Постанова

від 21.06.2012 по справі 1570/3470/2012

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 1570/3470/2012

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 червня 2012 року

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді - Потоцької Н.В.

при секретарі Паровенко І.П.

за участю сторін:

представника позивача Ніронка Ю.М.

представника відповідача не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Ленстрой»до державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одесі Одеської області державної податкової служби про скасування податкового повідомлення рішення №0000192230 від 11 травня 2012 року,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Одеського окружного адміністративного суду із зазначеним позовом до державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення рішення №0000192230 від 11 травня 2012 року .

В обґрунтування своєї правової позиції позивач зазначив, що згідно пп. 75.1.2. п. 75.1. ст. 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Однак, в порушення наведених вимог при проведенні перевірки замість первинних документів використовувалися матеріали перевірок контрагентів підприємства, на підставі яких підприємству було донараховано суму податку на додану вартість.

Крім того, згідно ч. 2 ст. 1 Цивільного кодексу України до податкових, бюджетних відносин цивільне законодавство не застосовується. З огляду на наведене посилання в акті перевірки на порушення норм цивільного кодексу є необгрунтованим.

ДПА України неодноразово забороняла визнавати угоди нікчемними в актах перевірок з огляду на очевидну протиправність таких дій, зокрема, у роз'ясненні від 29.09.2010 р. № 20289/7/16-1617 та листі від 15.04.2011 р. № 10864/7/23-2017, в якому ще раз вказано на необхідність належного доказування нікчемного правочину.

Згідно п. 198.3. ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу.

Згідно ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

З урахуванням чого позивач зазначив, що реальність та дійсність господарських правовідносин у сфері капітального будівництва може бути підтверджена не лише документально, проте ДПІ у Приморському районі м. Одеси проведено формальну та поверхневу перевірку в результаті чого зроблено необгрунтовані висновки щодо заниження податку на додану вартість всього у сумі 414 456 грн. в розрізі періодів звітності квітень 2011 -листопад 2011 року.

З урахуванням викладеного позивач просить суд позов задовольнити у повному обсязі.

Позивач в судовому засіданні заявлені вимоги підтримав в повному обсязі з підстав викладених в адміністративному позові та наданих поясненнях та просив скасувати податкове повідомлення -рішення № 0000192230 від 11 травня 2012 року.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлявся завчасно та належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення за підписом представника Рудь Р.Ю., згідно якого 06.06.2012р. представником відповідача отримано копію ухвали про відкриття провадження у справі, повістку, позовну заяву з додатками та ухвалу про витребовування доказів (а/с. 43-44).

Приписами ст. 35 КАС України встановлено, що повістка повинна бути вручена не пізніше ніж за три дні до судового засідання.

Крім того, суд вважає за необхідне наголосити, що ухвалу про витребовування доказів представником відповідача було отримано 06.06.2012 р., однак у встановлений строк до 12.06.2012 р., виконана вона не була.

Згідно частини 4 статті 128 КАС України у разі неприбуття відповідача -суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

«Розгляд справи не відкладається»-зазначена норма є імперативною: суд повинен розпочати розгляд справ.

Відповідно до вимог статті 122 КАС України адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше місяця з дня відкриття провадження у справі, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Згідно приписів статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справ упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, якій вирішить спір щодо його прав та обов'язків.

При цьому вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов'язком не тільки для держави, а й осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 21 грудня 2006 року у справі «Мороз та інші проти України»зазначив, що розумність строку проваджень повинна оцінюватись у світлі обставин справи та з урахуванням наступних критеріїв: складність справи, поведінка заявників і відповідних органів державної влади та того, яку важливість для заявників мало питання, що розглядалося.

Отже, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи з його участю для реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів.

Крім того, суд вважає за необхідне наголосити, на тому, що саме національним судам належить функція керування провадженнями таким чином, щоб вони були швидкими та ефективними (рішення Європейського суду з прав людини від 21 грудня 2006 року справа «Мороз та інші проти України»).

