Постанова

від 20.06.2012 по справі 2а-19145/11/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-19145/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Аблов Є.В.

Суддя-доповідач: Міщук М.С.

ПОСТАНОВА

Іменем України

"20" червня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді суддів: секретар Міщука М.С. Гром Л.М., Денісова А.О. Бодюк В.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу дочірнього підприємства «Вайллант група Україна» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва у справі за позовом дочірнього підприємства «Вайллант група Україна»(далі Товариство або позивач) до Державної податкової інспекції у Оболонському районі міста Києва (далі ДПІ або відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

22 грудня 2011 року ДП «Вайллант група Україна»звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до ДПІ, у якому просило суд скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ № 0000582303 від 08 вересня 2011 року, яким Підприємству визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 3 749 981 грн. 02 коп., у тому числі 2 999 984 грн. 82 коп. -за основним платежем та 749 996 грн. 20 коп. -за штрафними (фінансовими) санкціями.

Окружний адміністративний суд міста Києва постановою від 16 березня 2012 року у задоволенні позову ДП «Вайллант група Україна»відмовив.

В апеляційній скарзі про скасування постанови ДП «Вайллант група Україна»посилається на те, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте з порушенням вимог чинного законодавства, оскільки господарські взаємовідносини позивача із контрагентами TOB «Транскрафт»та TOB «Арт-Аек»були реальними.

Перевіривши за матеріалами справи наведені у скарзі доводи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, з 18 серпня 2011 року по 19 серпня 2011 року ДПІ проведена невиїзна документальна перевірка з питань дотримання вимог податкового законодавства ДП «Вайллант група Україна»при обчисленні та сплаті податку на додану вартість взаємовідносинах із TOB «Транскрафт»та TOB «Арт-Аек»за період з 01 січня 2008 року по 31 листопада 2010 року.

За результатами перевірки ДПІ складено акт камеральної перевірки № 419/23-7/30928566 від 19 серпня 2011року (далі Акт перевірки).

Актом перевірки було встановлено порушення підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України від 03 квітня 1997 року №168/97-ВР «Про податок на додану вартість»(в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (далі Закон №168/97), пункту 18 Наказу ДПА України «Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення»від 30 квітня 1997 року № 165 (зареєстрований Міністерством юстиції України 23 червня 1997 року № 233/2037) (далі Наказ № 165), у результаті чого Підприємством занижено податок на додану вартість на суму 2 999 984 грн. 82 коп., у тому числі за: червень 2009 року в сумі 237 358 грн. 71 коп.; липень 2009 року в сумі 513 764 грн. 89 коп.; серпень 2009 року в сумі 157 413 грн. 40 коп.; вересень 2009 року в сумі 550 343 грн. 93 коп.; жовтень 2009 року в сумі 1 237 750 грн. 31 коп.; листопад 2009 року в сумі 303 183 грн. 25 коп.; за червень 2010 року в сумі 170 грн. 33 коп.

На підставі висновків, встановлених в Акті камеральної перевірки, ДПІ у Оболонському районі м. Києва було винесено податкове повідомлення-рішення № 0000582303 від 08.09.2011р. яким визначено грошове зобов'язання з податку на додану 3 749 981 грн. 02 коп., у тому числі 2 999 984 грн. 82 коп. -за основним платежем та 749 996 грн. 20 коп. -за штрафними (фінансовими) санкціями.

Позивач не погоджуючись з даними податковим повідомленням-рішенням 15.09.2011р. подав первинну скаргу до Державної податкової адміністрації у м. Києві.

ДПА у м. Києві рішенням від 10.11.2011року № 1085/10/25-114 залишила без змін оскаржуване податкове повідомлення-рішення, а первинну скаргу позивача - без задоволення.

Не погоджуючись з даним рішенням та податковим повідомленням-рішенням № 0000582303 від 08.09.2011р. ДП «Вайллант група Україна»18.11.2011р. подало повторну скаргу до Державної податкової служби України.

12.12.2011року Державна податкова служба України прийняла рішення про результати розгляду скарги позивача, яким залишила без змін оскаржуване податкове повідомлення-рішення, а повторну скаргу позивача - без задоволення.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що, не зважаючи на наявність всіх первинних документів, реальність господарських операцій позивача з контрагентами TOB «Транскрафт»та TOB «Арт-Аек»не підтверджується з огляду на протоколи допиту в якості свідків засновників контрагентів в межах порушеної кримінальної справи. Також позивач, укладаючи правочини з контрагентами, фактично мав на меті порушення публічного порядку та фінансово-економічних інтересів держави.

Колегія не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до положень, викладених у листі Вищого адміністративного суду України №742/11/13-11 від 02.06.2011року з метою встановлення факту здійснення господарської операції суду належить з'ясувати: рух активів процесі здійснення господарської операції (для чого необхідно дослідити первинні документи);установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції; установлення зв'язку між фактом придбання товарів і господарської діяльністю платника податку.

