Постанова

від 23.02.2012 по справі 2а-13564/11/1370

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 лютого 2012 р. № 2а-13564/11/1370

Львівський окружний адміністративний суд в складі

головуючого-судді Мартинюка В.Я.

з участю секретаря судового засідання Макар Г.В.

представників сторін:

від позивача - Шимчишин І.С.,

від відповідача ДПІ у Галицькому районі м.Львова -не з'явився,

від УДК у Галицькому районі м.Львова -не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Львові матеріали адміністративної справи за позовом Приватного підприємства (надалі ПП) «Торгово-виробнича компанія «ДС» до Державної податкової інспекції (надалі ДПІ) у Галицькому районі м.Львова та Управління Державного казначейства у Галицькому районі м.Львова про скасування податкових повідомлень-рішень та про стягнення бюджетної заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

ПП «Торгово-виробнича компанія «ДС»звернулося в суд з адміністративним позовом до ДПІ у Галицькому районі м.Львова та Управління Державного казначейства у Галицькому районі м.Львова про скасування податкових повідомлень-рішень від 06.04.2011 року за №0000082341 та за №000007232/1 та про зобов'язання відшкодувати бюджетну заборгованість по податку на додану вартість в сумі 40519 грн. 00 коп.

Підставою позову є те, що орган державної податової служби неправомірно прийшов до висновку про завищення підприємством заявленої суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за грудень 2010 року на суму 40519 грн. 00 коп. та про заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на суму 5842 грн. 00 коп., оскільки до перевірки було надано усі необхідні первинні бухгалтерські документи, а платник податків мав право на бюджетне відшкодування.

Представник позивача в судовому засідання позов підтримав з підстав викладених в позовній заяві, просить його задовольнити в повному обсязі.

Відповідач у письмових поясненнях на позовну заяву проти позову заперечив, вважає, що у позивача відсутнє право на бюджетне відшкодування, оскільки останній в порушення п.9.8 ст.9 Закону України «Про податок на додану вартість», в податковій декларації з податку на додану вартість за грудень 2010 року не визнано умовний продаж по товарних залишках та основних фондах, стосовно яких був нарахований податовий кредит за вересень 2010 року.

Відповідачі явку повноважних представників в судове засідання не забезпечили.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд даючи правову оцінку спірним правовідносинам виходив з наступного.

За результатами позапланової виїзної перевірки ПП «Торгово-виробнича компанія «ДС» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування подату на додану вартість на розрахунковий рахунок підприємства за грудень 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з подату на додану вартість, що декларувалось за період вересень 2010 року, ДПІ у Галицькому районі м.Львова складено акт від 31.03.2011 року за №1099/23-409/35145890 та прийнято податкові повідомлення-рішення від 06.04.2011 року:

- за №0000082341, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 7303 грн. 00 коп., в тому числі за основним платежем - 5842 грн. 00 коп. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) -1461 грн. 00 коп.;

- за №000007232/1, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за грудень 2010 року на суму 40519 грн. 00 коп. та застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) в розмірі 554 грн. 00 коп.

В акті перевірки зазначено, що в порушення п.4.1 ст.4, підп.7.7.1 п.7.7 ст.7, п.9.8 ст.9 Заону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року за №168/97-ВР, з наступними змінами та доповненнями, підприємством завищено бюджетне відшкодування з податку на додану вартість за грудень 2010 року в сумі 40519 грн. 00 коп. та занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету за грудень 2010 року на 5842 грн. 00 коп.

Відповідно до п.1.8 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість»(в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), бюджетне відшкодування -це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у визначених законом випадках.

Відповідно до підп.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Як передбачено підп 7.7.2 цього ж пункту, при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту кожного наступного податкового періоду лише в частині суми податку фактично сплаченої отримувачем постачальникам товарів (послуг) та при імпорті і включається до розрахунку бюджетного відшкодування наступного звітного періоду;.

В матеріалах справи наявна податкова декларація з податку на додану вартість за грудень 2012 року в рядку 25 якої позивачем заявлено до відшкодування 40519 грн. 00 коп.

Як вбачається з Довідки щодо залишку суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, яка долучена до Декларації з подату на додану вартість за грудень 2010 року, сума податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню за грудень 2010 року, сформована за рахунок податкового кредиту, який виник у вересні 2010 року.

Перевіряючими встановлено, що ДПІ у Галицькому районі м.Львова анульовано Свідоцтво платника податку на додану вартість позивача, про що складено Акт від 31.12.2010 року та скасовано реєстрацію суб'єкта господарювання як платника податку на додану вартість.

А відтак, на думку перевіряючих, платником податків, в порушення п.9.8 ст.9 Закону України «Про податок на додану вартість», не визнано умовний продаж по товарних залишках та основних фондах, стосовно яких був нарахований податовий кредит за вересень 2010 року.

