Постанова

від 14.06.2012 по справі 2а/1570/4942/2011

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2а/1570/4942/2011

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 червня 2012 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Марина П.П.,

за участю секретаря Борцової С.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «С-інжиніринг»до Державної податкової інспекції у м. Іллічівську Одеської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень -рішень №0001072350 від 09.06.2011 року та №0000192200 від 09.06.2011 року, -

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «С-інжиніринг»(далі -ТОВ «С-інжиніринг») до державної податкової інспекції у м. Іллічівську Одеської області Державної податкової служби (далі -ДПІ у м. Іллічівську), в якій позивач просить скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Іллічівську від 09.06.2011 року № 0001072350, № 0000192200.

У своєму позові позивач зазначив, що за результатами проведеної документальної невиїзної перевірки ТОВ «С-інжиніринг»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2008 р. по 31.03.2009 р. по взаємовідносинах з ТОВ «Компанія «Уна»було складено акт перевірки від 26.05.2011 року № 1253/23-0302/34944005, на підставі якого були прийняті податкові повідомлення-рішення від 09.06.2011 року № 0001072350, № 0000192200. Позивач вказує на те, що висновки, вказані у акті перевірки від 26.05.2011 року № 1253/23-0302/34944005 є неправомірними, посилаючись на наступне.

Суми щодо заниження ПДВ та завищення податкового кредиту з ПДВ позивачем, податковим органом враховані виключно з підстав анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість контрагента позивача ТОВ «Компанія «Уна»на підставі акту про анулювання реєстрації платника ПДВ від 23.07.2009 р. № 193 з моменту його видачі, тобто з 19.09.2007 р. по причині наявності ознак фіктивності. З цього приводу ДПІ у м. Іллічівську робить висновок про безпідставність виписки податкових накладних ТОВ «Компанія «Уна»за весь період реєстрації у якості платника ПДВ. Позивач зазначає, що між ним та вказаним контрагентом дійсно існували господарські операції, що оподатковуються податком на додану вартість та надають підстави для видачі податкових накладних. Крім того, на час існування господарських відносин з позивачем ТОВ «Компанія «Уна»мало діюче свідоцтво платника ПДВ, отже висновок відповідача щодо заниження ТОВ «С-інжиніринг»податку на додану вартість у сумі 113 257 грн. та завищення залишку від'ємного значення ПДВ є безпідставним.

Відповідач надав до суду заперечення (а.с. 62-65 т. 1), в яких зазначив, що в ході проведення перевірки ТОВ «С-інжиніринг»були встановлені взаємовідносини останнього з ТОВ «Компанія «Уна»(код ЄДРПОУ 33968893), яке знаходиться на обліку ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва. Згідно системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України між сумами податкових зобов'язань та/або податкового кредиту з податку на додану вартість було виявлено розбіжності по податковому кредиту ТОВ «С-інжиніринг»з ТОВ «Компанія «Уна»на загальну суму ПДВ 129 308,69 грн. У зв'язку з цим, ДПІ у м. Іллічівську було направлено запит до ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва на проведення зустрічної перевірки щодо підтвердження взаємовідносин з ТОВ «Компанія «Уна»відповідно до виписаних підприємством податкових накладних. У своїй відповіді ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва повідомило відповідача про неможливість проведення перевірки ТОВ «Компанія «Уна»у зв'язку з порушенням провадження у справі про банкрутство. На підставі викладеного, перевіркою повноти визначення податкового кредиту за період з 01.04.2008 р. по 31.03.2009 р., з урахуванням інформації щодо анулювання реєстрації платника ПДВ ТОВ «Компанія «Уна»встановлено завищення позивачем податкового кредиту на суму 261 942 грн.

У судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги та обґрунтування адміністративного позову у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення адміністративного позову, посилаючись на обґрунтування, викладені в письмових запереченнях.

Суд, заслухавши осіб, що з'явились в судове засідання, дослідивши доводи адміністративного позову, заперечень до нього, наявні матеріали справи та обставини, якими обґрунтовуються вимоги, докази, якими вони підтверджуються, встановив наступне.