Цим же листом наголошується, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом апеляційної інстанції щодо реальності господарських операцій позивача з TOB «Транскрафт»та TOB «Арт-Аек», у ДП «Вайллант група Україна» наявні всі необхідні відповідно до вимог чинного законодавства первинні документи, які підтверджують придбання, зберігання, подальшу реалізацію продукції та використання наданих послуг. Такими первинними документами у матеріалах справи є податкові накладні, договори на поставку товару, видаткові накладні (а.с.72-112), договором оренди складського приміщення для зберігання опалювального, водонагрівального устаткування та систем кондиціювання, придбаного у ТОВ «Арт-Аек»(а.с.113-117), актами приймання виконання робіт (а.с.119-121)

На момент вчинення правочинів сторони були зареєстровані у відповідності з чинним законодавством та мали статус платника податку на додану вартість, про що свідчить інформація, розміщена на офіційному сайті ДПС України.

Встановлюючи відсутність реальності операцій ДП «Вайллант група Україна»з контрагентами, суд першої інстанції у своїй постанові посилається на протоколи допиту в якості свідків засновників контрагентів, при цьому ігноруючи наявні в справі первинні документи подані позивачем - апелянтом на підтвердження здійснення господарських операцій, посилаючись на їх суперечність чинному законодавству.

Апеляційна інстанція приймає до уваги, що реальність придбання товарів та послуг підтверджується не лише документами отриманими від TOB «Транскрафт»та TOB «Арт-Аек», але й первинними документами, складеними іншими особами, які здійснювали зберігання закупленої продукції, придбали її у ДП «Вайллант група Україна» , а також транслювали рекламний ролик, який отриманий як результат наданих послуг.

Тобто, для надання правової оцінки реальності правочинів, вчинених ДП «Вайллант група Україна»з контрагентами, необхідно було дослідити первинні документи, складені під час виконання господарських операцій, проте під час розгляду справи первинні документи надані ДП «Вайллант група Україна»на підтвердження реальності правочинів, взагалі не брались судом до уваги.

Щодо висновку протиправності первинних документів, які суд першої інстанції обґрунтовував на матеріалах кримінальної справи, порушеної за фактом заснування TOB «Транскрафт»та TOB «Арт-Аек»за ознаками злочинів, передбачених частиною 1 та частиною 3 статті 358 Кримінального кодексу України за фактом підроблення та використання завідомо підробленого документу та частини 2 статті 205 КК України за фактом фіктивного підприємництва, тобто створення та придбання суб'єктів підприємницької діяльності з метою прикриття незаконної діяльності, вчиненого повторно, то відповідно до статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, тобто ніхто не може відповідати за правопорушення, вчинені іншою особою.

У ДП «Вайллант група Україна»були всі законні підстави для відображення придбання товарів (послуг) у TOB «Транскрафт»та TOB «Арт-Аек»у податковому обліку, оскільки первинні документи оформлювались належним чином у відповідності до вимог чинного законодавства та своєчасно передавались позивачу.

Враховуючи реальність здійснених господарських операцій та правильність відображення їх в податковому обліку, ДП «Вайллант група Україна»не може нести відповідальність за діяння вчинені третіми особами.

Відповідно до положень частини 4 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України питання, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою може підтверджуватись виключно вироком суду в кримінальній справі або постановою суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили.

Проте, станом на час розгляду даної справи, так і на даний момент, суду не надавались будь-які вироки або постанови судів, які набрали законної сили, щодо вчинення злочинів під час заснування TOB «Транскрафт»та TOB «Арт-Аек»відсутні, а протоколи допиту свідків не можуть бути належними доказами наявності в діях особи складу злочину.

Відповідно до частини 4 статті 11 КАС України суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням норм процесуального і матеріального права та неповного з'ясування та неправильного дослідження доказів.

Частиною 2 статті 215 Цивільного кодексу України передбачено, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Тобто, нікчемність певного правочину має прямо і чітко визначатись у нормі закону.

Оскільки статі 228 ЦК України для правочину, що порушує публічний порядок, передбачає наявність умислу сторін (сторони) на отримання незаконного результату, а також суперечність його публічно-правовим актам держави, то такий умисел повинен бути встановлений судом.

Станом як на день винесення Постанови, так і на даний момент, жодного судового рішення, яким було б доведено вказаний умисел з боку посадових осіб TOB Транскрафт», TOB «Арт-Аек»та ДП «Вайллант група Україна», прийнято не було.

Статтею 204 ЦК України передбачено положення щодо презумпції правомірності правочину, за яким правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Враховуючи викладене колегія суддів вважає, що у суду першої інстанції були відсутні законні підстави для визначення правочинів, укладених ДП «Вайллант група Україна»з Контрагентами, нікчемними та такими, що порушують публічний порядок.

Таким чином, доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції, зроблені з порушенням вищеназваних норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за необхідне задовольнити апеляційну скаргу

Керуючись статтями 195, 197, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу дочірнього підприємства «Вайллант група Україна» задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 березня 2012 року скасувати та ухвалити нову про задоволення позову.

Визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ № 0000582303 від 08 вересня 2011 року.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Міщук М.С.

Судді: Денісов А.О.

Гром Л.М.