Ухвала

від 22.05.2012 по справі 2а-9329/11/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-9329/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Шрамко Ю.Т.

Суддя-доповідач: Мацедонська В.Е.

У Х В А Л А

Іменем України

"22" травня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого -судді Мацедонської В.Е.,

суддів Грищенко Т.М., Лічевецького І.О.,

при секретарі Гринчуку В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Ладобуд Інвест»на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 21 грудня 2011 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Ладобуд Інвест»до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м.Києва про скасування податкових повідомлень-рішень,-

в с т а н о в и в:

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 21 грудня 2011 року у задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Ладобуд Інвест»до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м.Києва про скасування податкових повідомлень-рішень відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції з мотивів порушення судом норм матеріального та процесуального права та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги. Апелянт вважає, що договори, які були укладені з контрагентом ТОВ «С.Дж.Р.Груп», виконані в повному обсязі і підтверджені первинними документами, на підставі яких відбувались господарські операції. На підтвердження виконання договорів між позивачем та ТОВ «С.Дж.Р.Груп»було підписано акти прийому виконаних робіт та здійснено оплату цих робіт, тому витрати у грошовій формі, понесені позивачем, правомірно включені до валових витрат, а суми податку на додану вартість -до податкового кредиту, що підтверджується належним чином складеною первинною документацією.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника апелянта, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що у період з 07 лютого 2011 року по 18 лютого 2011 року ДПІ у Голосіївському районі м.Києва проведена позапланова документальна перевірка ТОВ «Ладобуд Інвест»з питань правильності обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум податку на прибуток в частині нарахування валових витрат та податку на додану вартість в частині нарахування податкового кредиту з податку на додану вартість за період з 01 вересня 2008 року по 31 березня 2010 року по взаємовідносинам з ТОВ «С.Дж.Р.Груп», за результатами якої складено акт №89/1-23-30-35234739 від 18 лютого 2011 року, в якому встановлено порушення позивачем ст.ст. 203, 215, 216, 228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, укладених з ТОВ «С.Дж.Р.Груп», а також порушення пп.пп.7.2.3, 7.2.6 п.7.2, пп.пп.7.4.1, 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до заниження податку на додану вартість у сумі 38770,00 грн., п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2, пп.пп.5.3.1, 5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток підприємств за перевірений період на суму 48462,00 грн.

Як вбачається з акту перевірки, висновки відповідача ґрунтуються на тому, що між ТОВ «Ладобуд Інвест»та ТОВ «С.Дж.Р.Груп»укладено договори №31-08 від 02 вересня 2008 року щодо виконання загально-будівельних робіт по будівництву БСУ на території ВАТ «Будіндустрія»в м.Чернігові, робіт з поточного ремонту приміщень поліклініки №1 Солом'янського району м.Києва, по будівництву заводу металовиробів в с.Русанов Броварського району та інші; №02/10 від 02 березня 2010 року щодо виконання загально-будівельних робіт по будівництву цеху №2 заводу по виготовленню металовиробів в с.Русанов Броварського району, ремонту приміщень поліклініки №1 Солом'янського району м.Києва та інші, за якими відсутні факти реальності вчинених господарських операцій позивача та його контрагента, витрати на оплату робіт за цими договорами безпідставно в порушення п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2, пп.пп.5.3.1, 5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» віднесено до складу валових витрат, а суми податку на додану вартість в порушення пп.пп.7.2.3, 7.2.6 п.7.2, пп.пп.7.4.1, 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» включено до податкового кредиту.

На підставі акту перевірки №89/1-23-30-35234739 від 18 лютого 2011 року ДПІ у Голосіївському районі м.Києва прийнято податкові повідомлення-рішення форми «Р»від 04 березня 2011 року №0000302303, згідно якого позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 48462,50 грн., в тому числі 38770,00 грн. за основним платежем та 9692,50 грн. за штрафними санкціями, а також від 04 березня 2011 року №0000292303, згідно якого позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 60577,50 грн., в тому числі 48462,00 грн. за основним платежем та 12115,50 грн. за штрафними санкціями.

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, дійшов висновку щодо обгрунтованості та правомірності оспорюваних податкових повідомлень-рішень з огляду на завищення позивачем податкового кредиту та валових витрат за господарськими операціями з ТОВ «С.Дж.Р.Груп».

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне:

Згідно п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції, що була чинною на час спірних правовідносин) валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 вищезазначеного Закону до складу валових витрат включаються, зокрема, суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених п.п.5.3-5.7 цієї статті.

Як вбачається із змісту пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

У відповідності до пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, що була чинною на час спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.6.1 ст.6 та ст.8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.5.1 п.7.5 ст.7 вищезазначеного Закону передбачено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно до пп.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

За змістом пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 цього ж Закону не дозволяється включення до податкового кредиту сум сплаченого (нарахованого) податку на додану вартість, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пп.7.2.6 цього Закону).