ТОВ «С-Інжиніринг»зареєстровано виконавчим комітетом Іллічівської міської ради 19.03.2007 року як юридична особа та взято на облік в органах державної податкової служби 29.03.2007 року за №2779/2307.

У період з 24 травня 2011 року по 25 травня 2011 року ДПІ у м. Іллічівську було проведено документальну невиїзну перевірку ТОВ «С-інжиніринг»(код ЄДРПОУ 34944005) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2008 р. по 31.03.2009 р. по взаємовідносинах з ТОВ «Компанія «Уна», за результатами якої було складено акт перевірки від 26.05.2011 року № 1253/23-0302/34944005 (а.с. 6-22 т. 1).

Зазначеним актом перевірки було встановлено порушення ТОВ «С-інжиніринг»пп. 10.1 ст. 10, 1.3 ст. 1, пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість на суму 113 257 грн., у т.ч. в розрізі звітних податкових періодів: квітень 2008 р. -51869 грн., липень 2008 р. -30222 грн., грудень 2008 р. -10129 грн., січень 2009 р. -4034 грн., лютий 2009 р. -5000 грн., березень 2009 р. -12003 грн. та завищено залишок від'ємного значення ПДВ (р. 26 Декларації за березень 2009 р.), який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (р. 23.2 Декларації) на суму 148 685 грн.

Не погодившись із зазначеними висновками акту перевірки від 26.05.2011 року № 1253/23-0302/34944005 позивач подав заперечення до вищевказаного акту (а.с. 25-27 т. 1).

Відповіддю на вказані заперечення від 03.06.2011 р. № 11910/10/23-0404 ДПІ у м. Іллічівську повідомило позивача, що висновки акту перевірки є правомірними, отже заперечення ТОВ «С-інжиніринг»залишаються без задоволення (а.с. 28-30).

Як було зазначено вище, по результатам проведеної документальної невиїзної перевірки ТОВ «С-інжиніринг»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2008 р. по 31.03.2009 р. по взаємовідносинах з ТОВ «Компанія «Уна»було складено акт перевірки від 26.05.2011 року № 1253/23-0302/34944005.

З акту перевірки вбачається, що встановлені порушення з боку позивача, пов'язуються з анулюванням свідоцтва платника податку на додану вартість контрагента позивача ТОВ «Компанія «Уна»на підставі акту про анулювання реєстрації платника ПДВ від 23.07.2009 р. № 193 з моменту його видачі, тобто з 19.09.2007 р. по причині наявності ознак фіктивності.

Так, 17.12.2007 р. між позивачем (покупець) та ТОВ «Компанія «Уна»(постачальник) було укладено договір № 1/17-12-07 (а.с. 7-9 т. 3), відповідно до якого постачальник зобов'язувався здійснити поставку товару у номенклатурі, асортименті, комплектності та кількості, передбаченими специфікацією, яка є невід'ємною частиною цього договору (а.с. 10 т. 3). Аналогічні договори були укладені вказаними сторонами 04.03.2008 р., 10.03.2008 р., 05.05.2008р., додатками до яких (специфікаціями) було визначено найменування товару з його технічними характеристиками, кількість та вартість товару (а.с. 1-6, 11-37 т. 3).

Підтвердженням виконання вказаних договорів є надані до суду видаткові накладні:

від 16.04.2008 р. № 041601 (а.с. 94 т. 1), від 19.05.2008 р. № 051901 (а.с. 99 т. 1), від 02.06.2008 р. № 060201 (а.с. 135 т. 1), від 17.07.2008 р. № 071702 (а.с. 138 т. 1), від 01.08.2008 р. № 080101 (а.с. 144 т. 1), від 11.08.2008 р. № 081101 (а.с. 175 т. 1). від 27.08.2008 р. № 082701 (а.с. 195 т. 1), від 18.09.2008 р. № 091801 (а.с. 199-200 т. 1), від 18.09.2008 р. № 091803 (а.с. 205 т. 1), від 20.10.2008 р. № 102004 (а.с. 211 т. 1);

