Ухвала

від 24.04.2012 по справі 2а-1670/8834/11

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2012 р.Справа № 2а-1670/8834/11 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: П'янової Я.В.

Суддів: Зеленського В.В. , Гуцала М.І.

за участю секретаря судового засідання Трофімової Н.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Фермерського господарства "ОСОБА_1" на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 30.01.2012р. по справі № 2а-1670/8834/11

за позовом Карлівської міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби

до Фермерського господарства "ОСОБА_1"

третя особа Управління Державного казначейства України в Чутівському районі Полтавської області

про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Карлівська міжрайонна державна податкова інспекція, звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Фермерського господарства "ОСОБА_1", третя особа - Управління Державного казначейства в Чутівському районі, в якому, після уточнень, просив стягнути заборгованість у розмірі 62592,19 грн.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 30.01.2012 р. адміністративний позов Карлівської міжрайонної державної податкової інспекції до Фермерського господарства "ОСОБА_1", третя особа - Управління Державного казначейства в Чутівському районі про стягнення заборгованості задоволено.

Стягнуто з Фермерського господарства "ОСОБА_1" (ідентифікаційний код 13951174) заборгованість у розмірі 62592 (шістдесят дві тисячі п'ятсот дев'яносто дві) гривні 19 (дев'ятнадцять) копійок на р/р № 31233453700499, одержувач УДКСУ у Чутівському районі, код ЗКПО 37969661, банк ГУДКСУ у Полтавській області, МФО 831019.

Не погодившись з прийнятою постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи.

Представник відповідача в судовому засідання повністю підтримав вимоги апеляційної скарги та просив їх задовольнити.

Представник позивача заперечував проти задоволення вимог апеляційної скарги та просив постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Представник третьої особи надав до суду заперечення на апеляційну скаргу, в яких просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду - без змін, справу розглядати за його відсутності.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 24.04.2012 року здійснено заміну позивача - Карлівської міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області на її правонаступника - Карлівську міжрайонну державну податкову інспекцію Полтавської області Державної податкової служби.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового процесу, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено при розгляді справи в суді апеляційної інстанції, що Фермерське господарство "ОСОБА_1" зареєстровано Чутівською районною державною адміністрацією Полтавської області 28.04.1997.

У 1997 році згідно з державним контрактом фермерському господарству "ОСОБА_1" через Хлібну базу № 88 наданий аванс у вигляді паливно-мастильних матеріалів на суму 38731,98 грн., що підтверджується копією типового договору № 45 (а.с. 48), акту передачі-приймання нафтопродуктів, поставлених у рахунок авансування державного замовлення на зерно у 1997 році від 25.03.1997 № 45 (а.с. 52), історичною довідкою Управління Державної казначейської служби України у Чутівському районі Полтавської області від 23.01.2012 № 03-14/29 (а.с. 42).

Постановою Кабінету Міністрів України № 1653 від 10.12.1998 "Про забезпечення сільськогосподарських товаровиробників матеріально-технічними та фінансовими ресурсами в 1999 році" термін погашення авансу продовжений до 01.10.1999.

У законодавчо визначений строк відповідачем повернуто лише 28400,37 грн., решта заборгованості у розмірі 10331,61 грн. залишилась непогашеною, про що свідчать акт звірки (а.с. 49), лист Державного підприємства "Хлібна база 88" № 204 від 07.04.2008р. (а. с. 51).

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що він є доведеним та обґрунтованим.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду з огляду на таке.

Правові відносини стосовно держзамовлень 1997 року при закупівлі зерна і сортового насіння у сільгоспвиробників для держконтракту і держзамовлення, які проводились за рахунок наданих державою бюджетних позичок, врегульовані постановою Кабінету Міністрів України "Про задоволення державних потреб у зерні в 1997 році" № 124 від 04.02.1997р., пунктами 1, 2, 3, 7 якого визначено, що обсяги закупівлі зерна і сортового насіння зернових культур за державним замовленням визначаються Кабінетом Міністрів України в межах коштів, передбачених для цього у Державному бюджеті України, та бюджетних позичок, наданих заготівельним підприємствам і організаціям агропромислового комплексу під державне замовлення у 1994 - 1996 роках, які підлягають поверненню, а також інших джерел фінансування, що залучаються для цього. Державними замовниками на закупівлю продовольчого зерна і сортового насіння сільськогосподарських культур є Мінсільгосппрод і ДАК "Хліб України". Виконавцями державного замовлення на закупівлю продовольчого зерна і сортового насіння зернових культур можуть бути сільськогосподарські товаровиробники усіх форм власності, які пройшли відбір на конкурсній основі. За рахунок бюджетної позички товаровиробникам відповідно до укладених контрактів надається не пізніше ніж 5 липня поточного року аванс у розмірі 135 гривень за 1 тонну зерна і сортового насіння. У рахунок оплати зерна і сортового насіння зернових культур, що закуповуються за державним замовленням, товаровиробникам за їх згодою можуть поставлятися матеріально-технічні ресурси.

Як вже було встановлено, у 1997 році згідно з державним контрактом фермерському господарству "ОСОБА_1" через Хлібну базу № 88 наданий аванс у вигляді паливно-мастильних матеріалів на суму 38731,98 грн.

У законодавчо визначений строк відповідачем повернуто лише 28400,37 грн., решта заборгованості у розмірі 10331,61 грн. залишилась непогашеною.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Згідно з ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до пункту 10.2 Порядку надання бюджетної позички на закупівлю продовольчого зерна і сортового насіння за державним замовленням 1997 року, затвердженого Наказом Міністерства сільського господарства і продовольства України, Міністерства фінансів України, несвоєчасне повернення бюджетної позички або нецільове її використання тягне за собою застосування санкцій, передбачених чинним законодавством.

