Постанова

від 07.08.2008 по справі 3/456

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ

АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА 01025, 

м. Київ,  вул. Десятинна,  4/6

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К

Р А Ї Н И

місто

Київ

10

год. 20 хв.

 07.08.2008 р.                                                                                                    

№ 3/456 

Окружний

адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді  Блажівської Н. Є. при секретарі судового

засідання Серпутько Т. С.

Розглянув

у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

За

позовом                         

ОСОБА_1

до Управління Пенсійного фонду

України в Солом'янському районі міста Києва

про

зобов'язання

вчинити дії    

У

судовому засіданні 07 серпня 2008 року відповідно до пункту 3 статті 160

Кодексу адміністративного судочинства України проголошено вступну та

резолютивну частину Постанови.

О Б С Т А В И Н И  

С П Р А В И

ОСОБА_1

(надалі -Позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з

позовом до Управління Пенсійного фонду України в Солом'янському районі міста

Києва (надалі -Відповідач) про зобов'язання вчинити дії.

Позовні

вимоги мотивовані тим, що, відповідно до вимог чинного законодавства Позивач

має право на перерахунок пенсії по довідці, виданій Голосіївським відділенням №

5398 ощадного банку України про перерахування сум на ім'я ОСОБА_1 за період з

1990 року по 1992 рік. Позивачем в судовому засіданні було зазначено, що при

нарахуванні йому в 1994 році пенсії не було зараховано роки роботи по Списку №

1 та заробітну плати за сумісництвом.

Представник

Відповідача в судовому засіданні в обгрунтування заперечень на позов посилався

на пропуск строку звернення до адміністративного суду. Так, представником

Відповідача в судовому засіданні була подана заява про відмову в задоволенні

адміністративного позову у зв'язку із пропущенням строку звернення до

адміністративного суду, встановленого частиною 2 статті 99 Кодексу

адміністративного судочинства України.

Також

представником Відповідача було зазначено, що підстав для проведення перерахунку

пенсії по довідці, виданій Голосіївським відділенням № 5398 ощадного банку

України про перерахування сум на ім'я ОСОБА_1 за період з 1990 року по 1992

рік, підстав немає.

Розглянувши

подані документи і матеріали та заслухавши пояснення Позивача та представника

Відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких

ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для

розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста

Києва,-

В С Т А Н О В И В

У

1994 році Позивачу була нарахована пенсія за віком.

З

01.01.2004 року Позивачу було проведено перерахунок пенсії згідно Закону

України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” з врахуванням

загального стажу роботи 48 років, 2 місяці, 6 днів. Стаж обчислено по

13.11.2000 року.

03.08.2005

року Міністерством праці та соціальної політики України було направлено лист

Головному управлінню Пенсійного фонду України в м. Києві за № 30-К33156/26 від

03.08.05 року для з'ясування обставин справи та надання детальної інформації

щодо правильності виплати розміру пенсії та були надані роз'яснення стосовно

застосування вимог чинного на той час законодавства.

Листом

Управління Пенсійного фонду України в Солом'янському районі міста Києва №

2770/01 від 13.07.04р. Позивач був повідомлений про відсутність законних

підстав для перерахунку пенсії.

Листом

Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від          16.09.05 р. № 23043/10 Позивача було

повідомлено, що йому було проведено розрахунок пенсії згідно вимог чинного

законодавства та було роз'яснено, що підстав для проведення перерахунку пенсії

по довідці, виданій Голосіївським відділенням № 5398 ощадного банку України про

перерахування сум на ім'я ОСОБА_1 за період з 1990 року по 1992 рік, немає.

Відповідно

до статті 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне

страхування” мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а

у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового

мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. За кожний

повний рік страхового стажу понад 25 років чоловікам і 20 років жінкам пенсія

за віком збільшується на 1 відсоток розміру пенсії, обчисленої відповідно до

статті 27 цього Закону, але не більше ніж на 1 відсоток мінімального розміру

пенсії за віком, зазначеного в абзаці першому цієї частини.

Відповідно

до пункту 3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення

пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній,

затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України  від 12 серпня 1993 р. N 637 за відсутності

трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні

необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди

роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із

наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення,

характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання

та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Відповідно

до пункту 3 Порядку подання та оформлення документів для призначення

(перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове

державне пенсійне страхування", затвердженого Постановою правління

Пенсійного фонду України 25.11.2005  N

22-1 заява про переведення з одного виду пенсії на  інший, 

про  перерахунок  пенсії 

подається  до  органу, 

що  призначає пенсію, заявником за

місцем проживання (реєстрації),  а при

необхідності - його  законним

представником (батьки або опікун (піклувальник)) за місцем проживання

(реєстрації) представника.

Згідно

пункту 14 вказаного порядку до заяви про перерахунок пенсії у зв'язку  з 

урахуванням страхового  стажу та

заробітної плати після призначення пенсії, 

у зв'язку  із  зміною 

кількості  членів  сім'ї, 

а  також  в 

інших випадках,  які спричиняють

збільшення чи зменшення розміру пенсії, надаються документи,  передбачені підпунктами   "б",   "в",   "ґ" пункту 7, пунктом 13.