З огляду на викладене суд вважає, що справу можливо розглянути без участі відповідача, суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про розгляд справи, на підставі наявних у ній доказів.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги, перевіривши їх доказами, судом встановлено наступне.

Згідно пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, ст. 78 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків в порядку, встановленому цим Кодексом.

В судовому засіданні встановлено та матеріалами справи підтверджено, що на підставі направлень від 09.04.2012 №000662/534, №000663/535, від 12.04.2012 №000145/579, виданих Державною податковою інспекцією у Приморському районі м. Одеси Одеської області ДПС: Марченко Д.О., головним державним податковим ревізором - інспектором, відділу спеціальних перевірок управління податкового контролю ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області ДПС; Авіловою Л.О, головним державним податковим ревізором - інспектором, відділу спеціальних перевірок управління податкового контролю ДІЛ у Приморському районі м. Одеси Одеської області ДПС; Ларіною О.І., старшим державним податковим ревізором - інспектором відділу оподаткування юридичних осіб управління оподаткування фізичних осіб ДПІ у Приморському районі м. Одеси; згідно пп. 20.1.4 п.20.1 статті 20, пп.78.1.11 п.78.1 ст.78 Податкового Кодексу України від 02.12.2011 № 2755 -VI (зі змінами та доповненнями) та відповідно Наказу ДПІ у Приморському районі м. Одеси від09.04.2012 №389, проведена позапланова виїзна перевірка товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна Компанія «Ленстрой»(код за ЄДРПОУ 34320622), з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 по 31.12.2011 року відповідно до затвердженого плану перевірки.

TOB «БК «Ленстрой» повідомлено про проведення позапланової виїзної перевірки, направлення від 12.04.2012, 09.04.2012 та копію наказу від 09.04.2012 вручено 11.04.2012 під розписку, бухгалтеру TOB «БК «Ленстрой»ОСОБА_6

Згідно п.2 «Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства», затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010р. № 984 та зареєстрованого Мінюстом 12.01.2011р. за №34/18772, для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом: податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби. Документальна перевірка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Пунктом 6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затверджено наказом ДПА України від 22.12.2010р. №984 , зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12.01.2011р. за №34/18772 передбачено, що факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Згідно з п.5.2 Порядку №984, у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно: чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень; зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення; у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів; у разі відмови посадових осіб платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі органу державної податкової служби така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати, факт про складання такого акта відображається в акті документальної перевірки; у разі надання посадовими особами платника податків або його законними представниками посадовим (службовим) особам органу державної податкової служби письмових пояснень щодо встановлених порушень податкового законодавства та/або причин ненадання первинних та інших документів, що підтверджують встановлені порушення, або їх копій факти про надання таких пояснень необхідно відобразити в акті.

За результатами перевірки було складено акт № 1234/22-3/34320622 від 24.04.2012р. яким встановлено порушення:

- п.185.1 статті 185, п.198.1, п.198.3 статті 198 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість всього у сумі 414, 456 грн. у тому числі в розрізі періодів звітності: квітень 2011 - 171 981 грн.; травень 2011- 142 167 грн.; червень 2011 - 23 333 грн.; вересень 2011 - 60 309 грн.; листопад 2011 - 16 667 грн. (а/с. 6-35).

ДПІ у Приморському районі міста Одеси Одеської області ДПС з урахуванням встановленого порушення, прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000192230 від 11.05.2012 року на підставі якого ТОВ «БК «Ленстрой»повинно сплатити суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 414 457, 00 грн. та штрафні санкції в розмірі 19 245 грн.(а/с. 37).