податкові накладні, які були виписані ТОВ «Компанія «Уна», платником податку на додану вартість, що підтверджується відповідним свідоцтвом серії НБ № 089572, № свідоцтва 100065639 (іпн 3396889114031), діючим на час здійснення господарських операцій (а.с. 52 т. 1):

від 19.03.2008 р. № 031903 на загальну суму 300 844,30 грн., в тому числі ПДВ 50140,72 грн. (а.с. 31-33 т. 1), від 19.05.2008 р. № 051901 на загальну суму 172619,30 грн., в тому числі ПДВ 28769,88 грн. (а.с. 34 т. 1), від 01.08.2008 р. № 080101 на загальну суму 5170,90 грн., в тому числі ПДВ 861,82 грн. (а.с. 35 т.1), від 11.08.2008 р. № 081101 на загальну суму 15079,10 грн., в тому числі ПДВ 2513,18 грн. (а.с. 36 т. 1), від 27.08.2008 р. № 082701 на загальну суму 1660,22 грн., в тому числі ПДВ 276, 70 грн. (а.с. 37 т. 1), від 20.10.2008 р. № 102004 на загальну суму 18588,71 грн., в тому числі ПДВ 3098,12 грн. (а.с. 38 т. 1), від 20.10.2008 р. № 102005 на загальну суму 11142,55 грн., в тому числі ПДВ 1857,09 грн. (а.с. 39 т. 1), від 19.05.2008 р. № 051903 на загальну суму 7421,70 грн., в тому числі ПДВ 1236,95 грн. (а.с. 40 т. 1), від 02.06.2008 р. № 060201 на загальну суму 1288,82 грн., в тому числі ПДВ 214,80 грн. (а.с. 41 т. 1), від 16.04.2008 р. № 041601 на загальну суму 10369,56 грн., в тому числі ПДВ 1728,26 грн. (а.с. 42 т. 1), від 24.10.2008 р. № 102402 на загальну суму 261930,82 грн., в тому числі ПДВ 43655,14 грн. (а.с. 43-44 т. 1), від 17.07.2008 р. № 071702 на загальну суму 17001,38 грн., в тому числі ПДВ 2833,56 грн. (а.с. 45 т. 1), від 18.09.2008 р. № 091802 на загальну суму 58749,03 грн., в тому числі ПДВ 9791,50 грн. (а.с. 46 т. 1), від 24.10.2008 р. № 102403 на загальну суму 251990,47 грн., в тому числі ПДВ 41998,41 грн. (а.с. 47 т. 1), від 18.09.2008 р. № 091801 на загальну суму 102573,45 грн., в тому числі ПДВ 17095,58 грн. (а.с. 48-49 т. 1), від 18.09.2008 р. № 091803 на загальну суму 335215,75 грн., в тому числі ПДВ 55 869,29 грн. (а.с. 50-51 т. 1).

Копії долучених до матеріалів справи податкових та видаткових накладних не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»та п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.

Наявний в матеріалах справи реєстр документів по рахунку ТОВ «С-Інжиніринг»(а.с. 132-134 т. 2) засвідчує факт виконання позивачем зобов'язань по оплаті вартості товарів за зазначеними вище правочинами шляхом перерахування безготівкових грошових коштів. З огляду на приписи Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»суд робить висновок про те, що операції суб'єктів права з перерахування саме безготівкових грошових коштів є прозорими для контролю з боку Держави, так як здійснюються виключно у встановлений самою ж Державою спосіб -через банківські установи. Наявні у справі документи засвідчують, що безготівкові кошти були списані з рахунків позивача, тобто вибули з його власності.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з пп. 5.2.1. п. 5.2.ст. 5 зазначеного Закону до складу валових витрат, зокрема, включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Підпунктом 5.3.9. п.5.3. ст. 5 Закону визначено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до п. 7.1. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»поставка товарів (робіт, послуг) здійснюється за договірними (контрактними) цінами з додатковим нарахуванням податку на додану вартість.