Відповідно

до підпунктів „б”, „в”,пунту 7 порядку

до заяви про призначення

пенсії за  віком  додаються 

такі документи: б) документи  про  стаж, 

що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для  призначення 

пенсій  за відсутності

трудової  книжки  або 

відповідних  записів  у 

ній,  затвердженим постановою

Кабінету  Міністрів  України  

від   12.08.93   N  

637 (далі  -  Порядок підтвердження наявного трудового

стажу).  За  період 

роботи,  починаючи   з  

01.01.2004,   відділ

персоніфікованого  обліку  органу, 

що  призначає  пенсію 

(далі - відділ персоніфікованого обліку),  додає 

довідку  із  бази 

даних системи персоніфікованого обліку.За період  роботи 

до  01.01.91  на 

Крайній  Півночі  чи   в

місцевостях,  прирівняних  до 

районів Крайньої Півночі колишнього Союзу РСР,  а також на острові Шпіцберген надаються  договори 

або інші  документи,  що 

підтверджують  право  працівника 

на пільги, передбачені для осіб, 

які працювали в районах Крайньої Півночі чи місцевостях, прирівняних до

районів Крайньої Півночі Період здійснення фізичною особою підприємницької

діяльності, у  тому  числі 

за  спрощеною системою

оподаткування, з 01.07.2000 підтверджується 

даними  персоніфікованого  обліку 

за інформацією відділу  персоніфікованого

обліку органу Пенсійного фонду. { Абзац третій 

підпункту  "б"  пункту 

7  в редакції Постанови Пенсійного

фонду N 17-1 від 31.10.2006 };  в)

довідка про заробітну плату особи (додаток 

1)  за  період страхового стажу, а починаючи з 01.07.2000

індивідуальні відомості про застраховану особу надаються відділом

персоніфікованого обліку за формою згідно із додатком 2.

Як

підтверджується наявними у пенсійній справі Позивача документами та випливає з

пояснень сторін, починаючи з 2003 року Позивач не звертався до органу

Пенсійного фонду із заявою про перерахунок йому пенсії. 

Відповідно

до вимог статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України

адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до

адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для

звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи

встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з

дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав,

свобод чи інтересів.

Для

захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть

встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо

не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була

дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Якщо

законом встановлена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач

скористався цим порядком, то обчислення строку звернення до адміністративного

суду починається з дня, коли позивач дізнався про рішення суб'єкта владних

повноважень за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або

бездіяльність суб'єкта владних повноважень.

Частиною

першою статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що

пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у

задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із

сторін.

Вивчивши

матеріали справи, Суд встановив, що Позивач звернувся до Окружного

адміністративного суду міста Києва із порушенням річного строку звернення до

адміністративного суду, оскільки адміністративний позов подано до суду

28.02.2008 р., про що свідчить відповідний реєстраційний номер на першій

сторінці позовної заяви. Клопотань щодо поновлення пропущеного строку звернення

Позивач до суду не надавав. Також Суд звертає увагу, що поважних причин

пропуску строку звернення до суду Позивачем наведено не було.

У

відповідності до частини другої статті 19 Конституції України органи державної

влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти

лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією

та законами України.

Частиною

1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд

при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи

державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові

особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що

передбачені Конституцією та законами України.

Суд

також бере до уваги, що згідно з частини третьої статті 2 Кодексу

адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи

бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють,

чи прийняті (вчинені) вони зокрема:1) на підставі, у межах повноважень та у

спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;2) з використанням

повноваження з метою, з якою це повноваження надано;3) обґрунтовано, тобто з

урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення

дії);4) безсторонньо (неупереджено);5) добросовісно;6) розсудливо;7) з

дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій

дискримінації;8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між

будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і

цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9)  з урахуванням права особи на участь у процесі

прийняття рішення;10)  своєчасно, тобто

протягом розумного строку.

Відповідно

до вимог частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України

кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються вимоги та

заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Враховуючи

те, що Позивачем пропущено строк звернення до адміністративного суду, а

Відповідач наполягає на відмові в позові з цієї підстави, клопотання про

поновлення строку звернення до суду не заявлялось, як і не було наведено

поважності причин пропуску даного строку, 

зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності, Суд дійшов висновку,

що позовні вимоги Позивача не підлягають задоволенню.

Виходячи

з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного

законодавства України та матеріалів справи, Суд дійшов висновку, що викладені в

позовній заяві посилання Позивача є необґрунтованими, та відповідно такими, що

не підлягають задоволенню.

На

підставі викладеного, керуючись статтями 2, 6, 7, 17, 94, 99, 100, 158-163,

167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний

адміністративний суд міста Києва

П О С Т А Н О В И

           В задоволенні адміністративного

позову відмовити повністю.

           Постанова відповідно до частини 1

статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили

після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого

цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова

може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її

складення в повному обсязі за правилами, встановленими статтями  185-187 Кодексу адміністративного судочинства

України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження

з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна

скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне

оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про

апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                          Н.

Є. Блажівська