Визначення терміну «господарська діяльність»міститься в Законі України «Про оподаткування прибутку підприємств». Так, згідно п.1.32 ст.1 вищезазначеного Закону господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Крім того, під господарською діяльністю також розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність (ст.3 ГК України).

Як вбачається з вищенаведених норм, обов'язковими ознаками господарської діяльності є здійснення її суб'єктами господарювання у сфері суспільного виробництва; вона спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг; результати зазначеної діяльності - продукція, роботи чи послуги - мають вартісний характер і цінове вираження. Господарська діяльність здійснюється у загальній економічній сфері, а тому має економічні властивості, що неможливе без вартісної оцінки і взаємооцінки, еквівалентності обміну, відповідних обчислень і розрахунків.

За таких обставин, аналіз реальності господарської діяльності має здійснюватись на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту господарських операцій.

В матеріалах справи містяться документи, які підтверджують оформлення належним чином господарських операцій, що мали місце між позивачем та ТОВ «С.Дж.Р.Груп». Однак, якщо господарська операція не відбулась або відбулася не за тим її змістом, який відображений в укладених платником податку договорах, то це являється підставою для застосування відповідних наслідків у податковому обліку.

В той же час, під час перевірки встановлено, що усі господарські операції між позивачем та його контрагентом ТОВ «С.Дж.Р.Груп»не спричинили реального настання наслідків, не підтверджуються щодо врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності виробничих, складських, інших приміщень та основних засобів, які технологічно необхідні для здійснення господарських операцій.

Як вбачається з матеріалів справи, договір №02/10 від 02 березня 2010 року не може свідчити про наявність господарських операцій між позивачем та ТОВ «С.Дж.Р.Груп»на виконання обов'язків позивача за договорами, укладенними ним, як підрядником, з ТОВ СП «Буддеталь» від 25 червня 2008 року №4/08 та поліклінікою №1 Солом'янського району м.Києва від 17 липня 2008 року №48, оскільки на день укладення зазначеного договору роботи за зобов'язаннями позивача вже були виконані. Так, згідно довідки про вартість виконаних підрядних робіт за березень 2010 року та акту приймання виконаних підрядних робіт за березень 2010 року ТОВ «С.Дж.Р.Груп»виконало для позивача поточний ремонт приміщень поліклініки №1 Солом'янського району м.Києва та теплопункта філіала поліклініки, однак, зазначені роботи згідно договору №48 від 17 липня 2008 року були виконані позивачем для поліклініки №1 Солом'янського району в 2008 році, що підтверджується довідками про вартість виконаних підрядних робіт та актами приймання виконаних робіт за липень, серпень, вересень, жовтень 2008 року.

Крім того, підрядні роботи, які зазначені як виконані ТОВ «С.Дж.Р.Груп»для генпідрядника - ТОВ «Ладобуд Інвест»згідно договору №31-08 від 02 вересня 2008 року на об'єкті: завод по виготовленню металовиробів технологією холодного прокату та штамповки в с.Русанов в акті приймання виконаних робіт за грудень 2008 року, фактично за найменуванням робіт, їх обсягом та вартістю виконані позивачем в листопаді 2008 року в межах підрядних робіт за договором №4/08 від 25 червня 2008 року, що підтверджується актом приймання виконаних підрядних робіт за листопад 2008 року, підписаним позивачем та замовником -ТОВ «СП «Буддеталь».

Позивачем не надано належних та допустимих доказів щодо виконання інших будівельних робіт в межах договорів з ТОВ СП «Буддеталь»від 25 червня 2008 року №4/08 та поліклінікою №1 Солом'янського району м.Києва від 17 липня 2008 року №48, для виконання яких залучалось ТОВ «С.Дж.Р.Груп»та які в подальшому були б передані замовникам.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку, що господарські операції між позивачем та ТОВ «С.Дж.Р.Груп»не мали товарного (реального) характеру, придбання таких товарів та послуг оформлено лише документально без мети на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними,

За вказаних обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо правомірності податкових повідомлень-рішень ДПІ у Голосіївському районі м.Києва від 04 березня 2011 року №0000302303, згідно якого позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 48462,50 грн., в тому числі 38770,00 грн. за основним платежем та 9692,50 грн. за штрафними санкціями, та від 04 березня 2011 року №0000292303, згідно якого позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 60577,50 грн., в тому числі 48462,00 грн. за основним платежем та 12115,50 грн. за штрафними санкціями, які прийняті на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством.

На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для зміни або скасування постанови суду.

Керуючись ст.ст.195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,-

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Ладобуд Інвест»-залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 21 грудня 2011 року -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлено 28 травня 2012 року.

Головуючий суддя Мацедонська В.Е.

Судді: Грищенко Т.М.

Лічевецький І.О.