Ухвала

від 16.05.2012 по справі 2а-6589/12/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

м. Київ

16 травня 2012 року № 2а-6589/12/2670

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Дегтярьова О.В., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами

Товариства з обмеженою відповідальністю «Ізідамехбуд» до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі міста Києва про визнання неправомірними та скасування податкового повідомлення-рішення від 11 листопада 2011 року № 0003242307/52949 та акта перевірки від 29 вересня 2011 року № 5976/2307/33100128, - В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось ТОВ «Ізідамехбуд»з позовом до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва про визнання неправомірними та скасування податкового повідомлення-рішення від 11 листопада 2011 року № 0003242307/52949 та акта перевірки від 29 вересня 2011 року № 5976/2307/33100128.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 107 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу.

Згідно ч. 3 ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

У відповідності до абзацу 1 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про судовий збір»від 06.10.2011р. № 3828-VI судовий збір перераховується у безготівковій або готівковій формі виключно через установи банків чи відділення зв'язку.

Платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду (ч. 1 ст. 2 цього Закону).

Судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України (ч. 1 ст. цього 9 Закону).

В силу положень п. 1.2 і 1.4 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004р. № 22 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29 березня 2004 року за № 377/8976 (в редакції чинній на момент подання позовної заяви до суду), перерахування банками за дорученням підприємств, унесених ними готівкою в касу банку, на рахунки отримувачів коштів, являються по суті безготівковими операціями, порядок проведення і оформлення яких врегульовано нормами цієї Інструкції.

Так, зокрема, п. 2.1. Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті передбачено, що розрахункові документи складаються на бланках, форми яких наведені в додатках до цієї Інструкції. Реквізити розрахункових документів за цими формами заповнюються згідно з вимогами додатка 8 до цієї Інструкції та відповідних її глав, а саме: реквізит «Призначення платежу»у платіжних дорученнях, меморіальних ордерах та платіжних вимогах-дорученнях заповнюється з урахуванням вимог, установлених главою 3 цієї Інструкції, а реквізити «Отримувач», «Код отримувача», «Банк отримувача»і «Код банку отримувача»- додатка 8 до цієї Інструкції.

Зокрема, пунктом 3.8 цієї Інструкції визначено, що реквізит «Призначення платежу»платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України.

З аналізу викладеного вбачається, що додане до матеріалів справи платіжне доручення від 13.12.2011р. № 241 про сплату судового збору в розмірі 579, 51 грн., в якому в реквізитах «Призначення платежу»вказано «Судовий збір, за позовом ТОВ «Ізідамехбуд»до Київського Окружного Адмінсуду, код 359193304», «Отримувач»- «ГУ ДКУ в Київській області», Код отримувача»- «24074109», «Банк отримувача»- «ГУ ДКУ у Київській області, м. Київ», а в «Код банку»- «821018», не є належним документом про сплату судового збору за подання позовної заяви до Окружного адміністративного суду м. Києва.

Крім того, в силу п. 1, ч. 2 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Відповідно до пп. 14.1.7 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України оскарження рішень контролюючих органів - оскарження платником податку податкового повідомлення-рішення про визначення сум грошового зобов'язання платника податків або будь-якого рішення контролюючого органу в порядку і строки, які встановлені цим Кодексом за процедурами адміністративного оскарження, або в судовому порядку.

Згідно пп. 14.1.157 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рі-шення -письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.

Підпунктом 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України визначено, що грошовим зобов'язанням платника податків являється сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

У відповідності до ст. 86 Податкового кодексу України та абзацу другого п. 3 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010р. № 948, затвердженого в Міністерстві юстиції України 12 січня 2011 р. за N 34/18772, актом являється службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

При цьому відповідно до правової позиції Вищого адміністративного суду України наведеної в його листі № 165/11/13-12 від 18.01.2012р., вимоги про визнання протиправним (скасування) рішення суб'єкта владних повноважень, яке впливає на склад майна позивача, у тому числі шляхом стягнення податків, зборів, штрафних санкцій тощо є майновою . Отже, звернені до суду вимоги про скасування рішення відповідача -суб'єкта владних повноважень, безпосереднім наслідком яких є зміна складу майна позивача, є майновими.

Таким чином, з вищевикладеного вбачається, що рішення, прийняті суб'єктом владних повноважень в залежності від їх суті та форми в одних випадках можуть породжувати підстави для змін майнового стану платника податків (наприклад, рішення (вимоги) про визначення грошових зобов'язань платників податків, про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ, про стягнення адміністративно-господарських та інших штрафних санкцій, тощо), а в іншому -безпосередньо не впливають на майновий стан таких платників податків.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви позивачем оскаржуються податкове повідомлення-рішення від 11.11.2011р. № 0003242307/52949 (форми «Р»), згідно якого позивачу визначено до сплати суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 57 951, 25 грн., та акт від 29.09.2011р. № 5976/2307/33100128 «Про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ «Ізідамехбуд»(код ЄДРПОУ 33100128) з питань фінансово-господарських відносин з ТОВ «Транскрафт»(код ЄДРПОУ 36106570) та ТОВ «Арт-Аек»(код ЄЛРПОУ 35828600) за період діяльності з 01.01.2008р. по 31.12.2010р.

