Ухвала

від 30.10.2012 по справі 2а-663/12/0970

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2012 р. Справа № 82340/12/9104

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Гулида Р.М.,

суддів - Запотічного І.І., Каралюса В.М.

розглянувши у порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Івано-Франківській області на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 7 березня 2012 року у справі за позовом підприємства споживчої кооперації «Прикарпаткоопбуд» до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Івано-Франківській області про визнання протиправною та скасування постанови про арешт коштів боржника від 16.01.2012 року у виконавчому провадженні №22007569, -

ВСТАНОВИЛА:

В березні 2012 року підприємство споживчої кооперації «Прикарпаткоопбуд» звернулося до суду з позовом до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Івано-Франківській області визнання протиправною та скасування постанови про арешт коштів боржника від 16.01.2012 року у виконавчому провадженні №22007569.

В обґрунтування позовних вимог покликалося на те, що постанова відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби головного управління юстиції в Івано-Франківській області від 16.01.2012 року про арешт коштів підприємства не відповідає вимогам Закону України «Про виконавче провадження», винесена без урахування всіх фактичних обставин справи, так як частина виконавчих документів, зазначених у постанові, виконана боржником до її винесення. Таким чином згідно наведеного позивач просив визнати протиправною та скасувати постанову відповідача.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 7 березня 2012 року позовні вимоги задоволено. Визнано протиправною та скасовано постанову відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби головного управління юстиції в Івано-Франківській області про арешт коштів підприємства споживчої кооперації «Прикарпаткоопбуд» від 16.01.2012 року у виконавчому провадженні №22007569.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, Державна податкова інспекція у Галицькому районі м. Львова подала апеляційну скаргу до Львівського апеляційного адміністративного суду в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що приймаючи оскаржувану постанову суд першої інстанції порушив норми матеріального і процесуального права, а також висновки суду є необгрунтованими та не доведеними доказами, наявними в матеріалах справи.

За відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю, суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки таку може бути вирішено на основі наявних у ній доказів (ч. 1 ст. 197 КАС України із змінами і доповненнями, внесеними згідно із Законом України від 07.07.2010 року N 2453-VI), що є достатнім для розгляду даної справи.

Заслухавши доповідача - суддю Львівського апеляційного адміністративного суду, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, мотивуючи це наступним.

Судом першої інстанції встановлено, що підприємство споживчої кооперації «Прикарпаткоопбуд» зареєстроване як юридична особа 27.07.2005 року виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 за №267464 (а.с. 8).

22.02.2012 року на адресу позивача надійшла постанова відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби головного управління юстиції в Івано- Франківській області про арешт коштів боржника від 16.01.2012 року у виконавчому провадженні №22007569, згідно якої державним виконавцем прийнято рішення про накладення арешту на кошти ПСК «Прикарпаткоопбуд», що містяться на рахунках банків у межах суми 7748658,24 грн. (а.с. 11-12, 51-52).

Відповідно до оскаржуваної постанови накладений арешт на кошти боржника за виконавчими документами в наступних виконавчих провадженнях: №11680630 з виконання наказу господарського суду Івано-Франківської області від 02.02.2009 року за №578 про стягнення на користь ВАТ КБ «Хрещатик» боргу в сумі 31160,23 грн.; №11681371 з виконання наказу господарського суду Івано-Франківської області від 02.02.2009 року за №579 про стягнення на користь ВАТ КБ «Хрещатик» боргу в сумі 311,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення; №13141568 з виконання наказу господарського суду Івано-Франківської області від 05.05.2009 року за №2503 про стягнення на користь ВАТ «Родовід Банк» боргу в сумі 5436067,00 грн.; №15378170 з виконання вимоги про сплату на користь управління Пенсійного фонду України в місті Івано-Франківську боргу в сумі 7735,24 грн.; №15449070 з виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду за виконавчим листом №2а-1234 від 14.08.2009 року про стягнення на користь Івано-Франківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів боргу в сумі 5330,00 грн.; №18953377 з виконання рішення Івано-Франківського міського суду за виконавчим листом №2-556 від 12.04.2010 року про стягнення в солідарному порядку з ТОВ «Інтерком», ОСОБА_1, ПСК «Прикарпаттякоопбуд», ОСОБА_2 на користь ПАТ «Брокбізнесбанк» боргу в сумі 2236933,25 грн., 1700,00 грн. витрат по оплаті судового збору, 30,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення; №20699800 з виконання наказу господарського суду Івано-Франківської області №1454 від 02.08.2010 року про стягнення на користь ТОВ «Західхімліс» боргу на загальну суму 30576,83 грн.; №25130807 з виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду за виконавчим листом №2а-1401 від 07.02.2011 року про стягнення на користь Державного бюджету України коштів в сумі 1700,00 грн. (а.с. 11-12,51-52).