Згідно з пп. 7.2.1. п. 7.2. вказаного Закону платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Положеннями пп. 7.2.3. п.7.2. ст. 7 Закону визначено, що податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Згідно з пп.7.2.4. п.7.2. ст. 7 Закону право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Підпунктом 7.4.1. п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пп. 7.4.5. п.7.4 ст. 7 цього Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6. цього пункту).

Згідно з пп. 7.5.1 п. 7.5. ст. 7 згаданого Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

При цьому згідно з ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Частиною 2 цієї статті визначено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п. 2.1., 2.2. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (далі - первинні документи).

Виходячи зі змісту наведених вище норм законодавства, право на віднесення сум ПДВ, сплачених при придбанні товару, до податкового кредиту виникає у суб'єкта господарювання у разі дотримання ним наступних умов: 1) фактичності придбання такого товару, тобто, реальності відповідної господарської операції (оскільки податковий кредит складається з сум податку, сплачених у зв'язку з придбанням або виготовленням товару, умова придбання або виготовлення товару є обов'язковою та підлягає доказуванню); 2) наявності податкових накладних, складених особою, зареєстрованою платником податку, чи митних декларацій на підтвердження придбання такого товару та сплати відповідної суми ПДВ; 3) подальшого використання придбаного товару в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності підприємства.

Так, на підтвердження подальшого використання придбаного товару в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності підприємства позивачем надані видаткові накладні, акти приймання-передачі виконаних робіт з наступними контрагентами: ВАТ «Лукойл-Одеський НПЗ», ТОВ «Санта», представництво «Серик», ТОВ «Наталка-Сіті».

Також позивачем надані до суду акти перевірки ТОВ «С-Інжиніринг»ДПІ у м. Іллічівську від 29.08.2008 р. № 3200/23-0301/34944005 (а.с. 156-179 т. 2), від 04.09.2009 р. № 2464/23-0301/34944005 (а.с. 180-211 т. 2), від 24.09.2010 р. № 3057/23-01/34944005 (а.с. 212-255 т. 2), якими не встановлено будь-яких порушень позивача по взаємовідносинам з ТОВ «Компанія «Уна».

Відповідач в акті перевірки від 26.05.2011 року № 1253/23-0302/34944005 та у запереченнях на адміністративний позов зазначає, що ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва 18.12.2008 р. подано позовну заяву про визнання недійсними установчих документів та свідоцтва платника податку на додану вартість ТОВ «Компанія «Уна»до Центрального районного суду м. Миколаєва. У зв'язку з цим, судом 22.12.2011 р. за № 45686/2011 було направлено запит до Миколаївського окружного адміністративного суду, який надав інформацію стосовно того, що постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 09.02.2010 р. по справі № 2а-5738/09/1470 за позовом ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва до відповідачів: ТОВ «Компанія «Уна»та ОСОБА_1, за участю третьої особи -реєстраційно-ліцензійної палати виконавчого комітету Миколаївської міської ради про визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації та припинення юридичної особи, було відмовлено в задоволенні позову. Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 17.02.2011 р. апеляційну скаргу позивача залишено без задоволення, постанову Миколаївського окружного адміністративного суду -без змін. Станом на 10.01.2011 р. зазначена справа скерована до Вищого адміністративного суду України (а.с. 92 т. 3), тобто недійсність установчих документів та свідоцтва платника ПДВ ТОВ «Компанія «Уна»на даний час не визнана.

Досліджуючи питання фактичності господарської операції позивача з ТОВ «Компанія «Уна», судом досліджені інвойси, виставлені покупцю Burren Resources Petroleum Ltd (а.с. 142-143 т. 1), а також копія вантажної митної декларації, яка засвідчує факт митного оформлення експортованого товару, тобто, здійснення відповідного правочину (а.с. 140-141, т. 1). У графі 9 «Особа, відповідальна за фінансове регулювання»вищезазначеної вантажної митної декларації зазначені відомості про ТОВ «С-Інжиніринг».

