Постанова

від 20.03.2012 по справі 2а-2591/12/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

місто Київ

20 березня 2012 року 17 год. 30 хв. № 2а-2591/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Блажівської Н. Є., при секретарі судового засідання Томилець Ю.Г.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

За позовом Приватного акціонерного товариства Золота краплина до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

У судовому засіданні 20 березня 2012 року відповідно до пункту 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України проголошено вступну та резолютивну частину Постанови.

О Б С Т А В И Н И С П Р А В И

Приватне акціонерне товариство Золота краплина (надалі -також Позивач , ПАТ Золота краплина ) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва (надалі - також Відповідач`або ДПІ ) про скасування податкового повідомлення-рішення № 0001610702 від 8 вересня 2011.

Позовні вимоги мотивовані тим, що податкове повідомлення-рішення № 0001610702 від 8 вересня 2011 року, на думку представника Позивача, прийнято з порушенням вимог чинного законодавства України, на підставі невірних висновків та невірного застосування норм податкового законодавства, а тому вказане рішення підлягає скасуванню.

На думку представника Позивача, при прийнятті оскаржуваного рішення, Відповідачем було неправильно застосовано норми Податкового кодексу України і не було об`єктивно проаналізовано всіх обставин справи.

Представник Відповідача -Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва, -в судовому засіданні проти позовних вимог заперечив, посилаючись на їх необґрунтованість та безпідставність, та просив відмовити в їх задоволенні з підстав, викладених в письмових запереченнях на позов.

Додатково в обґрунтування заперечень на позов представником Відповідача було зазначено про те, що податкове повідомлення -рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі міста № 0001610702 від 8 вересня 2011 є законним та таким, що відповідає вимогам чинного законодавства України.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали та заслухавши пояснення представника Позивача та представника Відповідача, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В

Станом на час перевірки та винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення спірні правовідносини регулювалися Законом України Про податок на додану вартість (станом на час розгляду справи закон втратив чинність), Податковим кодексом України.

Державною податковою інспекцією у Печерському районі міста Києва було проведено позапланову невиїзну перевірку ПРАТ Золота Краплина (код ЄДРПОУ 32664333) з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за листопад 2010 року.

За результатами перевірки складено Акт №130/07-02/32664333 від 12 серпня 2011 року, яким встановлено порушення:

- п. 1.8. ст. 1, пп. 7.4.1. п. 7.4., п.п. 7.7.1. п.п. 7.7.2. п. 7.7 ст.7 Закону України Про податок на додану вартість`ПРАТ Золота краплина`завищено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за листопад 2010 року на загальну суму 89 730 грн.

Не погодившись з Актом перевірки, ПАТ Золота краплина`подало Відповідачу свої Заперечення від 23 серпня 2011 року № 360/08/11, які податковим органом було залишено без задоволення.

На підставі Акту №130/07-02/32664333 від 12 серпня 2011 року Відповідачем було складено податкове повідомлення-рішення № 0001610702 від 8 вересня 2011 року, яким Позивачу було зменшено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за листопад 2010 року на загальну суму 89 730 грн., визначено податкове зобов`язання з ПДВ та зобов`язання сплатити суму податку у розмірі 0 грн. та штрафні санкції в розмірі 22 432,50 грн.

Не погоджуючись з податковим повідомленням-рішенням № 0001610702 від 8 вересня 2011 року, Позивач звернувся до Державної податкової адміністрації у м. Києві із скаргою від 23 вересня 2011 року № 403/09/11 про перегляд та скасування повністю податкового повідомлення-рішення № 0001610702 від 8 вересня 2011 року. За результатами розгляду скарги ДПА у м. Києві прийнято рішення від 23 листопада 2011 року № 11198/10/24-114 про результати розгляду первинної скарги, яким скаргу ПАТ Золота краплина`задоволено частково: скасовано податкове повідомлення-рішення № 0001610702 від 8 вересня 2011 року в частині застосування штрафних санкцій у розмірі 22 435,50 грн., в іншій частині податкове повідомлення-рішення щодо зменшення суми бюджетного відшкодування залишено без змін.