Відповідно до постанови заступника начальника відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Івано-Франківській області від 16.01.2012 року у виконавчому провадженні №15449070 були об'єднані у зведене виконавче провадження №31599013 виконання рішень за наступними виконавчими документами: наказами господарського суду Івано-Франківської області від 02.02.2009 року №№578, 579, від 05.05.2009 року №2503 від 02.08.2010 року №1454; вимогою про сплату боргу №551/10 від 05.08.2009 року; виконавчими листами від 14.08.2009 року №2а-1234, від 12.04.2010 року №2-556, від 07.02.2011 року №2а-1401 (а.с. 49).

Судом першої інстанції встановлено, що частина виконавчих документів були виконані боржником та сплачені жаданіі суми коштів на момент винесення оскаржуваної постанови про арешт коштів боржника та вказаної вище постанови про об'єднання виконавчих проваджень.

Згідно довідки від 24.02.2012 року №11/12 і досліджених судом першої інстанції платіжних доручень, позивачем повністю погашена заборгованість за вимогою про сплату боргу №551/10 від 05.08.2009 року на користь управління Пенсійного фонду України в місті Івано-Франківськ (а.с. 16-21).

За змістом довідки від 24.02.2012 року №12/12 та платіжних доручень, позивачем виконані наступні виконавчі документи: наказ господарського суду №578 від 02.02.2009 року - на суму 29316,06 грн.; наказ господарського суду №579 від 02.02.2009 року - в повному обсязі; виконавчий лист №2а-1234 від 14.08.2009 року - на суму 4179,00 грн. (а.с. 22-32).

Таким чином, як встановлено судом першої інстанції, оскаржувана постанова винесена відповідачем на стягнення суми 7748658,24 грн., що не відповідає дійсності, оскільки частина виконавчих документів з цієї суми виконана позивачем протягом 2009 - 2010 р.р. - значно раніше моменту винесення постанови про арешт коштів. Тим самим, відділом ДВС порушені права на розпорядження коштами підприємства споживчої кооперації «Прикарпаткоопбуд».

Оскаржувана постанова про арешт коштів боржника від 16.01.2012 року винесена у виконавчому провадженні за №22007569. Однак, ні зведеному виконавчому провадженню, ні виконавчим провадженням вказаним вище не присвоювався №22007569. Тобто, оскаржувана постанова винесена у виконавчому провадженні, яке не має жодного відношення до виконавчих проваджень, що є предметом розгляду даної адміністративної справи та на виконання яких прийняте оскаржуване позивачем рішення відділом ДВС.

Задовольняючи позовні вимоги підприємства споживчої кооперації «Прикарпаткоопбуд», суд першої інстанції підставно та правомірно виходив з чинної нормативно-правової бази, котра регламентує діяльність виконавчої служби.

Основні засади, організацію і порядок провадження виконавчих дій щодо звернення стягнення на майно боржника регламентовано Законом України «Про виконавче провадження» №2677-УІ від 04.11.2010 року, із змінами та доповненнями (надалі - Закон).

Відповідно до норм статті 25 Закону державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, і він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом та пред'явлений до виконання відповідним органом державної виконавчої служби.

Частиною 1 статті 30 Закону визначено, що державний виконавець провадить виконавчі дії з виконання рішення до завершення виконавчого провадження у встановленому цим Законом порядку, зокрема, до закінчення виконавчого провадження - згідно із статтею 49 цього Закону.

Згідно частини 1 статті 33 вказаного Закону, у разі якщо в органі державної виконавчої служби відкрито кілька виконавчих проваджень про стягнення коштів з одного боржника, вони об'єднуються у зведене виконавче провадження і на майно боржника накладається арешт у межах загальної суми стягнення, виконавчого збору і можливих витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій.

Відповідно до пункту 8 частини 1 статті 49 Закону виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом. Частиною 1 статті 50 Закону встановлено, що у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків не стягнення виконавчого збору або витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв'язку із завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що постанова про арешт коштів боржника від 16.01.2012 року у виконавчому провадженні №22007569 винесена відділом примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Івано-Франківській області безпідставно,а тому її слід визнати протиправною та скасувати. За наведених вище обставин, суд апеляційної інстанції вважає, що позовні вимоги підтверджені належними та допустимими доказами та задоволені судом першої інстанції правомірно.

Отже, колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції вирішуючи даний спір, правильно встановив фактичні обставини справи та ухвалив законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду і задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову - без змін, якщо визнає що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ч. 3 ст. 160, ст. 195, ст. 197, п.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Івано-Франківській області залишити без задоволення, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 7 березня 2012 року у справі № 2а-663/12 - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.

Головуючий: Гулид Р.М.

Судді: Запотічний І.І.

Каралюс В.М.