Ухвала

від 05.11.2014 по справі 1570/3470/2012

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2014 р.м.ОдесаСправа № 1570/3470/2012

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Потоцька Н. В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого: судді Домусчі С.Д.

суддів: Шевчук О.А., Шеметенко Л.П.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 13 червня 2012 року по справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ЛЕНСТРОЙ» до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість, -

ВСТАНОВИВ:

ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби подала апеляційну скаргу на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 13 червня 2012 року, в якій просить скасувати оскаржену постанову та ухвалити нову, якою відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Постановою від 13 червня 2012 року, ухваленою у відкритому судовому засіданні, Одеський окружний адміністративний суд в повному обсязі задовольнив адміністративний позов ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ЛЕНСТРОЙ» до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення відповідача від 11 травня 2012 року 3 0000192230 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем 414 457 грн. та за штрафними санкціями в розмірі 19 245 грн.

Вимоги апеляційної скарги апелянт обґрунтовує тим. що суд першої інстанції не всебічно, не повно та не об'єктивно дослідив всі обставини справи, що є порушенням ст. ст. 2, 86 КАС України. Також апелянт посилається на те, що перевірка проведена на підставі первинних бухгалтерських документів, які перелічені на сторінках 15-20 акту перевірки, та додатку № 4 до акту перевірки, з урахуванням висновків інших податкових органів щодо перевірки контрагентів позивача.

ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ЛЕНСТРОЙ» письмових заперечень на апеляційну скаргу не надала.

Ухвалюючи постанову про задоволення позовних вимог суд першої інстанції встановив, що на підставі направлень від 09.04.2012 №000662/534, №000663/535, від 12.04.2012 №000145/579, виданих Державною податковою інспекцією у Приморському районі м. Одеси Одеської області ДПС, згідно пп. 20.1.4 п.20.1 статті 20, пп.78.1.11 п.78.1 ст.78 Податкового Кодексу України та відповідно Наказу ДПІ у Приморському районі м. Одеси від 09.04.2012 №389, проведена позапланова виїзна перевірка ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ЛЕНСТРОЙ» (код за ЄДРПОУ 34320622), з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 по 31.12.2011 року відповідно до затвердженого плану перевірки.

ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ЛЕНСТРОЙ» повідомлено про проведення позапланової виїзної перевірки, направлення від 12.04.2012, 09.04.2012 та копію наказу від 09.04.2012 вручено 11.04.2012 під розписку, бухгалтеру ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ЛЕНСТРОЙ» Парфеновій О.В.

За результатами перевірки складений акт № 1234/22-3/34320622 від 24.04.2012р. яким встановлено порушення:

- п.185.1 статті 185, п.198.1, п.198.3 статті 198 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість всього у сумі 414 456,00 грн. у тому числі в розрізі періодів звітності: квітень 2011 - 171 981, 00 грн.; травень 2011- 142 167,00 грн.; червень 2011 - 23 333,00 грн.; вересень 2011 - 60 309,00 грн.; листопад 2011 - 16 667,00 грн. (т. 1 а.с. 6-35).

ДПІ у Приморському районі міста Одеси Одеської області ДПС з урахуванням встановленого порушення, прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000192230 від 11.05.2012 року на підставі якого ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ЛЕНСТРОЙ» збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 414 457, 00 грн. та застосовані штрафні санкції в розмірі 19 245 грн.(т. 1 а.с. 37).

Суд першої інстанції встановив реальність правовідносин між ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ЛЕНСТРОЙ» та ПП «Дніпрорембуд-Сервіс» по договору підряду № 02 від 22.04.2011 року(т. 1 а.с. 48-50); між ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ЛЕНСТРОЙ» та ТОВ «Тетрабудсервіс» по договору підряду від 01 вересня 2011 року № 2-09/11(т. 1 а.с. 176-178); між ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ЛЕНСТРОЙ» та ТОВ «Інвесттехнагляд» по договору підряду № 1 від 01 листопада 2011 року (т. 1 а.с. 187-189), що підтверджено розрахунками між сторонами договорів, які здійсненні на підставі Акту приймання виконаних робіт (форма № КБ-2в) та довідки про вартість виконаних підрядних робіт (форма № КБ-3). Договори, Акти приймання виконаних робіт за квітень 2011 р., Акти приймання виконаних робіт за травень 2011 р., Акти приймання виконаних робіт за червень 2011 р., Акти приймання виконаних робіт за вересень 2011 р., Акти приймання виконаних робіт за листопад 2011 р., (форма № КБ-2в) та довідки про вартість виконаних підрядних робіт (форма № КБ-3) (т. 1 а/с. 51-195) підписано уповноваженими представниками сторін та завірено печатками підприємств.

Враховуючи фактичні обставини справи суд першої інстанції встановив, здійснення господарських операцій підтверджено відповідними первинними документами (а/с. 49-85), що відповідає вимогам Закону України «Про податок на додану вартість», Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

При цьому суд першої інстанції зауважив, що висновки ДПІ у Приморському районі м. Одесі Одеської області ДПС викладені в акті перевірки, ґрунтуються на даних «Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів».

