Ухвала

від 20.06.2012 по справі 2а-18005/11/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-18005/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Григорович П.О.

Суддя-доповідач: Міщук М.С.

У Х В А Л А

Іменем України

"20" червня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді суддів: секретар Міщука М.С. Гром Л.М., Денісова А.О. Бодюк В.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Трейд-Інвест»(далі Товариство або позивач) до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва (далі ДПІ) про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

02 грудня 2011 року Товариство звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до ДПІ, у якому просить суд скасувати податкове повідомлення рішення № 0019001520 від 16 червня 2011 року.

Окружний адміністративний суд міста Києва постановою від 16 березня 2012 року позов Товариству задовольнив частково.

В апеляційній скарзі про скасування постанови ДПІ посилається на те, що в ході перевірки було встановлено порушення Позивачем граничних строків на подання звітності з ПДВ за березень 2011 року, а отже контролюючим органом було правомірно застосовано штрафну (фінансову) санкцію.

Перевіривши за матеріалами справи наведені у скарзі доводи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, ДПІ проведено камеральну перевірку даних, задекларованих Товариством у податковій звітності з податку на додану вартість за березень 2011 року, за наслідками якої складено Акт перевірки № 3104-15/36629664 від 19 травня 2011 року.

З висновків Акту перевірки вбачається, ДПІ встановлено порушення Позивачем підпункту 203.1 статті 203 Податкового кодексу України в частині несвоєчасного подання податкової звітності з податку на додану вартість за звітний період березень 2011 року.

Так, перевіркою встановлено, що податкова декларація з ПДВ з граничним строком подання до 20 квітня 2011 року, фактично була подана позивачем до контролюючого органу 26 квітня 2011 року.

За результатами проведеної перевірки ДПІ винесено спірне податкове повідомлення-рішення № 0019001520 від 16 червня 2011 року., яким до Позивача застосований штраф в сумі 1020 грн.

Задовольняючи позов частково суд першої інстанції виходив з того, що несвоєчасне подання Товариством декларації з податку на додану вартість за березень 2011 року є повторною дією, вчиненою платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, проте, частиною 7 Підрозділу 10 Розділу ХХ Податкового кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 1 січня по 30 червня 2011 року застосовуються у розмірі не більше 1 гривні за кожне порушення, тому спірне податкове повідомлення-рішення ДПІ від 16 червня 2011 року №0019001520 підлягає скасуванню в частині застосованого штрафу в сумі 1019 грн.

Колегія погоджується з даним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, Товариство подало до ДПІ декларацію з ПДВ за березень 2011 року, шляхом надіслання засобами поштового зв'язку 22 квітня 2011року.

В свою чергу, граничний термін подання податкової декларації з ПДВ за березень місяць -20 квітня 2011року.

За таких обставин, суд погоджується з доводами відповідача стосовно порушення Товариством вимог підпункту 49.18.1 пункту 49.18 статті 49, пункту 203.1 статті 203 Податкового кодексу України щодо термінів подання податкової декларації з ПДВ за березень 2011 року.

Відповідно до пункту 48.1. статті 48 ПК України податкова декларація складається за формою, затвердженого центральним органом державної податкової служби за погодженням з Міністерством фінансів України, яка на час подання повинна бути чинною, та заповнена відповідно до діючого законодавства.

Згідно з пункту 49.15 статті 49 ПК податкова декларація, надіслана платником податків або його представником поштою або засобами електронного зв'язку та заповнена з порушенням норм пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 Кодексу, вважається неподаною.

Підпунктом 49.18.1 пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу встановлено, що податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному місяцю -протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Відповідно до пункту 49.2 статті 49 Кодексу, платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до вимог цього Кодексу, незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

Якщо податкова декларація за квартал, півріччя, три квартали або рік розраховується наростаючим підсумком на підставі показників базових податкових періодів, з яких складаються такі квартал, півріччя, три квартали або рік (без урахування авансових внесків), зазначена податкова декларація подається у строки, визначені пунктом 49.18 цієї статті для такого базового звітного (податкового) періоду.

Аналогічна норма для податку на додану вартість передбачена статтею 203 розділу V Кодексу. Так, згідно з пунктом 203.1 податкова декларація з податку на додану вартість подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, і подається протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.

Відповідно до пункту 120.1 статті 120 ПК України неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), -тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Враховуючи наведене, колегія судів приходить до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені всі обставини справи та надана належна оцінка вищевказаним нормам чинного законодавства, тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, зроблених у відповідності з вищеназваними нормами матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за необхідне відхилити апеляційну скаргу.

Керуючись статтями 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 березня 2012 року -без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Міщук М.С.

Судді: Гром Л.М.

Денісов А.О.