Пунктом 1 розділу ІІ «Опис граф вантажної митної декларації»Інструкції про порядок заповнення вантажної митної декларації, затвердженої наказом Державної митної служби України від 09.07.1997 року № 307, визначено, що якщо описом цієї графи не передбачено інше, у графі зазначаються відомості про резидента, що уклав зовнішньоекономічний договір (контракт) або інший документ, що використовується в міжнародній практиці замість договору (контракту).

Згідно з ч. 1 ст. 70 Митного кодексу України метою митного оформлення є засвідчення відомостей, одержаних під час митного контролю товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, та оформлення результатів такого контролю, а також статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів і транспортних засобів. Митне оформлення здійснюється посадовими особами митного органу.

Відповідно до ст.195 вказаного Кодексу вивезення товарів за межі митної території України в режимі експорту передбачає: 1) подання митному органу документів, що засвідчують підстави та умови вивезення товарів за межі митної території України; 2) сплату податків і зборів, встановлених на експорт товарів; 3) дотримання експортером вимог, передбачених законом.

Виходячи з приписів норм митного законодавства, митне оформлення товару в режимі експорту передбачає перевірку документів, що виступають правовими підставами для вивезення відповідного товару, у зв'язку з чим митне оформлення товару є своєрідним засвідченням факту здійснення відповідних господарських операцій, юридичною формою якого виступає оформлена належним чином вантажна митна декларація. За таких підстав у суду відсутні підстави ставити під сумнів фактичність правочину щодо передачі позивачем товару вищевказаному контрагенту. При цьому здійсненню зазначеного правочину безумовно передує придбання відповідного товару, яке також підтверджується відповідними документами.

Отже, визнання недійсними установчих документів юридичної особи та подальше анулювання свідоцтва платника ПДВ самі по собі не призводять до недійсності всіх угод, укладених з моменту державної реєстрації такої особи до моменту виключення її з державного реєстру, та не позбавляє правового значення видані за цими господарськими операціями податкові накладні. У разі ж перебування підприємства на час здійснення господарської операції у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України та наявності у цього підприємства свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ, підстави для висновку про відсутність у такого підприємства права на видачу податкових накладних лише в силу факту подальшого скасування реєстрації такого суб'єкта господарювання відсутні. Такої думки притримується Вищий адміністративний суд України у постанові від 05.08.2010 р. по справі № К-18364/07.

Крім того, колегія суддів судової палати в адміністративних справах Верховного суду України у постанові від 01.06.2010 р. по справі № 21-573во10, а також у постанові від 13.01.2009 р. № 09/05 зазначає, що якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки щодо цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування ПДВ у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною 2 цієї норми право встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Частиною 3 цієї статті встановлено, що суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Проте, всупереч вищезазначеним нормам права відповідачем не надано до суду жодних доказів, які б підтверджували відомості, викладені у висновках акту перевірки від 26.05.2011 року № 1253/23-0302/34944005, складеного за результатом перевірки ТОВ «С-Інжиніринг».

Поряд з цим, надані до суду первинні документи щодо господарських операцій між позивачем та його контрагентом у своїй сукупності свідчать про фактичне здійснення правочину з отримання позивачем товарів у ТОВ «Компанія «Уна», що повністю спростовує висновки перевірки щодо виявлених порушень податкового законодавства з боку позивача.

На підставі встановленого суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 86, 94, 159 - 164, 167, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «С-інжиніринг»до Державної податкової інспекції у м. Іллічівську Одеської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень -рішень №0001072350 від 09.06.2011 року та №0000192200 від 09.06.2011 року - задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення -рішення Державної податкової інспекції у м. Іллічівську №0001072350 від 09.06.2011 року та №0000192200 від 09.06.2011 року.

Постанову може бути оскаржено до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено та підписано суддею 14.06.2012 року.

Суддя /підпис/ П.П. Марин

14 червня 2012 року.