В судовому засіданні встановлено, що між ТОВ «БК «Ленстрой»та ПП «Дніпрорембуд-Сервіс»було укладено договір підряду № 02 від 22.04.2011 року відповідно до положень якого підрядник (ТОВ «БК «Ленстрой») доручає, а субпідрядник (ПП «Дніпрорембуд-Сервіс») зобов'язується на свій ризик виконати будівельні роботи на об'єкті «Суспільно -житловий комплекс Середньофонтанський в м. Одесі по вул. Середньофонтанській, 19». Підрядник в свою чергу зобов'язується прийняти виконану роботу передбачену умовами договору та здійснити відповідну оплату (т. 1 а/с. 48-50).

01 вересня 2011 року між ТОВ «БК «Ленстрой»та ТОВ «Тетрабудсервіс»було укладено договір підряду № 2-09/11 відповідно до положень якого підрядник (ТОВ «БК «Ленстрой») доручає, а субпідрядник (ТОВ «Тетрабудсервіс») зобов'язується на свій ризик виконати будівельні роботи на об'єкті «Суспільно -житловий комплекс Середньофонтанський в м. Одесі по вул. Середньофонтанській, 19». Підрядник в свою чергу зобов'язується прийняти виконану роботу передбачену умовами договору та здійснити відповідну оплату (т. 1 а/с. 176-178).

01 листопада 2011 року між ТОВ «БК «Ленстрой»та ТОВ «Інвесттехнагляд» було укладено договір підряду № 1 відповідно до положень якого підрядник (ТОВ «БК «Ленстрой») доручає, а субпідрядник (ТОВ «Інвесттехнагляд») зобов'язується на свій ризик виконати будівельні роботи на об'єкті «Група житлових будинків з об'єктами соцкультпобуту та паркінгом в м. Одесі по вул.Малиновського, 53-55». Підрядник в свою чергу зобов'язується прийняти виконану роботу передбачену умовами договору та здійснити відповідну оплату (т. 1 а/с. 187-189).

Відповідно до умов договорів підряду № 02 від 22.04.2011 р., № 2-09/11 від 01.09.2011 р. та № 1 від 01.11.2011 р. розрахунки між підрядником та субпідрядником здійснюються на підставі Акту приймання виконаних робіт (форма № КБ-2в) та довідки про вартість виконаних підрядних робіт (форма № КБ-3).

З метою дотримання умов договору та положень діючого законодавства України між ТОВ «БК «Ленстрой»та TOB «Інвесттехнагляд», ТОВ «Тетрабудсервіс», ПП «Дніпрорембуд-Сервіс»укладено, підписано уповноваженими представниками сторін та завірено печатками підприємств, Акти приймання виконаних робіт за квітень 2011 р., Акти приймання виконаних робіт за травень 2011 р., Акти приймання виконаних робіт за червень 2011 р., Акти приймання виконаних робіт за вересень 2011 р., Акти приймання виконаних робіт за листопад 2011 р., (форма № КБ-2в) та довідки про вартість виконаних підрядних робіт (форма № КБ-3) (т. 1 а/с. 51-195).

З урахуванням чого, суд приходить до висновку, що здійснення господарських операцій підтверджено відповідними первинними документами (а/с. 49-85), що відповідає приписам Закону України «Про податок на додану вартість», Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», Закону України від 16.07.99 № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

В свою чергу слід зазначити, що згідно висновків відображених ДПІ у Приморському районі м. Одесі Одеської області ДПС у акті перевірки, TOB «БК «Ленстрой»у складі податкового кредиту з податку на додану вартість за відповідні звітні податкові періоди відображено податок на додану вартість з вартості отриманих робіт, послуг від ПП «Дніпрорембуд-Сервіс» , TOB «Тетрабудсервіс», TOB «Інвесттехнагляд» , а саме будівельні, монтажні, ремонтні інші будівельні роботи, передбачені контрактом.

ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області ДПС, у акті перевірки зазначено, що згідно даних «Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» ТОВ «Інвесттехнагляд»за лютий2011 -жовтень 2011 року було встановлено відсутність покупців.