З урахуванням вищенаведеного заявлена позивачем позовна вимога щодо скасування податкового повідомлення-рішення від 11.11.2011р. № 0003242307/52949 є по своїй суті майновою, а позовна вимога щодо скасування акта документальної перевірки -немайновою.

У відповідності до ч. 1, 2 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»від 08.07.2011р. № 3674-VI, ставка судового збору за подання адміністративного позову майнового характеру становить 1% розміру майнових вимог, але не менше 0,1 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 01 січня календарного року, в якому подається відповідний позов, та не більше 2 розмірів мінімальних заробітних плат, за подання адміністративного позову немайнового характеру немайнового -0,03 розміру мінімальної заробітної плати.

При цьому абзацом 1 ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір»передбачено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Згідно зі ст. 13 Закону України «Про державний бюджет України на 2012 рік»від 22.12.2011 № 4282-VI, з 01 квітня 2012 року мінімальна заробітна плата становить 1 094, 00 грн.

З аналізу викладеного вбачається, що додане до матеріалів справи платіжне доручення від 13.12.2011р. за № 241 про сплату судового збору в розмірі 579, 51 грн. також не є належним документом про сплату судового збору, оскільки сплаті підлягає судовий збір у розмірі 611,70 грн., в т.ч.:

- 579, 51 грн. (щодо вимог майнового характеру) так, як 1% від суми грошового зобов'язання, визначеного спірними податковими повідомленнями-рішеннями становить 579, 51 грн.;

- 32, 19 грн. (щодо вимог немайнового характеру).

Окрім вищевказаного судом за результатами дослідження позовної заяви ТОВ «Ізідамехбуд»з доданими до неї матеріалами встановлено наступне.

Згідно з ч. 4 ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява підписується позивачем або його представником із зазначенням дати її підписання.

Частиною 7 ст. 56 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що законним представником органу, підприємства, установи, організації в суді є його керівник чи інша особа, уповноважена законом, положенням, статутом.

У відповідності до ч. 1 ст. 98 Цивільного кодексу України загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що передані загальними зборами до компетенції виконавчого органу.

Загальні збори товариства своїм рішенням створюють виконавчий орган та встановлюють його компетенцію і склад. Виконавчий орган товариства може складатися з однієї або кількох осіб. Виконавчий орган, що складається з кількох осіб, приймає рішення у порядку, встановленому абзацом першим частини другої статті 98 цього Кодексу (ч. 1, 2 ст. 99 Цивільного кодексу України).

Частиною 2 ст. 58 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що повноваження законних представників підтверджуються документами, які, зокрема, стверджують займану ними посаду.

Подана позовна заява підписана директором Товариства ОСОБА_1, однак в порушення вищевказаних вимог позивачем не надано доказів на підтвердження повноважень особи, яка підписала таку позовну заяву, зокрема, належним чином завірених копій Статуту, протоколу Загальних зборів, наказу про призначення директора.

Відповідно до ч. 2 ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач надає докази, а в разі неможливості - зазначає докази, які не може самостійно надати, із зазначенням причин неможливості подання таких доказів.

В порушення вищевказаних вимог, позивачем до позовної заяви не додано всіх документів, на які є посилання в позовній заяві, а саме: належним чином завірених копій скарг позивача на спірне податкове повідомлення-рішення, поданих ним до ДПС у м. Києві та ДПС України; первинних та інших документів на підтвердження укладення та фактичного виконання правочинів з ТОВ «Транскрафт»і ТОВ «Арт-Аек»(зокрема: договорів, рахунків-фактур, актів приймання-передачі (надання, виконання) товарів (робіт, послуг), податкових і видаткових накладних, реєстрів отриманих та виданих податкових накладних, журналів-ордерів по бухгалтерських рахунках, оборотно-сальдових відомостей, банківських виписок, тощо); докази наявності у позивача та його контрагентів -ТОВ «Транскрафт»і ТОВ «Арт-Аек» виробничих та трудових ресурсів; докази пов'язаності спірних операцій з господарською діяльністю та використання результатів спірних операцій у власній господарській діяльності позивача, або письмових пояснень із зазначенням причин неможливості їх надання.

Відповідно до ч. 1 ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.

Враховуючи вищевикладене, позовна заява підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення вищевказаних недоліків до 29 травня 2012 року.

Керуючись ст. 106, п. 3 ч. 1 ст. 107, ч. 1 ст. 108, ст. 160, ст. 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -

У Х В А Л И В:

1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Ізідамехбуд»залишити без руху.

2. Встановити Товариству з обмеженою відповідальністю «Ізідамехбуд»строк для усунення недоліків до 29 травня 2012 року.

3. Попередити позивача про те, що у випадку неусунення недоліків позовної заяви позовна заява буде повернута йому відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України.

4. Копію ухвали невідкладно надіслати особі, що звернулася із позовною заявою.

Ухвала набирає законної сили та може бути оскаржена у порядку, встановленому в ст. 254 та ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно .

Суддя О.В. Дегтярьова