7 грудня 2011 року Позивач звернувся до Державної податкової служби України із повторною скаргою про перегляд та скасування повністю податкового повідомлення-рішення № 0001610702 від 8 вересня 2011 року та Рішення Державної податкової адміністрації у м. Києві. Рішенням Державної податкової служби України про результати розгляду повторної скарги від 9 грудня 2012 року № 2426/6/10-2115 зазначену повторну скаргу Позивача залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення - без змін.

Позивач вважає вищевказане податкове повідомлення-рішення № 0001610702 від 8 вересня 2011 року таким, що суперечить вимогам чинного податкового законодавства, а тому підлягає скасуванню.

Відтак, предметом судового розгляду в даній адміністративній справі є позовні вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0001610702 від 8 вересня 2011 року, як рішення суб`єкта владних повноважень. Завданням адміністративного суду є перевірка правомірності (легальності) даного рішення з огляду на чіткі критерії, які зазначені у частині 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини 2 статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Згідно з статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини`суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права .

Згідно з висновком ЄСПЛ у справі Проніна проти України (рішення від 18 липня 2006 року) кожен доречний і важливий аргумент особи має бути проаналізований і одержати відповідь суду.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, колегія суддів звертає увагу на наступне.

Як вбачається зі змісту акту перевірки, складеного за результатами перевірки Позивача, підставою для винесення оскаржуваного повідомлення-рішення став висновок Відповідача про порушення Позивачем вимог:

- п. 1.8. ст. 1, пп. 7.4.1. п. 7.4., п.п. 7.7.1. п.п. 7.7.2. п. 7.7 ст.7 Закону України Про податок на додану вартість .

Порядок обчислення і плати податку на додану вартість (станом на період, що підлягав перевірці) визначено статтею 7 Закону України Про податок на додану вартість (був чинним станом на час виникнення спірних правовідносин).

Пунктом 1.8 статті 1 Закону України Про податок на додану вартість`визначено, що бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв`язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України Про податок на додану вартість`податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду. Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об`єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).

Згідно з підпунктом 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 Закону України Про податок на додану вартість`податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов`язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Для операцій, що оподатковуються і звільнені від оподаткування, складаються окремі податкові накладні. Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов`язань. Платники податку повинні зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобов`язань із сплати податків.

Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (підпункт 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України Про податок на додану вартість ).

Згідно з підпунктом 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України Про податок на додану вартість`якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від`ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від`ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від`ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту кожного наступного податкового періоду лише в частині суми податку фактично сплаченої отримувачем постачальникам товарів (послуг) та при імпорті і включається до розрахунку бюджетного відшкодування наступного звітного періоду;

залишок від`ємного значення, за яким не проведено розрахунків з постачальниками відображається в податковій декларації з податку на додану вартість окремим рядком для визначення суми податку, яка може підлягати відшкодуванню в частині сплачених сум податку в наступних звітних періодах;

залишок від`ємного значення після бюджетного відшкодування відображається у декларації з податку на додану вартість окремим рядком та включається до складу податкового кредиту починаючи з першого звітного періоду 2011 року.

Як вбачається зі змісту акту перевірки, висновок Відповідача про порушення Позивачем вимог чинного законодавства України ґрунтується на аналізі договірних відносин між ПАТ Золота краплина та ТОВ МінЗерноТранс .

Відповідно до вимог чинного станом на час виникнення спірних правовідносин податкового законодавства, включенню до складу податкового кредиту підлягають лише суми сплаченого (нарахованого) податку у зв`язку з придбанням товарів (послуг), які підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту) .

Крім того, визначальним фактором для формування податкового кредиту платником податку на додану вартість є подальше використання таких товарів (послуг, основних фондів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи -платника податку .