Операції ТОВ «Інвесттехнагляд»не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо -складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих актівів, складських приміщень і транспортних засобів. В зв'язку з чим ТОВ «Інвесттехнагляд»не мало можливості фактично здійснювати господарські операції з урахуванням часу, оперативності проведення операцій, місцезнаходження майна, ваддаленості контрагентів один від одного.

Крім того, відповідно до висновку експерта сектору дослідження зброї та тросологічних досліджень НДЕКЦ при Управлінні МВС України на Південно -Західній залізниці лейтенанта міліції Лонський О.О. від 06.03.2012 року № 134 підписи від імені ОСОБА_8, в предоставлених на дослідження документах: копія статуту ТОВ «Інвесттехнагляд», копія протоколу № 3 від 07.09.2011 року, копія реєстраційної картки форма № 4 ймовірно виконані однією особою, а підписи у копії реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу, копії довіреності від 08.11.2011 року ймовірно виконані іншою особою.

З урахуванням зазначеного, податковий орган робить висновок, що фінансово -господарська діяльність ТОВ «Інвесттехнагляд»здійснюється поза межами правового поля, що у свою чергу свідчить про не набуття належним чином цивільної право дієздатності ТОВ «Інвесттехнагляд», фінансово -господарські взаємовідносини між ТОВ «Інвесттехнагляд»та контрагентами є нікчемними правочинами та такими, що вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювались цими правочинами.

Однак, суд не погоджується з такими висновками відповідача, виходячи з наступного.

Згідно з ст. 14.1.181 Податкового кодексу України , податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим законом.

Відповідно до ст. 14.1.156 Податкового кодексу України , податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Положеннями п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Порядок обчислення і сплати податку на додану вартість платниками податку визначений Податковим кодексом України (далі - ПК України ). Згідно п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188 ПК України об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку, окрім іншого, з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України. Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, або дата відвантаження товарів, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.

Згідно п. 198.3. ст. 198 ПК України , податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу , та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу , протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно пп. «а»п. 198.1 ст. 198 ПК України , право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Згідно п. 198.2. ст. 198 ПК України , датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.6. ст. 198 ПК України , не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу ).

З огляду на викладені положення ПК України , для отримання права сформувати податковий кредит із сум ПДВ, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, оформлені у встановленому порядку та видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності.

Таким чином, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на податковий кредит можуть мати лише реально вчинені господарські операції з придбання товарів, послуг чи основних фондів із метою використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, а не саме лише оформлення відповідних документів або рух грошових коштів на поточних рахунках платників податку.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач та контрагенти ТОВ «Інвесттехнагляд», ТОВ «Тетрабудсервіс», ПП «Дніпрорембуд-Сервіс»належним чином оформили договірні правовідносини та на виконання вимог податкового законодавства та укладених договорів оформили первинні документи податкової та бухгалтерської звітності (а/с. 58-59).

Матеріалами справи підтверджено, що будівельно-монтажні роботи ТОВ «Інвесттехнагляд», ТОВ «Тетрабудсервіс», ПП «Дніпрорембуд-Сервіс»для позивача (ТОВ «Будівельна компанія «Ленстрой») фактично були проведені, про що свідчать і умови п. 5.1. договорів № 02 від 22.04.2011 р., № 2-09/11 від 01.09.2011 р. та № 1 від 01.11.2011 р. , і вище наведені акти приймання виконаних будівельних робіт за квітень - листопад 2011 р. (типова форма КБ-2В), в яких визначені обсяги проведених робіт та їх вартісні показники.

Про реальність цих господарських операцій свідчать також інші документи, зокрема, довідки про вартість виконаних будівельних робіт за квітень - листопад 2011 р., ліцензіями на виконання переліку робіт, провадження господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури , що оформлені сторонами (ТОВ «Будівельна компанія «Ленстрой», ТОВ «Інвесттехнагляд», ТОВ «Тетрабудсервіс», ПП «Дніпрорембуд-Сервіс») під час визначення обсягів (вартості) будівельно-монтажних робіт.