Згідно з вимог п.9.8 ст.9 Закону України «Про податок на додану вартість», рєстрація діє до дати її анулювання, яка відбувається у випадках, якщо:

а) платник податку, який до місяця, в якому подається заява про анулювання реєстрації, є зареєстрованим згідно з положеннями підпункту 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 цього Закону більше двадцяти чотирьох календарних місяців, включаючи місяць реєстрації, та має за останні дванадцять поточних календарних місяців обсяги оподатковуваних операцій, менші за визначені зазначеним підпунктом;

б) ліквідаційна комісія платника податку, оголошеного банкрутом, закінчує роботу або платник податку ліквідується за власним бажанням чи за рішенням суду (фізична особа позбувається статусу суб'єкта господарювання);

в) особа, зареєстрована як платник податку, реєструється як платник єдиного податку або стає суб'єктом інших спрощених систем оподаткування, які визначають особливий порядок нарахування чи сплати податку на додану вартість, відмінний від тих, що встановлені цим Законом, чи звільняють таку особу від сплати цього податку за рішенням суду або з будь-яких інших причин;

г) зареєстрована як платник податку особа обирає відповідно до цього Закону спеціальний режим оподаткування за ставками, іншими, ніж зазначені у статті 6 та статті 81 цього Закону;

ґ) особа, зареєстрована як платник податку, не надає податковому органу декларації з цього податку протягом дванадцяти послідовних податкових місяців або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність оподатковуваних поставок протягом такого періоду, а також у випадках, визначених законодавством стосовно порядку реєстрації суб'єктів господарювання;

д) установчі документи особи, зареєстрованої як платник податку, за рішенням суду визнані недійсними;

е) в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців зроблено запис про відсутність юридичної особи або фізичної особи за її місцезнаходженням.

У разі якщо за наслідками останнього податкового періоду, продовжується у згаданому пункті, особа має право на отримання бюджетного відшкодування, таке відшкодування надається протягом строків, визначених цим Законом, незалежно від того, чи буде така особа залишатися зареєстрованою як платник цього податку на дату отримання такого бюджетного відшкодування, чи ні. Це правило не поширюється на осіб, зазначених у підпункті "в" цього пункту.

Судом встановлено, що обставини анулювання 31.12.2010 року реєстрації позивача як платника подату на додану вартість визнаються сторонами, а тому такі не підлягають доказуванню в судовому процесі.

Частиною 2 ст.71 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Так, в забезпечення принципу офіційного з'ясування всіх обставин у справі, судом вживались передбачені законом заходи, зокрема, в ухвалі про закінчення підготовчого провадження у справі від 27.12.2011 року від відповідача витребовувались документально та нормативно обгрунтовані заперечення на позов, а також від ДПІ у Галицькому районі м.Львова неодноразово витребовувалась інформації щодо того на підстаі якого підпункту п.9.8 Закону України «Про податок на додану вартість»анульовано реєстрацію позивача платником подату на додану вартість.

Проте, всупереч вимог ч.2 ст.71 КАС України, органом державної податкової служби така інформація не була надана.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивач правомірно сформував податковий кредит та заявив до бюджетного відшкодування за грудень 2010 року суму податку на додану вартість в розмірі 40519 грн. 00 коп., а орган державної податкової служби безпідставно визначив суму грошового зобов'язання з подату на додану вартість в розмірі 5842 грн. 00 коп. та застосував штрафні (фінансові) санкції (штрафи) в розмірі 1461 грн. 00 коп.

Відповідно до підп.7.7.5 п.7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Підпунктом 7.7.6 цього ж пункту визначено, що на підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.

Таким чином, із аналізу вказаних норм закону вбачається, що право у позивача на бюджетне відшкодування виникає через 40 днів після отримання податкової декларації з податку на додану вартість податковим органом.

Як вбачається з наявної у матеріалах справи декларацій з податку на додану вартість за грудень 2010 року, по ній пройшов строк на здійснення бюджетного відшкодування, а відтак вимоги позивача про зобов'язання органу державного казначейства відшкодувати бюджетну заборгованість по податку на додану вартість в сумі 40519 грн. 00 коп. є правомірними.

За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги підставні і обґрунтовані, а тому адміністративний позов належить задовольнити в повному обсязі.

При цьому з врахуванням положень ст.162 КАС України, суд вважає за необхідне в резолютивній частині постанови суду зазначити про протиправність та скасування, спірного податкового повідомлення-рішення, оскільки таке є актом індивідуальної дії.

Щодо судових витрат, то у відповідності до вимог ст.94 КАС України, такі належить стягнути на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 69-71, 122-124, 127, 130, 135, 143, 151-154, 160-163, 167 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати, прийняті Державною податковою інспекцією у Галицькому районі м.Львова, податкові повідомлення-рішення від 06.04.2011 року за №0000082341 та за №000007232/1.

3. Зобов'язати Управління Державного казначейства у Галицькому районі м.Львова відшкодувати з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства «Торгово-виробнича компанія «ДС»(код ЄДРПОУ 35145890), що знаходиться за адресою: м.Львів, вул.Дорошенка, 27 бюджетну заборгованість по податку на додану вартість в сумі 40519 грн. 00 коп.

4. Зобов'язати Управління Державного казначейства у Галицьому районі м.Львова стягнути з Державного бюджету України шляхом безспірного списання з рахунка Державної податкової інспекції у Галицькому районі м.Львова на користь Приватного підприємства «Торгово-виробнича компанія «ДС» (код ЄДРПОУ 35145890), що знаходиться за адресою: м.Львів, вул.Дорошенка, 27, 435 грн. 00 коп. судового збору.

5. Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

6. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 23 лютого 2012 року.

Суддя В.Я.Мартинюк