Постанова

від 05.03.2014 по справі 2а-13564/11/1370

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2014 року Справа № 59569/12/9104

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді Шавеля Р.М.,

суддів Костіва М.В. та Савицької Н.В.,

з участю секретаря судового засідання - Гнатик А.З.,

а також сторін (їх представників):

від відповідача - Середяк Б.В.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Галицькому районі м.Львова Львівської обл. Державної податкової служби на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 23.02.2012р. в адміністративній справі за позовом Приватного підприємства «Торгово-виробнича компанія «ДС» до Державної податкової інспекції у Галицькому районі м.Львова Львівської обл. Державної податкової служби, Управління Державного казначейства у Галицькому районі м.Львова про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, відшкодування бюджетної заборгованості з податку на додану вартість, -

В С Т А Н О В И Л А:

29.11.2011р. позивач Приватне підприємство /ПП/ «Торгово-виробнича компанія «ДС» звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції /ДПІ/ у Галицькому районі м.Львова Львівської обл. Державної податкової служби № 000007232/1 від 06.04.2011р. та № 0000082341 від 06.04.2011р.; зобов'язати відповідача Управління Державного казначейства у Галицькому районі м.Львова відшкодувати на розрахунковий рахунок позивача бюджетну заборгованість по податку на додану вартість /ПДВ/ в сумі 40519 грн. (а.с.3-5).

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 23.02.2012р. заявлений позов задоволено; визнано протиправними та скасовані прийняті ДПІ у Галицькому районі м.Львова податкові повідомлення-рішення № 0000082341 та № 000007232/1 від 06.04.2011р.; зобов'язано Управління Державного казначейства у Галицькому районі м.Львова відшкодувати з державного бюджету на користь позивача бюджетну заборгованість по ПДВ в сумі 40519 грн.; зобов'язано Управління Державного казначейства у Галицькому районі м.Львова стягнути з державного бюджету шляхом безспірного списання з рахунку податкового органу на користь позивача 435 грн. судового збору (а.с.73-77).

Не погодившись з винесеним судовим рішенням, постанову суду оскаржила відповідач ДПІ у Галицькому районі м.Львова, яка покликаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні заявленого позову (а.с.79-81).

В обґрунтування вимог апеляційної скарги покликається на те, що проведеною перевіркою виявлено факт анулювання свідоцтва платника ПДВ, видане позивачу; в порушення вимог п.9.8 ст.9 Закону України «Про податок на додану вартість» у податковій декларації з ПДВ за грудень 2010 року не визнано умовний продаж по товарних залишках та основних фондах, стосовно яких був нарахований податковий кредит.

Заслухавши суддю-доповідача, представника відповідача на підтримання поданої скарги, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у них доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, з наступних підстав.

Як слідує з матеріалів справи, протягом 18.03.2011р.-24.03.2011р. ревізорами ДПІ у Галицькому районі м.Львова проведено позапланову виїзну перевірку ПП «Торгово-виробнича компанія «ДС» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок підприємства за грудень 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалося за період вересень 2010 року, за результатами якої складено Акт перевірки № 1099/23-409/35145890 від 31.03.2011р. (а.с.6-13).

Перевіркою встановлено порушення, зокрема, вимог п.4.1 ст.4, пп.7.7.1 п.7.7 ст.7, п.9.8 ст.9 Закону України «Про податок на додану вартість», у зв'язку з чим завищено бюджетне відшкодування з ПДВ за грудень 2010 року в сумі 40519 грн. та занижено ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету за період грудень 2010 року, в сумі 5842 грн. (а.с.6-12).

На підставі вказаного Акта перевірки та за результатами процедури апеляційного узгодження податкових зобов'язань відповідачем прийняті наступні податкові повідомлення-рішення:

№ 000007232/1 від 06.04.2011р. про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ за грудень 2010 року на 38304 грн., визначення податкового зобов'язання з ПДВ у розмірі 2215 грн. за основним платежем та 554 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с.15);

№ 0000082341 від 06.04.2011р. про збільшення суми грошових зобов'язань з ПДВ на 7303 грн., в тому числі 5842 грн. за основним платежем та 1461 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с.14).

Приймаючи рішення по справі, суд першої інстанції виходив з того, що по причині непредставлення податковим органом заперечень на заявлений позов, а також інформації про правові підстави анулювання реєстрації позивача платником ПДВ, останній правомірно сформував податковий кредит та заявив до бюджетного відшкодування суму ПДВ за грудень 2010 року. Оскільки по податковій декларації по ПДВ за грудень 2010 року пройшов строк здійснення бюджетного відшкодування, тому заявлений позов підлягає до задоволення.

Між тим, наведені висновки суду першої інстанції колегія суддів вважає такими, що суперечать фактичним обставинам справи і не відповідають нормам чинного законодавства, з наступних причин.

Розглядувані правовідносини регламентуються приписами Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, чинній на момент виникнення цих правовідносин).

Зокрема, відповідно до п.9.8 ст.9 цього Закону у разі анулювання реєстрації платник податку позбавляється права на нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування, але у строки, визначені законом, є зобов'язаним погасити суму податкових зобов'язань або податкового боргу з цього податку, що виникли до такого анулювання, за їх наявності, незалежно від того, чи буде така особа залишатися зареєстрованою як платник цього податку на дату сплати такої суми податку, чи ні.

Платник податку, в обліку якого на день анулювання реєстрації знаходяться товарні залишки або основні фонди, стосовно яких був нарахований податковий кредит у минулих або поточному податкових періодах, зобов'язаний визнати умовний продаж таких товарів за звичайними цінами та відповідно збільшити суму своїх податкових зобов'язань за наслідками податкового періоду, протягом якого відбувається таке анулювання.