Усе наведене вказує, що обсягами будівельно-монтажних робіт виконаних ТОВ «Інвесттехнагляд», ТОВ «Тетрабудсервіс», ПП «Дніпрорембуд-Сервіс» , є їх вартісні показники, визначені сторонами у первинних документах.

Таким чином, при наявності таких первинних документів, як акти приймання виконаних будівельних робіт за квітень - листопад 2011 р. (типова форма КБ-2В), довідки про вартість виконаних робіт за квітень - листопад 2011 р., судом було встановлено фактичне виконання умов договорів №02 від 22.04.2011 р., № 2-09/11 від 01.09.2011 р. та № 1 від 01.11.2011 р.

Отримані від ТОВ «Інвесттехнагляд», ТОВ «Тетрабудсервіс», ПП «Дніпрорембуд-Сервіс»податкові накладні відображені позивачем в реєстрах отриманих податкових накладних за квітень - листопад 2011 р. відповідно.

Отже, господарські операції ТОВ «Будівельна компанія «Ленстрой» з контрагентами ТОВ «Інвесттехнагляд», ТОВ «Тетрабудсервіс», ПП «Дніпрорембуд-Сервіс»проведені в бухгалтерському та податковому обліках, з яких вбачається реальне виконання будівельно-монтажних робіт в «Суспільно -житловому комплексі Середньофонтанський в м. Одесі» розташованому в м. Одесі по вул.Середньофонтанській, 19 та «Групі житлових будинків з об'єктами соцкультпобуту та паркінгом», розташованому в м. Одесі по вул.Малиновського, 53-55 та розрахунки з Підрядником за проведені роботи.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).

З аналізу вищенаведених норм права та зі змісту наявних у справі первинних документів можна зробити висновок, що всі первинні документи, надані позивачем (як суду, так і перевіряючим в ході перевірки, що податковим органом не заперечується) відповідають вимогам, встановленим Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», не викликають сумнівів щодо їх достовірності та підтверджують фактичне здійснення господарської операції між сторонами за умовами договорів.

Укладені між сторонами договори не визнавались недійсними в судовому порядку, а твердження відповідача про нікчемність цих правочинів не приймається до уваги судом, оскільки не є безспірним.

Позивач вважає такі договори укладеними відповідно до вимог чинного законодавства та такими, що спрямовані на реальне настання правових наслідків, адже з наданих позивачем, документів (т. 2 а/с. 1-23) видно, що виконані за цим договором роботи, підтверджують ведення господарській діяльності.

Позивачем було надано належні та допустимі докази, які підтверджують правові наслідки вчинених правочинів та те, що господарські операції мали реальний характер, а послуги використовувалися в господарській діяльності позивача, однак відповідачем при винесені спірних податкових повідомлення - рішення зазначене не було прийнято до уваги.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 61 Конституції України, встановлено, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Згідно ст. 55 Господарського кодексу України суб'єктами господарювання визначаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.

Згідно зі ст. 58 Господарського кодексу України суб'єкт господарювання підлягає державній реєстрації як юридична особа чи фізична особа-підприємець у порядку, визначеному Законом.

При цьому суд вважає за необхідне зазначити, що матеріали справи не містять, а в судове засідання представник відповідача не надав суду належних у розумінні ст.124 Конституції України, ст.70 КАС України доказів, які б свідчили проте, що на час здійснення правовідносин між позивачем та контрагентами мали місце обставини які б свідчили про «ризиковий стан»цих контрагентів.