У розумінні пункту 1.32 статті 1 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств`господарська діяльність -це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі, коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

З огляду на вищевикладене, аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту.

Суд вважає за необхідне зазначити, що наявність податкових накладних дійсно є обов`язковою обставиною для визначення правильності формування податкового кредиту, але не вичерпною . Якщо певна господарська операція не відбулася чи відбулася не за тим її змістом, який відображений в укладених платником податку договорах, то це є підставою для застосування відповідних наслідків у податковому обліку.

Зокрема, якщо наведені у договорах товари чи послуги фактично не поставлялися, то придбання таких товарів або послуг не відбулося. Відповідно право на податковий кредит у такого платника податків не виникає, оскільки при цьому не дотримано обов`язкових умов для виникнення такого права -придбання товарів (послуг) з метою їх використання у господарській діяльності. Зазначене стосується також і випадків, коли певні товари чи послуги придбаваються не в межах господарської діяльності платника податків.

Як зазначено в Інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 20 липня 2010 року № 1112/11/13-10 Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби У разі підтвердження доводів податкового органу про безтоварність операцій визначення податкового кредиту було б безпідставним і податок на додану вартість не підлягав би відшкодуванню з бюджету, незважаючи на наявність у платника податку (позивача у справі) податкової накладної, що за формою відповідає вимогам чинного законодавства, а також доказів сплати продавцю вартості товару з податком на додану вартість , Визнання недійсними установчих документів юридичної особи та подальше анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість самі по собі не призводять до недійсності всіх угод, укладених з моменту державної реєстрації такої особи до моменту виключення її з державного реєстру, та не позбавляє правового значення видані за цими господарськими операціями податкові накладні , У разі якщо на час здійснення господарських операцій, за якими податкова інспекція не визнає обґрунтованим віднесення позивачем до податкового кредиту сум податку на додану вартість, постачальники були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а також мали свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість, покупець не може нести відповідальність ні за несплату податків продавцями, ні за можливу недостовірність відомостей про них, наведених у зазначеному реєстрі, за умови необізнаності щодо неї .

Як встановлено Судом, між Позивачем, який на той час мав найменування ЗАТ Золота краплина`та ТОВ МінЗерноТранс`укладено Договір поставки соняшника № 1810073Э від 18 жовтня 2010 року.

Відповідно до умов договору Позивач придбав у ТОВ МінЗерноТранс`насіння соняшнику на умовах EXW (зерновий склад ВАТ Більманське ХПП ) згідно Інкотермс 2000 .

На виконання умов договору ТОВ МінЗерноТранс`здійснило поставку соняшника у кількості 125,204 тонн вартістю 538 377,20 грн., що підтверджується видатковою накладною № РН-0000412 від 18 жовтня 2010 року, податковою накладною № 376 від 10 жовтня 2010 року, актом прийому-передачі від 18 жовтня 2010 року.

Позивач відповідно до договору та рахунку-фактури № СФ-0000349 від 18 жовтня 2010 року перерахував на рахунок ТОВ МінЗерноТранс`грошові кошти в сумі 538 377,20 грн., згідно платіжного доручення № 2261 від 18 жовтня 2010 року.

Придбане зерно у кількості 125,204 тонн відповідно до Договору складського зберігання зерна № 024-С/ЗБ/2010 від 15 вересня 2010 року та складська квитанція № 845 від 18.10.10 р. було передано на зберігання зерновому складу ВАТ Більманське ХПП .

Позивач на виконання умов договору складського зберігання зерна № 024-С/ЗБ/2010 від 15 вересня 2010 року здійснював розрахунки за надані зерновим складом послуги зберігання, що підтверджується наданими Позивачем копіями актів надання послуг (а.с. 115, 120, 124, 128), довідок рахунок на сплату (а.с. 117, 122, 126, 131, 133), податковими накладними (а.с. 116, 121, 125, 129-130).