Пунктом 3.9 Інструкції про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби, затвердженої Наказом Державної податкової адміністрації України № 290 від 11.06.2003р., встановлено, що пеня нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, при цьому для розрахунку використовується більша із зазначених ставок.

На виконання приписів вказаних норм за несвоєчасне повернення бюджетної позички відповідачу нараховано пеню у розмірі 51710,21 грн., яка в добровільному порядку ним не сплачена.

Відповідно до пункту 15 Порядку обліку заборгованості, в тому числі простроченої, перед державою за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, бюджетними позичками/фінансовою допомогою, наданими Міністерством фінансів у 1993 - 1998 роках, нарахування пені та списання безнадійної заборгованості, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.2011р. № 174, прострочена заборгованість за кредитами, бюджетними позичками / фінансовою допомогою, яка не погашена боржником протягом 30 календарних днів після настання строку платежу, а також нарахована на суму простроченої заборгованості за кредитом, бюджетною позичкою / фінансовою допомогою пеня стягуються в установленому законодавством порядку органами державної податкової служби за місцем реєстрації боржника відповідно до подання територіальних органів Державної казначейської служби, яке подається у строки, визначені пунктом 10 цього Порядку за встановленою згідно з додатком 1 формою.

Підпунктом 6.2.1 пункту 6.2 статті 6 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000р. № 2181 встановлено, що у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Відповідно до ст. 21 Закону України „Про Державний бюджет України на 2010 рік" від 27.04.10 р. за № 2154-ІУ (далі-Закон № 2154) УДК у Чутівському районі подано до Чутівського відділення Карлівської МДПІ зведене подання від 02.08.10 р. за № 7, відповідно до якого за ФГ „Готра" рахується борг по бюджетній позичці, що надавалася сільськогосподарським товаровиробникам під держконтракт 1997 року.

З матеріалів справи вбачається, що посадовій особі Фермерського господарства „ОСОБА_1" вручено під підпис першу від 02.09.10 р. за № 1/21 та другу від 25.10.10 р. за № 2/44 податкові вимоги із визначенням податкового боргу в розмірах 62041,82 грн. та 62202,17 грн. відповідно. В зазначених податкових вимогах код платежу зазначено „02801384" (бюджетна позичка під держконтракт 1997 року).

Таким чином, суми заборгованості, зазначені в податкових вимогах від 02.09.10 р. за № 1/21 та від 25.10.10 р. за № 2/44, складаються із заборгованості по бюджетній позичці під держконтракт 1997 року.

Відповідач оскаржував першу податкову вимогу до органів податкової служби. Рішенням ДПА України від 20.12.2010р. № 13886/6/24-0615 "Про результати розгляду повторної скарги" повторну скаргу відповідача залишено без задоволення, а першу податкову вимогу від 02.09.10р. № 1/21 - без змін.

Колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне зауважити на той факт, що зазначені податкові вимоги відповідачем в судовому порядку не оскаржувалися, а отже є узгодженими та чинними.

01.12.2010 року заступником начальника Чутівського відділення Карлівської МДПІ прийнято рішення про стягнення з відповідача коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу № 14.

Вказане рішення відповідач отримав, про що свідчить підпис його представника на копії рішення.

Згідно з підпунктом 20.1.28 пункту 20.1 статті 20 Податкового Кодексу України органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

З матеріалів справи вбачається, що до Карлівської міжрайонної державної податкової інспекції надійшло подання управління Державного казначейства в Чутівському районі № 81 від 14.09.2011р. про здійснення заходів щодо стягнення простроченої заборгованості в розмірі 63067,45 грн.

Згідно з поданням УДКСУ в Чутівському районі № 137 від 12.01.2012р. заборгованість ФГ "ОСОБА_1" з повернення отриманої бюджетної позички під держконтракт 1997 року становить 62592,19 грн.

На час розгляду справи в добровільному порядку сума бюджетної позички та пені в розмірі 62592, 19 грн. відповідачем не сплачена.

Виходячи з вищезазначеного, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про те, що позовні вимоги про стягнення заборгованості у розмірі 62592,19 грн. є обґрунтованими, а отже підлягають задоволенню.

Щодо посилань відповідача на те, що типовий договір №45 від 1997 року, акт приймання - передачі нафтопродуктів, поставлених у рахунок авансування державного замовлення на зерно у 1997 році від 25.03.1997 р. №45 містять суттєві недоліки, колегія суддів зауважує на таке.

Законодавством передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ст. 626 Цивільного кодексу України). Тобто, договір є правовою формою (засобом) узгодження волі двох чи декількох сторін, спрямованої на досягнення певного правового результату.

Статтею 638 Цивільного кодексу України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами (ст. 639 ЦК України).

Відповідно до вищезазначеного, печатка та підпис Фермерського господарства «ОСОБА_1» на типовому договорі № 45 від 1997 року свідчить про досягнення згоди ФГ «ОСОБА_1» з усіма істотними умовами договору.

Що стосується твердження відповідача про невідповідність підпису на вищевказаних документах підпису керівника Фермерського господарства «ОСОБА_1», ОСОБА_1, то воно є необґрунтованим, оскільки відповідачем не було надано жодних доказів, які б свідчили, що дані документи дійсно керівник Фермерського господарства «ОСОБА_1» не підписував.

З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції підтверджує, що постанова суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеній постанові, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Фермерського господарства "ОСОБА_1" залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 30.01.2012р. по справі № 2а-1670/8834/11 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)П'янова Я.В. Судді (підпис) (підпис) Зеленський В.В. Гуцал М.І. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: П'янова Я.В.

Повний текст ухвали виготовлений 28.04.2012 р.