Аналізуючи положення ст.ст. 54, 58, 76, 86 Податкового кодексу України, Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства (затверджено наказом ДПА України від 22.12.2010р. №984, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12.01.2011р. за №34/18772), Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків (затверджено наказом Державної податкової адміністрації України 22.12.2010р. №985, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30.12.2010р. за №1440/18735), суд доходить висновку, що специфіка правових актів індивідуальної дії, які ухвалюються органами податкової служби у формі податкових повідомлень -рішень з приводу самостійного визначення грошових зобов'язань платників податків, полягає у тому, що фактичні підстави для ухвалення цих актів містяться в документальних результатах контролю за діяльністю платника податків (матеріалах перевірки), а правові підстави та владні приписи - безпосередньо в самих податкових повідомленнях - рішеннях.

Проте, в акті перевірки суб'єктом владних повноважень не викладено жодних належних та допустимих доводів про відсутність фактичного виконання позивачем та його контрагентами господарських операцій, про відсутність витрат позивача у спірних правовідносинах, про наявність взаємопов'язаності позивача та контрагента позивача, про несумісність предмету спірних правочинів з напрямом господарської діяльності позивача, про відсутність використання позивачем отриманих робіт, про відсутність змін у складі і структурі активів осіб, котрі є сторонами спірних правочинів, що зумовлює необґрунтованість висновку суб'єкта владних повноважень про невідповідності закону вчинених за ними господарських операцій які визначаються контрагента у «ризиковому стані».

В межах зазначеного правочину, між позивачем та контрагентами були здійсненні господарські операції, що підтверджується належними копіями первинних документів.

Також, наявними в матеріалах справи письмовими доказами повністю підтверджено здійснення позивачем господарських операцій за договором № 02 від 22.04.2011 р., № 2-09/11 від 01.09.2011 р. та № 1 від 01.11.2011 р. , в підтвердження вчинення зазначених операцій судом були досліджені первинні документи (т. 1 а/с.48-247, т. 2 а/с. 1- 23).

Отже, наявні у справі документи не містять жодних доказів наявності між позивачем та контрагентами позивача , ТОВ «Інвесттехнагляд», ТОВ «Тетрабудсервіс», ПП «Дніпрорембуд-Сервіс»взаємоузгоджених спільних зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в Державі суспільного ладу або моральних засад. Таких доказів суду відповідачем не надано, а судом при виконанні вимог ст.11 КАС України не виявлено.

Крім того, суд критично ставить до посилань представника відповідача на висновок експерта сектору дослідження зброї та тросологічних досліджень НДЕКЦ при Управлінні МВС України на Південно -Західній залізниці лейтенанта міліції Лонський О.О. від 06.03.2012 року № 134, яким встановлено, що підписи від імені ОСОБА_8, в наданих на дослідження документах: копія статуту ТОВ «Інвесттехнагляд», копія протоколу № 3 від 07.09.2011 року, копія реєстраційної картки форма № 4 ймовірно виконані однією особою, а підписи у копії реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу, копії довіреності від 08.11.2011 року ймовірно виконані іншою особою , з огляду на таке.

Експертиза -це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів дізнання, досудового та судового слідства.

Суть експертизи полягає у проведенні знаючою особою (експертом) спеціального дослідження. Дослідження припускає одержання таких нових фактичних даних, які до цього суду не були відомі і які іншим способом установити не можна.

Предметом експертизи документів є факти та обставини, пов'язані з виготовленням документів або внесенням до них змін, ототожнення матеріалів документів і засобів їх виготовлення, що мають значення при розслідуванні та розгляді кримінальних і цивільних справ.

Експертиза документів проводиться на підставі письмової заяви замовника, по закінченню експертизи надається висновок експерта, якій є офіційним документом і може бути використаний в суді.

Замовником експертизи документів може бути зацікавлена фізична або юридична особа, крім того експертиза може проводитися за ухвалою суду, постановою органів слідства.

Експертиза документів проводиться з метою дослідження документів для встановлення способу його виготовлення, встановлення факту зміни первісного змісту (фальсифікації, підробки), встановлення відсутніх реквізитів.

Відповідачем суду не надано доказів, які б свідчили, з якою метою провадилась експертиза, хто є її замовником та в рамках встановлення яких обставин вона проводилась, які наслідки настали для ТОВ «Інвесттехнагляд».