При цьому в акті перевірки суб'єктом владних повноважень не викладено жодних належних та допустимих доводів про відсутність фактичного виконання позивачем та його контрагентами господарських операцій, про відсутність витрат позивача у спірних правовідносинах, про наявність взаємопов'язаності позивача та контрагента позивача, про несумісність предмету спірних правочинів з напрямом господарської діяльності позивача, про відсутність використання позивачем отриманих робіт, про відсутність змін у складі і структурі активів осіб, які є сторонами спірних правочинів, що зумовлює необґрунтованість висновку суб'єкта владних повноважень щодо невідповідності закону вчинених за ними господарських операцій які визначаються контрагента у «ризиковому стані».

В той час як наявні у справі документи не містять жодних доказів наявності між позивачем та контрагентами взаємоузгоджених спільних зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в Державі суспільного ладу або моральних засад.

Також суд першої інстанції погодився з доводами позивача про те, що платник не несе відповідальності за порушення, допущені його контрагентом, оскільки такий висновком узгоджується з практикою Європейського Суду (Рішення Європейського Суду від 22 січня 2009 року у справі «Булвес проти Болгарії»(заява № 3991/03), відповідно до п. 714 якого, визначено, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов'язків щодо своєчасного декларування ПДВ і, як наслідок, сплачувати ПДВ повторно разом із пенею.

Сторони, належним чином повідомлені про час та місце апеляційного розгляду справи, у судове засідання не з'явились, у зв'язку з чим, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю доповідача, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не може бути задоволена.

Апеляційний суд встановив, що суд першої інстанції повно та всебічно дослідив та оцінив обставини справи, надані сторонами докази, правильно визначив правову природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Як зазначено в акті перевірки від 24.02.2012 року № 1234/22-3/34320622 (т. 1 а.с. 6), позапланова виїзна перевірка ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ЛЕНСТРОЙ», з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 по 31.12.2011 року проведена на підставі направлень, відповідно до пп. 20.1.4 п.20.1 статті 20, пп.78.1.11 п.78.1 ст.78 Податкового Кодексу України, якими встановлено право податкового органу проводити перевірки платників податків в порядку встановленому ПК України (п.п.20.1.4), зокрема, якщо отримано постанову суду (ухвалу суду) про призначення перевірки або постанову органу дізнання, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні (п.п. 78.1.11).

Не зважаючи на ухвалу суду першої інстанції від 31 травня 2012 року про витребування доказів (т. 1 а.с. 41), яку відповідач отримав 06.06.2012 р. (т. 1 а.с. 44) податковий орган не надав суду належним чином засвідчені копії документів на підставі яких проведена перевірка позивача. При цьому, оскаржуючи постанову суду першої інстанції, податковий орган не додав цих документів і до апеляційної скарги.

За наслідками проведеної перевірки на підставі акту перевірки від 24.02.2012 року № 1234/22-3/34320622 (т. 1 а.с. 6-36), податковий орган прийняв оскаржене податкове повідомлення-рішення № 0000192230 від 11.05.2012 року (т. 1 а.с. 37) яким ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ЛЕНСТРОЙ» збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 414 457, 00 грн. та застосовані штрафні санкції в розмірі 19 245 грн.

Доводи апеляційної скарги, які дублюють положення акту перевірки, не спростовують висновків суду першої інстанції щодо реальності господарських взаємовідносин між позивачем та його контрагентами, за період, який перевірявся податковим органом.

При цьому апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що нормами Податкового кодексу України (ст. 78) визначені обставини за наявності однієї з яких проводиться документальна позапланова виїзна перевірка.

Відповідно до п.п. 78.1.11 п. 78.1. ст. 78 ПК України, в редакції чинній на час проведення перевірки, документальна позапланова виїзна перевірка проводиться у разі отримання постанови суду (ухвалу суду) про призначення перевірки або постанову органу дізнання, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні.

Відповідно до п. 86,9 ст. 86 ПК України, в редакції чинній на час прийняття податковим органом оскарженого податкового-повідомлення-рішення, у разі якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду. Матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність.

Оскільки перевірка позивача, як зазначено в самому акті перевірки, проведена відповідно до п. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 ПК України, апеляційний суд встановив, що оскаржене податкове повідомлення-рішення прийняте з порушенням вимог п. 86.9 ст. 86 ПК України, оскільки податковий орган ні в суді першої інстанції, ні при апеляційному розгляді справи, не надав належних та допустимих доказів наявності відповідного судового рішення (обвинувальний вирок, ухвала про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами), що набрало законної сили, та доказів отримання податковим органом відповідного судового рішення.

Таким чином, приймаючи оскаржене податкове повідомлення-рішення, податковий орган діяв не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією України (ст. 19) та Податковим кодексом України (п. 86.9 ст. 86), а тому апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для скасування оскарженого податкового повідомлення-рішення.

Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження при апеляційному перегляді справи.

Апеляційний суд дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим, відповідно до ст. 200 КАС України, апеляційна скарга має бути залишена без задоволення, а оскаржена постанова - без змін.

Керуючись ст. 19 Конституції України, ст. ст. 2, 11, 70, 71, 94, 195, п. 2 ч. 1 ст. 197, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. ст. 200, 206, 211, 212, ч. 5 ст. 254 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 13 червня 2012 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: суддя С.Д Домусчі

суддя О.А.Шевчук

суддя Л.П.Шеметенко