В подальшому, як встановлено судом, насіння соняшника, придбане Позивачем у ТОВ МінЗерноТранс , було перевезено з зернового складу ВАТ Більманське ХПП`на склад ЗАТ Пологівський ОЕЗ`для здійснення його подальшої переробки на олію та шрот соняшникові. Ці обставини підтверджуються товарно-транспортними накладними: серія БЛМ № 000817 від 24 січня 2011 року, серія БЛМ № 000818 від 24 січня 2011 року, серія БЛМ № 000819 від 24 січня 2011року, серія БЛМ № 000820 від 24 січня 2011року, серія БЛМ № 000822 від 24 січня 2011року, серія БЛМ № 000823 від 24 січня 2011року.

Перевезення насіння соняшника із зернового складу ВАТ Більманське ХПП`на ЗАТ Пологівський ОЕЗ`для здійснення його подальшої переробки на олію та шрот соняшникові, відповідно до укладеного між Позивачем та ЗАТ Пологівський ОЕЗ договору № 1436/02-2010 від 1 вересня 2010 року на переробку насіння соняшника на давальницьких умовах, підтверджено договорами на перевезення вантажів (а.с. 135, 148, 161, 173, 190), актами здачі-прийняття виконаних робіт (а.с. 143, 156, 169, 181, 186, 197), податковими накладними (а.с. 144, 157, 170, 182, 187, 198), рахунками сплати (а.с. 145, 158, 171, 183, 188, 199).

Виконання умов договору № 1436/02-2010 від 1 вересня 2010 року на переробку насіння соняшника на давальницьких умовах, підтверджується актом виконаних робіт від 24 липня 2011 року, квитанцією № 14187 на поставку соняшника від 24 січня 2011 року.

Як вбачається з матеріалів справи, після переробки насіння соняшника Позивача на олію соняшникову, Позивач реалізував вказану соняшникову олію ВАТ Джанкойський елеватор`відповідно до договору № 1-03-11 від 29 березня 2011 року та додаткової угоди №2 до вказаного договору від 28 липня 2011 року. Відповідно до умов цього договору та додаткової угоди до нього Позивач поставив ВАТ Джанкойський елеватор`олію соняшникову нерафіновану у кількості 122, 000 тони вартістю 1 453 752, 00 грн., що підтверджується видатковою накладною № 111 від 28 липня 2011 року, податковою накладною №8 від 28 липня 2011 року, актом прийому-передачі від 28 липня 2011 року, довіреністю № 63 від 28 липня 2011 року. В свою чергу, ВАТ Джанкойський елеватор`відповідно до умов договору перерахувало на розрахунковий рахунок Позивача грошові кошти в сумі 1 453 752, 00 грн. згідно реєстру кредитових платежів від 9 вересня 2011 року, які містяться в матеріалах справи.

Отже, сукупність наданих представником Позивача документів дають достатні підстави дійти висновку про реальність господарських операцій за договорами поставки соняшника № 1810073Э від 18 жовтня 2010 року.

Відтак, ПАТ Золота краплина`правомірно віднесено до складу податкового кредиту суму ПДВ за вищезазначеною господарською операцією.

Також, Суд звертає увагу, що дії Відповідача у спірних публічно-правових відносинах свідчать про порушення принципів, визначених частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства, а саме принципу обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень.

Під принципом обґрунтованості для цілей даної адміністративної справи Суд розуміє принцип, відповідно до якого при прийнятті рішення повинні бути враховані обставини, що мають значення для прийняття рішення або вчинення дії. Вказаний принцип вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих рішень, обґрунтованих припущеннями, а не конкретними обставинами. Несприятливе для особи рішення повинно бути мотивованим.

Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, Суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги Позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 99, 100, 158, 159, 160, 161, 162, 163 та 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва № 0001610702 від 8 вересня 2011 року.

Постанова може бути оскаржена в порядку та строки, визначені статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н. Є. Блажівська