Крім того, суд вважає за необхідне наголосити, коли державні органи володіють будь -якою інформацією про зловживання в системі оподаткування, здійснюваному конкретною компанією, вони можуть вжити відповідних заходів з метою запобігання або усунення таких зловживань. Однак, суду доказів в підтвердження вжитих заходів не надано.

Як вбачається з матеріалів справи, на час спірних правовідносин ТОВ «Інвесттехнагляд», зареєстровано у встановленому порядку, доказів в підтвердження іншого відповідачем не надано.

Отже, підстав вважати платника, вчинившим нікчемний правочин не має, оскільки на момент укладення договорів його контрагент був зареєстрований як платник ПДВ у встановленому законом порядку, а отже факт порушення контрагентом може мати податкові наслідки для платника, лише якщо податкова служба доведе, що платник діяв без достатньої обачливості і обережності, та йому мало бути відомо про порушення контрагентів, або його діяльність спрямована на отримання податкової вигоди при операціях переважно з контрагентами, які не виконують своїх податкових зобов'язань.

Висновок про те, що платник не несе відповідальності за порушення, допущені його контрагентом узгоджується з практикою Європейського Суду (Рішення Європейського Суду від 22 січня 2009 року у справі «Булвес проти Болгарії»(заява № 3991/03), відповідно до п. 714 якого, визначено, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов'язків щодо своєчасного декларування ПДВ і, як наслідок, сплачувати ПДВ повторно разом із пенею.

Суд вважає, що такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяження для компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності.

З приписів ст.228 Цивільного кодексу України вбачається, що законодавець з 01.01.2011р. виключив правочини, які були укладені з метою суперечною інтересам держави та суспільства, з кола нікчемних правочинів і відніс такі правочини до оспорюваних.

Відтак, з 01.01.2011р. повноваження на встановлення законності правочину, за яким платником податків було сформовано валові витрати обігу та виробництва або податковий кредит з ПДВ, зменшено суму отриманого в межах звітного податкового періоду доходу, належать до виключного прерогативи судових органів.

При цьому, в силу приписів п.6 розділу І та п.5.2 розділу ІІ Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства (затверджено наказом ДПА України від 22.12.2010р. №984, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12.01.2011р. за №34/18772) до набуття законної сили рішенням суду про визнання недійсним правочину, за яким платником податків було сформовано валові витрати обігу та виробництва або податковий кредит з ПДВ чи зменшено суму отриманого в межах звітного податкового періоду доходу, податковий орган не має правових підстав для відображення в акті перевірки судження про вчинення таким платником порушення податкового законодавства щодо правильності та повноти справляння податків за цим правочином.

Пунктом 2 ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»(зі змінами та доповненнями), встановлено, що: бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку який ведеться підприємством, фінансова, податкова, статистична і другі види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.1.2 ст. 1, п.2.1 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95р. №88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95р. за № 168/704, де первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Відповідно до ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідачем не було доведено законність та обґрунтованість висновків акту перевірки, прийнятих податкових повідомлень-рішень.

Відповідно до статті 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Серед критеріїв оцінювання судом рішень, дій, бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, є принцип законності, що закріплений у ч. 2 ст. 19 Конституції України, відповідно до якого органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 6-8, 71, 86,128, 158-163, 167, 186, 254 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Ленстрой»до державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одесі Одеської області державної податкової служби про скасування податкового повідомлення рішення №0000192230 від 11 травня 2012 року задовольнити повністю.

Скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області державної податкової служби від 11.05.2012 року №0000192230.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції.

Суддя Потоцька Н.В.

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Ленстрой»до державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одесі Одеської області державної податкової служби про скасування податкового повідомлення рішення №0000192230 від 11 травня 2012 року задовольнити повністю.

Скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області державної податкової служби від 11.05.2012 року №0000192230.

21 червня 2012 року.