Ухвала

від 14.06.2012 по справі 2а-2591/12/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-2591/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Блажівська Н.Є.

Суддя-доповідач: Горяйнов А.М.

У Х В А Л А

Іменем України

"14" червня 2012 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Горяйнова А.М.,

суддів - Мамчура Я.С. та Шостака О.О.,

при секретарі - Зозулі Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва на постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 20 березня 2012 року у справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства «Золота краплина»до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

У лютому 2012 року ПАТ «Золота краплина»звернулося до суду з позовом, у якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Печерському районі м. Києва № 001610702 від 08 вересня 2011 року.

Постановою окружного адміністративного суду м. Києва від 20 березня 2012 року вказаний адміністративний позов було задоволено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову. Свої вимоги обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Зокрема апелянт вказує на те, що позивач неправомірно сформував податковий кредит на підставі податкових накладених, складених ТОВ «МінЗерноТранс».

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні -не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу ДПІ у Печерському районі м. Києва -залишити без задоволення, а постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 20 березня 2012 року -без змін виходячи із наступного.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом встановлено, що ДПІ у Печерському районі м. Києва було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Золота краплина»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за листопад 2010 року, про що складено акт № 130/07-02/32664333 від 12 серпня 2011 року.

На підставі вказаного акту відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення № 001610702 від 08 вересня 2011 року, яким зменшено позивачу суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 89730 грн. 00 коп.

Не погоджуючись із вказаним рішенням податкового органу ПАТ «Золота краплина»звернулося до суду з позовом про його скасування.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог ПАТ «Золота краплина»суд першої інстанції виходив з того, що позивачем було правомірно сформовано податковий кредит на підставі податкової № 376 від 18 жовтня 2010 року, виданої ТОВ «МінЗерноТранс».

Колегія суддів погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції, оскільки він знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Підставою для зменшення ТОВ «Золота краплина»суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на 89730 грн. 00 коп. став висновок податкового органу про те, що фактичної поставки товару від ТОВ «МінЗерноТранс»до позивача не відбулося, у зв'язку з чим податковий кредит та, відповідно, сума бюджетного відшкодування за операцією із вказаним контрагентом є непідтвердженими.

У відповідності до п. 1.7 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість», норми якого були чинними на час виникнення спірних правовідносин, податковий кредит -сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 вказаного Закону податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом звітного періоду у зв'язку, зокрема, з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Із вказаної норми права вбачається, що обов'язковою умовою виникнення права на формування податкового кредиту є сплата податку на додану вартість у ціні придбаного або виготовленого товару чи послуг.

Таким чином, під час здійснення контролю за правомірністю формування платником податку податкового кредиту підлягає перевірці фактичне придбання товару чи отримання послуги.

Формування податкового кредиту на підставі правочинів, у межах яких було здійснено виключно обмін документами первинного бухгалтерського обліку та перерахування грошових коштів, чинним законодавством -не передбачено.

У зв'язку з цим колегія суддів під час розгляду та вирішення даної справи вважає необхідним перевірити фактичне виконання ТОВ «МінЗерноТранс»своїх зобов'язань перед позивачем.

Судом встановлено, що між ПАТ «Золота краплина»та ТОВ «МінЗерноТранс»було укладено договір поставки соняшника № 18100737 від 18 жовтня 2010 року. Згідно умов вказаного договору позивач придбав соняшник у кількості 125 тон вартістю 538377 грн. 20 коп., з яких 89729 грн. 53 коп. -податок на додану вартість.

На підтвердження фактичного виконання даного договору позивач надав ДПІ у Печерському районі м. Києва для перевірки рахунок-фактуру №СФ-0000349 від 18 жовтня 2010 року, видаткову накладну № РН-0000412 від 18 жовтня 2010 року, податкову накладну № 376 від 18 жовтня 2010 року.

Контролюючим органом надані позивачем документи було визнано недостатніми для підтвердження правомірності їх дій щодо формування податкового кредиту з огляду на те, що в діяльності ТОВ «МінЗерноТранс»наявні ознаки фіктивності. Зокрема, відповідач послався на те, що вказаною юридичною особою протягом серпня-жовтня 2010 року подавалися податкові декларації з податку на додану вартість, які не були визнані як податковий звіт. На час проведення перевірки фактичне місцезнаходження ТОВ «МінЗерноТранс»невідоме.

У зв'язку з цим податковим органом було зроблено висновок про те, що договір № 18100737 від 18 жовтня 2010 року сторонами виконаний не був.

Однак, вказані обставини не доведені у встановленому законом порядку. Крім того, в матеріалах справи наявні письмові докази, які підтверджують фактичне виконання сторонами умов вказаного договору.

Дослідивши умови договору № 18100737 від 18 жовтня 2010 року колегія суддів встановила, що позивачем було придбано у ТОВ «МінЗерноТранс»125 тон соняшнику, який на час його придбання перебував на зберіганні у ВАТ «Більманське ХПП».

На підтвердження того, що 18 жовтня 2010 року ТОВ «МінЗерноТранс»було передано позивачу 125 тон соняшнику представник позивача, окрім раніше зазначених рахунку-фактури №СФ-0000349 від 18 жовтня 2010 року, видаткової накладної № РН-0000412 від 18 жовтня 2010 року, податкової накладної № 376 від 18 жовтня 2010 року, надав суду складську квитанцію на зерно № 4845 від 18 жовтня 2010 року, видану ВАТ «Більманське ХПП»та тристоронній акт приймання-передачі від 18 жовтня 2010 року.

Вищезазначена складська квитанції засвідчує переоформлення соняшнику із ТОВ «МінЗерноТранс»на ПАТ «Золота краплина».

У відповідності до ч. 1 ст. 37 Закону України «Про зерно та ринок зерна в Україні»зерновий склад на підтвердження прийняття зерна видає один із таких документів: подвійне складське свідоцтво, просте складське свідоцтво, складську квитанцію.

Згідно ч. 1 ст. 43 вказаного Закону якщо зерновий склад приймає зерно на зберігання без видачі простого або подвійного складського свідоцтва, то для підтвердження прийняття зерна на зберігання він повинен видати складську квитанцію.

Таким чином, складська квитанція № 4845 від 18 жовтня 2010 року є належним доказом прийняття на зберігання придбаного товару.

З огляду на викладене колегія суддів вважає, що позивачем належними та допустимими доказами доведено фактичний перехід права власності на зерно від продавця до покупця за договором № 18100737 від 18 жовтня 2010 року.

Також позивачем було надано суду копії договорів на перевезення вантажів автомобільним транспортом та акти приймання-здачі виконаних робіт, які підтверджують подальше транспортування придбаного зерна до ЗАТ «Пологівський ОЕЗ»для здійснення переробки на олію та шрот.

Таким чином, висновки акту перевірки № 130/07-02/32664333 від 12 серпня 2011 року щодо неправомірності дій ПАТ «Золота краплина»щодо формування податкового кредиту на підставі податкової накладної, виданої ТОВ «МінЗерноТранс», не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Доводи апеляційної скарги ДПІ у Печерському районі м. Києва не спростовують висновки суду першої інстанції, викладені в постанові від 20 березня 2012 року, та не можуть бути підставами для її скасування.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам та прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права. В зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу ДПІ у Печерському районі м. Києва -залишити без задоволення, а постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 20 березня 2012 року -без змін.

Керуючись ст.ст. 41, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва -залишити без задоволення, а постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 20 березня 2012 року -без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Горяйнов А.М.

Судді: Мамчур Я.С

Шостак О.О.