У разі якщо за наслідками останнього податкового періоду особа має право на отримання бюджетного відшкодування, таке відшкодування надається протягом строків, визначених цим Законом, незалежно від того, чи буде така особа залишатися зареєстрованою як платник цього податку на дату отримання такого бюджетного відшкодування, чи ні. Це правило не поширюється на осіб, зазначених у підпункті «в» цього пункту.

Таким чином, при визначенні податкових наслідків останнього звітного періоду мають враховуватися податкові зобов'язання, нараховані на всі товарні залишки та основні фонди (що є на день анулювання), якщо платником податку при їх придбанні було отримано податковий кредит.

Порядок визначення бази оподаткування в разі поставки товарів (послуг) визначено п.4.1 ст.4. вищевказаного Закону, згідно якого база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком податку на додану вартість, а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку, що включається до ціни товарів (послуг).

Відповідно до Порядку заповнення і подання податкової декларації з податку на додану вартість, затв. наказом ДПА України № 166 від 30.05.1997р. (з урахуванням змін і доповнень), платник податку самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає в декларації.

Проведеною перевіркою встановлено, що ДПІ у Галицькому районі м.Львова анульовано свідоцтво платника податку на додану вартість ПП «Торгово-виробнича компанія «ДС» № 100255558, про що складено Акт від 31.12.2010р. та скасовано реєстрацію суб'єкта господарювання як платника ПДВ.

Таким чином, в порушення вимог п.9.8. ст.9 Закону України «Про податок на додану вартість» в податковій декларації з ПДВ за грудень 2010 року позивачем не визнано умовний продаж по товарних залишках та основних фондах, стосовно яких був нарахований податковий кредит.

Зокрема, у поданому ПП «Торгово-виробнича компанія «ДС» до ДПІ у Галицькому районі м.Львова додатку К1/1 до декларації з податку на прибуток підприємства за 2010 рік задекларовано балансову вартість основних фондів в сумі 225090 грн.

Перевіркою встановлено, що податковий кредит з ПДВ в сумі 45018 грн. по придбаних основних засобах нарахований у вересні 2010 року. Дана сума відображена у реєстрі отриманих податкових накладних та відповідає даним податкової декларації з ПДВ за вересень 2010 року.

Крім цього, балансова вартість запасів у роздрібній торгівлі на кінець звітного періоду складає 7440 грн., стосовно яких був нарахований податковий кредит у минулих та поточному податкових періодах на дату анулювання реєстрації платника податку, за результатами перевірки складає 6714 грн. 86 коп.

Отже, обсяг поставок по основних фондах (225090 грн.) та товарних залишках (6714 грн. 86 коп.) складає 231804 грн. 86 коп., а податок на додану вартість становить 46360 грн. 97 коп.

ПП «Торгово-виробнича компанія «ДС» визначено позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду (грудень 2010 року) в сумі 1243 грн., за результатами перевірки - 47604 грн.

Залишок від'ємного значення попереднього податкового періоду (ряд.24 податкової декларації звітного періоду) складає 40519 грн.; згідно з поданою до ДПІ у Галицькому районі м.Львова податковою декларацією з ПДВ за грудень 2010 року позивачем заявлено бюджетне відшкодування на розрахунковий рахунок в сумі 40519 грн.

Звідси, перевіркою встановлено завищення заявленої суми бюджетного відшкодування з ПДВ за грудень 2010 року на суму 40519 грн. та відповідно заниження ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету, на суму 5842 грн.

Окрім цього, в заяві про анулювання реєстрації платника ПДВ, поданої позивачем (а.с.98), підставою для анулювання вказано п.«в» п.9.8 ст.9 Закону України «Про податок на додану вартість», тобто, перереєстрація платником єдиного податку. За таких обставин права на отримання бюджетного відшкодування за наслідками останнього податкового періоду позивач не має.

Згідно з вимогами ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.

На виконання цієї норми податковий орган надав суду належні докази, які свідчать про правомірність прийнятих ним податкових повідомлень-рішень.

Стосовно висновків суду першої інстанції, покладених в основу винесення судового рішення, колегія суддів враховує, що факт анулювання реєстрації платником ПДВ не заперечується сторонами; також підстави для здійснення такого анулювання виходять за межі розглядуваного позову.

Окрім цього, незалежно від підстав анулювання реєстрації платником ПДВ застосовується такий наслідок як визнання умовного продажу товарів за звичайними цінами та відповідно збільшення суми податкових зобов'язань за наслідками податкового періоду, протягом якого відбувається таке анулювання.

Таким чином, враховуючи підтвердження в судовому засіданні обставин, якими контролюючий орган обґрунтував свої твердження про порушення позивачем п.4.1 ст.4, пп.7.7.1 п.7.7 ст.7, п.9.8 ст.9 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), а відтак й покладених в основу прийнятих податкових повідомлень-рішень, заявлений позивачем позов є безпідставним, через що задоволенню не підлягає.

З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, через що постанова суду підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні заявленого позову, з вищевикладених мотивів.

Керуючись ст.94, ч.3 ст.160, ст.ст.195, 196, п.3 ч.1 ст.198, п.п.1, 4 ч.1 ст.202, ч.2 ст.205, ст.ст.207, 254 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Галицькому районі м.Львова Львівської обл. Державної податкової служби задоволити.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 23.02.2012р. скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову Приватного підприємства «Торгово-виробнича компанія «ДС» до Державної податкової інспекції у Галицькому районі м.Львова Львівської обл. Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, відшкодування бюджетної заборгованості з податку на додану вартість, - відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання постановою законної сили, а у разі складення постанови в повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України - з дня складення постанови в повному обсязі.

Головуючий суддя: Р.М.Шавель

Судді: М.В.Костів

Н.В.Савицька