Постанова

від 14.06.2012 по справі 2а-1162/12/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-1162/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Донець В.А.

Суддя-доповідач: Горяйнов А.М.

ПОСТАНОВА

Іменем України

"14" червня 2012 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Горяйнова А.М.,

суддів - Мамчура Я.С. та Шостака О.О.,

при секретарі - Зозулі Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Печерському районі м. Києва на постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 12 березня 2012 року у справі за адміністративним позовом Державної школи вищої спортивної майстерності до Управління Пенсійного фонду України в Печерському районі м. Києва про скасування рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені,

ВСТАНОВИЛА:

У січні 2012 року Державна школа вищої спортивної майстерності звернулася до суду з позовом, у якому просила скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України в Печерському районі м. Києва № 1827 від 17 листопада 2011 року.

Постановою окружного адміністративного суду м. Києва від 12 березня 2012 року вказаний адміністративний позов було задоволено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову. Свої вимоги обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Зокрема апелянт вказує на те, що позивачем було порушено строки сплати єдиного страхового внеску.

Під час судового засідання представники позивача заперечували проти апеляційної скарги та просили суд відмовити в її задоволенні посилаючись на те, що судом першої інстанції було винесено законне і обґрунтоване рішення, а підстави для його зміни чи скасування -відсутні.

Відповідач, будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явився. Про причини своєї неявки суд не повідомив. Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь представника відповідача в судовому засіданні -не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за його відсутності.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників позивача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Печерському районі м. Києва -задовольнити, постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 12 березня 2012 року -скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову виходячи із наступного.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У відповідності до ст. 202 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує рішення суду першої інстанції та ухвалює нове якщо встановить порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Судом встановлено, що рішенням начальника Управління Пенсійного фонду України в Печерському районі м. Києва № 1827 від 17 листопада 2011 року на Державну школу вищої спортивної майстерності було накладено штраф у розмірі 8543 грн. 58 коп. та нараховано пеню в розмірі 646 грн. 45 коп.

Не погоджуючись із вказаним рішення Державна школа вищої спортивної майстерності звернулася до суду з позовом про його скасування.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог Державної школи вищої спортивної майстерності суд першої інстанції виходив з того, що позивачем було в межах встановленого строку сплачено єдиний страховий внесок, а помилка в зазначенні рахунка відбулася внаслідок збою роботі системи.

Колегія суддів не погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції, оскільки він суперечить вимогам матеріального права.

Порушення строків сплати єдиного страхового внеску відбулося у зв'язку з тим, що позивачем платіжними дорученнями № 4 та № 5 від 28 січня 2011 року було сплачено страховий внесок на неналежні рахунки.

В подальшому Управління Пенсійного фонду України в Печерському районі м. Києва, отримавши від позивача кошти, що надходили у зв'язку зі сплатою єдиного страхового внеску за лютий, перераховувало їх на погашення недоїмки попереднього періоду. За таких обставин у період з 21 лютого по 29 березня 2011 року єдиний страховий внесок позивачем фактично сплачувався з порушенням встановленого строку.

Лише 04 квітня 2011 року листом № 111 Державна школа вищої спортивної майстерності звернулася до відповідача із проханням перерахувати раніше сплачені внески на належні рахунки.

Позивач вважає, що не порушував вимог Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», оскільки в межах встановленого строку сплачував єдиний страховий внесок на рахунок, відкритий для обслуговування єдиного страхового внеску, шляхом подання платіжних доручень в роздрукованому вигляді, які містили вірне призначення платежу.

У відповідності до ч. 8 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.

Згідно п. 1 ч. 10 ст. 9 вказаного Закону днем сплати єдиного внеску у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки Пенсійного фонду вважається день списання банком або Державним казначейством України суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок Пенсійного фонду.

На думку колегії суддів зазначена норма права вказує на те, що обов'язок платника страхових внесків вважається виконаним в день списання банком або Державним казначейством України суми платежу з рахунку платника на підставі платіжного доручення, у якому вказані вірні рахунки отримувача, а не лише вірно зазначене призначення платежу.

Як на підставу для задоволення своїх вимог позивач вказує на те, що сплата єдиного страхового внеску на невірні рахунки не призвела до ненадходження коштів на бюджету Пенсійного фонду України та, відповідно, не призвела до порушення прав відповідача.

Вказаний висновок Державної школи вищої спортивної майстерності суперечить вимогам закону.

Так, у відповідності до ч. 5 ст. 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»єдиний внесок для платників встановлюється у відсотках до бази нарахування єдиного внеску відповідно до класів професійного ризику виробництва, до яких віднесено платників єдиного внеску, з урахуванням видів їх економічної діяльності.

При цьому, в залежності від класів професійного ризику виробництва, до яких віднесено платників єдиного внеску, з урахуванням видів їх економічної діяльності, єдиний страховий внесок підлягає сплаті на різні рахунки.

Згідно ч. 15 ст. 8 вищевказаного Закону суми єдиного внеску розподіляються за видами загальнообов'язкового державного соціального страхування пропорційно до сум єдиного внеску (у відсотках).

Таким чином, у разі сплати єдиного страхового внеску на належний рахунок його сума буде розподілена на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (до солідарної системи), загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності в одному відсотковому співвідношенні, а у разі його сплати на інший рахунок -у іншому.

У зв'язку з цим сплата єдиного страхового внеску саме на належний рахунок має істотне значення для вірного розподілу його суми на відповідні види загальнообов'язкового страхування.

Таким чином, сплата позивачем єдиного страхового внеску на невірний рахунок призводить до зменшення суми, яка підлягає зарахування на один з видів загальнообов'язкового страхування та, відповідно, призводить до збільшення суми, яка розподілилася на інший вид загальнообов'язкового страхування. В такому разі порушуються права та інтереси отримувачів відповідних коштів.

Крім того, у відповідності до п. 1 ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, необхідною умовою скасування рішення начальника Управління Пенсійного фонду України в Печерському районі м. Києва 1827 від 17 листопада 2011 року є встановлення, що при його прийнятті відповідач діяв з порушенням вимог закону.

Перевіряючи дотримання платниками строків сплати єдиного страхового внеску відповідач встановлює які граничні строки сплати такого внеску та перевіряє дату зарахування страхового внеску на розрахунковий рахунок, на який вони повинні надходити.

Обов'язок перевіряти ймовірність сплати платником страхового внеску на невірний рахунок на органи Пенсійного фонду України -не покладено.

У зв'язку з цим колегія суддів вважає, що Управління Пенсійного фонду України в Печерському районі м. Києва встановивши ту обставину, що єдиний страховий внесок був сплачений позивачем на належний рахунок після закінчення встановленого строку -правомірно нарахував штрафні санкції та пеню.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку про те, що адміністративний позов Державної школи вищої спортивної майстерності є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

Таким чином, доводи апеляційної скарги Управління Пенсійного фонду України в Печерському районі м. Києва спростовують висновки суду першої інстанції, викладені в постанові від 12 березня 2012 року, та є підставами для її скасування.

З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. В зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Печерському районі м. Києва -задовольнити, постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 12 березня 2012 року -скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Печерському районі м. Києва -задовольнити.

Постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 12 березня 2012 року -скасувати.

В задоволенні адміністративного позову Державної школи вищої спортивної майстерності -відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Горяйнов А.М.

Судді: Мамчур Я.С

Шостак О.О.