Ухвала

від 06.06.2012 по справі 2а-1582/12/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-1582/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Кузьменко В.А.

Суддя-доповідач: Старова Н.Е.

У Х В А Л А

Іменем України

"06" червня 2012 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Старової Н.Е.

суддів - Чаку Е.В, Файдюка В.В.

при секретарі - Павленко Т.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва на постанову окружного адміністративного суду м. Києва у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Флеш»до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, суд -

ВСТАНОВИВ

У лютому 2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма Флеш»(далі ТОВ «Фірма Флеш») звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва (далі ДПІ) про скасування податкового повідомлення-рішення від 23.01.2012 № 0000342304.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 березня 2012 року позов задоволено у повному обсязі.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову. Свої вимоги обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Зокрема апелянт вказує на те, що контрагент позивача -ТОВ «Полісад»не знаходиться за місцем реєстрації і його керівник не підписував податкові накладні згідно яких сформований податковий кредит ТОВ «Фірма Флеш»з лютого 2009 по березень 2010 року, у зв'язку з чим ТОВ «Фірма Флеш» не мало права формувати податковий кредит на підставі виданих ним податкових накладних.

Під час судового засідання представник відповідача підтримав свою апеляційну скаргу та просив суд її задовольнити з підстав, викладених в ній.

Представники позивача в судовому засіданні заперечував проти апеляційної скарги та просив суд відмовити в її задоволенні посилаючись на те, що судом першої інстанції було винесено законне і обґрунтоване рішення, а підстави для його зміни чи скасування -відсутні.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, колегія суддів дійшла висновку що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Як вбачається з матеріалів справи з 27.12.2011 - 3.11.2012 року в ТОВ «Фірма Флеш» відповідно до вимог ст.78 ПК України відповідачем була проведена перевірка правильності обчислення та внесення до бюджету сум податку на додану вартість з нарахуванням податкового кредиту з ПДВ з 1.02.2009 -31.03.2010 року по взаємовідносинам з ТОВ «Полісад», за результатами якої складений акт № 25/23-04/19034993 від 11.01.2012 на підставі якого прийняті повідомлення рішення від 23.01.2012 № 0000342304 з нарахуванням податкового зобов'язання податку на додану вартість 3 570331,00 грн., штрафні санкції 892583,00 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 13.03.2012 року позов був задоволений.

Судова колегія апеляційної інстанції не вбачає порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, на які посилається податкова інспекція в апеляційної скарзі, та вважає, що судом першої інстанції повно встановлені обставини справі, якім надана правильна правова оцінка на підставі законодавства, яке врегульовує спірні правовідносини.

ТОВ «Фірма Флеш» за висновками акта перевірки інкримінується порушення пп.7.4.1, пп.7.4.5, п.7.4, пп. 7.7.1, п.7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», у зв'язку з внесенням до складу податкового кредиту сум за податковими накладними ТОВ «Полісад», керівник якого притягується до кримінальної відповідальності.

Підстава за якою за висновками акта перевірки позивач порушив вказані норми закону ґрунтується на висновку спеціаліста Науково -дослідного екпертно -криміналістичного центру при ГУ МВС України в Київської області від 6.01.12 року № 9 якій вказав, що на договорах і податкових накладних за перевіряємий період, підписи виконані ні керівником ТОВ «Полісад»- Діванчуком В.Р, а іншими особами.

Суд першої інстанції належно дослідив ці обставини і дійшов висновку що посилання відповідача на описаний висновок спеціаліста є неналежним, оскільки з нотаріально засвідченої заяви Діванчука В.Р а.с.80 ч.1, з'ясовується, що він не давав пояснень будь яким силовим структура відносно господарської діяльності товариства «Полісад»і їм у перевіряємий період підписувались усі договори і фінансові документи. Зразки підпису у Діванчука В.Р. не витребовували відповідно до вимог «Методики досліджень підписів»та Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень затвердженої Наказом МЮ України № 53/5 від 8.10.1998 року і експертне дослідження провели, всупереч вимогам закону, що є недопустимим доказом з чім і погоджується судова колегія.

Відповідно до пп.7.4.1, пп.7.4.5, п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», не дозволяється включення до податкового кредиту будь яких втрат по сплаті податку не підтверджених податковими накладними. Суд першої інстанції ретельно дослідив і прийшов до висновку, що позивач включив до податкового кредиту з 1.02.2009 -31.03.2010 року суму підтверджену виключно податковими накладними від ТОВ «Полісад», яке мали свідоцтво платника податку на додану вартість передбаченого ст.9 Закону України «Про податок на додану вартість»та реєстрацію у ЄДРПОУ.

Також, вказані податкові накладні відповідно по пп.7.2.1 п.7.2. ст.7 Закону №168/97-ВР, містять зазначені окремими рядки і вони повністю відповідають вимогам закону і підстави до не включення їх до податкового кредиту відсутні. Як вказав ВАСУ у Інформаційному листі № 742/11/13-11 від 2.06.2011р, само собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновку про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або змін у власному капіталі чи зобов'язаннях платників податку з зв'язку з його господарською діяльністю мали місце. У акті перевірки відповідач (а.с.28-29 т.1) зазначив, що весь товар куплений у ТОВ «Полісад»був позивачем реалізований і залишки відсутні. Суд виходить з того, що посилання у видаткових накладних ТОВ «Полісад» про відвантаження товару директором Діванчуком В.А. з підписом, якій ставить під сумнів податкова, ні є підставою для невизнання цієї накладної, оскільки підпис не передбачений ст.7 вказаного закону і господарська операція між сторонами мала місце.

Крім того, колегія судів погоджується з висновками суду першої інстанції, які підтверджені матеріалами справи, що позивач дійсно, по дослідженим документам первинного бухгалтерського обліку, фактично отримав товар від контрагента, своєчасно розрахувався за нього і використовував його у своєї господарської діяльності, продавав суб'єктам господарювання, що підтверджено товарними чеками у 10-ті томах справи. Позивач своєчасно сплачував податки до бюджету, судом досліджені усі питання викладені у Інформаційних листах ВАСУ № 1112/11/13-10 від 20.07.2010р., та № 742/11/13-11 від 2.06.2011р.

Зважаючи на достовірні встановлені судом першої інстанції вищевказані обставини та враховуючи, що на момент складання податкових накладних ТОВ «Полісад»було зареєстровано органами ДПС у встановленому законом порядку у якості платника податку на додану вартість, відповідно мало право на складання податкових накладних і господарські операції між позивачем і ним мали місце, суд апеляційної інстанції погоджується з позицією суду першої інстанції про відсутність підстав для висновку про порушення позивачем пп.7.4.1, пп.7.4.5, п.7.4, пп. 7.7.1, п.7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Доводи апеляційної скарги ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС, не спростовують висновки суду першої інстанції, викладені у постанові від 13 березня 2012 року, та не можуть бути підставою для її скасування.

У відповідності до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись статтями 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х ВА Л И В

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва Державної податкової служби - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 березня 2012 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя Старова Н.Е.

Судді: Файдюк В.В.

Чаку Є.В.