по оплаті судового збору, 30,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення; №20699800 з виконання наказу господарського суду Івано-Франківської області №1454 від 02.08.2010 року про стягнення на користь ТОВ «Західхімліс»боргу на загальну суму 30576,83 грн.; №25130807 з виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду за виконавчим листом №2а-1401 від 07.02.2011 року про стягнення на користь Державного бюджету України коштів в сумі 1700,00 грн. (а.с. 11-12, 51-52).

Відповідно до постанови заступника начальника відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Івано-Франківській області від 16.01.2012 року у виконавчому провадженні №15449070 були об'єднані у зведене виконавче провадження №31599013 виконання рішень за наступними виконавчими документами: наказами господарського суду Івано-Франківської області від 02.02.2009 року №№578, 579, від 05.05.2009 року №2503 від 02.08.2010 року №1454; вимогою про сплату боргу №551/10 від 05.08.2009 року; виконавчими листами від 14.08.2009 року №2а-1234, від 12.04.2010 року №2-556, від 07.02.2011 року №2а-1401 (а.с. 49).

Разом з тим, судом установлено, що на момент винесення оскаржуваної постанови про арешт коштів боржника та вказаної вище постанови про об'єднання виконавчих проваджень частина виконавчих документів були виконані боржником та сплачені відповідні суми коштів.

Так, згідно довідки від 24.02.2012 року №11/12 і досліджених судом платіжних доручень позивачем повністю погашена заборгованість за вимогою про сплату боргу №551/10 від 05.08.2009 року на користь управління Пенсійного фонду України в місті Івано-Франківськ (а.с. 16-21).

Відповідно довідки від 24.02.2012 року №12/12 та досліджених судом платіжних доручень позивачем виконані наступні виконавчі документи: наказ господарського суду №578 від 02.02.2009 року -на суму 29316,06 грн.; наказ господарського суду №579 від 02.02.2009 року -в повному обсязі; виконавчий лист №2а-1234 від 14.08.2009 року -на суму 4179,00 грн. (а.с. 22-32).

Таким чином, суд, не заперечуючи наявності боргу позивача за вказаними вище виконавчими документами, разом з тим зазначає, що оскаржувана постанова винесена відповідачем в межах суми 7748658,24 грн., що не відповідає дійсності, оскільки частина виконавчих документів виконана позивачем протягом 2009 -2010 р.р. -значно раніше моменту винесення постанови про арешт коштів. Тим самим, відділом ДВС порушені права власності підприємства споживчої кооперації «Прикарпаткоопбуд».

Окрім вказаного судом установлено, що оскаржувана постанова про арешт коштів боржника від 16.01.2012 року винесена у виконавчому провадженні за №22007569. Однак, ні зведеному виконавчому провадженню, ні виконавчим провадженням вказаним вище не присвоювався №22007569. Тобто, оскаржувана постанова винесена у виконавчому провадженні, яке не має жодного відношення до виконавчих проваджень, що є предметом розгляду даної адміністративної справи та на виконання яких прийняте оскаржуване позивачем рішення відділом ДВС.

Основні засади, організацію і порядок провадження виконавчих дій щодо звернення стягнення на майно боржника регламентовано Законом України «Про виконавче провадження»№2677-VI від 04.11.2010 року, із змінами та доповненнями (надалі -Закон).

Відповідно до норм статті 25 Закону державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Частиною 1 статті 30 Закону визначено, що державний виконавець провадить виконавчі дії з виконання рішення до завершення виконавчого провадження у встановленому цим Законом порядку, зокрема, до закінчення виконавчого провадження - згідно із статтею 49 цього Закону.

Згідно частини 1 статті 33 вказаного Закону, у разі якщо в органі державної виконавчої служби відкрито кілька виконавчих проваджень про стягнення коштів з одного боржника, вони об'єднуються у зведене виконавче провадження і на

майно боржника накладається арешт у межах загальної суми стягнення, виконавчого збору і можливих витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій.

Відповідно до пункту 8 частини 1 статті 49 Закону виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Частиною 1 статті 50 Закону встановлено, що у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв'язку із завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

Відповідно до вимог частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною 2 цієї статті встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем у судовому засіданні не спростовані доводи позивача про те, що оскаржувана постанова винесена всупереч вимог Закону України «Про виконавче провадження»та безпідставно.

Відповідно до вимог частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно частини 3 цієї ж статті КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

У відповідності до статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб про захист яких вони просять.

Таким чином, враховуючи встановлені у судовому засіданні вказані вище фактичні обставини даної справи та норми закону, що регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про те, що постанова про арешт коштів боржника від 16.01.2012 року у виконавчому провадженні №22007569 винесена відділом примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Івано-Франківській області безпідставно, її слід визнати протиправною та скасувати.

Відповідно до вимог частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. Таким чином, на користь позивача необхідно стягнути з Державного бюджету України сплачений ним судовий збір в сумі 32,19 грн.

На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 94, 158 -163, 167, 181 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби головного управління юстиції в Івано-Франківській області про арешт коштів підприємства споживчої кооперації «Прикарпаткоопбуд» від 16.01.2012 року у виконавчому провадженні №22007569.

Стягнути з Державного бюджету України на користь підприємства споживчої кооперації «Прикарпаткоопбуд» (код в ЄДРПОУ 33645023), зареєстрованого за адресою: вулиця Левинського, буд. 1, офіс 2, м. Івано-Франківськ, 76018, судові витрати в сумі 32 (тридцять дві) грн. 19 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки, встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя: /підпис/ Бобров Ю.О.

Постанова в повному обсязі складена 12.03.2012 року.